МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІЖНАРОДНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет стоматології та фармації
Кафедра загальної стоматології

Дисципліна: Терапевтична стоматологія, 5 курс, 9 семестр

Розділ: Хвороби слизової оболонки порожнини рота

ЛЕКЦІЯ №3

Етіологія, патогенез, клініка, діагностика,

лікування та профілактика травматичних
уражень СОПР

Лектор: д.мед.н., проф. Чумакова Юлія Геннадіївна

Одеса - 2022
 Систематика захворювань слизової оболонки
порожнини рота

НМУ імені О.О. Богомольца, М.Ф. Данилевський із співавт., м. Київ

Самостійні Симптоматичні Синдроми

Травматичні ураження

Механічна травма

Хімічна травма

Фізична травма Орофарінгеальний

Лейкоплакія
 Систематика захворювань слизової оболонки
порожнини рота
УМСА, П.Т. Максименко із співавт., м. Полтава, 2008
2. ТРАВМАТИЧНІ УРАЖЕННЯ СОПР (Клас XIX)
Нозологічна одиниця Симптомокомплекс на СОПР
2.1. Фізична травма
Механічна травма Залежно від виду і тривалості дії механічного подразника: екскоріація,
ерозія, виразка
Афта Беднара Ерозія слизової твердого піднебіння в проекції hamulus phterigoideus
М’яка лейкоплакія На СО щоки уривки некротизованого епітелію, можливі ерозії
Гіпертермічний стоматит Катарально-пухирьковий вогнищевий некроз, виразка
Гіпотермічний стоматит Вогнищевий некроз, ерозія
Електротравматична ерозія Точковий некроз ділянки ураження СО, частіше ясен
УФ-травма Поверхневий некроз епітелію на фоні ерітеми
Пострентгенівський стоматит Ерітема, ерозія, виразка з підвернутими краями
Пост-променевий стоматит Вогнищевий або дифузний поверхневий некроз епітелію СО, надалі
можлива виразка
2.2. Хімічна травма
Кислотний стоматит Вогнищевий або дифузний некроз СО з утворенням пухирів, а після їх
розкриття – ерозії
Лужний стоматит Вогнищевий або дифузний колікваційний некроз епітелію СО, ерозії
Азотно-сріблястий стоматит Вогнищевий поверхневий некроз епітелію, ерозія
Спиртово-йодний гінгівіт Вогнищевий некроз епітелію на фоні ерітеми
Лейкоплакія Таппейнера Вогнищевий гіперкератоз на СО твердого піднебіння
 Механічна травма
Гостра механічна травма Хронічна механічна травма

Виникає випадково: Виникає при тривалій дії травмуючого фактора:

- при прикушуванні; - гострі края зубів, неякісні пломби;
- при ударі; - коронки, ортодонтичні апарати, ортопедичні
- при пораненні різними конструкції;
предметами. - порушення прикусу, патологічна стертість;
- погані звички (кусання щоки, губи, паління та
Найчастіше ушкоджується СО
ін.).
язика, губ та щік по лінії
змикання зубів. Найчастіше ушкоджується піднебіння, щоки по
лінії змикання зубів, ясна, язик, губи.
Елементи ураження:
o гематома Елементи ураження:
o екскоріація o пляма (катаральне запалення)
o ерозія o вузелок (папула), бляшки
o виразка o ерозія
o виразка
 Механічна травма
Гостра механічна травма СОПР
Катаральний стоматит – гостре ексудативне запалення СОПР.
Симптоми: біль, гіперемія, печіння, набряк і порушення функції СОПР; нерідко
кровоточивість уражених ділянок, підвищення температури тіла, регіонарний
лімфаденіт.
За перебігом: гострий, підгострий і хронічний катаральний стоматит.

Травматичний ерозивний стоматит проявляється тільки дефектом

епітелію і незначним пошкодженням СОПР. Утворюється травматична
екскоріація або ерозія слизової оболонки.

