ЗАГАЛЬНА ЦИТОЛОГІЯ

Лабораторне заняття №7
Тема: ЯДРО КЛІТИНИ.
МЕТАФАЗНІ ХРОМОСОМИ.
СТАТЕВИЙ ХРОМАТИН. КАРІОТИП

Мета: вивчити будову метафазних та

анафазних хромосом, ознайомитись із
методами вивчення структури хромосом за
типом диференційного забарвлення.
 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ:
1. Будова метафазних та анафазних
хромосом.
2. Типи диференційного забарвлення
хромосом за методами Q, G, C, Ag-дисків.
3. Структурна та генетична характеристика
сестринських та гомологічних хромосом.
4. Поняття каріотипу. Типи плоїдності ядра.
5. Статевий хроматин Х та У. Природа його
утворення.

ПРИМІТКА:
- позначення на слайді означає, що потрібно занести до протоколу
+
 НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ
ЗАВДАННЯ 1. Порівняння каріотипів різних
видів.
Під імерсійним мікроскопом порівняйте каріотипи миші,
пацюка, людини. Зверніть увагу на розходження числа,
розмірів і форми хромосом. Зазначте число хромосом
кожного проаналізованого виду.
 у миші в каріотипі 40 хромосом, усі вони
акроцентричного типу;
 у щура – 42 хромосоми, більша частина з них –
акроцентричні, інші – субметацентричні;
 у клітинах людини 46 хромосом: мета-, субмета- і
акроцентричного типу.
+
Фотокаріограма людини
+
ЗАВДАННЯ 2. Типи хромосом.
На мікрофотографіях метафазної пластинки людини знайдіть 3 типи
хромосом: метацентричну, субметацентричну та акроцентричну.
Схематично замалюйте по одній хромосомі кожного типу, відмітивши на
одній із них деталі будови: хроматида, плече хроматиди, центромера,
вторинна перетяжка, супутник.

+
+
ЗАВДАННЯ 3. G-диски і С-диски при диференційне
фарбуванні хромосом.
На мікрофотографії метафазної пластинки хромосом людини
(диференційно пофарбовані G-диски – Гімза-диски) роздивіться поперечну
посмугованість хромосом. Зверніть увагу, що малюнок цієї посмугованості
однаковий для гомологічних хромосом і різний для не гомологічних
хромосом. Поперечна посмугованість обумовлена специфічним для кожної
пари гомологічних хромосом розподілом по довжині ділянок еу- і
гетерохроматину, що у свою чергу визначає особливість нерівномірної
конденсації хроматину при підготовці хромосом до поділу.
На іншій мікрофотографії метафазної пластинки хромосоми пофарбовані по
методу, що виявляє прицентромерний гетерохроматин (С-диски). Зверніть
увагу на великі диски (С-диски) у 1, 9 і 16 хромосомах, а також на
гетерогенність С-дисків у 1 парі гомологічних хромосом усього набору.
Зробіть висновок про природу С-дисків та причини їх відмінностей у
материнських і батьківських хромосомах. Гетерохроматин, у тому числі і
прицентромерний, не містить генів і представлений фракцією високо
повторюваних нуклеотидних послідовностей ДНК. Вони несуть в основному
структурну функцію, а також беруть участь у регуляції активності генів
еухроматичних районів.
+
G-диски – Гімза-диски

+
С-диски +
ЗАВДАННЯ 4. Статевий хроматин Х у клітинах ротової порожнини
людини.
Стерильним ватним тампоном протріть слизову поверхню щоки для зняття клітин
із пікнотичними ядрами. Стерильним шпателем сильним рухом зробіть зіскоб зі
слизової поверхні щоки. З отриманого матеріалу рухом в один бік зробіть мазок.
Додайте до нього 2 краплі 1% ацетоорсеїну і накрийте покривним склом. Через 2
хвилини обережно зверху промокніть препарат для видалення фарби з мазків.
Мікроскопуйте під імерсією. Аналізуйте клітини проміжного шару. Зверніть увагу
на морфологію ядра, пристінкове положення великих глибок хроматину. У
частини клітин жіночої статі знайдіть пристінкові глибки хроматину розміром 1-3
мкм (тільце Барра). Це Х-хроматин. Замалюйте цю клітину. Зробіть висновок про
природу Х-хроматину і набору статевих хромосом у даного індивіда.
Х-хроматин являє собою конденсовану Х-хромосому. Інша Х-хромосома в
жіночому наборі і єдина Х-хромосома в чоловічому наборі знаходяться, як і всі
інші хромосоми, в деконденсованому, генетично активному стані. Інактивація
однієї з X-хромосом відбувається на ранніх етапах дроблення зиготи. Причому в
одних бластомерах інактивується Х-хромосома чоловічого походження, в інших –
жіночого. Біологічне значення інактивації однієї з Х-хромосом полягає у зрівнянні
дози активних генів, розташованих у Х-хромосомі у осіб чоловічої та жіночої статі.
Додаткові Х-хромосоми за рахунок мутацій також інактивуються і генетично
активною залишається тільки одна Х-хромосома. Статевий хроматин по типу Х-
хроматину характерний для всіх видів тварин із гетерогаметною статтю. +
+
ЗАВДАННЯ 5. Аналіз каріотипу людини за
Денверською номенклатурою.
Візьміть із великого пакета фотографію метафазної пластинки і
маленький пакетик із вирізаними хромосомами з цієї
фотографії. Перенесіть хромосоми з пакетика на чистий лист
паперу і переверніть їх лицем догори, а потім перерахуйте. Їх
кількість повинна збігатися з числом зображених на
мікрофотографії. Хромосоми на поданих мікрофотографіях
пофарбовані рутинним способом (рівномірне забарвлення по
всій довжині), що не дозволяє в більшості випадків виділяти
гомологічні хромосоми. Для цього необхідно диференційне
забарвлення (див. завдання 3 заняття 6). При рутинному
фарбуванні хромосоми можна класифікувати тільки по групах,
за винятком груп А та Е, де можна виділити гомологічні
хромосоми, використовуючи центромерний індекс.
 Денверська номенклатура хромосом людини +
Групи Номер і центральний Морфологія хромосом
хромосом індекс пари гомологічних
хромосом

