ПРЕ ЗЕНТАЦІЯ НА ТЕМУ

ПЕРИТОНІТ. МЕТОДИ
ДЕТОКСИКАЦІЇ.
ХІРУРГІЧНА ТАКТИКА.
Підготували студенти 4 курсу
Модринська Олена Олександрівна
Петренко Максим Сергійович
 АКТУАЛЬНІСТЬ

Перитоніт – найнебезпечніше ускладнення гострих захворювань і травм

органів черевної порожнини. Проявляється парезом шлунково-
кишкового тракту, ендотоксикозом, порушеннями гомеостазу, обмінних
процесів, поліорганною недостатністю. Згідно із сучасними уявленнями
є абдомінальним різновидом сепсису. Проблема перитоніту, незважаючи
на науково-технічний прогрес, залишається надважливою і «ніколи не
втратить актуальності».
 АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ
ВІДОМОСТІ ПРО ОЧЕРЕВИНУ

ОЧ Е РЕВ И НА (p erito n e u m)-це с ер о зн а о боло н ка яка в к р и ва є

с т і нк и чер е вн о ї п о р ож ни н и (p erito n e u m) т а о р га н и , щ о
р о зм іщ ен і в н ій , том у во на поділяє т ьс я в ід п о в ід н о н а :
• п р ис т ін ко ву очер ев и ну (p e rito n e u m p a ri e ta le )
• н у т р о щ еву очер ев и ну (p erito n e u m v і sc e ra le )

П е р ех ід п р ист інко во ї оче р еви н и у н у т р о щ е ву зд ій с н ює т ьс я

за до п ом о го ю пох ідн и х оче р ев ин и :
• З в `язо к
• Б р иж
• Чеп ц ів
П оложен ня о р ган а сто со вн о очер е в и н и : ін т р а -, м е зо -,
е кс т р а-, р ет р о пе р ито не а льн е.
ПЕРИТОНІТ

ГО СТРЕ ЗАПАЛЕННЯ ВІСЦЕРАЛЬНОЇ ТА ПАРІЄ ТАЛ ЬНОЇ ОЧЕРЕВИНИ, ЩО СУ ПР ОВОДЖУ ЄТЬСЯ

М ІСЦЕВИМИ ТА ЗАГАЛЬНИМИ СИМПТОМАМ И ЗАХВОРЮ ВАННЯ ОРГАНІЗМУ І ПР ОТЯГОМ
КОР ОТКОГО ЧАСУ ПРИВОДИТЬ ДО СЕРЙОЗНОГО, ЧАСТО НЕ ЗВОР ОТНОГО УРАЖ ЕННЯ Ж ИТТЄ ВО
ВАЖ ЛИВИХ ОРГАНІВ І СИСТЕМ.
 ЕТІОЛОГІЯ

Токсично-хімічний
Мікробний Особливі форми (абактеріальний)
(кандидозний, перитоніт:
(бактеріальна
паразитарний, подразнення
контамінація очеревини
очеревини туберкульозний,
агресивними
ревматоїдний)
асоціаціями середовищами:
мікробів) кров, жовч, шлунковий
сік, сеча,
панкреатичний сік
через деякий час
приєднується
бактеріальна флора
Джерело перитоніту: гостре хірургічне захворювання: травми, туберкульоз,
гінекологічне захворювання, дренування асциту, тривалий перитонеальний діаліз,
перенесена абдомінальна операція.
 За клінічним перебігом стадії (фази) розвитку перитоніту:
І. Реактивний — перші 24 год від початку захворювання
За характером ексуд ату ч и
ІІ. Токсичний — від 24 год до 72 год після початку захворювання
(“розквіт” гострого перитоніту). п атол огіч н ого вмісту:
ІІІ. термінальний — після 72 год від початку захворювання, а) с ерозн и й ; б ) с ерозн о-гем орагіч н и й ;
проявляється значними розладами функції життєво важливих в ) с ерозн о-ф іб ри н озн и й ; г)
органів. ф іб ри н озн и й ; д ) ф іб ри н озн о- гн ій н и й ;
е) гн ій н и й ; є ) гн и л ь н и й ;
ж ) ка л ов и й ; з) жовч н и й ;
і) с еч ов и й ; к) ф ерм ен т ати в н и й ; л )
За причинами виникнення гем орагіч н и й ; м ) зм іш ан и й
вторинного перитонiту:
• Травматичний
• Пiсляоперацiйний
За перебiгом:
• Перфоративний
• Го ст рий
• Запа льний
• Хронiчний
За ступенем важкостi перебігу: • В`ялоперебігаючий
I - легкий ступiнь;
II ступiнь - середньої важкостi
III-А ступінь - важккий. За етіологією
III-Б ступiнь - дуже важкий. • Первинний
IV ступiнь - термiнальний. • Вторинний
• Третинний
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗА ПОШИРЕННІСТЮ
ГОСТРОГО ПЕРИТОНІТУ (ЗА М.І.КУЗІНИМ,
1976, З ДОПОВНЕННЯМИ)

