ЧЕМЕРОВЕЦЬКИЙ МЕДИЧНИЙ

КОЛЕДЖ

сифіліс

Підготувала викладач
дерматовенерології
Дромашко М.В.
 План:
 Актуальність теми
 Визначення сифілісу;
 Характеристика збудника(бліда трепонема)
 Епідеміологія;
 Класифікація сифілісу;
 Клініка первинного періоду сифілісу
 Клініка вторинного періоду сифілісу
 Клініка третинного періоду сифілісу;
 Клініка вродженого сифілісу;
 Діагностика сифілісу;
 Принципи лікування сифілісу;
 Догляд за хворими,диспансерне
спостереження
Актуальність теми
 Занеповними даними Всесвітньої організації
охорони здоров’я, в зарубіжних країнах нині
налічується близько 60 мільйонів хворих на
сифіліс і кількість їх продовжує збільшуватись.
Уряди багатьох країн серйозно занепокоєні
безперервним зростанням венеричної
захворюваності і шукають засобів боротьби з
цим злом.
Христофор Колумб
Людвіг ван Бетховен
Франц Шуберт
Сифіліс (Lues)
 Хронічна венерична хвороба,яка
передається переважно статевим шляхом та
характеризується ураженням
шкіри,слизових оболонок,внутрішніх
органів,кісток та нервової системи.
 Етіологія сифілісу
 Збудник:бліда трипонема(Treponema
pallidum) (спырохета)-спіралеподібний
факультативний ананероб з рівномірно
розміщеними закрутками,
 дуже рухливий;
 чутливий до зовнішніх
чинників:моментально гине при
кип`ятінні ,під впливом етилового спирту.
 Особливо згубним для трепонем є висихання;
 У вологих виділеннях вона зберігає свою
життєдіяльність до 12 годин
 Оптимальна температура
життєдіяльності-37С˚.
 Назву «бліда» отримала внаслідок
здатності погано сприймати барвники.
Етіологія сифілісу
 Трепонеми розмножуються
шляхом поперечного
поділу,статевим шляхом.
 Під впливом несприятливих
умов перетворюються на
цисти та L-форми.
 Вони не пропускають
лікарські засоби всередину і
тому можуть довгий час
існувати в організмі без
патогенного впливу на нього.
ЕПІДЕМІОЛОГІ
Я СИФІЛІСУ
 Джерело зараження:хвора людина;
 Шляхи передачі:
1. Статевий-95 %
2. Побутовий(через поцілунки,зубні
щітки,недопалки цигарок)
3. Трансфузійний;
4. Трансплацентарний;
5. В пологах
6. Професійний(при контакті з ерозивними
поверхнями висипань при наявності
мікротравм)
Класифікація сифілісу

1)Первинний сифіліс:
• Первинний сифіліс статевих органів;
• Первинний сифіліс анальної ділянки;
• первинний сифіліс іншої локалізації

2)Вторинний сифіліс;
• Вторинний сифіліс шкіри та слизових;
• Інші форми вторинного сифілісу;

3)Ранній(латентний )прихований сифіліс;;

 Класифікація
сифілісу
ПІЗНІЙ СИФІЛІС ,третинний
•Пізні сифілітичні ураження шкіри та слизових
;
•Нейросифіліс;
•Кардіоваскулярний
•. Пізній(латентний)прихований сифіліс;
 Класифікація
сифілісу
ВРОДЖЕНИЙ СИФІЛІС:

Ранній вроджений сифіліс:

• Сифіліс плода;
• У дітей від1-4 років.

Пізній вроджений сифіліс:

• Пізня сифілітична офтальмопатія
• Інші форми пізнього вродженого сифілісу(ураження
шкіри,слизових оболонок,нервової системи, латентний
(прихований)
Класифікація
сифілісу
 За результатами реакції
Вассерманна первинний
сифіліс поділяється на:
1. Серонегативний(перші
3-4 тижні);
2. Серопозитивний.(наприкінці цього періоду
розвивається «трепонемний сепсис»)
Клініка первинного періоду сифілісу
 Скарги:відсутні,висипка безболісна
 Анамнестичні дані:
 Періоди сифілісу:
інкубаційний;первинний,вторин-
ний,третинний(пізній).
 Інкубаційний період-проміжок від моменту
зараження до появи першого клінічного
симптому-триває в середньому3-4 тижні(10-90
днів),може продовжуватися за рахунок прийому
антибіотиків і знижуватися при зниженні
опірності організму.
 Обстеження:
 Первинний період сифілісу:
 Твердий шанкр (Первинна сифілома)
 Виникає у місці занесення блідих трепонем (ворота
інфекції)після закінчення інкубаційного періоду.
 Червона запальна пляма→через 2-3 дні вузлик
(папула)→ерозія або виразка,що виділяє незначну
кількість серозної рідини,округлої чи овальної форми з
чіткими межами від 0,3-1,5 см в діаметрі,краї
підвищуються над рівнем здорової шкіри
(блюдце),гладеньке дно (ніби лаковане),червоне як «сире
м`ясо» або блідо-сіре з геморагіями,як «старе сало»,основа
хрящової щільності,неболючий!!!
Клінічна картина:
 Первинний період сифілісу:
 Триває 6-8 тижнів
 Через 1 тиждень після появи твердого
шанкру з`являється регіонарний
лімфаденіт(склераденіт) біля ураженя,у
вигляді неболючого щільно-еластичного
шнура.
Твердий
шанкр
Вставка рисунка
Супутній бубон
(склераденіт)
 Атипові форми шанкру
 Шанкр-амигдаліт-це
Одностороннє
збільшення мигдалика,
 При пальпації шпателем
щільний,еластичний;
 Ерозії чи виразки немає;
 Болючий,заважає при
ковтанні;
 Невиражена запальна
реакція;
 Загальний стан не
порушується;
 Збільшуються реґіонарні
л/в
Атипові форми шанкру
 Шанкр-панарицій локалізується на нігтьовій
фаланзі переважно вказівного пальця;
 Тверда,глибока, виразка з нечіткими,
«роз`їденими» краями і зритим
дном,вкритим брудним червоно-сірим
розпадом;
 Пульсуючий біль
 Гострі запальні явища відсутні
Шанкр-панарицій
Атипові форми шанкру
 Індуративний набряк-
 Локалізується на великих соромітніх губах у
жінок та статевому члені у чоловіків
 Значне припухання та ущільнення ураженої
ділянки темно-червоного кольору
 Шанкру немає
Індуративний
набряк
 Ускладнення твердого шанкру на статевих органах:

 Баланіт(запалення голівки статевого

члена),баланопостит(запалення голівки і припуціуму)у
чоловіків
 Вульвіт та вульвовагініт(запалення зовнішніх статевих
органів та піхви)
 Фімоз(внаслідок набряку,запалення чи рубцевої атрофії на
оголюється голівка статевого члена)
 Парафімоз(голівка статевого члена защемлюється
крайньою плоттю і внаслідок цого не вправляється)
 Гангренізація(змертвіння)-на поверхні шанкру
утворюється чорний струп,який неможливо відділити від
поверхні шанкру
 Фагеденізм(фагедер-пожираю)-швидке ізначне руйнування
тканин у ділянці шанкру в глибину і ширину.
Твердий шанкр
ускладнений
баланітом та
уретритом
фімоз
Вставка рисунка

парафімоз
Гангренозний
сифілід
Фагеденізм
 ВТОРИННИЙ ПЕРІОД
СИФІЛІСУ
 Поява на шкірі та слизових оболонках
дисемінованої висипки
 У частини хворих наприкінці первинного
сифілісу спостерігають продромальні
явища-продромальний період-
на тлі гарячки хворі відчувають біль у
м`язах,суглобах,кістках,головний
біль,особливо вночі.
 Вторинний свіжий сифіліс;
 Вторинний рецидивний сифіліс
ВТОРИННИЙ ПЕРІОД СИФІЛІСУ
В подальшому виникає висипка у вигляді плям (сифілітична розеола),
вузликів (папул),рідше гноячків(пустул);

В ділянці статевих органів та анальної ділянки –широкі кондиломи

(ерозивні та вегетуючі папули)

ураження слизових оболонок,випадіння волосся

(сифілітична алопеція)

Сифілітична лейкодерма(пігментний сифілід) на ділянці шиї та плечей

світлі плями – «намисто Венери»

Ураження внутрішніх органів,органів чуття та нервової системи,що мають

зворотный характер

Середня тривалість вторинного періоду сифілісу 2-5 років

Плямистий сифілід (сифілітична розеола)
Найчастіше:
Локалізація:бокові поверхні грудей,живіт,згинальні поверхні
кінцівок
Блідо-рожеві,круглі плями діаметром 0,5-2 см.,не
підвищуються над рівнем шкіри,не лущаться,не зливаються,не
спричиняють ніяких суб`єктивних відчуттів
У випадку першого спалаху вторинного сифілісу
(свіжого)висипка яскрава,рясна,дрібна,а у хворих з рецидивом
вона більша за розмірами,в меншій кількості,не така
яскрава,схильна до групування іноді з утворенням кілець
Нові плями виникають впродовж 7-10 днів,пізніше набувають
бурого кольору.
Без лікування існує 3-4 тижні і безслідно зникає
Феномен спалаху — розеола стає
яскравою і добре помітною —
спо­стерігають під час реакції
загострення Яриша-
Герксгеймера після перших
ін’єкцій пеніциліну або після
введення 3-5 мл 1 % розчину
нікотинової кислоти
внутрішньовенно.
• Лентикулярні сифілітичні папули
Вторинний сифіліс-
сифілітична розеола
Папульозний сифілід

