Лекція 1: Сільський зелений

туризм в Україні та його місце в

системі загального туризму
Кудінова Ірина Петрівна
доцент кафедри готельно-ресторанної справи та туризму,
ikudinova@nubip.edu.ua
 План лекції
Тренди
розвитку
Значення туризму
сільського сільських
Чинники зеленого
розвитку територій
Концепція туризму в
сільського Україні.
сільського туризму
Функції та туризму Державна
структура політика
Предмет, послуг розвитку
об’єкт, сільського сільського
Концепція суб’єкт,
сталого туризму зеленого
Сільський цілі, мета та туризму
розвитку значення
туризм на
тлі сільського
сучасних туризму,
тенденцій риси
розвитку. агротуристи
чного
регіону
 Актуальність теми сільський зелений туризм

 Зростання попиту на екологічно чистий відпочинок: Люди все

більше шукають можливості відпочити від міської метушні, шуму
та забруднення. СЗТ пропонує можливість провести час на
природі, в чистому повітрі та мальовничій місцевості.
 Прагнення до автентичного досвіду: Туристи хочуть відчути
місцевий колорит, познайомитися з традиціями та культурою
регіону. СЗТ дає можливість поспілкуватися з місцевими
жителями, спробувати місцеву кухню, взяти участь у традиційних
фестивалях та обрядах.
 Розвиток інфраструктури: В Україні все більше з'являється садиба
зеленого туризму, які пропонують комфортні умови проживання та
широкий спектр послуг.
 Підтримка держави: статистика визнає СЗТ як один із
пріоритетних напрямків розвитку туризму в країні.
 Історія розвитку сільського зеленого
туризму в Україні
Етапи формування та становлення сільського
зеленого туризму в Україн:
 Перший етап – початок XIX - середина
XX°ст.
 Другий етап - становлення приватних
форм сільського зеленого туризму
 Третій етап – становлення сільського
зеленого туризму як самостійної галузі
 Базова та допоміжна література
1. Рутинський М., Зінько Ю. Сільський туризм. Навчальний посібник. – К. Знання, 2008. – 271 с. Електронний режим доступу - https://studfiles.net/preview/5265679/
2. Сільський туризм: основи підприємництва та гостинності : навчальний посібник / Назар Кудла; М-во освіти і науки України, Львівський ін-т економіки і туризму. - К. :
Центр учбової літератури, 2015. – 151 с. Електронний режим доступу - http://culonline.com.ua/Books/Silskiy%20turizn_Kudla.pdf
3. Лужанська Т. Ю. Сільський туризм: історія, сьогодення та перспективи: навч. пос. / Т. Ю. Лужанська, С. С. Махлинець, Л. І.Тебляшкіна / за ред. д. г. н., проф.
Волошина 1. М. – К. : Кондор, 2008. – 385 с.
4. Сільський зелений туризм для підвищення кваліфікації працівників сфери сільського зеленого туризму / Навч. посіб. / Т.П. Кальна-Дубінюк, О.А. Локутова, І. П.
Кудінова, Л.Х. Рибак, В.В. Самсонова, Л.М. Сокол, М.В. Бесчастна, О.Ю. Панасюк, Васильєв В.П., Зінько Ю.В., Рутинський М.Й., Триліс В., Горішевський П.А.,
Волошинський О. – Ніжин: Видавець: ПП Лисенко М.М., 2016. – 621 с.
5. Сільський зелений туризм / Словник-довідник / Т.П. Кальна-Дубінюк, М.В. Бесчастна, І.П. Кудінова, О.А. Локутова, Л.Х. Рибак, В.В. Самсонова, С.І. Мосіюк. – Ніжин:
Видавець ПП Лисенко М.М., 2016. – 79 с.
6. Коберніченко Т., Васильєв В., Зінько Ю., Горішевський П. Методичний посібник з сільського туризму. – К., 2005. – 84 с.
7. Горішевський П., Аронець М. Сільський зелений туризм: посібник для початківця. – Посібник – Івано-Франківськ: Місто-НВ, 2003. – 148с.
8. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки (затверджена Законом України від 21.09.2000 р.)
9. Розвиток сталого сільського туризму. Тематичний довідник. – Ужгород., 2007. – 146 с.
8. Липчук В.В., Липчук Н.В. Агротуризм: організаційно-економічні засади розвитку. – Львів: СПО-ЛОМ, 2008. – 160 с.
9. Основи аграрного консалтингу: Підручник / За ред. М.Ф. Кропивка. – К.: Освітня книга, 2006. – 224 с.
10. Закон України “Про сільськогосподарську дорадчу діяльність” від 17 червня 2004 р. № 1807 – IV. // Урядовий кур’єр. – 2004. – 23 червня.
11. Закон України “Про сільськогосподарську дорадчу діяльність”: Науково-практичний коментар / За ред. Р.Я. Корінця. – Львів: НВФ “Українські технології», 2007. – 248
с.
12. Послуги в Україні. Туризм. Готелі. Харчування (Законодавство, стандартизація, класифікація, сертифікація): Нормативні документи. - Львів, 1999.
13. Гуляев В.Г. Организация туристской деятельности: Учебное пособие. – М., 1996.
14. Сокол Т.Г. Основи туристичної діяльності: Підручник. – К.: Грамота, 2006. – 264 с.
15. Локутова О.А. Польський досвід сільськогосподарського дорадництва. // Інноваційні напрямки розвитку дорадництва: колективна монографія. – Ніжин: Видавець ПП
Лисенко М.М. 2011. – С. 12-15.
16. Локутова О.А., Васильєв В.П. Дорадча діяльність в сфері сільського зеленого туризму // Збірник статей « Організація бізнес-шкіл в дорадництві для успішного
впровадження інновацій». – К.: НУБіП України. –2012. – С. 251–253.
17. Локутова О.А., Васильєв В.П. Інформаційно-консультаційне забезпечення розвитку сільського зеленого туризму в Україні // Науковий вісник НУБіП України. Вип.
181. – Частина 2. – К., 2013 – С. 217-224.
18. Локутова О.А., Семенков А.М. Розвиток сільського зеленого туризму – інноваційний напрям діяльності дорадчої служби Миколаївської області// Науковий вісник
НУБіП України. Вип. 181. – Частина 2. – К., 2013 – С. 224-229.
19. Кудінова І.П. Зелений туризм як один із напрямів розвитку підприємництва в сільській місцевості // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К.,
2008. - № 124. – С. 91-96.
 Сільський туризм на тлі сучасних тенденцій
розвитку

