ПРЕЗЕНТАЦІЯ НА ТЕМУ:

«ФТОР: ТАК ЧИ НІ?»

ВИКОНАЛА
СТУДЕНТКА ГРУПИ 1СТ-2
ЮР ІРИНА ІВАНІВНА
НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:
ВИКЛАДАЧ «ХІРУРГІЇ ЗУБІВ ТА ЩЛТ»
МОСПАН В.В.

ЛЬВІВ 2015
ПЛАН
1. Фтор – елемент сімейства галогенів.
2. Знаходження фтору у природі.
3. Вплив на організм людини. Зважування
позитивних та негативних сторін фтору.
4. Фторування води – чи нам це потрібно?
5. Спосіб спрощеної експрес-діагностики
надлишку та недостачі іонів фтору в
емалі постійних зубів.
6. Висновок.
7. Список літератури.
ФТОР ЕЛЕМЕНТ ІЗ СІМЕЙСТВА
ГАЛОГЕНІВ. ПОЗНАЧАЄТЬСЯ
СИМВОЛОМ F (ЛАТ. FLUORUM) І
ЗНАХОДИТЬСЯ ПІД №9 В
ПЕРІОДИЧНІЙ СИСТЕМІ
МЕНДЕЛЄЄВА.
 Він володіє надзвичайною
реакційною здатністю і утворює
сполуки майже з усіма
елементами.
У ЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ
ФТОР – БЛІДО-ЖОВТИЙ
ГАЗ. ЗАПАХ ФТОРУ -
РІЗКИЙ І ДРАТІВЛИВИЙ -
НАГАДУЄ ОДНОЧАСНО
ЗАПАХИ ХЛОРУ І
ОЗОНУ.
ЯК ХІМІЧНИЙ ЕЛЕМЕНТ ШИРОКО
ПОШИРЕНИЙ В ПРИРОДІ, ТА ЗАЙМАЄ
16 МІСЦЕ СЕРЕД ЕЛЕМЕНТІВ, ЩО
ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ ЗЕМНОЇ КОРИ.

Рослини природно поглинають

фториди із землі та води, таким
чином невелика кількість
фторидів присутня в нашій їжі,
воді.
ТАКОЖ ФТОР МІСТИТЬСЯ У ТАКИХ ХАРЧОВИХ
ПРОДУКТАХ ЯК: МОРСЬКА РИБА, ПРІСНОВОДНА
РИБА, РИБНІ ПРОДУКТИ ТРИВАЛОГО
ЗБЕРІГАННЯ, ПТИЦЯ, ХЛІБОПРОДУКТИ,ГРЕЧКА.
 ФТОР –
НЕОБХІДНИЙ
ОРГАНІЗМУ
МІКРОЕЛЕМЕНТ,
ОСНОВНА РОЛЬ
ЯКОГО, РАЗОМ ІЗ
ФОСФОРОМ І
КАЛЬЦІЄМ
ПОЛЯГАЄ В
УТВОРЕННІ
КІСТКОВОЇ
ТКАНИНИ І
ФОРМУВАННЯ
ЗУБНОЇ ЕМАЛІ
Добова потреба здорової
дорослої людини
становить 1,5-5,0мг.
 Вважається, що
фтор є
токсичним для
бактерій, які
переробляючи
цукор -
виділяють
кислоти, які в
свою чергу
викликають
демінералізацію
емалі або
каріозні процеси.
 Також сполуки
фтору
покращують
засвоєння заліза,
та пригнічують
обмін йоду.
На жаль, фториди настільки отруйні, що
при їх використанні отруюються не лише
бактерії але й інші клітини.

З організму фтор виводиться в основному з сечею.