Виразковий стоматит виникає на місці травматичної виразки при подальшому

її інфікуванні умовно-патогенною анаеробною мікрофлорою порожнини рота.
Симптоми: сильний біль в ураженій ділянці, виразка покрита некротичними
масами біловато-жовтого кольору, підвищена салівація, гнилий запах з рота,
регіонарний лімфаденіт.
Механічна травма
Гостра механічна травма СОПР

А Б
Мал. 1. Гематома (А), ерозія (Б) на слизовій оболонці верхньої губи при
гострій механічній травмі
Механічна травма

Хронічна механічна травма СОПР

Мал. 2. Гіперемія і набряк ясен при хронічній механічній травмі.

Механическая травма

Хронічна механічна травма СОПР

А Б
Мал. 3. Ерозія слизової оболонки альвеолярного краю (А), виразка слизової
оболонки нижньої губи (Б) при хронічній механічній травмі.
Механическая травма

Хронічна механічна травма СОПР

А Б
Мал. 4. Гіпертрофія ясенного краю при хронічній механічній травмі металевою
коронкою (А), підвищене зроговіння слизової оболонки нижньої губи (Б) при
хронічній механічній травмі.
 Механічна травма
Хронічна механічна травма СОПР

Декубітальна виразка

Декубітальна виразка – тривало незагоєна

поодинока виразка.
Локалізація: на язиці, на губах, на щоках по
лінії змикання зубів або у межах протезного
ложа.
Характеристика виразки: поодинока,
болюча, оточена запальним інфільтратом;
дно її вкрите фібринозним нальотом і
грануляціями; при пальпації з’являється
кровоточивість і помірна болючість.
При тривалому перебігу краї і основа
виразки ущільнюються, а по периферії з
часом може статися помутніння епітелію
або його зроговіння. Можлива малігнізація Мал. 5. Декубітальна виразка на
виразки з зроговінням поверхні грануляцій, слизовій оболонці щоки по лінії
ущільненням її країв і дна. змикання зубів праворуч.
 Механічна травма

Хронічна механічна травма СОПР

Протезний стоматит

Мал. 6. Гіперемія, набряк і гіперплазія Мал. 7. Протезна гранулема.

слизової оболонки протезного ложа.
Механічна травма

Хронічна механічна травма СОПР

Мал. 8. Набряк і мацерація слизової оболонки

щоки при звичному кусанні.
 Механічна травма
Афти Беднара (афти новонароджених)

Афта Беднара – це травматична ерозія (виразка)

слизової оболонки на межі твердого і м'якого
піднебіння у новонароджених, які перебувають на
природному або грудному вигодовуванні.

Провокуючі фактори:
 Травматизація слизової оболонки грубим соском
матері під час грудного вигодовування
 Нехтування правилами догляду за дитиною
 Неправильний вибір соски для дитини при
штучному вигодовуванні (груба, довга соска або
великого діаметру)
 Використання сосок, які мають нестандартну форму
 Вроджений імунодефіцит, вроджені вади серця,
недоношеність
 Недостатня або неправильна гігієна порожнини
рота (протирання рота дитини грубою серветкою)
У дітей старше одного року захворювання може
розвиватися внаслідок звички «тягнути» в рот різні
предмети або пальці.
 Механічна травма

ЛІКУВАННЯ

етіотропне патогенетичне симптоматичне

1. Усунення травмуючого 1. Антимікробна терапія

1. Знеболювання
чинника 2. Протизапальна терапія
2. Видалення некротичного
2. Професійна гігієна 3. Імуномодулюяча терапія
нальоту (ферменти)
порожнини рота 4. Вітаміни 3. Протизапальна терапія
3. Антимікробна терапія 5. Фізіотерапія (лазери,ФДТ) 4. Кератопластики
(антисептики, антибіотики) 5. Хірургічне втручання
 Знеболення, видалення некротичного нальоту

1. Готуємо розчин ex tempore: 1 амп. 10% р-н діоксидіну, 10 мл + 1 фл.

