Судово-медична танатологія

Київ 2023
 Слідчий або прокурор зобов’язані
забезпечити проведення експертизи щодо:

встановлення причин смерті

(п.1 ч.2 ст. 242 КПК України)

 Стаття 52. Визначення незворотної смерті людини та припинення активних заходів щодо підтримання
життя пацієнта

(Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»)

 Медичні працівники зобов’язані надавати медичну допомогу у повному обсязі пацієнту, який
знаходиться в невідкладному стані. Активні заходи щодо підтримання життя пацієнта припиняються у
разі, якщо стан людини визначається як незворотна смерть.

 Моментом незворотної смерті людини є момент смерті її головного мозку або її біологічна
смерть.

 Смерть мозку визначається при повному і незворотному припиненні всіх його функцій, що
реєструється при працюючому серці і штучній вентиляції легень. Констатація смерті мозку людини
здійснюється консиліумом лікарів у закладі охорони здоров’я, в якому знаходиться пацієнт, на підставі
діагностичних критеріїв смерті мозку людини. За фактом констатації смерті мозку людини консиліум
лікарів складає акт, який підписується всіма членами консиліуму та долучається до медичної
документації пацієнта. До складу консиліуму лікарів не можуть бути включені лікарі, які беруть
участь у вилученні анатомічних матеріалів та їх трансплантації.
 Біологічна смерть людини встановлюється медичним
працівником на підставі діагностичних критеріїв біологічної
смерті людини (незворотне припинення кровообігу та
дихальних функцій, поява ранніх та/або пізніх трупних змін)
з внесенням відповідних відомостей до медичної
документації пацієнта.

 Медичним працівникам забороняється здійснення евтаназії

- навмисного прискорення смерті або умертвіння
невиліковно хворого з метою припинення його страждань.
 Танатологія
(Мечников І.І.,1903 рік)
Загальна Судова
вивчає процеси вмирання, вивчає всі види
генезис і причини, насильницької та раптової
діагностичні можливості смерті
встановлення факту та
часу смерті.
Смерть – це незворотне припинення основних
життєвих функцій організму

(кровообігу, дихання, функцій центральної нервової

системи)
 Етапи смерті:
Передагональний стан – людина непритомна, артеріальний тиск
безупинно знижується, тони серця значно послаблені, дихання
поверхневе, часте, різко знижені рефлекси.
Термінальна пауза –свідомість, дихання, пульс, серцебиття,
рефлекси відсутні.
Клінічна смерть – повне пригнічення свідомості, рефлексів,
дихання, діяльності серця (триває 5-8 хвилин, ще можна
повернути організм до життя).
Біологічна смерть – розвиток необоротних змін у діяльності
центральної нервової системи, дихання та кровообігу.
 При настанні незворотних змін
Ефект Бєлоглазова
в тілі проявляється в
наступному:
при стисканні пальцями очного
яблука з боків зірниці набувають
щілеподібної форми, як у котів
 Смерть

Природна Неприродна

закономірне закінчення кінець життя внаслідок

діяльності організму внаслідок хвороби або ушкодження –
повного вичерпання його раніше, ніж вичерпані
фізіологічних можливостей фізіологічні запаси
організму.
 Неприродна смерть

Насильницька Ненасильницька
Причини: це смерть, коли жодна правова
Вбивство норма не порушена (хвороба,
Самогубство природна смерть).
Випадковість
Раптовість, відсутність
Це є правовою (юридичною) захворювання, гарне самопочуття
основою для класифікації
смерті
напередодні викликають сумніви, є
підставою для обов’язкового
судово-медичного дослідження.
 «Вітальний триніжник»
Серце

Легені

Головний мозок
Перевірка припинення функцій кровообігу
Треба переконатись у відсутності:
Пульсу, зокрема, й на сонних артеріях;
Серцебиття впродовж 1-2 хв.;
Кровотечі при розрізах периферійних артерій;
Скорочень серця при рентгеноскопії грудної клітки;
«Зубців» на електрокардіограмі
Про відсутність функцій дихання
свідчать:
Нерухомість грудної клітки;
Відсутність дихальних шумів;
Відсутність екскурсій легень при рентгеноскопії.
 Про припинення діяльності центральної нервової системи
свідчить:

Втрата свідомості
Відсутність рефлексів
Зміна форми зіниці на щілиноподібну при здавлюванні
ока («котяче око»)
Німа електроенцефалограма
 Ранні трупні явища
Трупні плями
Трупне охолодження
Заклякання
Висихання тощо
 Трупні плями