 щільні, чітко відмежовані, без запального віночка

навколо, мідно-червоного кольору із жов­тим або
синюшним відтінком і з гладенькою поверхнею
 через 1-1,5 місяці → лусочка, цент­ральна частина
якої відшаровується і по периферії залишається
обля­мівка підритого рогового шару епідермісу
(комірець Бієтта),
 при натиску­ван­ні на вузлик виникає біль
(симптом Ядассона).
 Сифілітичні папули долонь та підошв
Папульозні
сифіліди
Вставка рисунка
Вставка рисунка
НАМИСТО
ВЕНЕРИ
Сифілітична алопеція
 Гноячковий
(пустульозний) сифілід

Відносно важкий перебіг;

Трапляється в ослаблених і виснажених осіб;

Елемент висипу є вузлик(папула),в центральній частині якої

відбувається гнійне розплавлення інфільтрату;

м/б у вигляді імпетиго,ектими,вугрів,рупії

ТРЕТИННИЙ
(ПІЗНІЙ)СИФІЛІС
1. Ураження має злоякісний перебіг;
2. Уражаються внутрішні
органи,органічний характер;
3. В елементах висипу немає блідої
трепонеми;
4. Незначні клінічні прояви;
5. Висип асиметричний,глибокі
виразки,що загоюються рубцями;
6. Серологічні реакції в 30-40%
негативні
7. Швидкий терапевтичний ефект від
препаратів йоду.
ГОРБКУВАТИЙ СИФІЛІД:
 Морфологічний елемент-горбик з чіткими межами 0,5-0,8
см. У товщі шкіри
 Поодинокі або згруповані,утворюючи фігури;
 Напівсферичну,коричнево-синього або синювато-темно-
червоного кольору поверхню,яка спочатку гладенька,а потім
вкривається лусочками;
 Розрішення йде за двома шляхами:

1. Розсмоктується з утворенням пігментованої рубцеподібної

атрофії
2. Різко відмежована кругла виразка з крутими краями,дном
вкритим брудно-гнійним,або зеленувато-сірим некротичним
розпадом→пігментований рубець.
Гумозний сифілід(сифілітична гума):
 Морфологічний елемент-вузол в підшкірній клітковині
 В розвитку виділяють 4 фази:

1. Формування;
2. Розм`якшення;
3. Виразка;
4. Рубець
 Круглий вузол,щільноеластичної консистенції, неспаяний з
навколишніми тканинами,рухомого,безболісного→збільшується до
розміру горіха(2-3 см.), напівсферичної форми,колір гуми змінюється від
червоного до синюшно-червоного→розм`якшується з центру,стає
болючим→виразка, гума відкривається і,крізь норицю,що утворилася
виходить невелика кількість в`язкої ,клейкої,драглистої рідини→нориця
розширюється і на дні виразки-щільна брудно-сіра або сіро-жовта
компактна маса брудно-сірої змертвілої тканини (гумозний
стрижень)→пігментований рубець
 Гумозний
Вставка рисунка сифілід
Гумозний сифілід І
РУБЕЦЬ
Сифілід слизових оболонок
 Спостерігається в 1/3 хворих на третинний сифіліс
 Локалізація:порожнина рота,зіву,носа,глотки і гортані.
 Спричиняє значні руйнування і призводить до тяжких функціональних
розладів.
 Ураження кісток та суглобів
 Ураження кістки гомілок,стегнові кістки,рідше-
череп,груднина,ключиця,ліктьова кістка,кістки носа,які мало покриті
м`язовою тканиною та схильні до травмування
 Ураження-гума або гумозна інфільтрація як в окісті так і в кістках.
 Ураження суглобів (колінний,ліктьові,гомілково-стопні та грудинно-
ключичні)-синовіїт,внаслідок утворення в них гумозного інфільтрату
ВІСЦЕРАЛЬНИЙ СИФІЛІС
1. Ураження серцево-судинної системи;
(сифілітичний аортит)→аневризма аорти→смерть
хворого.
2. Гумозний гепатит
3. Гумозний нефрит;
4. Гумозний енцефаліт і тд.
5. Нейросифіліс(прогресивний параліч,спинна
сухотка)
Вроджений сифіліс
Природжений сифіліс
Ранній вроджений сифіліс:
• на 5-6тижні вагітності-проникає в органи плоду-«біла
пневмонія»,ураження селезінки,печінки-
мертвонародження,передчасні пологи,вади не сумісні з життям
• Новонароджений недорозвинений ,мала маса тіла,відсутність
ПЖК-шкіра дрябла,складчаста,обличчя зморшкувате має
старечий вигляд,шкіра сірувато-жовтого кольору,особливо на
щакаж
• гідроцефалія+ ранне окостеніння кісток черепа---велика голова
• Стан дитини неспокійний,розвиток повільний
Природжений сифіліс
Ранній вроджений сифіліс:
• Сифілітичний міхурник(пемфігус)
• Інфільтрція Гофзингера-дифузна інфільтрація шкіри та
підшкірної жирової клітковини навколо рота в ділянці
губ,підборіддя,сідниць,статевих органів,долонь та
підошв→радіарні рубці Робінзона-Фурн`є
• Сифілітичний риніт з можливим формуванням «сідловидного»
носа
• Остеохондрити трубчастих кісток,частіше верхніх кінцівок м/б
хибні переломи
• Сифілітичний хоріоретиніт-крапки пігментації та
депігментації по периферії очного дна(симптом «солі та
перцю»)
РАННИЙ ВРОДЖЕНИЙ
СИФІЛІС(папульозні
висипання)
Природжений сифіліс
• Папули на кінцівках,статевих органах,сідницях,обличчі;
• Широкі кондиломи на язику;
• Звуженням гортані та хрипотою,внаслідок розміщення папул
на голосових зв`язках
• Периостити,остеосклероз
• Кератит
• Гепатоспленомегалія,розумова відсталість.
Пізній вроджений сифіліс
• Тріада Гетчінсона-кератит аж до сліпоти +
Дост лабіринтит аж до глухоти + деформація зубів у
овір вигляді викрутки з півмісячною виїмкою на
ріжучому краї
ні
озак
и:
• Сідлоподібний ніс,рубці Робінзона-Фурн‘є
• Сідницеподібний череп;
• Потовщення грудного кінця ключиці, відсутність мечоподібного відростка,ямка на