хімотрипсина + гранули анестезину. Аплікація на осередки уражения – 15-20 хв.
2. Гівалекс (спрей).
3. Тантум Верде (ополіскувач, спрей).
4. Стоматофіт А – аплікація на елементи ураження.
 Фізична травма
2. ТРАВМАТИЧНІ УРАЖЕННЯ СОПР (Клас XIX)
Нозологічна одиниця
2.1. Фізична травма
Механічна травма
Афта Беднара
М’яка лейкоплакія
Гіпертермічний стоматит
Гіпотермічний стоматит
Електротравматична ерозія
УФ-травма
Пострентгенівський стоматит
Пост-променевий стоматит
Симптомокомплекс на СОПР
Залежно від виду і тривалості дії механічного
подразника: екскоріація, ерозія, виразка
Ерозія слизової твердого піднебіння в проекції hamulus
phterigoideus
На СО щоки уривки некротизованого епітелію, можливі
ерозії
Катарально-пухирьковий вогнищевий некроз, виразка
Вогнищевий некроз, ерозія
Точковий некроз ділянки ураження СО, частіше ясен
Поверхневий некроз епітелію на фоні ерітеми
Ерітема, ерозія, виразка з підвернутими краями
Вогнищевий або дифузний поверхневий некроз епітелію
СО, надалі можлива виразка
Фізична травма

Мал. 9. Виразка на червоній облямівці нижньої губи,

зумовлена дією термічного фактора (після кріодеструкції).
Фізична травма
Гальваноз

Гальваноз – патологічні зміни місцевого і загального характеру,

що з’являються унаслідок електрохімічної взаємодії між
металевими включеннями у порожнині рота.

Діагностичні критерії гальванозу:

1) металічний присмак у роті;
2) суб’єктивні симптоми, які більше виражені вранці і зберігаються
протягом дня;
3) наявність у порожнині рота двух і більше металевих включень (протези,
вкладки);
4) визначення різниці потенціалів між металевими включеннями
(регістрація);
5) поліпшення самопочуття хворого після видалення протезів з порожнини
рота.
Фізична травма

Постпроменевий стоматит (мукозит)

Мал. 10. Вогнищевий плівчастий радіомукозит.

Фізична травма
Постпроменевий стоматит (мукозит)
Фізична травма

Постпроменевий стоматит (мукозит)

Компания
SUNSTAR
Продукти GUM HYDRAL захищають слизову оболонку порожнини рота від роздратування через
сухість шляхом утворення захисного бар'єру над сухими тканинами порожнини рота. Цій дії сприяє
інноваційна комбінація активних інгредієнтів:
 PVP: мукоадгезів і основний інгредієнт в утворенні захисного бар'єру над слизовою оболонкою
порожнини рота
 Гіалуронат натрію забезпечує механічний захист м'яких тканин порожнини рота і клітинних шарів
завдяки високій в'язкості. Це також забезпечує гідратацію.
 Пропандіол – відомий зволожувач, що має зволожувальні властивості.
 Бетаїн утворює водне покриття, що захищає клітини порожнини рота.
 Таурін володіє антиоксидантною роллю, яка стабілізує клітинні мембрани і захищає клітини.
Dentaid xeros – це набір засобів, призначених для поліпшення якості життя людей,
які страждають сухістю в роті.

Dentaid xeros пропонує щоденну зубну пасту і ополіскувач рота, які зволожують
порожнину рота і містять бетаїн, алое віра, ксиліт і фторид. Для людей, які
потребують більш сильного зволожуючого ефекту, Dentaid також пропонує
зволожуючий гель з тривалим ефектом.
Хімічна травма
2. ТРАВМАТИЧНІ УРАЖЕННЯ СОПР (Клас XIX)
Нозологічна одиниця Симптомокомплекс на СОПР
2.2. Хімічна травма