У XXI ст. спостерігається перехід від масового туризму до

індивідуального, який характеризується нестандартними
підходами; відбулися зміни у попиті туристів за такими
напрямами:
 подорожі з елементами набуття нових умінь, спортивної
вправності, у тому числі здоровий спосіб життя;
 поєднання відпочинку з участю у місцевих подіях чи
заходах;
 Сільський туризм на тлі сучасних
тенденцій розвитку
 зацікавлення альтернативним туризмом, передусім сільським;
 зацікавлення екотуризмом з огляду на якість довкілля та умови
надання послуг (продукти харчування, екологічні будівельні
матеріали, поводження з відходами тощо);
 висока якість послуг, їх неповторюваність і різноманітність, що є
найважливішим аргументом у виборі виду подорожі;
 посилення значення природоохоронних територій у прийнятті
рішення про місце тимчасового перебування.
 Майбутнє туризму – це сталий розвиток
 Це стосується як масового, так і альтернативного туризму.
 Як масовий туризм, так і альтернативний туризм орієнтований на
досягнення збалансованого розвитку. В альтернативному туризмі,
наприклад, у сільському туризмі, агротуризмі та агроекотуризмі,
активно застосовуються принципи збалансованого розвитку.
 Наприкінці ХХ століття стали очевидними негативні наслідки
масового туризму, що призвело до зростання та пропагування
альтернативного туризму за ініціативою Й. Кріпендорфа.
 Згідно з його визначенням, альтернативний туризм - це суспільний рух,
спрямований на популяризацію видів туризму, які приймаються всім
учасникам, включаючи туристів, місцеве населення та туристичні
підприємства, за мінімальні екологічні, суспільні та економічні
витрати.
СКЛАДОВІ КОНЦЕПЦІЇ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
 ОЗНАКИ МАСОВОГО І АЛЬТЕРНАТИВНОГО
ТУРИЗМУ

