Інформаційні системи і технології в

фінансово-кредитних установах

Лекція № 4
Тема “Поняття економічної
інформації, її види та властивості”
Лекція 2
Поняття економічної інформації, її види та
властивості. Формалізоване подання.
• Поняття економічної інформації, її
властивості.
• Класифікація економічної інформації
• Структуризація та формалізоване подання
економічної інформації.
 Література:
1. А.В. Олійник В.М.Шацька Інформаційні системи
і технології у фінансових установах: Навчальний
посібник.-Львів ”Новий світ-2000”,2006.-436с.
2. Рогач І. Ф., Сендзюк М. А., Антонюк В. А.
Інформаційні системи у фінансово-кредитних
установах: Навч. посібник. — 2-ге вид., перероб. і
доп. — К.: КНЕУ, 2001. — 239 с.
3. Основи інформаційних систем: Навч. посіб. / За
ред. В. Ф. Ситника. — 2-ге вид. — К.: КНЕУ, 2001.
— 420 с.
4. http://pidruchniki.ws/12350221/menedzhment/
klasifikatsiya_informatsiyi
Що називається інформацією?!
• Інформація – це новини, факти, знання, отримані в
результаті пошуку, вивчення, спілкування тощо;

• Інформація – це відомості про об’єкти і явища

навколишнього світу, їх властивості, які підвищують
рівень обізнаності людини;

• Інформація – це загальнонаукове поняття, яке включає

обмін відомостями між людьми, між людиною і
автоматичним пристроєм, між автоматичними
пристроями, обмін сигналами в тваринному і в
рослинному світі.
Форми існування
інформації
 Властивості інформації
1. Достовірність.
2. Повнота.
3. Актуальність.
4. Корисність.
5. Зрозумілість.
Економічна інформація
це -
сукупність різних повідомлень
економічного характеру, що
виникають при підготовці
виробництва, під час виробничо-
господарської діяльності і в
управлінні цією діяльністю.
Об'єктом відображення ЕІ є
виробничо-господарська діяльність,
а
її призначення - використання для
потреб управління з метою
вдосконалення цієї діяльності,
покращення техніко-економічних
показників системи.
 Характеризується економічна
інформація трьома поняттями:
Синтактика - структура економічної
інформації (символи алфавіту мови
інформації, слова, речення, правила
побудови їх).
Семантика - зміст економічної інформації.
Прагматика - корисність економічної
інформації, тобто її властивості
(достовірність, своєчасність, зручність
сприймання тощо).
 Одиниці виміру
економічної інформації
натуральні - кількість повідомлень,
документів, рядків показників, слів,
символів;
телеграфні - біт (кількість двійкових
розрядів), байти (8біт), кіло­байти (1024
байт), мегабайти, гігабайти і терабайти.
 Властивості економічної
інформації
 ЕІ має лінійну форму, тобто записується
порядково;
 вхідна і результатна інформація в основній масі
дискретна і представлена в алфавітно-цифровому
вигляді, характеризується тривалістю зберігання;
 вхідна інформація в основному фіксується в
первинних документах, які не придатні для
автоматичного вводу в ЕОМ, що зумовлює
необхідність перезапису даних на машинні носії;
 Властивості економічної
інформації
• ЕІ порівняно однотипна і однорідна в
поєднанні з масовістю і загальністю джерел
виникнення;
• одні і ті ж вхідні дані використовуються
багатократно для отримання інформації в
різних економічних розрізах для всіх служб
і видів господарської діяльності;
• основну частину економічної інформації
періодично, регулярно обробляють;
 Властивості економічної
інформації
 економічна інформація характеризується
великим обсягом і простими операціями обробки;
 під час обробки інформації здебільшого існують
логічні операції, арифметичні операції зводяться,
як правило, до чотирьох арифметичних дій;
 одержану результатну інформацію часто
використовують як вхідну при подальших
розрахунках.
Вимоги до економічної інформації
• Якість
• Репрезентативність
• Змістовність
• Повнота
• Доступність
• Актуальність
• Своєчасність
• Точність
• Достовірність
• Цінність
 Класифікація інформації
Класифікація інформації:
1. За формою передачі (одержання): візуальна,
аудіовізуальна, цифрова, буквальна кодована
2. За джерелом одержання: зовнішня,
внутрішня, вхідна (вихідна) за рівнем керування
3. За ступенем опрацювання: виробнича,
первинна
4. За часом використання: постійна, перемінна
прогнозна, перспективна, оперативна
5. За роллю в процесі управління:
директивна, планова, звітна,
контрольна
6. За характером змісту: статистична,
бухгалтерська, кадрова, економічна,
фінансова тощо
7. За можливостями використання:
корисна, надлишкова, зайва
Структуризація та формалізоване подання
економічної інформації.
Структура економічної інформації
визначається її будовою із окремих
інформаційних одиниць
Інформаційні одиниці бувають
простими і складеними
З погляду логіки управління та
розміщення інформації на носіях
розрізняють логічну та фізичну
структуру даних
Логічне структурування інформації
виділяє елементи в залежності від їх
функціонального призначення та
особливостей.
Це такі як: символ, реквізит,
показник, інформаційне
повідомлення, інформаційний масив,
інформаційний потік, інформаційна
підсистема, інформаційна система.
Символ - це найпростіший елемент
даних, сигнал інформації (літера,
цифра, знак), який окремо не має
змісту
Реквізит - інформаційна одиниця
найнижчого рівня, яка складається з
цифр, літер, символів і має зміст

