“Молода муза”

Підготувала
Учениця 10 класу
Харченко Дар’я
 Молода муза — літературне угруповання українських
письменників, діяло у Львові протягом 1906-1909 як
клуб літераторів.
До “Молодої музи“ належали Володимир Бирчак, Петро
Карманський, Богдан Лепкий, Остап Луцький та ін.
Близькими до цієї групи були письменники: Франц
Коковський, Михайло Рудницький, О.Турянський,
композитор Станіслав Людкевич, скульптор Михайло
Паращук, маляр І.Северин. Друкованим органом
“Молодої музи“ був журнал “Світ“.
Петро Карманський Остап Луцький Богдан Лепкий

Василь Пачовський Сидір Твердохліб Михайло Яцків

Перший спільний проект був пов’язаний з редагуванням журналу
«Світ» (від лютого до жовтня 1907-го року), видавцем якого був
В’ячеслав Будзиновський. У редакційну колегію ввійшли
Володимир Бирчак, Михайло Яцків, Степан Чарнецький, Остап
Луцький, Василь Пачовський, Богдан Лепкий, Петро
Карманський.
Саме у ті місяці, напевно, усталилась традиція їхніх сходин в
кав’ярні «Монополь»,яка знаходилася в будинку ч. 8 на
Маріїнській площі.
 Та під назвою «Молода Муза» ці письменники публічно
виступили вже після того, як змушені були покинути співпрацю зі
«Світом». Вони вирішили заснувати видавництво «Молода Муза»
і оголосили про це в спільній декларації, надрукованій на
обкладинці першої книги цього видавництва – «Жертва штуки»
Василя Пачовського.

В.Пачовський
Будинок Понінського.
Кав’ярня “монополь”
 Декларацію підписали всі згадані письменники і Сидір
Твердохліб. До кола «Молодої музи» зараховують ще Осипа
Шпитка та Михайла Рудницького. Своїх симпатиків
молодомузівці мали й серед представників інших мистецтв, про
що – в «Українській богемі» Петра Карманського. Декларацію
датовано 7 жовтня 1906 року. Саме цю дату й слід вважати
офіційним днем народження «Молодої Музи».
Учасників об'єднувала орієнтація на модерністські тенденції
в західноєвропейській літературі, заперечення надмірної
заангажованості літератури, ідея краси як іманентної
властивості української душі, опозиція до міметичних форм
мистецтва.
 Основні засади “Молодоі музи“ були близькі творчим
принципам Миколи Вороного, Олександра Олеся, Миколи
Філянського та інших письменників, які гуртувалися
навколо журналу “Українська хата“, де часто друкувалися
поети-“молодомузівці“.
 Ще один принцип поетики
"молодомузівців" —
проголошення культу поезії як
краси, як практичної
безвартісності, антиутилітарості,
поезії, що не може
обмежуватись роллю
пропагандиста певної
ідеологічної доктрини. Цей
принцип сприймався і
трактувався часто так,
що"молодомузівці" свідомо
дотримувалися гасла "мистецтва
для мистецтва".
"Молода муза" існувала порівнянно недовго — від 1907
року до першої світової війни , отже , якихось сім — вісім
років. Але вона вписала свою сторінку в історію
української літератури, була певним етапом на шляху її
подальшого розвитку.
Журнал “Українська хата”
 Навколо засад раннього українського модернізму
точилася полеміка між його прихильниками Миколою
Євшаном, Микитою Сріблянським(Шаповал), Андрієм
Товкачевським та противниками — Іваном Франком,
Сергієм Єфремовим, Денисом Лукіяновичем . Ідеї
“Молодої музи“, зокрема її символістської платформи,
мали вплив на розвиток української поезії початку 20-
х. При “Молода муза“ діяло видавництво під
однойменною назвою, засноване 1906.
 Джерела:
https://ukrlit.net/info/dict/37z4f.html
https://zbruc.eu/node/21132
http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21
DBN=EIU&P21DBN=EIU&