1) Комерційне підприємство 10) Централізація

2) Централізована система управління 11) Вимагає значних інвестицій, іноді коштів
3) Дохід підприємства 12) Основна база розміщення готелі
4) Вразливість на коливання кон'юнктури 13) Відтік доходів з туристичного регіону
5) Основне джерело доходу фірми 14) Швидке споживання природних благ спричинює їх
6) Пропонує туристичні продукти деградацію
7) Допускає і навіть спричинює напругу між містами та 15) Анонімний контакт туриста з працівником
місцевою спільнотою 16) Відтік робочої сили у сферу туризму
8) Високі ціни, відповідний стандарт 17) Пасивний відпочинок у комфортних умовах
9) Ізоляція туристів щодо місцевого життя 18) Основна мета-прибуток
 ОЗНАКИ МАСОВОГО І АЛЬТЕРНАТИВНОГО
ТУРИЗМУ
1. Домогосподарство приватний житловий сектор
2. Сімейний уклад 13. Сукупний капітал залишається у
3. Дохід для жителів і села регіоні
4. Еластичність 14. Безпосередній контакт з природою,
5. Додаткове джерело доходу бережливе ставлення до довкілля
6. Дає можливість гостям брати участь у 15. Особиста участь у житті господаря і
щоденному житті родини і села господарських процесах
7. Дає можливість порозумітися, 16. Туризм сприяє розвитку інших
налагодити приятельські стосунки галузей народного господарства
8. Низькі ціни, різні умови 17. Активний відпочинок
9. Дає змогу брати участь у місцевих 18. Перевага не лише матеріальна, а й у
заходах, подіях збереженні життєвих цінностей
10. Децентралізація
11. Вимагає невеликих інвестицій,
переважно за рахунок власних
заощаджень
12. Переважаюча база розміщення-
 Поняття «Сільський туризм»
Для більш повного розуміння поняття «сільський туризм» є важливим визначення
його предмету, об’єкта, суб’єкта, цілі, мети та значення.
 Предметом сільського туризму є раціональне використання ресурсів сільської
місцевості для організації на ній відпочинку.
 Об’єктом сільського туризму є сукупність суспільних відносин з приводу
використання ресурсного потенціалу сільської місцевості, задоволення потреб
населення у відпочинку, відновленні, пізнанні, культурному збагаченню в
екологічно чистій місцевості регіону.
 Суб’єктами сільського туризму є працівники сфери (надавачі послуг,
посередники), клієнти та регіональні органи державної влади.
 Поняття «Сільський туризм»
 Метою сільського туризму є задоволення потреб суспільства у відпочинку від
урбанізованих територій в екологічно чистій сільській місцевості з
можливістю адаптації відвідувачів до умов цієї місцевості, пізнанні
культурних та побутових особливостей сільської місцевості.
 Цілями сільського туризму є: розвиток сільської місцевості; отримання
прибутку жителями села; культурне збагачення клієнтів сільського туризму.
 Значенням сільського туризму в глобальному розумінні є розвиток туризму в
Україні розширюючи сферу впливу туризму на сільське господарство.
 СПЕЦИФІЧНІ РИСИ АГРОТУРИСТИЧНОГО
РЕГІОНУ
 Існують специфічні риси, якими повинен володіти агротуристичний регіон,
для успішного розвитку сільського туризму. Ці риси, зазвичай, протилежні
реаліям, у яких проживають відпочивальники. До таких рис, зокрема,
зараховуємо такі:
Чисте природне середовище.
Обмежена інтенсивність сільськогосподарської та лісової продукції.

Низький рівень урбанізації та індустріалізації, для якого характерні: низька щільність

населення та мала задіяність працюючого населення в несільськогосподарських
професіях.

