Стівен Хокінг

Підготував
Лукащук Ярослав
Стівен Хокінг – або
людина яка зламала
стереотипи , та про їх
включення в
суспільне життя
незалежно від
фізичних
особливостей.
Стівен Вільям Гокінг — англійський фізик-теоретик, космолог і автор
багатьох книжок, директор з досліджень Центру Теоретичної Космології
Кембриджського університету відомий своїми дослідженнями в
астрофізиці, зокрема теорії чорних дір та популяризації наукових знань.
Обіймав посаду лукасівського професора математики між 1979 та 2009
роками.

Особисте життя
1965 — одружився з Джейн Вайлд, пізніше у них народилися син Роберт
(1967), донька Люсі (1970) і син Тімоті (1979). Стосунки Стівена з Джейн
поступово гіршали, і 1990 року вони стали жити окремо. Після розлучення з
Джейн 1995 року Гокінг одружився зі своєю доглядальницею Елейн Мейсон,
з якою прожив 11 років. У жовтні 2006 року вони також розлучилися.
Відомі суперечки
1974 року між Гокінгом і Кіпом Торном було укладене
жартівливе парі (річна передплата на журнал «Penthouse» у
випадку перемоги Торна проти чотирирічної підписки на
журнал «Private Eye» в разі перемоги Гокінга) з приводу
природи космічного об'єкта Лебідь X-1 і природи його
випромінювання. Гокінг, на противагу своїй теорії,
заснованої якраз на існуванні чорних дір, ставив на те, що
Лебідь X-1 не є чорною дірою (як він сказав: «навіть якщо я
не матиму рації, то хоч виграю підписку на журнал»). Він
визнав поразку в 1990 році, коли дані спостережень
зміцнили впевненість в наявності гравітаційної
сингулярності в системі.[27]
1997 року Гокінг вже на пару з Кіпом Торном заклався із Джоном Прескіллу,
професором Каліфорнійського технологічного інституту і директором
Інституту квантової інформації, щодо питання збереження інформації про
матерії, раніше захоплені чорною дірою і згодом випромінені нею. Професор
Прескіллу вважав, що випромінювання чорної діри несе інформацію, але ми
не можемо її розшифрувати. Професор Гокінг вважав, згідно зі своєю
теорією 1975 року, що цю інформацію в принципі неможливо виявити, тому
що вона відгалужується в паралельний Всесвіт, абсолютно нам недоступний,
який дослідити неможливо.
У серпні 2004 року на Міжнародній конференції із загальної теорії
відносності та космології в Дубліні, професор Гокінг представив
революційну теорію чорних дір і паралельно заявив, що професор Прескіллу
має рацію, а він і Торн помилялися. З неї випливає, що чорна діра спотворює
захоплену інформацію, але все ж не руйнує її безслідно. Зрештою, в процесі
випаровування чорної діри інформація все-таки виривається з неї. За своїм
звичаєм, намагаючись зацікавити слухачів, не готових до сприйняття
квантових складностей, Гокінг порадив любителям наукової фантастики
забути про мрію про те, що занурення в чорну діру може стати кидком в
інший Всесвіт. Втім, професор Прескіллу зауважив, що він так до кінця і не
зрозумів аргументів Гокінга, проте радий своїй перемозі і енциклопедію
прийме. Третій учасник спору, професор Торн, заявив, що він не згоден з
Гокінгом. 2016 року Гокінг опублікував наукову роботу, присвячену цьому
питанню
Передбачення
Фізик передбачив виникнення штучних вірусів і ядерну війну. На думку
Хокінга, є велика ймовірність зіткнення з метеоритами, а також
небезпеку буде нести штучний інтелект

Погляди
Був атеїстом.[22] У британській політиці Гокінг був прихильником
лейбористів[23]. У березні 1968 року брав участь в марші проти
війни у В'єтнамі.
Підтримував ядерне роззброєння, охорону здоров'я та боротьбу зі
змінами клімату; війну в Іраку 2003 року називав «військовим злочином»,
а також бойкотував конференцію в Ізраїлі через незгоду з політикою
влади цієї країни щодо палестинців.
Гокінг виступав за колонізацію інших планет та розвиток космічних
польотів через стурбованість тим, що життю на Землі загрожують
раптова ядерна війна, генетично модифіковані віруси, глобальне
потепління та інші небезпеки. На його думку, переселятися потрібно у
найближчі сто років, терміну 30 років цілком достатньо, щоб створити
базу на Місяці, і 50 років — на Марсі
Комп'ютерний голос
Гокінг під час читання лекції в NASAДеякий час професор
Гокінг міг спілкуватися лише єдиним способом: він
підіймав брову, коли хтось вказував на потрібну літеру на
картці з алфавітом. Та потім комп'ютерний експерт з
Каліфорнії Волт Волтош, дізнавшись про становище
професора, надіслав йому власноруч розроблену програму,
яку він назвав Equalizer. Вона дозволяла за допомогою
перемикача в долоні вибирати на екрані потрібні слова з
системи меню.
Вибране слово вимовляв синтезатор мовлення, який став
«брендовим» голосом професора Гокінга. Фізик розповідав:
«Голос людини дуже важливий. Якщо ви розмовляєте
невиразно, люди можуть ставитися до вас так, наче ви
розумово неповносправний: „Йому класти цукор?“ Цей
синтезатор поки що найкращий з тих, які я чув, бо він
змінює інтонацію і не говорить як далек. Єдина
проблема — він надає мені американського акценту».