Варшавський

договір

Підготувала
Яна Бєлінська
Варшавський договір —
угода соціалістичних країн,
підписана 14
травня 1955 у Варшаві, ПНР.
У Варшаві з 11 по 14 травня
1955 року відбулася
конференція східного блоку.
Вона закінчилася
підписанням 14 травня
договору про дружбу,
співпрацю та взаємну
допомогу 8 країн.
 Склад
Складався з 8 соціалістичних держав, загальним населенням в 405 млн осіб, з
них майже 300 млн — СРСР:

Республіка Правляча партія

СРСР Комуністична партія Радянського Союзу

Соціалістична Республіка Румунія
Народна Республіка Болгарія
Польська Народна Республіка
Німецька Демократична Республіка
Чехословацька Соціалістична Республіка
Угорська Народна Республіка
Румунська комуністична партія
Болгарська комуністична партія
Польська об'єднана робоча партія
Соціалістична єдина партія Німеччини
Комуністична партія Чехословаччини
Угорська соціалістична робоча партія

Народна Республіка Албанія- Албанська партія праці — через ідеологічні

розбіжності вийшла із блоку 1961; формально вийшла у вересні 1968 року.
 Умови Договору
Договір складався з преамбули і 11
статей. У відповідності з його
умовами і Статутом ООН,
держави — учасники Варшавського
договору зобов'язувались
утримуватись в своїх міжнародних
відносинах від загрози
застосування сили, а у випадку
збройного нападу на будь-кого з
них допомагати всіма засобами, які
вони вважають необхідними,
включаючи застосування збройних
сил.
Варшавський пакт не змінював радикально
ситуацію в Європі, бо на момент його
укладення СРСР уже підписав двосторонні
договори з країнами Східної Європи. Крім
того, пакт не мав агресивного характеру, бо
не виключав можливості поліпшення
відносин країн-членів й Заходом, декларував
недоторканність суверенітету держав-
учасниць. Задля поліпшення ситуації на
переговорах з німецької проблеми
підпорядкування НДР єдиному
командуванню відстрочувалося. Ще до
укладення Варшавського договору, 15 травня
1955 р., СРСР підписав мирну угоду з
Австрією, зобов'язавшись вивести свої
війська з її території.
 Отже, утворення Варшавського
блоку не мало практичного значення,
а було ще одним актом залякування,
який органічно укладався в картину
конфронтації Заходу й Сходу
протягом усієї «холодної війни».
З утворенням ОВД було завершено
процес консолідації союзників обох
наддержав, залучення їх до участі в
глобальній конфронтації та
легалізації нових союзницьких
відносин у політичній, військовій та
економічній сферах. Блокова
біполярність ставала реальністю.