Мольєр ” Міщанин- шляхтич”

Підготувала студентка 101 СОУ :

Крупко Руслана
Перевірила викладач :
Боровська Олена Миколаївна
Зміст 1.
2.
Мольєр
Твори Мольєра
3. Творчі принципи Мольєра
4. Основна тематика п’єс Мольєра
5. Що таке комедія ?
6. “Міщанин - шляхтич “
7. Історія написання
8. Аналіз комедії
9. “Міщанин - шляхтич“ проблематика
10. Головні герої та їх характеристика
11. Композиція
12. Театр Мольєра в Україні
13. Постановки
14. Використані джерела
Мольєр (реальне ім’я Жан-Батист Поклен) (15 січня 1622 -- 17
лютого 1673) -- найвидатніший французький драматург,
співзасновник “Блискучого театру” та його провідний актор.
Комедія “Тартюф” була перекладена на українську мову ще
1901 року Володимиром Самійленком.
Мольєр народився у сім’ї успішного купця, що торгував
шпалерами, і навіть постачав їх до двору тодішнього короля
Франції Людовіка ХІІІ. Також успішним музикантом був і його
дядько Мішель Мазуель, який писав музику для балетів, а 1654
року став керівником Королівського оркестру, який складався з
24 скрипок. Хоча Мольєр народився у багатодітній сім’ї, однак
три його брати та дві сестри померли в дитинстві. Також, коли
хлопець мав 10 років він осиротів -- померла його мати. І хоча
батько одружився повторно, однак 1636 року він також помер.
Навчався Мольєр у єзуїтській школі Клермонського коледжу де
досконало опанував латину, що дозволило йому читати в
ориигіналі давньоримських авторів.І хоча Мольєру вдалось
завершити школу та скласти іспит, однак юридичної практики
він так і не почав. Спочатку продовжив сімейне ремесло, а після
того, як помер батько став актором. 1643 року почав працювати
у “Блискучому театрі” де також був актором та виступав під
псевдонімом Мольєр.
 Твори Мольєра

➔ Дон Жуан Кумедні манірниці

➔ Лікар мимоволі
➔ Мізантроп
➔ Міщанин-шляхтич
➔ Скапен-штукар
➔ Тартюф ТАРТЮФ, АБО Ж ОБЛУДНИК
➔ Хворий, та й годі ХВОРИЙ, ТА Й ГОДІ

Жан-Батист Поклен
Творчі принципи ❖ Поєднання комінних характерів з комічними
обставинами;
Мольєра ❖ Введення в комедії елементів драматичної
дії;
❖ В основі комізму лежить невідповідність
реальних подій тому, вони сприймаються
персонажем;
❖ Головна риса будь-якого головного
персонажа- комічна пристрасть, манія;
❖ Творчий метод -гармонія серця та
здорового глузду.
Основна тематика п’єс
Мольєра
Проблема шлюбу і щастя в сім’ї, сатира на
аристократичну псевдокультуру, висміювання буржуа,
який пнеться у “світ”, прославлення кращих рис
простолюдина – ось основний зміст мольєрівських п’єс.
І все це передано шляхом зображення яскравих, часто
зовнішньо незвичайних характерів, зав’язаних на
гострому, захопливому сюжеті, виписано мовою лукавої
посмішки, запального жарту.
Що таке комедія ? Коме́ дія — драматичний твір, у якому
засобами гумору та сатири викриваються
негативні суспільні та побутові явища,
розкривається смішне в навколишній
дійсності людини чи тварини.
“ Міщанин - шляхтич “
«Міщанин-шляхтич» — комедія-балет
на 5 дій французького письменника
Мольєра з музикою Жана Люллі,
вперше поставлена у 1670 р.
Комедія-балет — популярний у
Франції 17 ст. театральний жанр, в
якому балетні сцени чергуються з
розмовними. Більша частина п'єси
«Міщанин-шляхтич» написана
прозою, віршований тільки вступ
Історія написання
Комедія писалася в рамках класицизму, в
ній збережена обов'язкова для класичної
п'єси триєдність: єдність місця (будинок
пана Журдена), часу (дія укладається о 24
годині) і дії (вся п'єса побудована довкола
однієї головної ідеї). У кожному з основних
персонажів підкреслена одна провідна межа
в сатиричному перебільшені.
У листопаді 1669 Париж відвідала делегація послів султана
Османської імперії (Оттоманської Порти) Мехмеда IV.
Бажаючи справити враження на послів, Людовик XIV прийняв
їх у всій своїй величі. Але блиск алмазів, золота і срібла,
розкіш дорогих тканин залишили турецьку делегацію
байдужою. Досада короля була тим сильнішою, бо, як
виявилося, глава делегації Солиман-ага виявився дурисвітом, а
не послом турецького султана. Людовик замовляє Мольєру і
Люллі «смішний турецький балет», в якому була б висміяна
турецька делегація, для чого призначає йому консультанта,
шевальє д'Арв'є, що недавно повернувся з Туреччини і
знайомого з їхньою мовою, звичаями та традиціями. Навколо
«Турецької церемонії» протягом 10 днів репетицій створили
імпровізоване подання «Міщанина-шляхтича», показане
королю і королівському двору 14 жовтня 1670 року в замку
Шамбор в декораціях Карло Вігарані від спектаклю «Пан
де Пурсоньяк» та з танцями П'єра Боша. Через місяць
спектакль був перенесений на постійну сцену Мольєра, в
театр Пале-Рояль, перший спектакль в Парижі відбувся 28
листопада 1670.
Аналіз комедії Літературний напрям – класицизм

