гібридна гематологічна малігнізація з клінічними та патологічними ознаками мієлопроліферативних новоутворень і мієлодиспластичних синдромів. Характеризується моноцитозом у периферичній крові, дисплазією кісткового мозку, часто зі супутньою спленомегалією, системними симптомами та/або цитопеніями. ХММЛ має високий ризик переходу в гострий мієлоїдний лейкоз. ПАТОГЕНЕЗ
Патогенез ХММЛ не повністю зрозумілий. Немає
єдиної хромосомної аномалії чи мутації, що визначає захворювання, але деякі генетичні аномалії можуть сприяти гіперчутливості до колонієстимулюючого фактора гранулоцитів- макрофагів (ГМ-КСФ) і моноцитопоезу. Найчастіші цитогенетичні аномалії включають тризомію 8 і різноманітні аномалії хромосоми 7. ХММЛ частіше зустрічається у літніх людей, з медіаною віку на момент діагностики 65-75 ЕПІДЕМІОЛОГІ років і співвідношенням чоловіків до жінок 1.5 Я до 3.1. Захворюваність становить 1-2 випадки на 100 000 населення на рік, з найвищою захворюваністю у пацієнтів старше 80 років. КЛАСИФІКАЦІЯ Хронічна мієломоноцитарна лейкемія класифікується за критеріями Міжнародної консенсусної класифікації, заснованої на кількості моноцитів, цитопеніях, відсотку бластів у крові та кістковому мозку, а також на генетичних та молекулярних аномаліях. Розрізняють такі типи ХММЛ:
• диспластичний (з низьким рівнем лейкоцитів) < 13 x 10 9 /л
• проліферативний (з високим рівнем лейкоцитів) > 13 x 10 9 /л КЛІНІКА • Проліферативний тип часто супроводжується конституційними симптомами (втрата ваги, лихоманка, нічна пітливість) • Диспластичний тип пов'язаний з наслідками цитопеній (втома, інфекції, кровотечі). Збільшення селезінки та печінки, шкірні інфільтрати та інфільтрація ясен - рідкісні симптоми. • Може спостерігатися поєднання диспластичних і проліферативних симптомів. • Багато пацієнтів спочатку асимптоматичні, діагноз встановлюється при рутинному обстеженні крові. ОСОБЛИВОСТІ ПАТОЛОГІЇ 1. Клональний моноцитоз: Характеризується підвищенням абсолютної кількості моноцитів (AMC) в периферичній крові, що є визначальним для ХММЛ. Стандартний діагностичний поріг AMC ≥500/мкЛ. 2. Бласти та моноцити: В крові можуть бути присутні зрілі моноцити з мінімальною морфологічною атипією та незрілі клітини, що можуть свідчити про прогресування в ГМЛ при перевищенні 20%. 3. Дисплазія нейтрофілів: Характеризується змінами у зовнішньому вигляді нейтрофілів, що можуть вказувати на диспластичний чи проліферативний підтип ХММЛ. 4. Кістковий мозок: Гіперцелюлярність з дисплазією та великою кількістю мононуклеарних клітин та гранулоцитів є типовою. Дисплазія може бути субтильною, але присутня у більшості випадків. 5. Цитогенетичні та молекулярні особливості: Цитогенетичні аномалії ідентифікуються в 20-40% випадків, тоді як соматичні мутації, особливо в генах TET2, SRSF2, ASXL1, є дуже поширеними. Мутації можуть використовуватися як маркер клональності. ОЦІНКА Оцінка пацієнта з підозрою на ХММЛ включає клінічний огляд для ідентифікації симптомів, пов'язаних з цитопенією, спленомегалією та конституційними симптомами, аналіз крові та мазка на наявність моноцитозу, цитопеній і відсотка бластів. Також проводиться дослідження кісткового мозку, а цитогенетичний і молекулярний аналіз допомагають виключити хромосомні транслокації, такі як Філадельфійська хромосома, та ідентифікувати мутації. ДІАГНОСТИКА • Моноцитоз: абсолютна кількість моноцитів (AMC), що перевищує 500/мікрол (0,5 x 10^9/л), при цьому моноцити становлять понад 10% від загальної кількості лейкоцитів. • Цитопенія: наявність принаймні однієї форми цитопенії, яка визначається як анемія (гемоглобін <13 г/дл для чоловіків, <12 г/дл для жінок), нейтропенія (абсолютна кількість нейтрофілів <1,8 x 10^9/л) або тромбоцитопенія (Тромбоцити <150 x 10^9/л). • Бласти (мієлобласти, монобласти та промоноцити) складають менше 20% клітин як у крові, так і в кістковому мозку. • Клональність: ознаки аномальної цитогенетики або принаймні однієї мутації, пов’язаної з мієлоїдними новоутвореннями. • Характеристики кісткового мозку: гіперклітинний КМ із підвищеною кількістю моноцитів, за винятком діагностичних ознак гострого мієлоїдного лейкозу, мієлопроліферативних новоутворень або інших станів, що викликають моноцитоз. ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА 1. Відмінності за імунотипом: Використання флоу-цитометрії для визначення моноцитів CD14+, CD16- дозволяє відкинути реактивний моноцитоз і більшість інших гематологічних захворювань з чутливістю та специфічністю 94% та 92% відповідно. 2. Генетичні маркери: Соматичні мутації виявляються в >90% випадків ХМЛ. Мутації TET2, SRSF2, ASXL1, або SETBP1 підтримують діагноз ХМЛ, але не є достатніми для його встановлення. 3. Генетичні альтерації, що виключають ХМЛ: Виявлення BCR::ABL1, реаранжування PDGFRA- або PDGFRB, FGFR1, PCM1::JAK2 виключає діагноз ХМЛ. 4. Реактивний моноцитоз: Часто є відмінністю в діагностиці ХМЛ. Причинами можуть бути вагітність, аспленія, кортикостероїди, мієлоїдні зростаючі фактори, запальні або аутоімунні стани. 5. Мієлодиспластичні синдроми (МДС): У ХМЛ та МДС присутня дисплазія, але в ХМЛ вона менш виражена. ХМЛ характеризується стійким моноцитозом та часто проявляється іншими проліферативними ознаками, такими як спленомегалія, лейкоцитоз, та конституційні симптоми. 6. Мієлопроліферативні новоутворення: Відсутність реаранжування BCR::ABL1 та/або t(9;22), хромосоми Філадельфії, виключає діагноз ХМЛ на користь ХМЛ. 7. Ювенільний мієломоноцитарний лейкоз (ЮММЛ): Хоча ЮММЛ і ХМЛ мають спільні клінічні та патологічні особливості, вікові групи пацієнтів різняться. 8. Атиповий ХМЛ: Характеризується як рідкісний синдром МДС/МПН з дисплазією та мієлоїдною проліферацією, моноцитоз зазвичай присутній, але моноцити становлять <10% відсотків крові. 9. МДС/МПН некласифіковані: Включає випадки, що демонструють ознаки МДС та МПН, але не можуть бути класифіковані як атиповий ХМЛ, ХМЛ або ЮММЛ. 10. Системний мастоцитоз з асоційованим гематологічним новоутворенням (СМ-АГН): Проявляється системним мастоцитозом та другим гематологічним новоутворенням, найчастіше ХМЛ. 11. Мієлоїдні/лімфоїдні новоутворення з еозинофілією та тирозинкіназною фузією: Наявність молекулярних аномалій, що включають PDGFRA, PDGFRB, FGFR1, PCM1::JAK2, виключає діагноз ХМЛ.