Кислотний стоматит Вогнищевий або дифузний некроз СО з

утворенням пухирів, а після їх розкриття – ерозії
Лужний стоматит Вогнищевий або дифузний колікваційний некроз
епітелію СО, ерозії
Азотно-сріблястий Вогнищевий поверхневий некроз епітелію, ерозія
стоматит
Спиртово-йодний гінгівіт Вогнищевий некроз епітелію на фоні ерітеми
Лейкоплакія Таппейнера Вогнищевий гіперкератоз на СО твердого
піднебіння
Хімічна травма

А Б
Рис. 11. Вогнище некрозу слизової оболонки перехідної складки нижньої губи,
зумовлене дією азотнокислого срібла (А); вогнище некрозу слизової оболонки
язика, зумовлене дією резорцин-формаліну (Б).
 Лейкоплакія
Лейкоплакія - захворювання слизової оболонки порожнини рота, в основі
якого лежить хронічне запалення, що супроводжується порушенням
зроговіння, включаючи гіперкератоз і паракератоз.

Мал. 11. 1 - Гіперкератоз; 2 – дифузний лімфоідно- Мал. 12. Паракератоз: 1 – потовщений роговий шар;
плазмоцитарний інфільтрат у власній пластинці СО. 2 – палочкоподібні ядра в клітинах, що роговіють.
Мікрофотографія. Забарв. гематоксилін-еозин, x 90. Мікрофотографія. Забарв. гематоксилін-еозин, x 90.
Лейкоплакія
У загальній структурі надання медичної допомоги хворим у стоматологічних
медичних закладах лейкоплакія зустрічається у віковій групі пацієнтів від 30 до
70 років, переважно у чоловіків (4,3% порівняно з 1,9% у жінок).
На 100% випадків звернень з лейкоплакією рота припадає 5,6% передракових
станів і 4,87% випадків раннього раку. Це пацієнти з верукозною та ерозивно-
виразковою формами лейкоплакії, у яких стан передрака може
трансформуватися в інвазивний плоскоклітинний рак.

Основні фактори, які сприяють виникненню лейкоплакії та обтяжують

перебіг хвороби:
 паління (куріння)
 зловживання алкоголем
 вірус папіломи людини (ВПЛ)
 гриби Candida albicans
 механічна травма (гострі краї каріозних зубів, нависаючі краї пломб,
патологічний прикус, недоброякісно виготовлені протези);
 гальванізм ротової порожнини
 надмірне вживання гострої, гарячої їжі, прянощів
 професійні шкідливості (шахтарі, нафтовики)
Лейкоплакія

Клінічні форми лейкоплакії:

1. Початкова (передкератозна) (за М.Ф. Данилевським)
2. Плоска (гладенька)
3. Підвищена
4. Бородавчаста (верукозна)
5. Ерозивна
6. Виразкова (або ерозивно-виразкова)
7. М’яка (за Б.Н. Пашковим)
8. Лейкоплакія Таппейнера
 Лейкоплакія

Лейкоплакія плоска (гладенька)

Критерії та ознаки:
1. Основний морфологічний елемент - бляшка сірувато-білого кольору, з чіткими краями,
перламутровим блиском, на не зміненій слизовій оболонці, яка являє собою нерівномірне
помутніння епітелію.
2. Не виступає над рівнем навколишніх ділянок слизової оболонки.
3. Не знімається при поскаблюванні.
4. Слизова оболонка на ділянках ураження береться в складку.
5. Найчастіша локалізація – в ділянці кута рота, щоки по лінії змикання зубів (мал.)
6. Гістологія: явища гіперкератозу, слабо вираженого акантозу.
7. При люмінесцентному дослідженні блакитне світіння ділянки ураження.
8. Оптична когерентна томографія: диференціюються два горизонтально орієнтованих шари.
9. Може існувати роками.
 Лейкоплакія