А 1(49), 2(38), 3(47). 1.Найбільша метацентрична

2.Найбільша метацентрична
3.Велика метацентрична

В 4; 5(29) Великі субметацентричні хромосоми

(центромера сильно зсунута до кінця)

С 6(37),-Х- 12(29) Середні субметацентричні

D 13,14,15(18) Акроцентричні великі. Короткі плечі є

вторинними перетяжками, що часто мають
супутники

Е 16(40),17(34),18(29) Маленькі субметацентричні

F 19; 20(46) Маленькі метацентричні

G та Y 21; 22(18) Маленькі акроцентричні. Короткі плечі є

вторинними перетяжками, що часто мають
супутники (окрім Y-хромосоми)
Примітка: У дужках поданий центромерний індекс (ЦІ) у відсотках,
розрахований за формулою:

ЦІ = ДОВЖИНА КОРОТКОГО ПЛЕЧА × 100

ДОВЖИНА ВСІЄЇ ХРОМОСОМИ

За допомогою опису морфології хромосом, складіть каріотип людини,

розкладаючи хромосоми в рядках відповідних груп таблиці Денверської
номенклатури, записаної в альбомі: на початку знайдіть 1, 2, 3 пари
хромосом групи А, потім вибирайте за зменшенням розміру хромосоми
групи B, D, С, Y (якщо вона є), F, Е. У групі Е при ретельному аналізі можна
виділити гомологічні пари. Останніми вивчайте хромосоми групи С. В ній
повинно в нормі утримуватися 18 хромосом при жіночому каріотипі (16
аутосом 6-12 пар і дві хромосоми), при чоловічому 17 (16 аутосом і 1 Х-
хромосома). У жіночому каріотипі маленьких акроцентричних хромосом
4 (21-22 пари), у чоловічому – 5 (21-22 пари та Y-хромосома).
Зробіть висновок про відповідність числа хромосом нормальному
каріотипу людини і визначте його стать.
+
Идиограмма 8-й хромосомы человека
Каріотип хвороби Дауна
Клінічні ознаки:
1. Низький ріст
2. Широке плоске обличчя
3. Широке перенісся
4. Косий розріз очей
(монголізм)
5. Напіввідкритий рот
6. Мочки вух, що приросли
7. Короткі кінцівки і пальці
8. Особлива дерматогліфіка
9. Статевий недорозвиток
10. Розумова відсталість

47,ХУ(ХХ)+21
Синдром Кляйнфельтера
Клінічні ознаки:
• 1. Високий ріст
• 2. Гінекомастія
• 3. Атрофія яєчок
• 4. Жіночий тип обволосіння
лобка
• 5. Безпліддя
• 6. Остеопороз
• 7. Високий голос
• 8. Дебільність

Каріотип – 47,ХХY. Пізніше

були знайдені хворі з
великою кількістю Х-
хромосом (ХХХY, ХХХХY).
Прояви хвороби у них важчі.

47,ХХY
Статеві залози не розвинені і
представлені, зазвичай, сполучною
тканиною, що спричиняє безпліддя.
Відставання та дефекти фізичного
розвитку:
- маленький зріст;
- маленька нижня щелепа;
- вушні раковини капловухі;
- широка грудна клітка з далеко
розміщеними сосками;
- соски втягнуті;
- часто спостерігається викривлення рук
у ділянці ліктьових суглобів;
- випуклі нігті на коротких пальцях рук;
- крилоподібні складки на шиї.
Синдром Тернера
Синдром Х-трисомії
Клінічні прояви:
1. Інфантилізм
2. Аменорея
3. Депігментація ділянок шкіри

4. Депігментація волосся
5. Недостатній розумовий розвиток,
часте поєднання з шизофренією.

Стандартний каріотип – 47,ХХХ, але

відомі каріотипи 48,ХХХХ і більше
Чим більше Х-хромосом, тим
сильніше виражена інфантильність і
дебільність.

47,ХХХ
 Синдром котячого крику
(Синдром делеції
короткого плеча 5 хромосоми)
Ознаки синдрому:
1. Мікроцефалія
2. Недорозвиток гортані
3. Розріз очей монголоїда
4. Деформовані вушні раковини
5. М'язова гіпотонія
6. Гіпогонадизм
7. Розумова відсталість.
• Вперше описав синдром котячого крику Жером Лежен
(французький лікар і вчений) - іноді його називають
«синдромом Лежена».
• Жером Лежен також пояснив синдром Дауна як
хромосомну аномалію.
Синдром
котячого
крику
Синдром Патау
Синдром Патау або
трисомія за 13-ю
хромосомою —
генетичне захворювання,
хромосомна аномалія,
синдром, при якому
пацієнт має додаткову
13-ту хромосому

47,ХУ(ХХ)+13
Синдром
Патау
 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:
1. Загальні риси та відмінності в будові хромосом
про- та еукаріот.
2. Надлишковість геному еукаріот – плата за
еволюцію?
3. Які структурно-генетичні ознаки забезпечують
різну укладку хромосом на всіх рівнях їх організації?
4. Яка природа Х та У хроматину?
5. Де шукати С хроматин в інтерфазних ядрах?
6. Які порушення генотипу можна встановити при
аналізі каріотипу при рутинному та диференційному
забарвленні хромосом?