Перша стадія – Гіпостаз, триває від 1-2 годин до 10-12 годин і

характеризується наявністю у кровоносних судинах крові та її
механічним опусканням.
При натисканні вона зникає, а потім відновлюється.
Якщо трупна пляма поновлює свій колір
 через 1-2 хв., то з моменту смерті пройшло 5-6 годин (перша
фаза)
через 3-5 хв., то з моменту смерті пройшло
6-12 годин (друга фаза).
 Трупні плями

Друга стадія – Стаз – настає через 10-12 годин після смерті і

триває до 30-48 годин.
При натисканні не зникає, а лише блідне.
Дві стадії Стазу:
1) Триває від 12 до 24 годин (при натисканні більша частина
блідне, а менша зберігає свій колір, забарвлення відновлюється
через 10-15 хвилин)
2) Триває від 24 до 48 годин (при натисканні незначна частина
блідне, поновлює колір через 30-60 хв.)
 Трупні плями
Третя стадія – Імбібіція – звичайно настає через дві доби (48
годин) після смерті.
При натисканні на трупні плями їх колір не змінюється.
 Трупне заклякання
Після смерті всі м’язи розслаблюються, а через 1-2 години
щільнішають і застигають у тому положенні, у якому були при
розслабленні.

Повне заклякання настає через 12-24 годин і

зберігається в середньому 2-3 доби.
 Плями Лярше

Через 5-6 годин після настання смерті рогівка ока стає сірувато-
коричневою, а прикриті ділянки залишаються блискучими.
 Охолодження трупа
Обличчя – через 2 години, кисть - через годину
Тулуб залишається тепли 8-12 годин.
Труп новонароджених охолоджується через 6-8 годин.

У продовж 6 годин після смерті можна викликати реакцію м’язів на

механічне подразнення, при сильному ударі на добре розвинені
м’язи з’являється мускульний валик – ідіомускульна пухлина.
 Дослідження трупу на місці
У продовж 6 годин після смерті можна викликати реакцію м’язів
на механічне подразнення, при сильному ударі на добре розвинені
м’язи з’являється мускульний валик – ідіомускульна пухлина.

Введення в око пілокарпіну або атропіну дає реакцію зіниці.

Протягом першої доби після настання смерті при введенні 1%
розчину пілокарпіну спостерігається звуження зіниці, при 1%
розчині атропіну – розширюється.
 ПОРЯДОК
взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції,
закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при
встановленні факту смерті людини
Зупинений до завершення воєнного стану в Україні згідно з Наказом
Міністерства внутрішніх справ № 177/450/46 від 09.03.2022)
 насильницька смерть - смерть від механічних ушкоджень (дія тупих предметів, у тому числі
транспортна травма, падіння з висоти, дія гострих предметів, вогнепальної зброї), асфіксії, дії крайніх
температур, електричного струму, променевої енергії, низького та високого атмосферного тиску, отруєнь
тощо;

 підозра на насильницьку смерть - сукупність обставин, які дають підстави вважати, що смерть людини
могла настати внаслідок механічних ушкоджень (дія тупих предметів, у тому числі транспортна травма,
падіння з висоти, дія гострих предметів, вогнепальної зброї), асфіксії, дії крайніх температур,
електричного струму, променевої енергії, низького та високого атмосферного тиску, отруєнь тощо,
зокрема раптова смерть, за нез’ясованих обставин, за наявності тілесних ушкоджень тощо;

 смерть за місцем проживання - смерть, яка настала в приміщенні (усіх його складових частинах), яке
знаходиться у власності або користуванні особи (за винятком санаторно-курортних закладів та готелів)
та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також на
присадибній земельній ділянці, прилеглій до приватного будинку.
 Працівники бюро судово-медичної експертизи:
 проводять розтин трупа впродовж доби з моменту його надходження до бюро судово-медичної
експертизи;

 надають протягом трьох діб слідчому або прокурору, який направив труп для проведення експертизи,
копію лікарського свідоцтва про смерть;

 проводять за призначенням слідчого, прокурора судово-медичну експертизу трупа з усіма необхідними

лабораторними дослідженнями та у строк не більше одного місяця складають висновок експерта;

 надсилають висновок експерта слідчому або прокурору, який направив труп для проведення експертизи,
протягом трьох діб після його складання;

 письмово інформують слідчого або прокурора, який направив труп на розтин, про перевищення строків
проведення судово-медичної експертизи та надання висновку експерта;

 видають труп з письмового дозволу прокурора, який надається прокурором негайно після проведення
судово-медичного розтину трупа та відібрання необхідних зразків з метою здійснення лабораторних
досліджень.
 Стаття 72. Патологоанатомічні розтини

(Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»)

Патологоанатомічні розтини трупів проводяться з метою встановлення причин і

механізмів смерті особи.

