Гострий респіраторний

дистрес-синдром
Підготувала:
студентка групи 9305
Сергеєва Анастасія
 ГРДС
- вкрай важка форма ГДН, яка
розвивається стадійно у відповідь на
ураження легень екзогенними або
ендогенними факторами та
характеризується прогресуючим
некардіогенним набряком легень (в
результаті ураження альвеоло-
капілярних мембран), задишкою та
гіпоксемією, стійкою до оксигенації.
 Класифікація
ГРДС первинний – у дітей в результаті первинного дефіциту сурфактанта;
ГРДС вторинний – у дорослих, зумовлений вторинним дефіцитом сурфактанта при
патології легень
 Етіологія
• Масивна травма, у тому числі опікова;
• Геморагічний шок, масивні гемотрансфузії та
штучний крообіг;
• Тривала артеріальна гіпотензія, травматичнй,
кардіогенний, анафілактичний, септичний та
інші види шоку;
• ДВЗ-синдром;
• сепсис;
• Аспірація, в тому числі утоплення та
вдихання токсичних газів;
• Гострі захворювання та ушкодження легень
(тотальна пневмонія, контузія, емболії)
• Гострий панкреатит, перитоніт.
 Патогенез
Неконтрольований запальний процес пошкодження аерогематичного бар’єру
(ендотелію судин та альвеолоцитів) транссудація збагаченої білком та форменими
елементами крові рідини у просвіт альвеол (формування гіалінових мембран)
руйнування сурфактанту та зниження його синтезу спадіння та набряк альвеол
(ексудативна стадія), руйнування стінок альвеол внаслідок запального набряку
порушення газообміну та зниження податливості легень дихальна недостатність
(домінує гіпоксемія) і легенева гіпертензія (гостра). На 2-й або 3-й тиждень
формується грануляційна тканина (стадія проліферації), у подальшому можливе
відновлення пошкоджених клітин або синтез колагену фібробластами (стадія
фіброзу).
 Клінічні стадії ГРДС
І стадія – ураження або агресії:
Клінічно: ейфорія, свідомість збережена, кртика
присутня, наростає неспокій, тахіпоне та тахікардія.
Аускультативно: над легенями жорстке дихання, ІІ
тон на ЛА посилений.
Газовий склад крові: гіпоксемія, що усувається
інгляцією киснем, гіпокапнія.
Ro ОГК: посилення легеневого малюнку,
комірчастість, дрібновогнищеві тіні.
 Клінічні стадії ГРДС
ІІ стадія – тимчасового покращення стану:
Клінічно: збудження, задишка, стійка тахікардія,
незначне підвищення ЦВТ.
Аускультативно: зони ослабленого дихання.
Газовий склад крові: резистентна до інгаляції кисню
артеріальна гіпоксемія, значна гіпокапнія.
Ro ОГК: зливні тіні с-м повітряної бронхографії (на
фоні затемнення заповнені повітрям бронхи).
 Клінічні стадії ГРДС
ІІІ стадія – прогресуючої дихальної недостатності:
Клінічно: дифузний ціаноз, тахіпное з малим ДО,
відкашлювання гнійного мокротиння, виражена
задишка, постійна тахікардія, вентилятор-асоційована
пневмонія.
Аускультативно: зони амфоричного дихання, маса
сухих та вологих хрипів.
Газовий склад крові: значна гіпоксемія артеріальної
крові, підвищення в крові СО2.
Ro ОГК: множинні, зливні тіні, с-м “снігової бурі”,
можливий випіт у плевральну порожину.
 Клінічні стадії ГРДС
IV стадія – термінальна:
Клінічно: ейфорія, свідомість порушена, сопор/кома,
аритмія (політопна екстрасистолія), зниження АТ,
олігурія.
Аускультативно: безліч вологих хрипів над всією
поверхнею легень.
Газовий склад крові: гіпоксемія, гіперкапнія.
рН крові: метаболічний ацидоз, лактат-ацидоз.
Ro ОГК: затемнення великих ділянок легень, картина
набряку легень.
 Берлінські критерії ГРДС
Критерій Коментар

Початок протягом 7 діб після відомого пошкодження; нові або Дані спостережень вказують, що гострий респіраторний дистрес-
прогресивні рес­піраторні симптоми синдром виникає протягом 72 год у більшості пацієнтів з
підвищеним ризиком та протягом 1 тиж. практично в усіх па­цієнтів з
підвищеним ризиком

Двобічні затемнення легенів на рентгено­грамах або КТ груд­ної
клітки, “від­повідно до набряку легень”
Надійність інтерпретації рентгенограм грудної клітки відносно
наявності набряку легенів є достатньо низькою. 3 цією метою
Берлінські критерії надають достатньо точні визначення (напри­клад,
ділянки затемнення не повинні повністю пояснюватися ви- потом,
ателектазом частки або легені, вузлами або новоутворен­нями) з
наданням наочних знімків як прикладу

Класифікація гост­рого респіраторного дистрес-синдрому по ступеням Метааналіз на рівні пацієнтів визначив три порогових рівня
тяжкості: гіпоксемії; за співвідношенням Ра02: FiO2< 300 mm Hg:
• легка
• середня • Ра02: FiO2 201—300 mm Hg при РЕЕР чи СРАР >=5 см. вод. ст.:
• тяжка смертність 27 % (95 % СІ, 24—30)
• Ра02:FiO2 101-200 mm Hg при РЕЕР >=5 см. вод. ст.:
смертність32%(95%СІ,29-34)
• Ра02: FiO2 < 100 mm Hg при РЕЕР >=5 см. вод. ст.; смертність 45 %
(95 % СІ, 42—48)
 Наслідки
• Одужання з відновлення функції легень
• Одужання з фіброзом і порушення функції
легень
• Сепсис
• Висока летальність
Дякую за увагу!