2. ЗАБЕЗПЕЧУЄ НОРМАЛЬНИЙ РІСТ
ВОЛОССЯ І НІГТІВ;
3. БЕРЕ УЧАСТЬ У БАГАТЬОХ ВАЖЛИВИХ
БІОХІМІЧНИХ РЕАКЦІЯХ;
4. СТИМУЛЮЄ ПРОЦЕСИ
КРОВОТВОРЕННЯ;
5.ЗМІЦНЮЄ ІМУНІТЕТ;
6. СПРИЯЄ ВИВЕДЕННЮ З ОРГАНІЗМУ
СОЛЕЙ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ І
РАДІОНУКЛІДІВ;
7. ПОПЕРЕДЖАЄ РОЗВИТОК
ОСТЕОПОРОЗУ;
8. ПРИГНІЧУЄ АКТИВНІСТЬ
КИСЛОТНОУТВОРЮЮЧИХ БАКТЕРІЙ
(ЦЕ ЙОГО ВЛАСТИВІСТЬ ЗНАЙШЛО
ЗАСТОСУВАННЯ В ЗУБНИХ ПАСТАХ)
9. Є ПРОФІЛАКТИКОЮ КАРІЄСУ І
ПАРОДОНТОЗУ
 У НАДЛИШКОВИХ
КОНЦЕНТРАЦІЯХ ФТОРИДИ
ТОКСИЧНІ.
СИМПТОМИ, ЯКІ ПРОЯВЛЯЮТЬСЯ
ПРИ ВСМОКТУВАННІ НАДЛИШКУ
ПРЕПАРАТІВ ФТОРУ, ЧИСЛЕННІ:
ФЛЮОРОЗ, КРОВОТОЧИВІСТЬ
ЯСЕН, ЗМІНИ СЛИЗОВОЇ
ОБОЛОНКИ ШЛУНКА, ЗНИЖЕННЯ
КОНЦЕНТРАЦІЙНОЇ ЗДАТНОСТІ
НИРОК.
ПЕРШИМИ ОЗНАКАМИ
ОТРУЄННЯ ФТОРИДОМ Є НУДОТА,
БЛЮВОТА, БІЛЬ В ОБЛАСТІ
ЖИВОТА, СУДОМИ.
 ОСЬ ЩО ПОВІДОМЛЯЄ З ПРИВОДУ
ФТОРУВАННЯ ВІКІПЕДІЯ:
«МЕТА ФТОРУВАННЯ ВОДИ — ЗНИЖЕННЯ
ЗАХВОРЮВАНОСТІ КАРІЄСОМ ЗА РАХУНОК
РЕГУЛЮВАННЯ КІЛЬКОСТІ ФТОРИДІВ У
ВОДОПРОВІДНІЙ ВОДІ.»
НА ВІДМІНУ ВІД США, В
БІЛЬШОСТІ КРАЇН ЄВРОПИ
ІСТОТНЕ ЗНИЖЕННЯ
ЗАХВОРЮВАНОСТІ КАРІЄСОМ
СТАЛОСЯ В ПЕРШУ ЧЕРГУ,
ЗАВДЯКИ ВВЕДЕННЮ В
СІМДЕСЯТІ РОКИ МИНУЛОГО
СТОЛІТТЯ, ФТОРОМІСТКИХ
ЗУБНИХ ПАСТ.
 ФТОРУВАННЯ
ВОДОПРОВІДНОЇ
ВОДИ ЗАГАЛЬНОГО
КОРИСТУВАННЯ НИНІ
Є СУПЕРЕЧЛИВИМ
ВИНАХОДОМ,

І ВИКЛИКАЄ
ЗАПЕРЕЧЕННЯ, ЩО
МАЮТЬ ПІД СОБОЮ
РЯД ЕТИЧНИХ І
ЮРИДИЧНИХ
ПІДСТАВ.
 ОСЬ СПИСОК КРАЇН, ЯКІ
ЗУПИНИЛИ, ВІДХИЛИЛИ АБО
ЗАБОРОНИЛИ ФТОРУВАННЯ
ВОДИ:
АВСТРІЯ, БЕЛЬГІЯ, КИТАЙ, ЧЕХІЯ,
ДАНІЯ, ФІНЛЯНДІЯ, ФРАНЦІЯ,
НІМЕЧЧИНА, УГОРЩИНА, ІНДІЯ,
ІЗРАЇЛЬ, ЯПОНІЯ, ЛЮКСЕМБУРГ,
ГОЛЛАНДІЯ, СІВШИ. ІРЛАНДІЯ,
НОРВЕГІЯ, ШОТЛАНДІЯ, ШВЕЦІЯ,
ШВЕЙЦАРІЯ.
 АЛГОРИТМ ПРОВЕДЕННЯ
Етап Дії

1. Підготовка Видаляється зубний наліт з верхніх передніх зубів, після чого

операційного поля. вони ізолюються від СО губи та висушуються.

На обидва верхніх медіальних різця, на їх вестибулярну

поверхню піпеткою наноситься по одній краплі (3%) соляної
кислоти, діаметром близько 1,5-2,0 мм.

Через 10 секунд кислота з обох зубів змивається водою, зуби

ізолюються від слизової оболонки губи та висушуються.

2. Перший етап. На один різець, на протравлену ділянку емалі, на 3-15

хвилин, наноситься крапля дистильованої води (контроль), на
протравлену ділянку емалі другого різця, також на 3-15
хвилин, наноситься крапля 0,15% водного розчину
амінофториду, в розрахунку на іон фтору (дослід).
Замість розчину амінофториду можна застосувати 2% водний
розчин фториду натрію, з експозицією в 10 хвилин.
 АЛГОРИТМ ПРОВЕДЕННЯ
Етап Дії

3. Другий етап. Через визначений час контрольний і дослідний зуби

промиваються водою, ізолюються від СО губи,
висушуються, потім на контрольну і дослідну ділянки емалі,
одночасно наноситься водний розчин 1% метиленового
синього.