В обов’язковому порядку патологоанатомічні розтини здійснюються за наявності

підозри на насильницьку смерть, а також коли смерть особи настала в закладі охорони
здоров’я, за винятком випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

За наявністю письмової заяви близьких родичів або задокументованого

волевиявлення покійного і відсутності підозри на насильницьку смерть, виходячи з
релігійних та інших поважних мотивів, патологоанатомічний розтин може не
проводитися.
Обов’язково направляють для проведення судово-медичної
експертизи трупи (частини трупів) людей:
з ознаками насильницької
смерті або підозри на таку смерть яких настала поза
смерть; місцем їхнього проживання;

смерть яких настала особу яких не встановлено.

раптово або при
нез’ясованих обставинах;
 Порядок взаємодії між органами та підрозділами
Національної поліції України, закладами охорони
здоров’я та органами прокуратури України при
встановленні факту смерті людини під час воєнного
стану на території України

затв. Наказом Міністерства внутрішніх справ України,

Міністерства охорони здоров’я України, Офісу
Генерального прокурора
від 09 березня 2022 року № 177/450/46
 Огляд трупа працівниками закладів охорони здоров’я проводиться лише за умови відсутності
загроз життю та здоров’ю таких працівників. Заклади охорони здоров’я, у разі надходження
повідомлення про смерть людини, негайно повідомляють органи та підрозділи Національної
поліції України за телефоном екстреного виклику (102) про кожен випадок установлення ними
факту смерті людини незалежно від місця її настання.

 Працiвникам закладiв охорони здоров’я дозволяється видавати лiкарськi свiдоцтва про смерть та
проводити видачу/захоронення тiл без направлення на судово-медичну експертизу за умови
огляду трупа працiвником закладу охорони здоров’я на мiсцi перебування трупа зi
встановленням факту вiдсутностi ознак насильницькоi cмepтi або на пiдставi наявної медичної
документацiї iз закладiв охорони здоров’я (без уточнення).

 Невидача лікарського свідоцтва про смерть відповідно до пункту 3 може бути зумовлена лише
прямою письмовою вказівкою з боку органів військової адміністрації, Служби безпеки України та
інших уповноважених органів.
У випадках визначення ознак насильницької
смерті у закладі охорони здоров’я:
1) за умов перебування хворого або пораненого перед смертю на лікуванні, лікарське
свідоцтво про смерть видається без розтину на підставі огляду трупа та наявної медичної
документації;

2) при настанні смерті в приймальному відділенні закладу охорони здоров’я за умов

явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як
результату бойових дій, незалежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним,
лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем закладу охорони здоров’я на підставі
зовнішнього огляду;

3) невидача лікарського свідоцтва про смерть відповідно до підпунктів 1 та 2 цього

пункту може бути зумовлена лише прямою письмовою вказівкою з боку органів військової
адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України або інших
уповноважених органів.
У разі смерті людини поза межами закладів охорони
здоров’я лікарське свідоцтво про смерть видається
закладом охорони здоров’я за територіальним принципом
з наданням інформації про видачу такого свідоцтва до
органу та підрозділу Національної поліції України, на
території обслуговування якого знаходиться заклад
охорони здоров’я.
 Порядок дій працівників бюро судово-
медичної експертизи
Огляд трупа на місці його виявлення проводиться слідчим із
залученням судово-медичного експерта або лікаря. У разі
неможливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли,
проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в
бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально
визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням
судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим
направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи
(розтину) трупа.
 Працівники бюро судово-медичної
експертизи:
1) на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного
уповноваженою особою військова адміністрації, Національної поліції України, Служби
безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-
медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;

2) до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-

медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу,
дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером,
визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої
інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для
припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;
 Працівники бюро судово-медичної
експертизи:
3) за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої
травми, як результату бойових дій, незалежно від того, чи є постраждалий військовим або
цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на
підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове
фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу
для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за
необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;

4) при проведенні експертизи неідентифікованих трупів осіб, що загинули внаслідок бойових

дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в
обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації
(фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення
та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням
відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог Кримінального
процесуального кодексу України.
 Працівники бюро судово-медичної
експертизи:
5) за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків
експерта.

6) проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з

усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та
складають висновок експерта;

7) надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка
винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;

8) надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення

експертизи, протягом трьох діб після його складання;
 Працівники бюро судово-медичної
експертизи:
9) видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або
уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень
відповідних повноважень;

10) видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед

видачею трупа для запобігання перевищення термінів
знаходження трупа у морзі;

11) здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про

смерть без будь-яких додаткових дозволів.
 Порядок дій уповноважених працівників органів та підрозділів Національної поліції України

Уповноважені працівники органів та підрозділів Національної поліції України:

1) здійснюють реєстрацію в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені
кримінальні правопорушення та інші події, форма якого наведена у додатку 4 до Порядку
ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні
правопорушення та інші події (пункт 4 розділу II), затвердженого наказом МВС від 08 лютого
2019 року № 100, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №
223/33194, повідомлень про факт смерті людини, у тому числі повідомлень, що надійшли від
закладів охорони здоров’я;
2) виїжджають для огляду при надходженні повідомлення про факт смерті людини із ознаками
насильницької смерті або підозри на таку, у тому числі за місцем її проживання;
3) за результатами огляду трупа, після з’ясування обставин смерті та за відсутності ознак
насильницької смерті чи підозри на таку повідомляють територіальний заклад охорони
здоров’я про необхідність оформлення лікарського свідоцтва про смерть.
4) невідкладно повідомляють прокурора про факт насильницької смерті людини.
Для проведення судово-медичної експертизи (розтину) або
судово-медичного дослідження (зовнішнього огляду)
направляються трупи (частини трупів) людей:

1) з ознаками насильницької смерті або достатньо обґрунтованої

підозри на таку смерть;

2) особу яких не встановлено.

При направленні трупа (частини трупа) людини, особу якої не
встановлено, для проведення судово-медичного дослідження
(зовнішнього огляду) або судово-медичної експертизи (розтину) трупа
проводиться дактилоскопіювання.

Транспортування трупа людини з ознаками насильницької смерті чи

підозри на таку до бюро судово-медичних експертиз здійснюється
згідно із регіональними умовами.
 Трансплантація органів і тканин
Трансплантація - спеціальний метод лікування, що полягає в
пересадці анатомічного матеріалу людини від донора реципієнту і
спрямований на відновлення здоров’я людини

Закон України
«Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів
людині»
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2427-19#Text
 Забороняється вилучення анатомічних матеріалів у живих
осіб, які:
 утримуються у місцях відбування покарань та попереднього ув’язнення;

 є іноземцями та особами без громадянства, які незаконно перебувають в Україні;

 страждають на тяжкі психічні розлади;

 мають захворювання, що можуть передатися реципієнту або зашкодити його

здоров’ю, крім випадків наявності поінформованої згоди реципієнта;

 надали раніше орган або частину органа для трансплантації (крім гемопоетичних
стовбурових клітин);

 є вагітними.
Стаття 16. Надання згоди або незгоди на вилучення анатомічних матеріалів
у померлих осіб
 Кожна повнолітня дієздатна особа має право надати у письмовій
(електронній) формі згоду або незгоду на вилучення анатомічних матеріалів з
її тіла для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після
визначення її стану як незворотна смерть (смерть мозку або біологічна
смерть) відповідно до закону (далі - згода або незгода на посмертне
донорство).
 Згода або незгода на посмертне донорство, заява про відкликання наданої
раніше такої згоди або незгоди подаються у письмовій (електронній) формі за
підписом особи, яка висловлює своє волевиявлення, в порядку, визначеному
Кабінетом Міністрів України.

 Такі правочини не потребують нотаріального посвідчення чи засвідчення

справжності підпису зазначеної особи нотаріусом.
 ПОРЯДОК
надання письмової згоди живого донора на вилучення у нього анатомічних матеріалів
та письмової відмови від раніше наданої такої згоди, письмової згоди або незгоди чи
відкликання раніше наданої згоди на вилучення анатомічних матеріалів з тіла особи
для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів після визначення її стану як
незворотна смерть, а також подання письмової заяви про призначення, зміну чи
відкликання повноважного представника

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 грудня 2018 р. № 1211
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 12 травня 2021 р. № 457)