Реквізит-ознака Реквізит-основа
(область, матеріал, (сума, дата, ціна)
спеціальність) розкриває
описує якісні абсолютне або
властивості об'єкта відносне кількісне
чи обставини, за значення реквізиту-
яких відбувався той ознаки.
чи інший процес
Кожен реквізит має форму і значення
Форма реквізиту включає найменування і
структуру (формат).
Найменування служить для звернення до
реквізиту.
Структура реквізиту - це спосіб подання
його значень. Вона включає довжину і тип.
Значеннями реквізитів є послідовності
символів (літер, цифр, різних знаків і
спеціальних позначень).
З реквізитів утворюється показник.
Показник – це найменша
інформаційна одиниця, яка
характеризує певний об'єкт з
кількісного та якісного боків.
Для забезпечення однозначності поняття
показників, що використовуються
різними організаціями, існує
загальнодержавний класифікатор техніко-
економічних і соціальних показників
(ЗКТЕСП).
Сукупність показників, достатня для
характеристики певного процесу (явища, факту),
утворює повідомлення
Однорідні повідомлення, об'єднані за певною
ознакою, складають інформаційний масив
даних.
Інформаційний потік - сукупність масивів, що
відносяться до однієї з частин процесу
управління об’єктом
Сукупність інформаційних потоків, які
характеризують роботу, пов'язану з виконанням
певної функції чи з діяльністю певної галузі,
називають інформаційною підсистемою
 2. Класифікація як засіб
формалізованого подання інформації.

Класифікація - умовне розбиття

об'єктів на підмножини на основі їх
характерних ознак з метою
упорядкування і систематизації
Класифікація повинна відповідати таким
основним вимогам:
повнота охоплення всіх об'єктів множини
класифікації;
відмінність груп об'єктів;
відсутність перетинів груп об'єктів;
можливість включення нових груп
об'єктів;
лаконічність, чіткість і зрозумілість
класифікаційних ознак;
незмінність прийнятої класифікаційної
ознаки на всіх рівнях класифікації.
Класифікаційне угруповання - частина
об'єктів, яка відокремлюється під час
класифікації.
Найпоширенішими є такі назви
класифікаційних угруповань: клас,
підклас, група, підгрупа, вид, підвид, тип.
Система класифікації визначається і
характеризується ознаками класифікації і
методом класифікації.
Ознака класифікації - це властивість або
характеристика об’єкта, за якою
здійснюється класифікація
Метод класифікації це сукупність правил
створення системи класифікаційних
угруповань і їх взаємозв’язки
Розрізняють два основні методи класифікації:
ієрархічний і фасетний.

Ієрархічний метод класифікації. Цей метод

характеризується тим, що початкова множина
об'єктів інформації послідовно поділяється на
угруповання (класи) першого рівня поділу, далі -
на угруповання наступного рівня, і т.д.
Позитивні сторони застосування
ієрархічного методу класифікації:
пристосованістю до обробки;
звичність;
велика інформативність кодів, які мають
змістове навантаження.
Недоліки:
жорсткість структури, яка зумовлена
фіксованістю ознак і їхньою
послідовністю.
Фасетний метод класифікації. За цим
методом початкова множина об'єктів
може поділятися на незалежні
класифікаційні угруповання з
використанням однієї з обраних ознак.
Система класифікації може бути подана
переліком незалежних фасетів (списків),
які містять значення ознак класифікації.
Переваги фасетного методу класифікації:
гнучкість структури;
можливість включення нових фасет і
виключення старих.