Сприятлива аграрна структура (господарства середньої величини).

Гармонійний агрокультурний ландшафт.

Невеликі доходи людей.

Вільні (невикористані) ресурси помешкань.
 Законодавчо закріплено термін
«СІЛЬСЬКИЙ ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ»
 Термін «сільський зелений туризм» у правовому полі України
з`явився у 1996 році з реєстрацією у Міністерстві юстиції
України громадської неприбуткової організації Спілки сприяння
розвитку сільського зеленого туризму в Україні.
 Згодом цей термін був використаний в Законах України
«Про особисте селянське господарство» (2003р.) та «Про
сільськогосподарську дорадчу діяльність» (2004 р.), а також в
нормативних документах Президента України та Кабінету
Міністрів України.
 Термін «сільський зелений туризм» використовується тільки в
Україні.
 ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА ПОСЛУГ СІЛЬСЬКОГО
ТУРИЗМУ

 Науковці описують та класифікують функції туризму для всієї

туристичної галузі, але не існує однозначного підходу до
їхнього підрозділу. Сільський туризм, як окремий напрямок,
має свої особливості завдяки іншим видам туризму.
 Це пояснюється тим, що ця форма туризму спрямована на
задоволення потреби туристів у відпочинку в сільській
місцевості та перспективним напрямком розвитку сільської
території регіону. Пропонується представити функції сільського
туризму з погляду поділу їх на дві групи: функції для клієнтів
та функції для надавачів послуг сільського туризму.
ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА ПОСЛУГ
СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ
Для надавачів
Для клієнтів
послуг

Рекреаційна
Економічна
Екологічна

Соціальна
Соціальна
Культурна

Виховна
Пізнавальна
Релігійна

Просвітниць
ка
Пізнавальна
 Структура
 У структурі туристичних послуг розрізняють основні та додаткові послуги.
 Основними є послуги по організації перевезення, розміщення та харчування.
 Додатковими - послуги по організації екскурсій, послуги по страхуванню
туристів, послуги гідів-перекладачів, обмін валюти, телефон, пошта, послуги
побутового обслуговування, право користування пляжем тощо.
 КОНЦЕПЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ

 Розвиток туризму особливо корисний для територій з

природними і культурними цінностями, багатих на народні
традиції, з відповідною інфраструктурою.
 Турист, крім розміщення, потребує й інших послуг, які
створюють йому відповідний комфорт відпочинку. Отже,
зростає значення торгівлі, народних ремесел, транспорту,
охорони здоров’я, зв’язку тощо. Забезпечення цих потреб
вимагає відповідно створення нових робочих місць, переважно
для місцевого населення. Більшість цих послуг може надавати
власник сільської садиби самостійно (наприклад, послуги з
харчування, заняття з кінної верхової їзди тощо).
Концептуальна модель сільського туризму
 Різновиди сільського туризму
 Агротуризм - вид сільського зеленого туризму, як
пізнавального, так і відпочинкового характеру,
пов'язаний з використанням підсобних господарств
населення, або земель сільськогосподарських
підприємств, які тимчасово не використовуються в
аграрній сфері. Цей вид може не мати обмежень в
навантаженості на територію і регламентуванні видів
розважального відпочинку.

 Екотуризм - науково-пізнавальний вид сільського

зеленого туризму, характерний для сільських
місцевостей і сіл, розташованих у межах територій
національних парків, заповідних зон, природних парків
тощо, де передбачено відповідні обмеження щодо
навантажень на територію та регламентовано види
розважального відпочинку
 Території
Cільський туризм може ефективно розвиватися та
функціонувати на таких територіях:
 села;
 зони відпочинку і дачні зони;
 лісовий фонд;
 національні парки і специфічні території, що
охороняються;
 природні феномени;
 монастирі і священні місця;
 малі міста з характерною архітектурою,
побутом, культурою;
 пам'ятки народної культури під відкритим
небом.
 Агрооселі
 Основна послуга сільського зеленого туризму – це надання туристам тимчасового
проживання. Сільські споруди, облаштовані для прийому відвідувачів, в Україні
прийнято називати агрооселями.