Лейкоплакія підвищена

Критерії та ознаки:
1. Основний морфологічний елемент - бляшка, перламутрово-білого або
крейдоподібного кольору з чіткими зазубленими або розмитими межами.
2. Елемент трохи виступає над рівнем навколишніх ділянок слизової оболонки.
3. Найчастіша локалізація - язик, кути рота, ясна, альвеолярна слизова, дно
порожнини рота.
4. Має шорстку поверхню, що нагадує омозоленість.
5. Гістологія: визначається потужний гіперкератоз, що рідко поєднується з
паракератозом; гранульоз, мінімальний акантоз і невелика інфільтрація строми.
6. При люмінесцентному дослідженні мало інтенсивне світіння з жовтуватим
відтінком з переходом у фіолетовий.
7. Оптична когерентна томографія: візуалізація трьох горизонтально орієнтованих
шарів.
Лейкоплакія

Лейкоплакія підвищена
 Лейкоплакія

Лейкоплакія бородавчаста (верукозна)

Критерії та ознаки:
1. Основний морфологічний елемент - множинні згруповані бляшки. Осередок
ураження у вигляді щільних горбистих утворень або бородавчастих розростань
(внаслідок папіломатозно-екзофітної або папіломатозно-ендофітної форми росту) типу
бородавки з широкою основою, безболісних, не спаяних з підлеглими шарами слизової
оболонки.
2. Елемент різко виступає над рівнем нормальної СО.
3. Поверхня шершава на дотик.
4. При люмінесцентному дослідженні фіолетове світіння ділянки ураження.
5. Гістологія: виявляється гіперкератоз або змінний тип зроговіння, потужний акантоз з
подовженням і утовщенням епітеліальних відростків, іноді з явищами дискомплексації
клітин.
6. При імунно-гістохімічному дослідженні можуть виявлятися клітини з підвищеною
мітотичною активністю, що свідчить про можливу малігнізацію.
7. Електронно-мікроскопічне дослідження вказує на витончення базальної мембрани і
ознаки значного омолодження клітин шипуватого і базального шарів епітеліального
пласта.
8. Найчастіша локалізація: язик, кути рота, ясна, альвеолярна слизова, дно порожнини
рота.
9. Схильність до рецидивів.
Лейкоплакія

Лейкоплакія бородавчаста (верукозна)

 Лейкоплакія

Лейкоплакія ерозивно-виразкова

Критерії та ознаки:
1. Скарги на мимовільні болі, що посилюються від дії всіх видів подразників.
2. Наявність ерозії або виразки в осередку ураження, не схильної до загоєння.
3. Поверхня шершава на дотик.
4. Гістологія: виражений гіперкератоз і паракератоз, порушення цілісності СО у
вигляді ураження базальної мембрани, іноді навіть з її проривом і ознаками
клітинної запальної реакції. Інфільтрація строми досягає максимуму. Явище
дискомплексації клітин.
5. При люмінесцентному дослідженні спостерігається коричневе світіння ділянки
ураження.
Лейкоплакія

Лейкоплакия пролиферативная веррукозная

Лейкоплакія

Лейкоплакія курців

Критерії та ознаки:
1. Основний морфологічний елемент – пляма сірувато-білого кольору,
нерівномірне помутніння епітелію.
2. Поверхня гладка, не блискуча.
3. Гістологія: паракератоз з незначним гіперкератозом.
4. Локалізація: вражається слизова оболонка твердого піднебіння, спинка
язика, губи, дно рота у злісних курців, а також процес підвищеної
кератинізації поширюється на слизову оболонку щік з формуванням
вогнищ у передніх відділах у вигляді трикутника, розташованого основою
до кута рота.
5. Зникає при припиненні куріння !!!
Лейкоплакія

