ЯН СІБЕЛІУС

ДИТИНСТВО КОМПОЗИТОРА
Він народився у невеликому
місті Хяменліяна на півдні
центральної частини
Фінляндії, неподалік від
Гельсінкі, 8 грудня 1865 року в
сім'ї військового лікаря
Християна-Густава Сібеліуса
народився син. Його назвали
Йоган-Юліус-Християн,
згодом він став відомий під
коротким ім'ям Ян.
Свою освіту Ян почав у шведській школі,
але незабаром перейшов до фінської. У
роду Сібеліусів не було музикантів, але
багато хто з них дуже любив мистецтво.
В 15 Років його потяг до музики сильно
зріс. Викладачем обрали керівника
місцевого духового оркестру Густава
Левандера. У результаті занять юний
музикант написав кілька камерно-
інструментальних творів.
 Перші кроки Музиканта
Навесні 1889 року Сібеліус закінчив
Музичний інститут. Сібеліус отримав
державну стипендію для вдосконалення
за кордоном. Дворічне перебування в
Німеччині та Австрії принесло багато
цікавих вражень.

Виключно благотворну роль у житті

молодого Сібеліуса зіграв Р. Каянус,
який очолював національний напрям у
фінській музиці. У своєму старшому
другові Сібеліус зустрів покровителя і
порадника, який надав істотну допомогу
молодому композитору.
 Перша слава
Незабаром Сібеліус виступив з великим твором, у
якому вперше широко розкрилося його обдарування, -
симфонічною поемою "Куллерво" для двох солістів,
чоловічого хору та оркестру...
Висунувши Сібеліуса в перші ряди діячів фінської
культури, "Куллерво" зіграло велику роль і в його
особистому житті.
Влітку 1892 року відбулося весілля. У юній Айно
Сібеліус знайшов подругу, яка підтримувала його на
життєвому шляху.
У цей щасливий період свого життя, на
початку 1890-х років, молодий
композитор стає однією з центральних
фігур художнього життя Фінляндії.
Майже всі його твори цього періоду
безпосередньо пов'язані з образами рідної
країни, її історії, народної поезії,
особливо "Калевали". На цьому етапі
творчості Сібеліус залишається
прихильником музики, пов'язаної з
поетичним текстом, - вокальної та
програмної.
 Світова слава
Твори початку 1990-х років: "Мандрівка в
човні", "Калевали", "Карелія" і сюїта під
тією самою назвою, симфонічні поеми
"Весняна пісня" і "Лісова німфа".

Цей період творчих пошуків і дослідів

завершився твором, у якому Сібеліус
виступив уже як великий, закінчений
художник і як майстер оркестрового
письма. Це була "Сюїта про
Леммінкяйнена" - чотири легенди для
симфонічного оркестру, що принесли
їхньому автору європейську, а незабаром і
світову славу.
Труднощі
Навіть отримавши світове визнання як
зразки справді фінського мистецтва,
його твори не привернули уваги
критиків.
Незважаючи на невдачі, життєві
труднощі та розчарування, творчість
Сібеліуса пробивала собі шлях не
тільки на батьківщині, а й за кордоном.
Каянус виконував його музику в
Парижі, твори його, видані в
Німеччині, викликали інтерес у країнах
Європи та США.
Нова сторінка в житті
Нова сторінка в житті Навесні 1904 року
разом із сім'єю він переселився з
Гельсінкі в невелику садибу в селі
Ярвенляя.

Тут композитор прожив понад

півстоліття; тут він створив свої
найбільш зрілі твори, зокрема п'ять
симфоній.

Слава Сібеліуса з кожним роком все

ширше поширювалася країнами світу.
Здійснене ним у 1914 році концертне
турне в США пройшло з тріумфом.
 Останні твори
Наближаючись до шістдесяти років,
Сібеліус проявляє високу творчу
активність. Він пише Сьому симфонію і
низку інших великих творів.
Останній зі значних творів Сібеліуса -
симфонічна поема "Тапіола" - написана
1926 року. З кінця 1920-х років творча
діяльність Сібеліуса припинилася
майже на тридцять років. Лише зрідка
композитор створював невеликі твори
або переробляв старі.
 Один із найвідоміших пам'ятників
композитору (Фінляндія, Гельсінкі)
Смерть композитора
 Композитор помирає у віці 91 року, вдома в Ярвенпяя, 20 вересня 1957
року.
Дякую за увагу

Виконав учень 11-Б Скрипник Гліб