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1211-2018-%D0%BF#n14
 Забороняється вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації
та/або виготовлення біоімплантатів у померлої особи у разі:
 наявності в Єдиній державній інформаційній системі трансплантації органів та тканин відомостей про надану
такою особою прижиттєво письмову незгоду на посмертне донорство;
 відсутності письмової згоди другого з подружжя або одного з близьких родичів, зазначених у частині
одинадцятій статті 16 цього Закону, або відсутності письмової згоди особи, яка зобов’язалася поховати
померлого, батьків особи віком до 18 років або інших її законних представників на вилучення анатомічних
матеріалів для трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів;
 відсутності осіб, зазначених у частині одинадцятій статті 16 цього Закону, у яких можна отримати в
установленому цим Законом порядку письмову згоду на вилучення анатомічних матеріалів для трансплантації
та/або виготовлення біоімплантатів;
отримання закладом охорони здоров’я заборони на вилучення анатомічних
матеріалів з тіла донора-трупа відповідно до рішення суду або правоохоронних
органів;
отримання обґрунтованих заперечень судово-медичного експерта на вилучення
анатомічних матеріалів з тіла донора-трупа за наявності відповідного судового
рішення або рішення органу досудового розслідування про проведення судової
експертизи.
Забороняється вилучення анатомічних матеріалів для
трансплантації та/або виготовлення біоімплантатів у померлих
осіб, які належать до категорії дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківського піклування, осіб, визнаних в установленому
законом порядку недієздатними, осіб, особистість яких не
встановлена (невстановлені особи), а також осіб, які загинули в
результаті проведення антитерористичної операції та інших
бойових дій під час безпосередньої участі у здійсненні заходів
із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і
стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій
та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах
та у період здійснення зазначених заходів, та інших бойових
дій.
 У разі призначення судово-медичної експертизи вилучення
анатомічних матеріалів у донора-трупа здійснюється у присутності
судово-медичного експерта з дотриманням визначених цією статтею
вимог. Заборона вилучення анатомічних матеріалів можлива лише у
разі, якщо таке вилучення вплине на результати судово-медичної
експертизи трупа.
Судово-медичний експерт протягом 24 годин зобов’язаний
повідомити про таке вилучення керівника окружної прокуратури.

Судово-медичний експерт залучається до вилучення анатомічних

матеріалів з тіла донора-трупа відповідно до порядку взаємодії у сфері
посмертного донорства суб’єктів національної системи трансплантації,
структурних підрозділів і органів Національної поліції України, який
затверджується Кабінетом Міністрів України.
 Практика ЄСПЛ
Справа «Третьякова проти України»
(Заява № 63126/13)СТРАСБУРГ
04 листопада 2021 року
Загальні принципи щодо процесуальних зобов’язань держави за
статтею 2 Конвенції у контексті охорони здоров’я наведені в
рішенні у справі «Лопес де Соуза Фернандес проти Португалії» [ВП]
(Lopes de Sousa Fernandes v. Portugal) [GC], заява № 56080/13,
пункти 214-221, від 19 грудня 2017 року.
 Суд повторює, що у справах, де порушення права на життя чи особисту
недоторканність спричинено ненавмисно, процесуальне зобов’язання за Конвенцією
щодо створення ефективної та незалежної судової системи не обов’язково вимагає
надання кримінально-правового засобу юридичного захисту у кожному випадку. У
конкретному випадку неналежного виконання професійних обов’язків медичним
працівником це зобов’язання, наприклад, також може бути виконано, якщо правова
система надасть потерпілим можливість отримати відшкодовування або виключно у
порядку цивільного судочинства або у поєднанні з розглядом справи у порядку
кримінального судочинства, що дозволить встановити відповідальність певних лікарів
і отримати відповідне цивільно- правове відшкодування, як-то відшкодування
завданої шкоди та оприлюднення рішення. Також можуть бути передбачені
дисциплінарні заходи (див. рішення у справі «Во проти Франції» [ВП] (Vo v. France)
[GC], заява № 53924/00, пункт 90, ЄСПЛ 2004-VIII).
 На відміну від випадків, пов’язаних із застосуванням
летальної сили представниками держави, коли компетентні
органи державної влади зобов’язані за власною ініціативою
розпочати розслідування, у випадках неналежного виконання
професійних обов’язків медичним працівником, коли смерть
була спричинена ненавмисно, процесуальні зобов’язання
держав можуть виникати після ініціювання провадження
родичами померлого (див. згадане рішення у справі «Лопес де
Соуза Фернандес проти Португалії» (Lopes de Sousa Fernandes
v. Portugal), пункт 220).