ДІЄГО ВЕЛАСКЕЗ

Створено Загній Калиною

Творчість Веласкеса є вершиною іспанського живопису 17 століття і одним з найяскравіших явищ
світового мистецтва. Його роботи відрізнялися не тільки творчим діапазоном, але і сміливістю і
новизною художніх рішень. Людина високого морального благородства, він був названий
сучасниками «художником Істини».
Дієго Веласкес (Дієго Родрігес де Сільва Веласкес) народився 6 червня 1599 року в Севільї
( Іспанія). Вже до 10 років він виявив здібності до образотворчого мистецтва, і його віддали вчитися
живопису до відомим майстрам Ерреру і Пачеко (на дочці якого Дієго згодом одружився). Творчий
дар хлопчика швидко розвивався, і в 18 років він отримав звання майстра.
Автопортрет,
1645
◦ У наступні роки Веласкес працював у Севільї. Більшість його робіт цього періоду написані в стилі
«бодегонес» (сцени з народного життя і побуту, головними героями яких були прості люди) —
картини «Сніданок», «Стара куховарка», «Водонос» та інші. У подібному стилі написані й кілька
картин на біблійні теми — «Поклоніння пастирів», «Христос в будинку Марти і Марії». Не
дивлячись на молодий вік, художник уже в Севільї придбав популярність і хорошу репутацію.
Три музыканти, 1616
—1620
Здача Бреди У 1623 році Дієго переїхав до Мадрида і незабаром був призначений королівським
живописцем, з виключним правом писати портрети короля Філіпа IV, а також членів його сім’ї,
представників знаті і придворних. На вдосконалення майстерності Веласкеса в чому вплинуло
знайомство з королівськими зборами живопису — картинами Рафаеля, да Вінчі, Тиціана та інших
знаменитих майстрів, а також близькість з культурною елітою та зустрічі з Рубенсом.

◦ У 1629 році Веласкес на два роки виїхав до Італії, де вивчав пам’ятники античності і творчість
майстрів епохи Відродження. Там була написана композиція «Принесення Якову одягу Йосипа» і
картина на міфологічну тему «Кузня Вулкана». Але найбільше твір художника 1630-х — картина
«Здача Бреди» (1634). Вона стала одним із самих значних творів живопису в історичному жанрі.
Сніданок 1617—
1618
◦ Венера перед дзеркалом Одночасно з картинами Веласкес написав цілу галерею портретів, що
зображують представників іспанського суспільства: кінні парадні портрети, мисливські портрети
королівських осіб, поясні або погрудний зображення придворних, друзів, учнів, серію портретів
королівських інфант. Мудра неупередженість і людяність художника втілилися в його портретах
королівських блазнів і карликів.

Саме життя при дворі навчила художника осягати глибини людського характеру, приховані під
маскою придворного етикету і зарозумілості, що вплинуло на формування Веласкеса як
портретиста. Його портрети надзвичайно реалістичні й природні.
Стара куховарка,
1618
1650-ті роки — час найбільших творчих звершень Веласкеса. У цей пізній період своєї творчості він
створив знамениту композицію «Венера перед дзеркалом» і пейзажі «Вілла Медичі», композиції
«Меніни» і «Пряха». Живописець писав без попередніх начерків, прямо на полотні, органічно
поєднуючи безпосередні враження від натури зі строгою продуманістю композиції.

◦ Придворна кар’єра Веласкеса розвивалася паралельно із зростанням його творчої майстерності.

Художник був удостоєний багатьох звань і нагород при дворі Філіппа IV, йому було подаровано
звання кавалера ордена Сантьяго — одного з вищих орденів Іспанії, особисте дворянство. Він був
обраний членом Римської академії св. Луки і суспільства віртуозів Пантеону
Два юноши біля
столу, 1618—1622
◦ Помер Дієго Веласкес 6 серпня 1660 в Мадриді. Після смерті художника збереглося близько 120
картин, майже п'ятдесят з них зберігаються в Прадо.