Жанр – соціально-побутова комедія, з елементами

любовної та соціально-психологічної комедії

Тема – прагнення багатого буржуа Журдена потрапити

до вищого товариства

Ідея – людина повинна прагнути до внутрішньої

шляхетності, здобувати знання та досвід, не втрачаючи
свою гідність.

Основні ідеї – викриття соціальних і людських вад

“Міщанин-шляхтич” Проблематика

проблематика ● місце людини у суспільстві; чинники, якими це

місце визначається;
● панівні моральні ідеали у державі;
● проблеми освіти, виховання, мистецтва, кохання,
людської гідності та ін.
● Основний конфлікт твору – конфлікт між
пристрастю і розумом.
Головні герої та їх характеристика
● Пан Журден
● Пані Журден
● Люсіль, їхня дочка
● Клеонт, закоханий в Люсіль
● Маркіза Дорімена
● Граф Дорант, закоханий в Дорімену
● Ніколь, служниця Журдена
● Ков'єль, слуга Клеонта
● Учитель музики
● Учень вчителя музики
● Учитель танців
● Учитель фехтування
● Учитель філософії
● Кравець
● Учень кравця
● Двоє слуг
Пан Журден — головний герой «Міщанин-
шляхтич», намагається наслідувати дворян одягом,
звичками, манерами.
Риси характеру:
● марнославство (пихатість, гонористість)
● кмітливість — Журден помітив, що
кравець украв у нього тканину
● самоприниження — по-рабськи
захоплений тим, що граф поводиться з
ним, «як із рівним»
● простодушність — постійно позичає
гроші графу Доранту
● довірливість — вірить усім похвалам
Доранта
Для Журдена бажання стати дворянином —
прекрасна мрія. Пристрасно бажаючи здійснити цю
мрію, Журден ні про що не може міркувати
розсудливо, тому його дурять всі навколишні, в
тому числі його вчителі лінгвістики, філософії,
танців, фехтування. Журден хоче засвоїти манери
дворян, щоб зовні бути схожим на них.

Пані Журден – дружина, в порівнянні з
чоловіком розумна і начитанна,
обдурити не просто, відразу бачить
підступ. Дружина Журдена, істинна
представниця дворянства. Це
розсудлива, практична жінка з почуттям
власної гідності. Вона всіма силами
намагається протистояти манії свого
чоловіка, його недоречним претензіям.
Люсіль – вперта, закохана в Клеонта, дочка
Журдена. Люсіль отримала гарне виховання,
вона любить Клеонта через його достоїнства.
Тому, не знаючи про задум коханого та його
слуги, щиро обурюється і пручається спробі
батька видати її заміж за сина турецького
султана: «Ні, батюшка, я вже вам сказала, що
немає такої сили, яка примусила б мене вийти
заміж за кого- | небудь, крім Клеонта ».
Клеонт – закоханий в Люсіль. Клеонт шляхетний
не по походженню, а за характером, він чесний,
правдивий, люблячий. Клеонт впевнений, що
тільки душевне благородство людини та її
розумна поведінка в суспільстві є істинними. На
його думку, всякий обман кидає на людину тінь.
В образі Клеонта втілився ідеал класицизму:
Поправді шляхетною людиною міг бути тільки
той, хто у своїй поведінці керувався вимогами
розуму, виходив з того, що прийнято було
вважати добром.
 Граф Дорант має шляхетне
Маркіза Дорімена — молода вдова, яка походження, вишукані манери,
прагне розкоші, світських розваг і хоче підкупливу зовнішність. Але при
зробити вигідну партію. Вважаючи цьому він жебрак авантюрист,
графа Доранта багатим, вона шахрай, заради грошей готовий на
погоджується вийти за нього заміж, будь-яку підлість, навіть на
радіючи, що заволодіє не тільки його
звідництво.
серцем, а й майном. Проте Дорімена
потрапляє у тенета власної Ніколь – служниця в домі пана
розбещеності, її вади обертаються Журдена, кохана Ков’єля.
проти неї самої.
Ков’єль – слуга Клеонта, закоханий
в Ніколь. Саме він придумав
виставити свого господаря сином
турецького султана, щоб батько його
коханої Люсіль, дав згоду на шлюб.
 Експозиція (дія 1): знайомство з паном
Журденом, який наймає вчителів, щоб
Композиція комедії навчитися аристократичних манер.