4. Оцінка результатів. Через 10 секунд розчин метиленового синього з обох зубів

стирається сухим ватним тампоном, і негайно порівнюється
інтенсивність забарвлення контрольної та дослідної ділянок
емалі зуба. При необхідності, зуби фотографують цифровим
фотоапаратом для подальшої комп’ютерної обробки

5. Підсумок Збільшення інтенсивності забарвлення дослідної ділянки

дослідження. емалі в синій колір, в порівнянні з контрольною, свідчить
про наявність надлишку іонів фтору в емалі зуба, що
зумовлено додатковим фторнавантаженням, та відсутність
ремінералізуючої ефективності фториду, що є показанням до
відмови від проведення місцевої фторпрофілактики карієсу
в даного пацієнта.
ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ЛІТЕРАТУРОЮ
ПРИВОДИТЬ ДО ВИСНОВКУ, ЩО В ЦІЙ
ВИСНОВОК:
ГАЛУЗІ НАКОПИЧЕНО ДУЖЕ ОБМЕЖЕНІ
ДАНІ, ЯКІ ДО ТОГО Ж МАЮТЬ
НЕДОЛІКИ. ОСНОВНИМ НЕДОЛІКОМ Є
ТЕ, ЩО ВИЗНАЧАЮЧИ ВМІСТ ФТОРУ В
ТКАНИНАХ ЛЮДСЬКОГО ОРГАНІЗМУ,
ДОСЛІДНИКИ ІГНОРУВАЛИ
КОНЦЕНТРАЦІЮ ЦЬОГО ЕЛЕМЕНТА У
НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ, НА
ВІДПОВІДНИХ КЛІМАТИЧНИХ
ТЕРЕТОРІЯХ. ЧЕРЕЗ ЦЕ У ЛІТЕРАТУРІ
МОЖНА ПОБАЧИТИ ДУЖЕ
СУПЕРЕЧЛИВІ ДАНІ ПРО ВМІСТ ФТОРУ
В КІСТКАХ, ЗУБАХ, КРОВІ ТА ІНШИХ
ТКАНИНАХ ЛЮДИНИ.
ПРОВЕДЕНІ ЕКСПЕРИМЕНТИ
ПЕРЕКОНУЮТЬ У ТОМУ, ЩО ТВАРИНИ І
ЛЮДИ НЕ ПОТРЕБУЮТЬ ВЕЛИКИХ
КІЛЬКОСТЕЙ ФТОРУ, АЛЕ ЦЕ НЕ
ОЗНАЧАЄ ТЕ, ЩО ЦЕЙ ЕЛЕМЕНТ НЕ
ПОТРІБЕН ОРГАНІЗМУ.
ВСІХ
ВИСЛУХАЙ
, А ВЛАСНУ
ДУМКУ
МАЙ.
(КОНФУЦІЙ
)
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
1. Владимиров Ю.А. Биологические мембраны и
незапрограммированная смерть клетки / Ю.А. Владимиров //
Соросовский образовательный журнал. Биология. – 2000. – №9. –
C.11-16.
2. Николаев Н.С. Аналитическая химия фтора / Н.С. Николаев,
С.Н. Суворова, Е.И. Гурович. – М. : 1970. – С. 143.
3. Падалка И.А. Эмаль зуба – это комплекс биологических мембран,
экранированных апатитовидным минеральным веществом / И.А.
Падалка, А.И. Падалка // Український стоматологіч-ний альманах. –
2010. – №3. – С.17-20.
4. Пат. 73965 України, МПК А61К 49/00. Спосіб спрощеної експрес-
діагностики надлишку іонів фтору в емалі зуба, обумовленого
додатковим фторнавантаженням / Падалка І. О., Скрипников П. М.,
Падалка А. ; І. (Україна). - № u 2012 04455; заявл.
09.04.2012, опубл. 10.10.2012, бюл. №19.
5. Чизмаджев Ю.А. Биоэлектрохимия: из прошлого в будущее /Ю.А.
Чизмаджев // Соросовский образовательный журнал. Биология. –
2000. – №6. – С.23-27.
6. Шешукова О.В. Показники ураженості карієсом та його
ускладненнями у дітей в регіоні з високим вмістом фтору в питній
воді/ О.В. Шешукова, В.П. Труфанова // Український
стоматологічний альманах. – 2011. – №3. – С.97-98.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

7. Белякова Т.М. Фтор в ґрунтах і рослинах у зв'язку з

ендемічним флюорозом / Т.М. Белякова //
Грунтознавство. 1977. №8 55-63
8. Велика радянська енциклопедія. - М .: Изд-во АН
СРСР, 1975.
9. Виноградов А.П. Геохімія рідкісних і розсіяних
елементів в ґрунтах / А.П. Виноградов // М .: Изд-во АН
СРСР, 1957.
10.
http://www.stomfak.ru/detskaya-stomatologiya/nedostatok-
ftoridov-i-karies-zubov.html? Itemid = 1
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!