Лейкоплакія курців
 Лейкоплакія

Лейкоплакія Таппейнера
Лейкоплакія курців Таппейнера (leucoplakia nicotinica Tappeiner, нікотиновий
лейкокератоз піднебіння) виникає у злісних курців (особливо трубки).
Критерії та ознаки:
1. Основний морфологічний елемент - білесувата пляма з наявністю дрібних червоних точок
(спостерігаються зяючі гирла виводних протоків малих слинних залоз в задній частині
твердого піднебіння і примикає до нього м'якого піднебіння). Слизова оболонка твердого
піднебіння білесуватого або сіро-білого кольору без вираженого гіперкератозу.
2. Поверхня гладка, не блискуча.
3. Гістологія: паракератоз з незначними явищами гіперкератозу.
5. Локалізація: вражається слизова оболонка твердого піднебіння з переходом на м’яке
піднебіння.
6. Можливе зникнення при припиненні куріння.
Лейкоплакія

Кандидозна лейкоплакія

Критерії та ознаки:
1. В анамнезі тривалий прийом антибіотиків, глюкокортикостероїдів, цитостатиків,
імунодепресантів, наявність імунодефіцитної системної патології.
2. Наліт розташований на поверхні бляшки, частково знімається при зіскаблюванні.
3. У соскобі виявляють гриби роду Candida, особливо при наявності ділянок
хронічного запалення. Інфекція, викликана Candida albicans, сприяє розвитку
диспластичних змін в епітелії.
4. При мікробіологічному дослідженні виявляється значне зростання грибів роду
Candida при підрахунку колоній на середовищі Сабуро.
5. Гістологія: паракератоз і гіперкератоз.
 Лейкоплакія

Волохата лейкоплакія

Критерії та ознаки:
1. Викликається вірусом Епштейн-Барр (EBV) у осіб з вираженим порушенням імунної
системи, у ВІЛ - інфікованих і на тлі прийому імуносупресивних препаратів при пересадці
органів.
2. Елемент ураження – бляшка поздовжньої, вузької форми розміром до 2-3 см у довжину з
переважною локалізацією на межі переходу з бічної поверхні язика на нижню. Ділянки
сірувато-білого кольору, при посиленні зроговіння набувають опалово-білого кольору. Межі
осередка ураження не завжди чіткі.
3. Ділянки зроговіння можуть бути підвищеними або на рівні слизової оболонки.
4. Поверхня гладка, в рідкісних випадках шорстка. М'яке втовщення слизової оболонки не
відшаровується на краю язика в середній або задній його третині. При наявності ВІЛ може
бути вертикальне рифлення (за типом «пральної дошки») збоку язика з наявністю
паралельно розташованих дрібних волосистих папілом. Може спонтанно зникати на тлі
прийому антиретровірусних препаратів.
5. При гістологічному дослідженні виявляють гіперкератоз, паракератоз, акантоз, вакуолі в
клітинах верхнього епітеліального шару, ниткоподібні кератинові утворення, блюдцеобразні
клітини (як показник вірусної інфекції). Внаслідок вогнищевої проліферації епітелія слизова
оболонка потовшується.
6. У 83% ВІЛ-інфікованих пацієнтів з волохатою лейкоплакією рота протягом певного часу
розвивається IV стадія ВІЛ.
Лейкоплакія

Волохата лейкоплакія
 Патч-тестирование

Стоматологическая Расширенная Скрининг серия: включает 4 пластыря Ultra или Ultimate,