Зав’язка (дія 2): Журден хоче укласти

шлюб з маркізою Доріменою, щоб отримати
дворянський сан (Журден на цей час одружений і
має доньку на виданні). Сварка вчителів через
першість в освіті. Кравець одягає Журдена в
кумедний костюм, переконуючи, що це
«останній писк моди» серед аристократів.
Журден щедро всіх винагороджує.
Розвиток дії (дія 3): Дорант обманює Журдена,
витрачає його гроші на дорогі подарунки маркізі
від свого імені, бо і сам хоче з нею одружитися.
Дружина Журдена хоче видати заміж за Клеонта
свою дочку Люсіль, у чому їй допомагає
служниця Ніколь, закохана в слугу Клеонта
Ков’єля. Журден проти шлюбу, бо Клеонт –
міщанин, а не аристократ.
Кульмінація (Дія 4) – Журден залицяється до Дорімени,
але його дружина виганяє гостей. З'являється переодягнений
Ков'єль і каже Журдену, його доньці має зробити пропозицію
син турецького султана, а майбутнього тестя він посвятить у
сан «мамамуші». Журден щасливий – він нарешті стане
дворянином. Відбувається комічна церемонія, яку проводять
«турки», найняті Клеонтом, і він сам, вдаючи сина
турецького султана.

Розв’язка (Дія 5): Журден дає згоду на шлюб Люсіль з

Клеонтом, вважаючи, що видає її заміж за сина турецького
султана. Ніколь щаслива з Ков’єлем, а Дорант одружується з
Доріменою, переконавши Журдена, що це таємний хід, що
відверне увагу пані Журден від почуттів її чоловіка до
маркізи. Всі щасливі – переміг розум над дурістю. Комедія
закінчується балетом.
 Будова твору струнка і добре продумана:
вона складається з 5 дій, як і було усталено в
класицизмі. Дія комедії розгортається протягом
одного дня (єдність часу дотримана) у будинку
пана Журдена (витримана і єдність місця).
Основна дія теж не переривається другорядними
сюжетними лініями (якщо не вважати за таку
лінію кохання Ков'єля і Ніколь).
 В Україні перші постановки Мольєра відбулися вже наприкінці
Театр Мольєра в Україні XVIII ст., і донині його твори входять до репертуару багатьох
театрів. Визначні діячі української культури були добре
обізнані з творчістю Мольєра й високо оцінювали її. Згадки
про великого французького комедіографа зустрічаємо у Тараса
Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки та інших
письменників. Провідні українські драматурги кінця XIX-
початку XX ст. часто зверталися до творчості Мольєра. На
основі п'єси «Міщанин-шляхтич» створено сюжет «Мартина
Борулі» Івана Карпенка-Карого. Бичок з комедії Михайла
Кропивницького «Глитай, або ж Павук» дечим нагадує
Мольєрового Тартюфа. Леся Українка створила образ Дон
Жуана у «Камінному господарі» (у Мольєра - п'єса «Дон
Жуан»). Головний герой комедії Миколи Куліша «Мина
Мазайло», який соромиться свого «малоросійського»
походження, вбачаючи у власному прізвищі причину життєвих
негараздів, а тому намагається «увійти» в російську культуру,
разюче нагадує «ходіння з міщан у шляхтичі» Журдена з
мольєрівської комедії «Міщанин-шляхтич».
Постановки Мольєрівський театр заклав міцні підвалини традицій, на які в
подальшому опиратимуться і які продовжуватимуть
драматурги різних країн світу. Переклади п'єс Мольєра стали
потужним стимулом до створення національної буржуазної
комедії в Англії, Німеччині, Італії, Данії та в Іспанії.

В Україні перші постановки Мольєра відбулися вже наприкінці

XVIII ст., і донині його твори входять до репертуару багатьох
театрів. Згадки про великого французького комедіографа
зустрічаємо у Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки
та інших письменників. Провідні українські драматурги кінця
XIX-початку XX ст. часто зверталися до творчості Мольєра.

Сучасні постановки п'єси в Україні включають постановку

Луганського обласного академічного музично-драматичного
театру, київських театрів На Липках та Лесі Українки.
Використані джерела https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%89%
D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD-%D1%88%D0%BB
%D1%8F%D1%85%D1%82%D0%B8%D1%87

https://dovidka.biz.ua/mishhanin-shlyahtich-analiz/

https://fable.in.ua/osnovna-tematika-p-yes-molyera/

https://dityinfo.com/zarubizhnoi/moler-biografiya.html
Дякую за увагу !