Повідомлення з фізики

Як
“Працює”П
арашут
Учениця 10 класу
Пишна Мирослава
Що таке парашут?
Парашут складається зі стропів і куола.
Його використовують для безпечного спуску людини
та вантажів у повітрі з великої висоти, для
гальмування наземного руху об’єктів (літаків,
автомобілів, тощо).

Цікаво знати!
Перший справжній стрибок з парашутом був здійснений у 1797 році в Парижі - це вдалося Андре Жаку
Горнерену. Чоловік стрибнув з парашутом з повітряної кулі.
 Історія Парашуту
3 червня 1785 французький повітроплавець Франсуа
Бланшар (1753-1809) продемонстрував у Лондоні
сконструйований ним парашут для стрибків з
повітряної кулі.

В кінці 15 століття з’явився перший

технічний проєкт парашута. Запропонував
його італійський вчений, інженер і художник
Леонардо да Вінчі. Цей винахід є результатом
численних експериментів і спостережень
науковця над поведінкою картонних фігур,
що падали, різноманітної форми.

У 1843 році Леонардо да Вінчі намалював

ескіз пірамідального парашута.
Історія парашуту Вперше побудував і випробував такий пристрій французький
фізик Ленорман, який і дав йому назву - «парашут» (від грецького
«пара» - проти і французького «шюте» - падіння).

«Батьком» сучасного парашутизму став Франсуа Бланшар, так як саме він

організував перший стрибок з літального апарату. 3 червня 1785 року в
Лондоні, з висоти близько 300 метрів Бланшар викинув з повітряної кулі
собаку, яка благополучно приземлилася на сконструйованому їм пристрої.
Через рік в Гамбурзі Бланшар провів наступний експеримент. На цей раз з
неба на землю спустився баран.

Першим сміливцем, який з парашутом стрибнув з повітряної кулі,

став французький аеронавт Андре-Жак Гарнерен. 22 жовтня 1797 року
в Парижі він здійснив перший в історії справжній стрибок з
парашутом. Гарнерен стрибнув з повітряної кулі, що знаходиться на
висоті 2230 футів (близько 700 метрів).
Фізичні властивості
парашута

F тяжіння та F опору При розкритті, парашутист відчуває Час на цьому шляху і

падіння діють на динамічний удар силою від 5 до 15 кН. час наповнення
парашутиста, тим Розкриття парашута триває 1-4 купола визначають
самим компенсують секунди, після наповнення купола мінімальну безпечну
один одного необхідний певний шлях, поки U висоту стрибка
падіння не зменшиться до заданої
 Як правильно падати?
Положення тіла при
розкритті - лежачи на
висхудному потоці обличчям
вниз: треба лише надати
своєму тілу правильну
аеродинамічну форму, і
повітряний потік сам
поверне його як треба.
Управління
парашутом
Круглий парашут
Управління куполом здійснюється за
допомогою двох строп управління,
натягуючи які, парашутист направляє
парашут вправо або вліво. Натягуючи дві
стропи одночасно, він зменшує
горизонтальну швидкість. Можна
посмикати і інші стропи, при цьому трохи
збільшиться вертикальна швидкість, однак
на практиці цим ніхто не користується
Крило
Крило створює підйомну силу тільки завдяки тому, що рухється з деякою
горизонтальною швидкістю, завдяки якій створюється значна різниця тисків.
А завдяки швидкості зниження підтримується форма крила. Крило по
горизонталі може летіти зі швидкістю 32 км/год, а опускатися від 0 до 6
км/год.
Управління крилом здійснюється також двома стропами управління.
Якщо тягнути за обидві буде зменшуватися горизонтальна швидкість.
Якщо потягнути сильно, то швидкість зменшиться на стільки, що крило
майже перестане створювати підйомну силу і одночасно почне втрачати
свою форму, що змусить його розстатися із залишками підйомної сили,
тобто призведе до ефекту "звалювання" крило різко пірнає вниз
Як потрапити туди, куди
треба?
Мабуть, найвідповідальніше завдання. Його неможливо
виконати успішно, якщо помилиться або льотчик, або
парашутист. Льотчик відповідає за те, щоб точно вивести
літак або вертоліт у точку викидання з урахуванням вітру і
своєчасно дати команду на відділення від літака. А
парашутист повинен розкрити парашут на заданій висоті
(якщо розкриє нижче, ризикує до аеродрому не долетіти),
знайти аеродром, вийти на нього, побудувати захід і
приземлитися.
Приземлення
Приземлитися з круглим парашутом все одно, що
стрибнути з холодильника висотою 1,25 м, нічого
складного. Тільки настійно рекомендується тримати ноги
щільно разом. У момент, коли і горизонтальна, і
вертикальна швидкості його падають майже до нуля.
Парашутисти називають його «зловити подушку». Якщо
зробити це занадто високо, то парашутист зістрибне з
більшої висоти, ніж розраховував. Зустріч із землею
станеться з великою вертикальною і горизонтальною
швидкістю.
Дякую за увагу!

М’якого
приземлення