ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

ТЕМА 5. ВИНИКНЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ

НАУКОВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ
 ШЛЯХИ ТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ
ТЕРМІНОЛОГІЇ

1. Запозичення з інших мов

2. Термінологізація

3. Використання засобів словотвору української мови

4. Поєднання частин або цілих слів українського та іншомовного

походження
 ЗАПОЗИЧЕННЯ З ІНШИХ МОВ – ЗАСВОЄННЯ СЛІВ
ОДНІЄЇ МОВИ ІНШОЮ

АБІТУРІЄНТ, АБСТРАКЦІЯ, ЕВАКУАЦІЯ, ЕКСПЕРИМЕНТ, ІДЕОЛОГІЯ, ІНФРАСТРУКТУРА

початкові А, Е, І (переважно)
ФАКТ, ФАКУЛЬТЕТ, ФУТБОЛ, ГРАФІК, ТОРФ

наявність приголосного Ф

ГЕРОЙ, КЕДР, ШТИФТ, ВАХТА, ШТАБ

наявність у складі слова буквосполучень ШТ, ХТ, ФТ,

КВ, ГЕ, КЕ, ХЕ
ПОЕТ, ТЕАТР, РАДІО, СПЕЦІАЛЬНИЙ (ПОРІВНЯЙТЕ: ЗАОЗЕРНИЙ, ВИОРАТИ,
НАОДИНЦІ)

збіги голосних у складі слова

 ЗАПОЗИЧЕННЯ З ІНШИХ МОВ

ТУРИЗМ, ОПТИМІСТ, СТАЖЕР, КУРСАНТ, ПРАКТИКУМ, КОРЕСПОНДЕНТ

суфікси ІЗМ (ИЗМ), ІСТ (ИСТ), ОР, ЕР, АР, АНТ, ЕНТ,
УМ
АУДИТОРІЯ, КОНЦЕПЦІЯ, АЕРОПЛАН, ДЖЕНТЛЬМЕН, АВТОМОБІЛЬ

кінцеві ІЯ, ЦІЯ, ЕЯ, ІНГ (ИНГ), ЛЬ, АН, МЕН

ПАРІ, ТАКСІ, ПОПУРІ, КАШНЕ

незмінюваність слова

ФОТОГРАФІЯ, АЕРОПЛАН, МОТОЦИКЛ, МІКРОСКОП, ГІДРОПАРК

наявність сполук авто-, аеро-, мото-, теле-, мікро-,

квазі-
 ТЕРМІНОЛОГІЗАЦІЯ (ВТОРИННА НОМІНАЦІЯ) -
ВИКОРИСТАННЯ НАЯВНОЇ В МОВІ НАЗВИ ДЛЯ
ПОЗНАЧЕННЯ НАУКОВОГО ПОНЯТТЯ

МІСТ

Міст – споруда для переходу або переїзду через річку, автомагістраль і

частина шасі автомашини, трактора (підстава для перенесення назви –
функція з’єднання)

Жила – судина, по якій тече кров, і

провід кабелю (підстава для
перенесення – функція
транспортування і зовнішня схожість)
 ВИКОРИСТАННЯ СПОСОБІВ СЛОВОТВОРУ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

 Суфіксальний: вимикач, літак, потужність, живлення

 Префіксальний: підстанція, надприбуток, незаконний

 Префіксально-суфіксальний: прикордонний,
протитанковий

 Безафіксний:переріз, розтин, нахил, згин

 Основоскладання: військово-морський, боєготовність,
боєпостачання, боєздатність, хвилевід, повітрозабирач
 Словоскладання: бомбардувальник-штурмовик, літак-
розвідник, ракета-носій
 Скорочення слова чи словосполучення: АСУ, ЕОМ,
ЗСУ, комбат, комбриг
 Морфолого-синтаксичний спосіб (нове слово
утворюється внаслідок переходу з однієї частини
мови в іншу): вартовий, чатовий, черговий
 ПОЄДНАННЯ ЧАСТИН АБО ЦІЛИХ СЛІВ
УКРАЇНСЬКОГО ТА ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ

АВТО НАВАНТАЖУВАЧ

АЛЬФА ЧАСТИНКА

УЛЬТРА ЗВУК

БІО ПАЛИВО

ТЕРМО ПРОВІДНІСТЬ

ГІДРО ЛІТАК
ЗАВДАННЯ 1. ДО ПОДАНИХ ІНШОМОВНИХ СЛІВ
ДОБЕРІТЬ УКРАЇНСЬКІ ВІДПОВІДНИКИ

 Асиміляція
 Координація
 Компетентність
 Юстиція
 Компенсація
 Сепаратизм
 Дефект
 Домінантний
 Хаотичний
 Імплементація
 ЗАВДАННЯ 2. ВИПИШІТЬ У ДВІ КОЛОНКИ ЗАПОЗИЧЕНІ ТА УКРАЇНСЬКІ
ТЕРМІНИ. З ПОЧАТКОВИХ ЛІТЕР СЛІВ КОЖНОГО СТОВПЧИКА
ПРОЧИТАЙТЕ ФІЗИЧНИЙ ТЕРМІН. РОЗКРИЙТЕ ЗНАЧЕННЯ ЦЬОГО
ТЕРМІНА
Спектр, полярископ, обмеження, ефект, катод, тензиметр, сила,
коливання, рентген, оптика, генератор, осад, енергія, лінза, промінь,
імпульс.

ЗАВДАННЯ 3. ВИЗНАЧТЕ СПОСІБ ТВОРЕННЯ ТЕРМІНІВ,

НАЗВІТЬ СЛОВОТВІРНІ ЗАСОБИ:

Амплітуда; прискорення; коливальний рух; електронно-обчислювальна

система; комп’ютер; машинобудування; опір; хвиля (електромагнітна);
електрорушійна сила; випрямляч; боєздатний; коефіцієнт корисної дії;
розчинник; розподіл; напівпровідник; муфта; інтегрування; вогнепальна
зброя; вартовий; альфа-частинка; автоматичне керування польотом.
 М’який знак пишемо:
1. Після зубних звуків - д, т, з, с, ц, л, н, дз - якщо вони звучать
м’яко: суть, тінь, восьмий, близько, дядько, ганьба, Грицько тощо
2. Після м’яких приголосних перед О: льон, трьох, дьоготь,
дзьоб, тьохкати тощо
3. У суфіксах -еньк, -ськ-, -зьк-, -цьк-, -еньк, -оньк-,
-есеньк- , - ісіньк- , -юсіньк-: рученька, український, кавказький,
козацький, маленький, голівонька, малесенький, свіжісінький,
тонюсінький

АЛЕ!!! У словах баский, боязкий, в’язкий, дерзкий, жаский,

ковзкий, плаский, порский, різкий + похідні м’який знак не
пишеться, оскільки тут з, с + к не творять суфіксів
.
 М’який знак пишемо:

4. Після м’якого -л- перед наступним приголосним:

сільський, їдальня, рибальство, адміральський, кільце

АЛЕ!!! Не ставиться м’який знак після л в групах -лц-, -лч,

коли вони походять від -лк-: балка – балці, галка – галці,
рибалка – рибалці (порівняйте Галька – Гальці)

5. У словах іншомовного походження після м’яких д, т, з, с,

л, н перед я, ю, є, ї та йо, коли є роздільна вимова: адью,
портьєра, конферансьє, каньйон, Ньютон, мільярд
 М’який знак не пишемо

1. Після -р- у кінці складу або слова: кобзар, секретар, тепер, лікар, перевірте,
Харків (виняток – Максим Горький)

2. Між подовженими м’якими приголосними: збіжжя, колосся, мотуззя, життя,

каміння, ллєш, сіллю тощо

3. Після -н- перед ж, ч, ш та суфіксами -ств(о), -ськ(ий): тонший, менший, кінчик,

Уманщина, волинський, селянство.
АЛЕ!!! Бриньчати, доньчин, няньчин, няньчити тощо, бо: бренькіт, донька, нянька

4. Після м’яких приголосних (крім л), якщо далі йдуть інші м’які приголосні:
вінця, кінцівка, радість, пісня
АЛЕ!!! різьбяр, тьмяний + похідні
 М’який знак не пишемо

5. У таких власних назвах: Касян, Наталя, Омелян, Севастян,

Тетяна, Уляна (Оляна) та прізвищах: Касяненко, Касянчук,
Уляненко, Улянчук, Третяк, Третяченко, Дяченко, Дячук

6. В іншомовних словах перед я, ю, коли вони позначають

сполучення пом’якшеного приголосного з а, у: мадяр, нюанс,
пюпітр тощо