1. Місцевий
a) Відмежований (займає 1 анатомічну ділянку)
b) Не відмежований (займає 1-3 анатомічні ділянки)
2. Розповсюджений
c) Дифузний ( займає 3-6 анатомічних ділянок)
d) Розлитий ( займає більше 6 анатомічних ділянок)
КЛІНІЧНА КАРТИНА ПЕРИТОНІТУ ЗАЛЕЖИТЬ
ВІД:
1. характеру захворювання, що ускладнило ся
перитонітом (перфорація, розрив, поранення
порожнистого органа чи запа льний проце с –
апендицит, панкре атит т а ін.);
2. агре сивно сті мікрофлори;
3. фази (ст адії, періоду) патологічного проце су;
4. поширено сті перитоніту;
5. ст ану організму (цент ра льна і периферична
гемодинаміка, гомео ст аз, імунітет, інтоксикація,
кислотно-лужна рівновага, водно-елект ролітний
обмін).
БОЛЬОВИЙ
СИНДРОМ
При го ст рих захворюваннях черевної порожнини біль до сить
інтенсивний, по стійний. Не забаром біль наро ст ає і поширюється
по всьому животу
У Верхніх відділах живот а спочатку біль лока лізується в зоні
джерела перитоніту з іррадіацією в надпліччя, шию
У Нижніх відділах - біль іррадіює у промежину, крижі із
не справжніми позивами на де фекацію і с ечовипускання
 Огляд
1. язик обкладений сірим на льотом;
2. ч еревна стінка чере з різке напруження не
бере участі в акті дихання (симптом Вінтера).
3. У перші години після розвитку перитоніту,
о собливо перфоративного, у худорлявих
пацієнтів можна бачити чере з напруження
рельєф прямих м`язів живот а (симптом
Чугаєва).
4. У чоловіків при перфоративному перитоніті
позитивний «геніт а льний» симптом Бернштейна
( шкіра мошонки зібрана в складки; яєчка
підтягнуті до пахових кана лів; пеніс
повернутий уверх)
Аускульт ативно
На початку розвитку перитоніту ще можуть
про слуховуватися перист а льтичні шуми, які
чере з декілька годин зникають повністю. При
перфоративному перитоніті до сить часто
відмічається т ріада Гюстена: а) тони с ерця
поширюються до рівня пупка; б)
про слуховується шум тертя очеревини; в)
сріблястий шум на вдо сі (чере з перфоративний
отвір газ виходить у рі дину черевної
порожнини).
 Перкуторно
Над ділянкою накопичення ексудату звук укорочений (симптом Де
Кервена); Через повітря під діафрагмою при перфоративній природі
перитоніту в проекції печінки виявляється тимпаніт (симптом Спіжарного).
ПАЛЬПАТОРНО
У зоні джерела перитоніту т а в нижніх відділах черевної порожнини,
куди стікає ексудат, спо стерігаються максима льно виражені, тобто
позитивні симптоми подра знення оч еревини.