 Агрооселя – це житлове приміщення що знаходиться в сільській місцевості, містить не

більше 9 ліжко-місць (залежно від категорії житла), пристосованих для проживання
туристів, і належить на правах приватної власності господарю, який займається
сільськогосподарською діяльністю або зайнятий у сфері обслуговування чи соціальній
сфері села
 Позитивний вплив сільського зеленого туризму

 Європейський Союз вбачає в сільському туризмі основний важіль

економічного підйому своїх сільських територій.
 За підрахунками експертів Європейського банку реконструкції та розвитку,
облаштування в місті вихідця з сільської місцевості в 20 разів дорожче, ніж
створення умов для його життя і роботи на селі
 Підраховано, що дохід, отриманий від одного ліжко-місця, еквівалентний
річному доходу фермера від однієї корови
 На сьогодні в Західній Європі нараховується приблизно стільки ж ліжко-
місць для відпочинку у сільській місцевості в приватних агрооселях, скільки
місць у європейських готелях.
 В Європи існує вагома державна підтримку програм залучення сільських
громад до зеленого й агротуризму.
 Прибутки надходять від
 здавання в найм приміщень для проживання;

 безпосередньої реалізації власних сільськогосподарських продуктів

(без посередників і транспортних витрат);

 приготування їжі для гостей (з власноруч вирощених продуктів);

 організації розваг (катання на бричці, човні, спостереження за
птахами, рибальство тощо).

 прокату спортивного та рибацького інвентарю;

 продажу ремісничих та інших виробів;

 ознайомлення з місцевими традиціями та культурою;

 залучення до участі у сільськогосподарських роботах, зокрема, на
пасіці, зборі фруктів, на косовиці тощо;
 Проблеми розвитку

 У розвитку сільського зеленого туризму в Україні

важливою проблемою є явно чітко сформульована
державна політика та система нормативно-правового
забезпечення для цього виду туристичної діяльності.
Особливу увагу звернути на такі аспекти:
 Відсутність сприятливої ​законодавчої бази, необхідної
для розвитку сільського зеленого туризму.
 Відсутність визначення статусу господарів, які
приймають туристів на відпочинок, на рівні законів, а
також показ термінологічної єдності в цьому питанні.
 Процес трансформації
 В аграрному секторі економіки України спостерігаються
соціально-економічні трансформації, що викликають потребу
у пошуку нових нетрадиційних організаційно-правових форм
підприємництва з метою забезпечення економічного
зростання. Одним із пріоритетних шляхів подолання кризи в
аграрному секторі є залучення сільського населення до
підприємницької діяльності в невиробничій сфері сільського
зеленого туризму.
 Сільський зелений туризм - пріоритет розвитку
туристичної галузі України

 За останні десятиліття кількість туристів у світі неухильно

зростала і досягла третини населення земної кулі.
 Сьогодні найбільш динамічно зростаючим сектором
світового туристичного господарства є сфера сільського
зеленого туризму.
 Розвиток сільського зеленого туризму у Європі розпочався в
середині ХІХ ст. Європейський Союз вбачає в сільському
туризмі основний важіль економічного підйому своїх
сільських територій.
 Важливі факти
 Пріоритетність розвитку сільського зеленого туризму в
Україні зумовлюється нагальною необхідністю
невідкладного розв’язання соціально-економічних проблем
сучасного села. За роки незалежності України в сільській
місцевості спостерігається зменшення населення, зростання
безробіття, масова заробітчанська міграція.
 Майже 60% мешканців сільської місцевості перебувають за
межею бідності. За таких умов селянин змушений шукати
інші сфери діяльності, які забезпечували б йому хоча б
прожитковий мінімум.
 Розвиток сільського зеленого туризму міг би зупинити таку
сумну тенденцію в українських селах, підвищити
матеріальний добробут та частково вирішити проблеми
зайнятості сільського населення.
 Фактори впливу
Сьогодні, розвиток сільського зеленого туризму в Україні
обмежують і гальмують такі фактори:
 політико-економічна нестабільність у державі;
 відсутність належного правового забезпечення розвитку
сільського зеленого туризму;
 відсутність механізму раціонального та екологічно
збалансованого використання природного та історико-
культурного потенціалу для потреб туризму;
 низький рівень інфраструктури та комунікаційна недостатній
рівень кадрового та рекламно-інформаційного забезпечення;
 Де шукати унікальність?