заправленные 40 гаптенами - веществами, которые применяются в стоматологических
материалах.
Серия Импланты: включает 2 пластыря Ultra или Ultimate, заправленные 20 гаптенами -
металлами, которые используются при изготовлении имплантов в стоматологии, а также
искусственных суставов, штифтов в ортопедии.
Лейкоплакія
Тактика лікування лейкоплакії
Принципи лікування хворих з лейкоплакією рота і червоної кайми губ
передбачають одночасне вирішення декількох завдань:
 попередження травмування червоної кайми губ і СОПР, викликаного
дефектами зубних рядів, гострими краями зруйнованих зубів і зубними
протезами, курінням, а також захист від дії несприятливих метеорологічних
факторів;
 усунення або зменшення вогнища лейкоплакії;
 підвищення загальної резистентності організму;
 поліпшення якості життя пацієнта;
 організація профілактичних оглядів населення з метою санації порожнини
рота і проведення індивідуальної санітарно-просвітньої роботи;
 обов’язкове диспансерне спостереження за хворими лейкоплакією у
лікаря-стоматолога 2-3 рази на рік з оцінкою стану зубощелепної системи і
зубних протезів при їх наявності;
 при підозрі на наявність соматичних захворювань консультація та/або
лікування у фахівців відповідного профілю.
 Лейкоплакія
Тактика лікування лейкоплакії
Лікування лейкоплакії включає:
 складання плану лікування, враховуючи клінічну форму, розмір і
локалізацію лейкоплакії;
 навчання пацієнтів гігієні, ретельному догляду за ротом і мотивація до
відмови від шкідливих звичок, особливо важлива відмова від куріння;
 санацію порожнини рота;
 терапевтичне лікування з використанням лікарських засобів;
 хірургічне лікування за показами;
 фізіотерапевтичні процедури за потребою.

Групи лікарських препаратів:

Вітаміни: А, Е, Аевіт, кератиноїди
Гіпосенсибілізуюча терапія (антигістамінні засоби)
Кератопластики
Антисептики
Знеболюючі засоби
Імуномодулятори
Медичні лазери

Видимий спектр: 400 нм - 750 нм

 Параметры лазерного излучения

 Длина волны (nm)

 Мощность излучения (W)
 Мощность светового потока (W/см2)
 Время воздействия (экспозиция) (sec)
 Режим генерации излучения
- непрерывный режим (CW)
- импульсный: средний импульс (MP); суперимпульс (SP); супер-сверх
импульс (SSP)
 Длительность импульсов (0,05ms - 10sec)
 Интервал между импульсами (0,05ms - 10sec)
 Частота повторения импульсов (до 25 kHz)
 Взаимодействие с биологической тканью – контактное, бесконтактное
Низкоинтенсивные Высокоинтенсивные
лазеры лазеры
(терапевтические) (хирургические)
 Почему ФДТ представляет несомненный интерес
для практикующих врачей?

 селективная деструкция злокачественных опухолей и патологических

участков, которая достигается как за счет преимущественного накопления
фотосенсибилизатора в опухолевых и патологических тканях, так и за счет
направленности светового воздействия;
 минимальное повреждение здоровой ткани;
 отсутствие резистентности к повторным циклам ФДТ;
 отсутствие токсичности при повторном приеме фотосенсибилизатора;
 возможность многокурсового лечения;
 отсутствие мутагенности и, следовательно, отсутствие риска возникновения
вторичных раков;
 хорошая переносимость, незначительная болезненность и отсутствие
кровотечения во время ФДТ, минимальная продолжительность процесса
заживления послеоперационной раны, отсутствие образования эрозий и рубцов
после лечения.
 ФОТОСЕНСИБИЛИЗАТОРЫ,
используемые в стоматологии

толуидиновый синий Не-Ne лазер (625-635 nm)

(хлорид толония)
метиленовый синий
фенотиазина хлорид
(метиленовый синий)
фотосенс (сульфатированный
фталоцианин алюминия)
фотодитазин
фотолон
диодный лазер (670-685 nm)
диодный лазер (660-670 nm)
диодный лазер (674 nm)
диодный лазер (662 nm)
диодный лазер (660-670 nm)

радахлорин диодный лазер (662 nm)

(сумма натриевых солей хлоринов)
 Комплекс FotoSan
(CMS Dental, Дания):
- светодиодная лампа
длина волны: 625-635 nm,
пик поглощения: 628 nm;
макс. мощность: 200 mW/cm2
- фотосенсибилизатор
tolouidine blue O (0,1 mg/ml)
 Комплекс HELBO
(Германия):
- диодный лазер
(low-level laser therapy – LLLT)
длина волны: 650-670 nm;
пик поглощения: 660 nm;
мощность: 100 mW/cm2 в CV
- фотосенсибилизатор
фенотиазина хлорид (MB)