Симптом Щоткіна-Блюмберга .
Симптом Во с кре с е нс ького.
Симптом Роздольс ького.

Напруження м`язів передньої ч еревної стінки.

Симптом Менделя – ле гке по стукува ння кінч иками па льців по
ч еревній стінці по силює біль над ділянкою запа лення оч еревини.

При перфоративній виразці шлунка або ДПК типовий

«дошкоподібний» живіт – симптом Краснобаєва-Крювельє.
 Болючіс ть і на в ис а ння пе редньої с тінки прям ої
кишки т а оче ре вини – «крик Дугла с а » , а бо с им птом
Куле нка м пфа ; у жінок – на в ис а ння за днього
с кле піння т а болючіс ть при зм іще нні шийки матки
в ве рх (с им птом Промтова )

РЕКТАЛЬНЕ ПАЛЬЦЕВЕ
ДОСЛІДЖЕННЯ
 ШКАЛА ОЦІНКИ
МАНГЕЙМСЬКОГО
ІНДЕКСУ ПЕРИТОНІТУ
(МІП)
Знач е ння М ІП мож уть зна ход итис я в м е ж а х 0-
53 б а л ів.
М ІП пе ред б ач а є 3с т. пе ритоніту:
I. При оцінці ме нш , ніж 20 б а лів, л е т а л ьніс ть
с т а новить 0%;
II. від 20-30 ба лів , ле т а льніс ть - 20%;
III. більше , ніж 30 б а л ів, ле т а льніс ть - 100%.
 Зага льноклiнiчні (анамне з, до слiдження
органiв i систем)

Лабораторнi:
a) ЗАК (лейкоцитоз, зсув лейкоцит арної формули влiво);
b) ЗАС (протеїнурія, ціліндрурія);
c) Бiохiмiчне до слід ження: гiпо- iдиспротеїнемiя, зниження вiдно сної кiлько стi
глобулiнiв, пiдвищення рiвня за лишкового азоту, кре атиніну, гiперкоагуляцiя
кровi , змiна елект ролітного ба лансу, зменшення концент рації iмуноглобулiнi в
Діагно стика
А, М, G; зменшення Т-, В-лiмфоцитiв

І нст рум ент а льні:

d ) Рентгеноло гічне до слідження ( сим птом с ер па, чаш и Кло йбер га, в исо ке стоя ння ку пола
діафр агм и, випіт у плевр а льних сину с ах ) .
e) УЗД ОЧ П .
f ) П у нкція черевної по р ожнини ( лапар о центе з)
g ) Лапар о ско пія. h) Лапар отом ія .
Чаші Клойбера Пневматоз кишечника
Симптом серпа Спайки в черевній
порожнині при лапароскопії
 ЛІКУВАННЯ
Наявність проявів перитоніту є абсолютним показанням до оперативного вт ручання , яке повинно
виконуватись в ургентному порядку.

Передо пер ацiйна пiдгото вка пр оводиться тiльки хво рим з не ст абльною гемодинамiкою iнаправлена на корекцiю
с ерцево -судинних, мет аболiчних порушень, життєво важливих фу нкцiй о рганiзму, що дасть можливiсть
виконання у т аких х ворих оперативно го вт ручання.