 • Власна історія: постаті, кулінарні традиції, ремесла,

архітектура, події, одяг, страва, рослини, тварини, іграшки
 • Най -вищий, -довший, -древніший,
 • Фанат своєї справи у громаді: пасічник, гончар, історик
 • Ініціативна команда: люди, які будуть рухати справу
 • Не прагніть бути другими (Волинська Голландія, Українська
Швейцарія) будьте першими в своїй справі
 УНІКАЛЬНІСТЬ Є У КОЖНОГО: як немає двох однакових
людей, так немає і двох однакових сіл.
Приклади унікальних локацій
Олена Щербань етносадиба «Лялина світлиця»

Сергій Толстіхін садиба «Дім мандрівника»

Етнопарк «Ладомирія» Містечко Радивилів

Скелі ТУСТАНЬ с. Урич

Древній монастир с. Жидичин

Вигодська вузькоколійка с. Вигода

 Бути в тренді
Можливість безконтактних платежів за послуги
 Україна увійшла до четвірки лідерів за кількістю безконтактних транзакцій з
картками Mastercard з використанням мобільних телефонів, браслетів, смарт-
годинників
Гігієна та безпека
 Для 80% мандрівників по всьому світу, дуже важливим є наявність суворих
правил гігієни, чистоти та безпеки у мандрівці.
Тренд еко
 Екотуризм - один із найбільш динамічних напрямків світової економіки,
зростання екотуризму в світі - 20-30% на рік. До пандемії – близько третини всіх
туристів у світі –екотуристи, 74% підуть на те, щоб уникати популярних місць, у
зв’язку із проблемами переповненості. Що може бути вашим ЕКОТРЕНДОМ?
Одяг, продукти харчування, меблі, водойма, посуд
 Друковані навчальні посібники
⚫ Сільський зелений туризм для підвищення кваліфікації фахівців сфери сільського
зеленого туризму. Навч. посіб. / Т.П. Кальна-Дубінюк, О.А. Локутова, І. П. Кудінова,
Л.Х. Рибак, В.В. Самсонова, Л.М. Сокол, М.В. Бесчастна, О.Ю.Панасюк,
В.П.Васильєв, Ю.В. Зінько, М.Й. Рутинський, В.В. Триліс, П.А. Горішевський, П.А., О.О.
Волошинський. – Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2016. – 642 с.
⚫ Диверсифікація європейського сільського туризму через збалансованість та креативність:
навчально-практичний посібник / за ред. А. В. Череп, Н. С. Венгерської. – Запоріжжя :
Видавничий дім «Гельветика». – 2022. – 272 с.
⚫ Інтерактивна консалтингова система для сільського туризму: Монографія / Т.П. Кальна-
Дубінюк, К.Г. Рогоза, В.В. Самсонова, І.П. Кудінова, Т.І. Божук, С.І. Мосіюк, О.А.
Локутова, Ю.В. Дубінюк, Т.І. Кудін, М.М. Гнідан, О.І. Бас. – Київ: Видавничий центр
НУБіП України, 2019. – 175 с.
⚫ Сільський зелений туризм / Словник-довідник /
Т.П. Кальна-Дубінюк, М.В. Бесчастна, І. П. Кудінова, О.А. Локутова, Л.Х. Рибак, В.В.
Самсонова,. – Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2016. – 65 с.
⚫ Гапоненко Г.І., Парфіненко А.Ю., Шамара І.М. Сільський зелений туризм: навчальний
посібник. Суми.: Видавництво «Університетська книга». - 2019. – 178 с.
Дякую за увагу!