Біографія Панаса

Мирного
Виконала: Безсмола Віолетта, учениця 10-в класу
 Російськомовний Панас Мирний

Ми знаємо Панаса Мирного як

україномовного письменника, проте
його перші вірші були російською й
листи до майбутньої дружини він
писав російською. А ось батьки Панаса
Мирного були україномовні.
Зросійщували українців зокрема й
заклади освіти. Ось, наприклад,
похвальний лист, який видали за
хороше навчання Панасу Мирному у
Гадяцькому повітовому училищі був
російською.
 Формування світогляду Панаса Мирного
Про формування світогляду Панаса Мирного багато говорять і його щоденники та листи. Збереглося
кілька фрагментів його щоденникових записів, зроблених у віці 16, 21 і 45 років. Шістнадцятирічним він
скаржиться на те, що не мав можливості вивчати рідну мову, розмірковує про жінок і про шлюб, під
святим таїнством якого часто криється пригнічення особистості жінки.

У записах 21-річного хлопця відчувається, наприклад, обурення чиновницькою недолею: “Задумався я

над життям свого брата-чиновника….”. Автор щоденника скаржиться на самотність, душевні
страждання, невдоволення життям.

Записи, зроблені в 45-річному віці, представляють письменника як чоловіка і батька. У них він
розповідає про хворобу дружини, яка тоді лікувалась у Харкові, про синів 2,5 і 1 року. Найчастіше він
просить у Бога здоров’я дітям і дружині: “Я вже не дбаю про своє щастя, коли яка крихотка спаде і на
мою долю, помолюсь тобі і всею душею подякую – а щастя моїй дітворі, Господи, пошли!”
 Від Гадяча до Полтави
Панас Мирний закінчив чотири класи
Гадяцького повітового училища.
Грошей на вищу освіту у родини
Рученків не було, тож і Іван, і Панас
займалися самоосвітою. Розширювали
світогляд юнака й родина
Драгоманових. Михайло, який
навчався у Києві, щоразу як приїзадив
із Києва до Гадяча переписані від руки
"Наталку Полтавку", "Сватання на
Гончарівці" Квітки-Основ’яненка,
"Оповідання" Марка Вовчка тощо.
Любий щоденнику...

п
п

а
 Капітанська донька, генеральська сестра

Свою майбутню дружину, викладачку музики у

Полтавському інституті шляхетних дівчат
Олександру Шейдеман, Панас Мирний буквально
відбив у багатого нареченого — петербурзького
лікаря. Олександра була на 14 років молодшою
від Панаса Рудченка (на момент знайомства
письменникові було 40 років), була капітанською
донькою і генеральською сестрою. Вона закінчила
Полтавський інститут шляхетних дівчат та
Харківське музучилище. І не збиралася
залишатися у Полтаві.
Також у Панаса Рудченка були стосунки із двома
дівчатами-наймичками, із однією він навіть хотів
одружитися, але не склалося.

Весілля Панас Мирний і Олександра Шейдеман

справляли у Карлівці. Батьки нареченої на весілля
не приїхали. Олександра не ладнала із батьками
Панаса, але від сімених чвар рятувала відстань —
родина Панаса Рудченка жила у Полтаві, а його
батьки — у Миргороді.

У Полтаві до одруження Панас Мирний спочатку

п
мешкав на вулиці Монастирській, у будинку №14.
Після одруження, молодята переїхали у будинок
на Малосадовій. А у 1903 році оселилися у
власному будинку на Кобищанах.
 Український Бенксі та Анонімус

Ще до появи соцмереж Панас Мирний задав тренд на анонімість та тролінг. А тролив він майстерно
жандармів, які скрізь шукали Панаса Мирного. А він собі сидів у найбльшому кабінеті Полтаського
казначейства. Звісно, це він робив не від хорошого життя — привіт Емський указ і Валуєвський
циркуляр.

Панас Рученко вів подвійне життя: українського письменника і статського радника казенної палати.

А ось "розкрився" він зовсім випадково. У квітні 1892 року, після вистави «Лимерівна» в Полтаві, коли
на виклик «автора» вийшов на сцену Панас Якович і йому з низьким поклоном Марія Заньковецька
піднесла вінок», зачарований грою, зворушений до сліз, письменник забув свій кодекс – не розкривати
псевдонім.
 п

п
п