ТЕМА: МЕТОДИ СОЦІАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ СІМ’Ї ТА ДІТЕЙ.

План
1.Методика діагностики сім'ї.
2.Поняття соціальної діагностики. Зміст та мета соціальної діагностики.
3.Характеристика методів соціальної діагностики: генограма, екокарта,
карта бажань, карта соціальних зв’язків.
ЗАВДАННЯ НА СЕМІНАР:

1.Складіть еко-карту своєї сім’ї, дотримуючись вимог до розміщення символів на площині.

2.Проаналізуйте інформацію, яку вам вдалося з’ясувати в процесі роботи над еко-картою.
Зробіть детальні висновки по кожній вказаній в ЕКО-КАРТІ особі, групі осіб чи об’єкту. Особливу
увагу зверніть на ступінь зв’язків та характер стосунків між членами вашої родини.
3.Які стосунки або взаємоз’язки у досліджуваній сімейній системі, на Вашу думку, потребують
змін та покращення? Які події можна передбачити чи попередити? Які зміни, на Вашу думку,
матимуть позитивний вплив на особисте життя членів досліджуваної сім’ї?

1.Складіть генограму своєї сім’ї (не менше двох поколінь), дотримуючись вимог до розміщення
символів на площині.
2.Проаналізуйте інформацію, яку вам вдалося з’ясувати в процесі роботи над генограмою.
Особливу увагу зверніть на ступінь зв’язків та характер стосунків між членами родини.
3.Виявіть, в чому полягають особливості сімейної системи, яку Ви досліджуєте; які стосунки чи
події в родині мають циклічність або стереотипи взаємодії, роль в сімейній системі кожного
члена сім’ї, вплив родинної системи на особистісне становлення та на характер стосунків у
досліджуваній сім’ї. Опишіть висновки.
4.Які стосунки або взаємоз’язки у досліджуваній сімейній системі, на Вашу думку, потребують
змін та покращення? Які події можна передбачити чи попередити? Які зміни, на Вашу думку,
матимуть позитивний вплив на особисте життя членів сім’ї, що досліджується?
 Соціальна діагностика:
процес наукового виявлення та вивчення причинно- наслідкових зв’язків і
у суспільстві, що характеризують його соціально-
взаємостосунків
економічний, культурно-правовий, морально-психологічний,
медико-біологічний та санітарно-екологічний стани.

В більш вузькому розумінні – це вивчення причин появи соціальних проблем,

які створюють складні життєві ситуації для індивіда, сім’ї,
окремих груп. 3
На індивідуальному рівні
Соціальна діагностика є безпосередня
соціальна робота з конкретною людиною
чи групою осіб, які потребують соціальної
підтримки.
Головна мета соціальної діагностики є
визначення соціальної проблеми клієнта
і застосування правильних засобів для її
вирішення.

4
 На практиці цей процес включає:
 оцінку потреб дитини/сім’ї/особи
 збір та аналіз інформації про клієнта
у співпраці з ним та іншими
спеціалістами
 вивчення соціальної історії сім’ї,
Соціальна діагностика стану життєвої ситуації та впливу
отримувача послуг (сім’ї, обставин, в яких опинилася сім’я на
дитини, особи) є кожного члена сім’ї
неодмінною складовою  визначення факторів ризику сильних
процесу роботи з сторін та ресурсів
випадком та здійснення
соціального супроводу.  пошук ефективних шляхів подолання
чи мінімізації СЖО…
 Вивчення родинного і соціального
оточення – ключ до успіху Сил
ки ьні с
рим тор
підт они
ежа
Мер
Оточуюче середовище в якому живе
сім’я
Мотивація до змін «власна
система захисту»
життя діяльність

Ресурси та захисні фактори сім’ї :

свід
ий до
й і життєв Складні життєві обставини
ни
Соціаль
Фактори ризику
Тривалість існування проблем сть
стійкі
о
рес
Ст

11
 Що діагностуємо?
1. Складні життєві обставини: обставини, виявлені з результатами оцінки
потреб, внаслідок яких сім’ї (особи) не можуть самостійно піклуватися про
особисте/сімейне життя та брати участь у суспільному житті.

2. Фактори ризику: сукупність чинників, наявність яких може вплинути чи

призвести до негативних наслідків.