Недоліки:
нетрадиційність;
складність у випадку обробки даних.
 3. Кодування об’єктів класифікації.

Кодування представляє собою процес

присвоєння коду об'єкту класифікації.
Кодування забезпечує унікальну
ідентифікацію об'єктів, яка в сукупності з
прийнятою системою класифікації чітко
визначає місце об'єкта серед й
йому подібних.
Код - знак або сукупність знаків,
призначених для характеристики
об’єкта класифікації
Структура ідентифікаційного коду
фізичної особи, який використовується в
податковій системі України, така:
перші 5 цифр - дата народження (в кодах
Excel), зміщена на один день;
наступні три - порядковий номер серед осіб
з однаковою датою народження;
наступна цифра - ознака статі;
остання цифра - контрольний розряд.
Алфавіт такого коду - цифри 0, 1, 2, 3, 4, 5,
6, 7, 8, 9; довжина коду - 10 знаків
Існують різноманітні способи
кодування:
порядковий спосіб - формування коду з
чисел натурального ряду;
серійно-порядковий спосіб - код
формується з чисел натурального ряду
і окремі серії чи діапазони цих чисел
закріплюються за об'єктами
класифікації з однаковими ознаками;
послідовний спосіб - формування коду
класифікаційного групування чи об'єкту з
використанням кодів послідовно
розміщених підпорядкованих групувань,
одержаних при ієрархічній класифікації;
паралельний спосіб - код
класифікаційного групування чи об'єкту
класифікації формується з
використанням кодів незалежних
групувань, одержаних під час фасетного
методу класифікації
 4. Призначення і структура
класифікаторів

Для стандартизації інформаційного

забезпечення процесів управління
народним господарством в умовах
застосування засобів обчислювальної
техніки на рівні держави існує єдина
система класифікації та кодування
техніко-економічної інформації (ЄСКК
ТЕІ).
Залежно від рівня затвердження та
сфери застосування класифікатори ТЕІ
поділяють на:
а)міжнародні;
б)загальнодержавні;
в)галузеві;
в) класифікатори об’єднань,
підприємств та установ.
Класифікатор - офіційний документ, що містить
систематизований перелік назв і кодів
класифікаційних угруповань або об’єктів
класифікації

Класифікатори інформації можуть створюватися

системним або локальним способом.

При системному способі інформація

класифікується з урахуванням вимог різних рівнів
організації (підприємство, міністерство,
відомство, тощо), при локальному - в межах
одного підприємства, організації або установи.
З метою впорядкування системи стандартизації і класифікації в Україні з 1993
р. розпочато розробку 18-ти національних класифікаторів:
видів економічної діяльності;
форм власності;
організаційно- правових форм господарювання;
професій;
нормативних документів;
відходів;
валют;
держав світу;
корисних копалин та підземних вод;
управлінської документації (державний);
системи позначень одиниць вимірювання обліку;
послуг зовнішньоекономічної діяльності;
основних фондів;
об'єктів адміністративно-територіального устрою України;
видів науково-технічної діяльності;
класифікатор продукції та послуг (державний);
товарів зовнішньоекономічної діяльності;
будівель і споруд (державний).
Діючими класифікаторами на
сьогоднішній день в Україні є:
ЄДРПОУ - єдиний державний реєстр
підприємств, організацій України;
СПОДУ - система позначень органів
державного управління;
СПАТО - система позначень автономій,
територій, областей;
ЗКТЕП - загальнодержавні
класифікатори техніко-економічних
показників.
 Контрольні питання:
1. Що розуміють під інформацією взагалі і під економічною
інформацією зокрема?
2. В яких одиницях вимірюють економічну інформацію?
3. Перерахуйте властивості економічної інформації?
4. Охарактеризуйте основні вимоги, які ставляться до
економічної інформації.
5. Які є види інформації за місцем виникнення і напрямком
руху?
6. Що таке проміжна інформація?
7. У чому різниця між змінною і умовно-постійною
інформацією?
8. Охарактеризуйте види умовно-постійної інформації.