При р озповсюдженому пер итоніті перед операцією необхідно упродовж 2-4 годин прове сти інтенсивне
лікування, спрямоване на у су нення больового синдрому, гіповолемічних , білкових і елект ролітних порушень.
Засто сову ється пр авило т рьох катетерів: катетер у магіст р а льну вену (для інфузії, взяття крові, виміру ЦВТ),
катетир изація с ечово го міху ра (для виміру по годинно го діуре зу ), а в шлунок - назогаст ра льний зонд для
аспір ації вмісту і декомпре сії вер хньо го відділу т равного кана лу.
ВНУТРІШНЬОВЕННО ВВОДЯТЬ СОЛЬОВІ Р ОЗЧИНИ (0,9% Р ОЗЧИН ХЛОРИД У
НАТРІЮ, РІНГЕР - ЛАКТАТ, ЛАКТО СОЛ, 5-10% Р ОЗЧИН ГЛЮКОЗИ З
ІНСУЛІНОМ),
КОЛОЇДНІ КР ОВОЗАМІСНИКИ (ПОЛІГЛЮКІН, РЕОПОЛІГЛЮКІН,
ЖЕЛАТИНОЛЬ, ГІДР ОКСІЕТІЛК РАХМАЛ ТОЩО).

ПРИ ГІПОКАЛІЄМІЇ ВВОДЯТЬ 1-3% Р ОЗЧИН ХЛОРИД У КАЛІЮ , КІЛЬКІСТЬ

ЯКОГО ЗАЛЕЖИТЬ ВІД КОНЦЕНТРАЦІЇ КАЛІЮ В КР ОВ І.

ДЛЯ КОРЕКЦІЇ АЦИДОЗУ РЕКОМЕНД УЮТЬ УВОДИТИ 2-4,5% Р ОЗЧИН

ГІДР ОКАРБОНАТУ НАТРІЮ 300-400 МЛ . ОДНОЧАСНО З ЦИМ
ВНУТРІШНЬОВЕННО ВВОДЯТЬ 1,0-0,5 МЛ 0,06% Р ОЗЧИНУ КОРГЛІКОНУ ЧИ
0,05% СТР О ФАНТІНУ . ОБСЯГ ІНФУЗІЙНОЇ ТЕРАПІЇ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ
ТЕРМІНАМИ ЗАХВОРЮВАННЯ.

НА РАННІХ СТАДІЯХ ПЕРИТОНІТУ, КОЛИ ГЕМОДИНАМІЧНІ Р ОЗЛАДИ

НЕ ЗНАЧНО ВИРАЖЕНІ, ЗАГАЛЬНИЙ ОБ'ЄМ ІНФУЗІЇ ДО ОПЕРАЦІЇ СТАНОВИТЬ
20-35% МЛ/КГ МАСИ, ЧИ 1,5-2,0 Л УПР ОДОВЖ 2-4 ГОДИНИ. ПРИ ЗАПУЩЕНИХ
ПР ОЦЕСАХ, ВИРАЖЕНИХ ПОРУШЕННЯХ ГЕМОДИНАМІКИ ТА ВОДНОГО
ОБМІНУ (ВТРАТА РІДИНИ БІЛЬШ ЯК 10% МАСИ ТІЛА) ОБ'ЄМ ІНФУЗІЇ
ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ ДО 35- 50 МЛ/КГ, ЧИ 3-4 Л УПР ОДОВЖ 2-4 ГОДИН.
 ОПЕРАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ
Д о сту п - с е р един н а лап ар отом ія
З н еболе нн я – ком бін о ван й багато ком п о н е н т н и й
е н дот р ахе а льни й на р ко з
Ме т а о п ер ац ії:
• В и да ле нн я ексудату й ін ф іко ва н о го мат е р іа лу.
• Усу не нн я чи о бм еже нн я дже р е ла ін ф е к ц ії
• С ан ац ія
• Д еком пр е сія т р авн о го кан а лу
• А дек ват н е др е ну ва нн я чер ев н о ї п о р ож н и н и

Дренува ння ч е ре вної порожнини провод я ть за д опомогою

силіконових т руб ок, його виконують з на йме ншою
т равматиза цією тка нин і на йкоротшим шляхом.
Антиб а кте ріа льну те рапію с лід поч инати піс ля вс т а новле ння
діагнозу пе ритоніту і вона повинна включ ати а нтиб іотики
широкого с пе кт ру д ії т а фа рмза с об и ніт роіміда золового ря д у.
ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