Ембріогенез людини

Які органи формуються із зародкових листків

Ектодерма Ентодерма Мезодерма
від грец. ектос – зовні від грец. ентос – усередині від грец. мезос – проміжний
й дерма – шкіра й дерма – шкіра й дерма – шкіра
• нервова пластинка; • органи дихальної системи; • опорна система;
• покриви тіла; • органи травної системи; • рухова система;
• органи чуття; • ендокринна система • кровоносна система;
• частина травної • видільна система;
системи • статева система
• процес первинного органогенезу – нейруляція, а зародок –
нейрула веде до формування органів, що визначають основу – вісь
будови тіла й майбутнього дорослого організму;
• у хребетних в період нейруляції відбувається закладання хорди,
нервової і кишкової трубок; а

• після стадії нейруляції починається бурхливий поділ клітин, який

завершуться різким збільшення їх чисельності та ростом ембріона нейрула
 Ембріогенез людини
• наприкінці другого місяця довжина плода зростає до 20-25 мм,
- майже половина тіла припадає на голову; формуються риси
обличчя, повіки, ніс, губи, очні западини, кінцівки,
розпрямляється спина;
• в цей час, якщо клітини ембріона містять Y-хромосому,
активується SRYген, і розпочинається формування плода за В Тернополі народився
чоловічим типом; малюк-богатир з масою
тіла 6 кг 800 г
• наприкінці третього місяця розвиваються пальці;
• упродовж шостого та сьомого місяців тривають ріст і збільшення
маси;
• з початку останнього, дев’ятого місяця вагітності остаточно
встановлюються пропорції плода; Найменший новонароджений
• перед пологами (38-40-й тиждень зародкового розвитку) - британець Крістофер
а
Уїльямс, з'явився на світ у
доношений плід має довжину близько 45-60 см і масу 2,5-4 кг; Лондоні з вагою 604 грами
• на п’ятому місяці плід починає рухатися на п'ятому місяці вагітності
матері
 Ембріональна індукція
Спрямованість ембріонального розвитку та появу різних клітин із однорідних вихідних
визначають різні чинники:
• цитоплазматичний розподіл • надслабке ультрафіолетове • також взаємодія частин
жовткових включень; випромінювання; зародка;
• міжклітинна комунікація • міграції клітин
Ембріональна індукція — явище взаємодії між частинами зародка, завдяки чому одна
із них визначає напрям розвитку сусідньої
• ембріональна індукція сприяє збільшенню різноманітності клітин і здійснюється за
безпосереднього контакту клітин між собою
Ділянку гаструли земноводних, розташовану над ділянкою
Стадія Стадія
первинного рота (з якої в майбутньому мала утворитися спинна гаструли нейрули
частина первинної кишки), пересадили на черевний бік іншого
зародка, що перебував на тій самій стадії розвитку (з цієї ділянки
мав розвиватись епітелій покривів) – згодом, під впливом
пересадженої ділянки, на черевному боці зародка-хазяїна утворився Ділянка, що Розвиток
пересаджується додаткового зародка
додатковий зародок, який сполучався з ним своєю черевною
частиною
 Ембріональна індукція
• дослідження взаємодій між клітинами під час ембріогенезу започатковані німецьким зоологом В. Ру;
• вагомий внесок у розвиток уявлень про це явище зробили Д. Гердон, Ч. Чайлд, Х. Тидеман та ін.
• за відкриття організуючих ефектів у ембріональному розвитку німецький ембріолог Г. Шпеман отримав
Нобелівську премію з фізіології і медицини (1935)
• було встановлено, що ці взаємовпливи здійснюються за участі спеціальних білкових речовин-індукторів.
Експериментально було доведено, що білки-індуктори є у незаплідненому яйці в неактивному стані через
наявність інгібіторів. Під час ембріогенезу змінюється йонний склад цитоплазми й позаклітинного
середовища, що приводить до виходу інгібіторів із клітини і розблокування індукторів. Індуктори входять в
ядро й активують відповідні гени, що сприяє диференціації клітин, гісто- й органогенезу.

Вільгельм Ру Джон Гердан Чарлз Меннінг Борис Генрихович Ганс Шпеман

(1850—1924 (народ. 1933) Чайлд Тидеман (1869-1941)
Місячний ембріон людини
(1869-1954) (1875-1916)
 Зародкові оболонки

Зародкові оболонки (позазародкові органи, провізорні органи) — тимчасові органи, що їх

утворює зародок під час ембріогенезу і які забезпечують його ріст і розвиток
• до позазародкових органів людини належать хоріон, амніон, плацента, алантоїс, жовтковий мішок,
пупковий канатик та ін.
• жовтковий мішок - участь у живленні й диханні ембріона, але функціонує Амніон М’язова
оболонка
недовго — до 8-го тижня, а потім зазнає зворотного розвитку; матки
Плід
• амніон формує амніотичну оболонку, що виробляє амніотичну рідину Плацента
(необхідне для розвитку зародка водне середовище); забезпечує плід
поживними речовинами, виконує захисну функцію, амортизуючи можливі Амніотична
струси та удари, попереджає потрапляння до плоду шкідливих агентів; рідина
• алантоїс є органом живлення, газообміну та екскреції на перших етапах
Слизова
розвитку зародка, і на 2-му місяці ембріогенезу алантоїс редукується; оболонка Пупковий
матки канатик
• хоріон, або ворсинкова оболонка, проникає в слизову оболонку матки і разом
Розташування плода в матці
з нею утворює плаценту
перед народженням
• плацента (від лат. placenta — коржик) забезпечує плід поживними речовинами і киснем, вбирає кінцеві продукти
обміну, секретує гормони, слугує бар'єром для шкідливих речовин, забезпечує імунологічний захист. Однак
крізь плацентарний бар'єр легко проникають алкоголь, наркотичні речовини, нікотин і багато ліків. Формування
плаценти закінчується наприкінці 3-го місяця вагітності.
• пупковий канатик забезпечує ембріон поживними речовинами та киснем, перешкоджає проникненню шкідливих
речовин з плаценти до ембріона, виконуючи в такий спосіб захисну функцію