Юрій Яновський (1902-1954) — український поет та романіст.

Один із найвизначніших романтиків в українській літературі

першої половини XX століття. За жанром Ю.Яновський писав:
вірші, нариси, п’єси, кіносценарії, романи.

Народився в селі Майєрове в родині заможного селянина.

З дитинства Юрій багато хворів, переніс шість тяжких операцій —

шість разів був на грані смерті.
У 1917 році родина переїхала до Єлисаветграда. У 1919 році Юрій
Яновський на відмінно закінчив Єлисаветградське реальне
училище. Вчився в Київському політехнічному інституті на
перших двох курсах 1922–1923.
Юрій Яновський вважав, що письменник повинен мати не
літературну професію. Стати інженером-конструктором йому так і
не вдалось — його виключено з комсомолу, від нього відвернулась
кохана дівчина. Яновський змушений був повернутися додому.
Причиною цьому стало те, що поблизу Майєрового було вбито
фінагента, звинувачення впало на Юркового дядька Петра
Миколайовича. Згодом убивць знайшли, дядька було
реабілітовано.
Яновський був редактором (художнім керівником) Одеської кінофабрики; він автор кількох
сценаріїв. Саме Юрій Яновський привів у кінематограф Олексадра Довженка

Яновський і його приятель Довженко закохалися в молоду актрису, московську красуню

Юлію Солнцеву, яку запросили на зйомку до Одесси. Однак, двобій за її серце виборов
режисер-початківець Олександр Довженко.

Однодумцем і підтримкою для письменника завжди була його дружина – Тамара Юріївна.
Поет зі своєю дружиною, актрисою-травесті, майже тридцять подружніх років вони були на
«ви».
«Письменницька кухня» Яновського: вільний від зайвих речей стіл і неодмінний стос
паперу.

Разом з письменниками Максимом Рильським, Іваном Кочергою, Петром Панчем, Натаном

Рибаком брав активну участь в організації видання творів українських письменників в серії
«Фронт і тил», у випуску літературних газети та журналу українською мовою

Юрій Яновський рано посивів – йому тоді було 30 з лишком.

Бідність довела письменника до того, що він закладав цілі пакунки своїх улюблених
книжок.

Провідні лікарі столиці помилилися у діагнозі письменника: замість виразки шлунку

встановили інфаркт серця. Що й спричинило смерть. 25 лютого 1954 р. Юрій Іванович
Яновський помер.
Ю. Яновський залишив велику спадщину: 70
новел та оповідань, чимало поезій, повість,
чотири романи, сім п’єс (деякі успішно
ставилися театрами), а ще кіносценарії,
публіцистика.

Його твори публікувалися в таких країнах:

Болгарії, Німеччині, Польщі, Угорщині,
Австрії, Чехії.