Володимир Івасюк

(1949-1979)
Підготувала учениця 10-Б класу
Бородай Леся
 Володимир Михайлович Івасюк народився 4 березня 1949 р. у
Кіцмані Чернівецької області в сім'ї вчителів Михайла та Софії
Івасюків. У 3 роки з цікавістю спостерігав за репетиціями
учительського хору, на які його часто брали батьки. У 1954 р.
Володя вступає в підготовчий клас філії Чернівецької музичної
школи № 1, де починає оволодівати скрипкою. 1956 р. іде у перший
клас середньої школи. Його запрошують грати на місцевих оглядах
художньої самодіяльності, на батьківських зборах, на концертах для
робітників та колгоспників. За свою чудову гру Володі земляки
дарують справжню німецьку скрипку. Після закінчення 6 класу
1963 р. Володя вступає в Київську музичну школу для обдарованих
дітей імені М. Лисенка. Однак навчання, виснажлива робота над
собою, проживання в гуртожитку позначились на здоров'ї підлітка і
він, відмінник, після першого семестру повертається в Кіцмань, де
продовжує навчання в середній школі та музичній школі за класом
фортепіано. 1964 р. Володимир пише дві пісні "А мені шістнадцять
літ" і "У двадцять літ".
В 1967 році Івасюк з родиною переїжджає до
Чернівців, деякий час працює на заводі і
створює робітничий хор. Через рік він
вступає до Чернівецького медичного
інституту; бере участь в студентській
художній самодіяльності - грає у ВІА
«Карпати», в оркестрі народних
інструментів «Трембіта», створює камерний
оркестр, пише пісні - «Я піду в далекі гори»
у виконанні Лідії Відаш зазвучала на всю
Україну.
 За підсумками 1971 року «Червона рута» визнана найкращою піснею в
СРСР - на заключному концерті першого телефестивалю «Пісня-71»
разом з Василем Зінкевичем та Назарієм Яремчуком співав і Володимир
Івасюк. Та все ж професійним співаком він не став, хоч інколи й
виїжджав на гастролі. А на телебаченні зберігся запис лише однієї пісні
у виконанні автора - «Літо пізніх жоржин». В 1972 році Івасюк
переводиться до Львівського медичного інституту і згодом вступає на
композиторський факультет консерваторії ім М.В.Лисенка. За роки
навчання в консерваторії Івасюк написав понад 70 пісень, музику до
кількох спектаклів, велику кількість інструментальної музики. В 1977
році «Мелодія» випустила платівку «Пісні Володимира Івасюка співає
Софія Ротару».
 Тіло Володимира знайшов 18 травня 1979 р. випадковий солдат, який,
«полюючи на лисиць» (форма навчання радистів), наштовхнувся на
напіввисячий-напівстоячий труп людини. Слідство висунуло версію, що
Володимир ще не набув душевної рівноваги після лікування
у Львівській обласній психіатричній лікарні й покінчив життя
самогубством.
 Творчість
 «Відлітали журавлі»,
 «Я піду в далекі гори»,
 «Червона рута»,
 «Водограй»
 «Пісня буде поміж нас»
 «Лиш раз цвіте любов»
 «Балада про мальви»,
 «Я — твоє крило»
 «Ласкаво просимо»,
 «Наче зграя птиць»,
 «Колискова»,
 «Мандрівна музика»,
 «Два перстені»,
 «Там за горою, за крем'яною»,
 «Капелюх»

та інші
Пісні на слова різних поетів,
зокрема Дм. Павличка, О. Гончара, Б. Стельмах
а, М. Петренка, Ю. Рибчинського, Р. Братуня,
Р. Кудлика та інших. (понад 40) —
«У долі своя весна», «Кленовий вогонь», «Літо
пізніх жоржин», «Балада про дві скрипки»
«Світ без тебе» на слова Василя Бабуха та інші.
Для хору
Сюїта (цикл обробок українських народних
пісень) для хору без супроводу (1978)
Інструментальні твори
Сюїта-варіації на тему української народної
пісні «Сухая верба» (1977)
Сюїта-варіації для камерного оркестру (1977),
три п'єси для фортепіано,
«Осіння картинка» — для віолончелі,
три п'єси для скрипки
музика до вистави «Прапороносці» (1975,
збереглися фрагменти).
 Фестиваль
У 1971 р. Софія Ротару — вже відома
на Буковині виконавиця народних пісень, і
коли в Карпатах почали знімати перший
український мюзикл «Червона рута», саме
Софії дісталася головна роль. Концертний
костюм (дипломна робота) виготовлений
художником- модельєром Аллою
Дутковською після Всесоюзних виставок
знаходився в музеї у м. Вижниця. І
костюм, який запропонував Левко
Дутковський привезли для С. Ротару з
Вижниці, якраз підійшов, ніби спеціально
шили для неї. Нехитрий сценарій про
кохання, що несподівано спалахнуло у
простого шахтаря Бориса до буковинської
красуні Оксани, мав доповнити
український колорит, який виражається в
природі, костюмах і мелодійних піснях.
Він зробив найвагоміший внесок у процес
розвитку української,популярної, молодіжної
пісні.
Дипломант Всесоюзного огляду молодих
композиторів (1978).
Лауреат Республіканської комсомольської
премії ім. М.Островського (1988, посмертно)
Лауреат Державної премії України ім.
Т. Г. Шевченка (1994, посмертно).
Герой України (березень 2009, посмертно)
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!