3. Ресурси та захисні фактори сім’ї (сильні сторони): це все те, що

допомагає сім’ї долати труднощі: сімейні цінності, родинні традиції
взаємодопомоги, достатній рівень батьківської компетентності, матеріальні
статки, наявність друзів, родичів, самоорганізованість, достатній освітній
рівень, наявність роботи тощо.
Правила вибору діагностичних методів
 найбільш простий з усіх можливих і найменш трудомісткий із тих, що
дозволяють одержати необхідний результат;
 доступний не лише для соціального працівника, але і для
клієнта з мінімумом використання фізичних і психологічних умов, необхідних
для його проведення;
 чітка та зрозуміла технологія застосування (інструкція), яка
налаштовує клієнта на співробітництво та на довірливе
ставлення до соціального працівника;
 умови проведення не відволікають клієнта від співучасті в процесі
діагностики.

13
 Методи соціальної діагностики,
що використовуються у процесі оцінки стану дитини та її сім’ї

1. бесіда;
2. інтерв’ю (опитування) клієнта, його родичів, сусідів, колег (за згодою клієнта), вчителя,
вихователя, сімейного лікаря, інших дотичних спеціалістів;
3. спостереження за особливостями поведінки членів сім’ї, стосунками з оточенням
тощо;
4. аналіз документів (попередні записи спеціалістів, характеристики, історія хвороби, протоколи,
висновки, акти оцінок, постанова суду тощо);
5. карта соціальної мережі;
6. генограма та екокарта.
 Генограма – це:
графічне зображення родинного дерева, що
відображає детальну інформацію про стосунки між
індивідами.

Генограма як метод вивчення родини та

внутрішньородинних зв’язків була вперше
запропонована Мюррей Боуен у 1978 році.
Генограма дозволяє аналізувати спадкові та
психологічні фактори, що визначають стосунки;
легко визначити та зрозуміти різноманітні патерни в
сім'ї, що вплинули на теперішній психологічний стан
її членів.
В соціальній роботі генограми
використовуються, щоб показати
емоційні зв'язки між індивідами, що
складають сім'ю чи соціальну групу.

Генограма допомагає соціальним

працівникам зробити оцінку рівня
згуртованості в сім'ї чи групі та
оцінити, чи може вона забезпечити
належний догляд.

Генограми також дозволяють

побачити соціальну мережу та
заклади, до яких має доступ сім'я.
Це карта трьох, чотирьох або більшої кількості поколінь сім’ї, у
якій зафіксовані:
- генеалогічні відносини, події, заняття (сімейні справи),
- втрати (інформація про сумісні стосунки),
- міграція та розселення сім’ї,
- ідентифікація та розподіл ролей та моделі спілкування (зв’язків).

Генограма має бути не скупченою (тісною, перенасиченою), а чітко

окресленою, щоб її візуальне дослідження було зручним.

12
 Робота з генограмою
Генограма – схема, що складається в процесі бесіди з
членом сім’ї.
Вона дозволяє відобразити осіб, які впливають на життя
сім'ї та її функції та обговорити сімейну історію, основні
сімейні події та існування й якість стосунків між
поколіннями.
Процес заповнення генограми надає можливість
«екологічно» визначити причини конфліктів, спектр існуючих
проблем у сім’ї та ймовірні шляхи їх розв'язання.
 Яку інформацію містять
генограми
1. Базова інформація про членів сім'ї: ім'я,
стать, дата народження, дата смерті.

2. Додаткову інформацію: освіта, професія,

основні життєві події, хронічні захворювання,
соціальну поведінку, природу сімейних
зв'язків, емоційні та соціальні зв'язки.

3. Деякі генограми також місять інформацію про

певні порушення в сім'ї: алкоголізм, депресії,
хвороби, особливі обставини життя.
 Орієнтовними запитаннями при складанні
генограми можуть бути:
1. Яким чином члени сім’ї проявляють свою любов і
прихильність?
2. Як члени сім’ї проявляють гнів, злість?
3. Хто в сім’ї є головним?
4. Які цінності існують в сім’ї?
5. Яким чином члени сім’ї контактують між собою (словами,
жестами, мовою тіла тощо)?
6. Яким чином в сім’ї приймаються рішення?
7. Хто їх приймає?
8. Хто бере участь в ухваленні рішень?
9. Які захворювання передаються в родині по спадковості?
 Застереження.
Коли і як краще не робити генограму:

• Якщо у дитини свіжа травма, втрата (загибель,

вбивство). В такому випадку можна розпочати роботу
над генограмою самостійно з інформації, яку маємо,
а пізніше обговорити її з дитиною.
• Генограма – індивідуальна робота з дитиною, не
можна роботи її в групі.
• Генограма створюється заради дитини та лише за її
бажання та зацікавленості (хоча діти, зазвичай, дуже
цікавляться такою роботою).
Умовні позначення
 Символи, які використовуються
при побудові генограм

Чоловік Жінка Стать Улюбленець Всиновлена Вихованець

невідома дитина (Foster child)
 Символи, які використовуються
при побудові генограм
(продовження)

Вагітність Викидень Аборт Смерть Двійнята Близнюки

Позначення сімейних стосунків
Одруження,
шлюб Заручини

Фактично живуть
окремо Заручини та співжиття

Офіційно живуть Заручини та

окремо розставання

Анулювання всіх
Розлучення стосунків
Позначення сімейних стосунків
Короткотривалі
Легальне стосунки
співжиття (зустрічаються)

Легальне співжиття із
фактичним розлученням Розрив короткотривалих
стосунків

Легальне співжиття, Тимчасовий зв’язок

офіційне розлучення (партнер на одну ніч)

Довготривалі
стосунки Любовний роман
 Позначення емоційних
взаємозв'язків
Байдужість, апатичність Гармонія

Віддалені, емоційно бідні Дружба, близькі

Чужі, розлучені Найкращі друзі, дуже близькі

Незгода, в конфлікті Любов

Ненависть Закохані
 Позначення емоційних
взаємозв'язків
Ворожі Насильство

Віддалені, ворожі Віддалені, насильство

Близькі, ворожі Близькі, насильство

Об'єднані, ворожі Об'єднані, насильство

Деструктивні Об'єднані
 Позначення емоційних
взаємозв'язків
Знущання Маніпуляція

Фізичне знущання Контроль

Емоційне знущання Зосереджений на

Сексуальне насильство Шанувальник, залицяльник

Нехтування Об'єкт романтичного бажання

 «Карта бажань»
• Може застосовуватися індивідуально як у роботі з дитиною,
так і з її батьками.
• Допомагає усвідомити і сформувати свої цілі, актуальні на
короткий та довготривалий період.
• Доцільно застосовувати на етапі оцінювання потреби у
самоусвідомленні, а також перед розробленням плану
соціального супроводу.
• ФСР звертає увагу на час виконання завдань, емоції які
виникали у клієнта, реальність чи нереальність його бажань
та прагнення щось змінити в минулому чи своєму
майбутньому.
ФСР/спеціаліст ЦСС пропонує клієнту уявити себе чарівником, який все може!
В продовження розмови фахівець по черзі озвучує питання та
фіксує отримані відповіді:
Як Ви уявляєте своє ідеальне життя?

Щоб Вам хотілося змінити в своєму житті?

Що на даний час повинно бути іншим?

Що має змінитися за певний період часу?

Яким Ви хотіли би бачити своє життя?

Що би Ви хотіли в ньому змінити?

Які Ваші плани на майбутнє?

26
 Екокарта
Екокарта – просте схематичне
зображення людини чи сім’ї за
допомогою олівця та паперу, яке було
розроблено як знаряддя (інструмент)
оцінки, планування та втручання при
наданні соціальної допомоги.
Екокарта динамічно відображає
екологічну систему, у межах якої
знаходиться людина або сім’я у
життєвому просторі.
До карти включено головні системи, що
є частиною життя сім’ї та природу
27
сімейних відносин з іншими системами.
 Екокарта дозволяє:
• накреслити зв’язки для всієї сім’ї загалом, якщо мається намір
зобразити систему її зв’язків з певними системами оточення;

• накреслити інші зв’язки між конкретною людиною в сім’ї і

зовнішньою системою, якщо ця особа є єдиною, хто з нею має
зв’язок або якщо різні члени сім’ї пов’язані з цією системою по-
різному;

• показати за допомогою карти, як відрізняються контакти різних

членів сім’ї з оточуючим світом;

• представити велику кількість інформації та відносини між

системами
28
Використання екокарти
• Візуальне вивчення карти має вагомий вплив на те, як клієнт і
соціальний працівник сприймають і розуміють ситуацію.

• Можна використовувати не лише для опитування клієнта або сім’ї і

оцінки життєвої ситуації.

