Імперський

наступ на
автономію
Гетьманщини.
 План уроку:
• 1. Як діяли Іван Скоропадський та Перша
Малоросійська колегія.
• 2. Як Павло Полуботок боровся за
збереження автономії України.
• 3. Гетьманування Данила Апостола. Нова
Січ.
• 4. Становище України за
часів Правління гетьманського
уряду.
Іван Скоропадський (1708 - 1722)
Гетьман Лівобережної України.

Звернувся з
проханням до царя
про підтвердження
прав і вольностей
Гетьманщини.

«Українці й так
мають з ласки царя
стільки вольностей,
як жоден народ у
світі».
 Решетилівські статті 1709 р.
“Просительные “Решительный
статьи” указ”
Прохання підтвердити “права і Загальне підтвердження прав і
вольності” Гетьманщини. вольностей Війська Запорозького й
обіцянка пізніше дати детальні
“Статті”.

Залишити козаків у походах під Відмовив, але категорично

командою свого старшого, а не заборонив офіцерам зловживати
російських офіцерів, що часто владою над козаками.
зловживали своєю владою.

Повернути до Гетьманщини Із гетьманської артилерії буде

гармати, забрані в Батурині та повернуто лише частину, а інші ні,
інших полкових містах. оскільки вони вважаються
військовим трофеєм.
 Решетилівські статті 1709 р.
“Просительные
статьи”
Заборонити царським воєводам
втручатися у внутрішні справи
Гетьманщини.
Не обтяжувати населення Гетьманщини
постоями російських військ.
Заборонити називати козаків
“зрадниками”.
“Решительный указ”
Царські воєводи, як і раніше,
перебуватимуть у великих українських
містах, але їм буде вказано не
порушувати права і вольності
“малоросійського народа”.
Із більшості міст російські війська будуть
виведені. Питання про образи місцевим
жителям мають розглядатися
новопризначеним царським резидентом
при гетьмані. Обіцянка, що питання про
постої буде вирішене пізніше.
Обіцяв видати окремий указ із цього
приводу.
“Явні статті” А. Ізмайлову 18 липня 1709 р.
• Перестерігати прояви політичного невдоволення
російським пануванням.
• Стежити за тим, щоб не було відновлено Запорізьку Січ.
• Приймати послів від іноземних держав, листи посланців
переписувати й надсилати царю і без його рішення ніякої
відповіді не давати.
• Наглядати, щоб гетьман не призначав і не знімав старшин
без дозволу царя.
• Контролювати, щоб гетьман не давав нікому маєтків, не
пояснивши, за що саме.
• Установити нагляд над збиранням податку до Військового
скарбу, щоб цар знав про доходи Гетьманщини.
“Таємні статті” А. Ізмайлову 27 липня 1709 р.

• Таємний нагляд над гетьманом і старшино.

• Виявляти лояльних до царської влади
старшин і співпрацювати з ними,
відповідно оплачуючи їхню допомогу.
• Таємно розвідувати розміри прибутків
Військового скарбу.
• Стежити за розмовами й
поведінкою козаків і старшини,
рекомендувати їх на посади.
 Мовою джерел
• Із листа князя М. Голіцина до канцлера Г. Головкіна
• «Задля нашої безпеки треба насамперед посіяти
незгоду між полковниками і гетьманом. Не треба
виконувати прохань гетьмана. Коли народ побачить,
що гетьман уже не має такої власті, як Мазепа, то,
надіюсь, буде приходити з доносами. При цьому не
треба поводитися з донощиками суворо; якщо двоє
прийдуть із брехливими доносами, але коли з ними
обійтися ласкаво, то третій прийде вже з правдивим
доносом, а гетьман зі старшиною будуть боятися. Як
раніше я до вас писав, так і тепер кажу: треба, щоб у
всіх полках були полковники, не згодні з гетьманом...
тоді всі їхні справи будуть нам відкриті».
Становище українського населення
• Будівництво каналів та
Козаки на будівництві
Ладозького каналу фортифікаційних
споруд, військові
походи – повинності
українських селян та
козаків.
• Обмеження економічної
самостійності
Гетьманщини.
• Обмеження в освіті та
книгодрукуванні.
 Звернення гетьмана в
1722 р. з проханням
полегшити обмеження
для Гетьманщини.

Маніфест від
1722 р.

Утворення Малоросійської колегії – органа

контролю за діяльністю гетьмана і Генеральної
старшини.
Малоросійська колегія (1722 - 1727)
Причини Мета діяльності
створення:
Цар мотивував Поступове Контроль за
Прирівняння
Гетьманщини
недоліками внутрішнього обмеження діяльністю
за статусом до
управління, судочинства, політичної гетьмана і
звичайної
автономії генеральної
податкової системи і Гетьманщини. старшини.
провінції
імперії.
скаргами її мешканців.

Президент Першої
Малоросійської колегії -
Степан Вельямінов.
Малоросійська колегія (1722 - 1727)

Основні функції:
Встановлення і Розквартиру -
Здійснення стягнення вання в Контроль за
Розгляд
нагляду за податків до Гетьманщині діяльністю
апеляцій на
діяльністю царської казни офіцерів та Генеральної
судові
гетьмана та і провіанту для солдатів військової
рішення.
старшини. російської російської канцелярії.
армії. армії.

Значення:
Започаткувала реальний процес ліквідації російською владою
української державності.
Павло Полуботок (1722 - 1724)
• Наказний гетьман
Лівобережної України.
• Провів судову реформу,
активно боровся з
хабарництвом у суді.
• Був ув´язнений в
Петропавлівській
фортеці, де й помер.
В. Волков. Петро І відвідує засудженого наказного гетьмана
П. Полуботка.
 Петро ІІ
Петро І помер у
лютому 1725 р.
Ліквідував Малоросійську
колегію та дозволив у
жовтні 1727 р. обрати
нового гетьмана.
Данило Апостол (1727 - 1734)

“Рішительні пункти”
22 серпня 1728 р.
 Реформи Данила Апостола
Проведено генеральне слідство про маєтності, повернуто в державне
користування землі, які були безпідставно захоплені в приватне
володіння.
Реорганізація фінансової системи, встановлення точного бюджету
державних видатків.

Продовження здійснення судової реформи. “Інструкція українським судам”

1730 р. встановлювала порядок апеляції у судових справах

Спроба кодифікації українського права “Права, за якими судиться

малоросійський народ”.

Відстоював інтереси української торгівлі. Вимагав у царського уряду

скасування заборони на експорт українських товарів.
Відновив право призначати Генеральну військову канцелярію і полковників, зменшив
кількість росіян у своїй адміністрації, заборонив купувати росіянам землю в Україні.
Домігся повернення під гетьманську владу запорожців і дозволу на заснування Нової
Січі.
 Правління гетьманського уряду
(1734 - 1750)

3 українці:
Генеральний обозний Я. Лизогуб.
Генеральний підскарбій А.
Маркович.
Генеральний осавул Ф. Лисенко.
3 росіяни:
Князь О. Шаховський,
князь І. Барятинський,
полковник Гур´єв.

О. Шаховський –
І. Барятинський голова уряду до
1736 р.