Дерматобіоз

(Dermatobiosis)
 Хронічне захворювання великої рогатої
худоби, спричинюване личинка- ми
овода Dermatobia
hominis родини Cuterebridae. Характеризується
місце- вим запаленням шкіри, загальною
інтоксикацією організму, зниженням
продуктивності.
 Характеристика збудника. Тропічний овід зовні
нагадує джмеля. Роз- вивається з повним
перетворенням (яйце, личинка, лялечка, імаго).
 Самка овода відкладає до 900 яєць знизу на тіло
комарів, мух-жигалок, кліщів або рослини. Личинки
розвиваються у яйці впродовж 6 діб і під час нападу
комах чи кліщів на тварин виходять із шкарлупи й
переміщуються на їхнє тіло. Вони проникають через
шкіру в підшкірну клітковину, ростуть і через 1 –
2,5 міс їхні розміри збільшуються до 25 мм. За цей
період вони дві- чі линяють. Зрілі личинки
виповзають на поверхню шкіри й падають на
землю. Зариваються у ґрунт і перетворюються на
лялечок, з яких вилітає овід
 Методи діагностики. Епізоотологічні
дані. Дерматобіоз реєструють у багатьох
тропічних країнах
світу (Аргентина, Болівія, Гондурас, Гватемала, Д
омініканська
Республіка, Еквадор, Колумбія, Коста-
Ріка, Мексика, Ніка- рагуа, Перу та ін.). Личинки
овода можуть паразитувати у
свиней, собак, кролів, мавп, птахів, а також у
людини.
 Клінічні ознаки. У шкірі тварин виникають
гематоми, абсцеси, інфіль- трати. Крізь отвори
в шкірі витікає серозно-гнійний
ексудат. Тварини мало рухаються, більше
лежать, погано приймають корм або
відмовляються від нього і швидко худнуть.
 Лабораторні дослідження. Під час
обстеження тварин на боках, у ді- лянці
крупа, попереку виявляють горбки з
личинками тропічного овода. Личинки
збирають, вміщують у лабораторну чашку і
досліджують за допо- могою бінокулярної
лупи.
 Дякую за увагу!