• Вона є корисним інструментом при плануванні подальшої роботи,

оскільки концентрує увагу на стосунках клієнта з його життєвим
простором, то подальша соціальна робота має спрямовуватися на
розв’язання проблемних питань, що реєструються в процесі
побудови карти.

• І, нарешті, її використовувати для оцінювання результату роботи та

виміру змін, шляхом порівняння життєвої ситуації клієнта на початку
взаємодії із службами і на завершення надання соціальної
допомоги.
 Карта соціальних зв’язків
розроблена у 1989 році американськими
фахівцями із соціальної роботи
Єлизавет М. Трейсі, Джеймс К. Уіттейкер

 бере до уваги як структуру так і

функціонування мережі соціального оточення
клієнт
 зосереджує в собі інформацію про загальну
кількість та склад соціального оточення, рівень
підтримки та природу відносин між членами
системи, як їх розуміє людина, що цю карту
складає
 включає клієнта в процес аналізу та пошуку
ресурсів КОЛО – ЖІНКА, ДІВЧИНА ТРИКУТНИК – ЧОЛОВІК, ХЛОПЕЦЬ

СИМВОЛІЧНІ ОСОБИ (Якщо мова йде про померлих, в середині фігури ставиться хрестик)

КВАДРАТ – ДОМАШНЯ ТВАРИНКА + ПЗИТИНА

- НАГАТИВНА ЗНАЧКИ ДЛЯ ОЦІНКИ
РУХ КОНТАКТ + - АМБІВАЛЕНТНА
КОНФЛІКТ
// РОЗРИВ ЗВ’ЯЗКИ МІЖ ЛЮДЬМИ
 Карта відображає 7 сфер соціальної та
родинної мережі

Сім’я та люди, з якими ви мешкаєте.

Родичі.
Друзі.
Сусіди
Люди, з якими ви спілкуєтесьна роботі, у школі,
в дитячому садку.
Люди, з якими ви спілкуєтесь у клубах, організаціях, релігійних
громадах.
Cпеціалісти установ, організацій або інших інституції, послугами
яких ви користуєтеся (офіційні послуги).
 Основні дані про родинне та соціальне оточення дитини/особи

Дата народження Дата заполнения

№ П.І.Б. Вік Родинний/ Примітка

соціальний
статус

КОЛО – ЖІНКА, ДІВЧИНА ТРИКУТНИК – ЧОЛОВІК, ХЛОПЕЦЬ

СИМВОЛІЧНІ ОСОБИ (Якщо мова йде про померлих, в середині фігури ставиться хрестик)

КВАДРАТ – ДОМАШНЯ ТВАРИНКА + ПЗИТИНА

- НАГАТИВНА ЗНАЧКИ ДЛЯ ОЦІНКИ
РУХ + - АМБІВАЛЕНТНА
КОНТАКТ
// КОНФЛІКТ ЗВ’ЯЗКИ МІЖ ЛЮДЬМИ 1
РОЗРИВ
7
Етапи заповнення карти соціальних зв’язків
 Необхідно визначити усіх значущих людей, навіть якщо зараз вони
перебувають у конфлікті з тим, стосовно кого складається карта.

 У центрі кола на карті розташовується умовне зображення клієнта, інші

«значимі» люди мають бути розташовані в певному секторі з дотриманням
дистанції від центру кола, яку вибирає сама особа. Ті, хто найбільш
близький, розташовуються ближче до центру, інші – далі.

 Далі потрібно з’єднати тих, хто знайомий один з одним, лініями. При цьому
особу, що заповнює карту, з’єднувати лініями ні з ким не потрібно.
Зображення всіх зв’язків може виявитися не просто, тому варто позначати
найважливіші.

 Конфлікти ми позначаємо переривчастою, пунктирною лінією (-------/--/-------).

Якщо конфлікт загострюється настільки, що контакт переривається, то ми
називаємо це розривом (він позначається так: --
//).
Необхідно позначити мінусом (-) тих людей, стосунки з якими є
негативні. Плюсом (+) тих, хто подобається; не позначати жодними чином
( ) тих, до кого ставлення нейтральне, тобто немає ні симпатії, ні
антипатії, але ці люди все ж таки є значущими.

На карті також можна показати, чи значуща людина наближається до

того, чия карта визначається, чи віддаляється. Для цього
використовуються стрілочки, і ними зазначаємо рух до центру ( → ) або
від центру ( ← ).