Віро внутрішній поверхні лопатки(с-м Підвисоцької);

• п‘ятий додатковий горбик на жувальній поверхні моляра (с-м Карабеллі)

гідні • Широке розміщення верхніх різців (діастема Гаше),макро- і мікродентія

• Інфантильний мізинець (с-м Дюбуа),високе готичне піднебіння, «олімпійське чоло»
косоокість
(імов
ірні):
Симптом
«солі з перцем»
Шаблевидні гомілки
 Діагностика

Анамнез, клінічна картина

Ексудат з твердого шанкру,ліквор на мікроскопічне
дослідження-збудник
Кров на реакцію Васермана,реакція
мікропреципітації,РЗК,РІФ,ІФА-пакет серологічних
реакцій-антитіла до збудника;
Скринінгові обстеження осіб з груп ризику
порядок заповнення форми
первинної облікової документації
N 089-1/о "Повідомлення про випадок
захворювання на сифіліс, гонококову,
хламідійну інфекцію, урогенітальний
мікоплазмоз та трихомоніаз"
 Виконання лікарських
призначень

Лікування призначають тільки після лабораторного підтвердження

діагнозу
вийнятки-
1. Превентивне-лікування контактних;
2. Профілактичне-вагітним,які хворіли та дітям народженим від
хворих матерів;
3. Пробне- при підозрі на сифіліс чи приховані форми;
Специфічна терапія-
Препарати першого ряду:
а/б розчинні натрієва сіль бензилпеніцилупрокаїн-пеніцилін G ,
амоксицилін;
Дюрантні суспензії –ретарпен,екстенцилін
Препарати 2-го ряду :цефалоспорини,макроліди,препарати вісмуту:
бійохінол, бісмоверол и бітіурол
Неспецифічна терапія
Спрямоване на підвищення реактивності організму;
Імуномодулятори:пірогенал;левамізол,тимоген,тималі
н,циклоферон;
Біостимулятори:екстракт алое,вітаміни
Симптоматична терапія
 Профілактика сифілісу
Своєчасне виявлення хворих,їх облік,лікування джерела зараження
При потребі госпіталізація;
Обстеження контактних;
Регулярне проведення профоглядів;
Обстеження донорів,груп ризику;
Обстеження загальносоматичних пацієнт і при поступленні в стаціонар;
Профілактика вродженого сифілісу;
Своєчасне лабораторне обстеження пацієнтів,які закінчили лікування
(клініко-серологічний нагляд)
Індивідуальна профілактика;
Широка санітарно-просвітня робота серед населення
 Всі хвороби від нервів….і тільки
сифіліс від задоволення!

Дякую за увагу!