Методика навчання ІМ у

початковій школі
 ПЛАН
 1. Мета навчання ІМ у початковій школі.
 2. Комунікативно-ігрові прийоми раннього навчання
 3. Характеристика молодшого школяра як суб’єкта навчання
ІМ.
 4. Особливості засвоєння ІМ молодшими школярами.
 5. Зміст навчання ІМ у початковій школі (ПШ).
 6. Принципи навчання ІМ у ПШ.
 7. Особливості навчання ІМ у ПШ.
 8. Методичні рекомендації до навчання ІМ учнів ПШ.
 9. Концепції раннього навчання ІМ.
Мета навчання ІМ у початковій
школі (ПШ)
 Відповідно до Програми, основною метою
навчання ІМ у ПШ є формування у
молодших школярів ІКК на елементарному
рівні А1. Згідно з глобальною шкалою ЗЄР,
рівень А1 дозволяє учням ПШ розуміти та
вживати повсякденні вирази та прості
речення ІМ, необхідні для задоволення
конкретних потреб, а також взаємодіяти на
елементарному рівні, якщо співрозмовник
говорить чітко, повільно і готовий допомогти.
 Оптимальні прийоми
раннього навчання ІМ

Прийом – це елементарний методичний

вчинок, направлений на вирішення
конкретного завдання викладання ІМ на
певному етапі заняття.
Комунікативно-ігрові прийоми навчання
ІМ ми розглядаємо як природовідповідні
способи моделювання у навчальному
процесі ситуацій іншомовного
спілкування на основі типових для дітей
видів ігрової діяльності.
 Типові ситуації оволодіння
дітьми рідною мовою (РМ)
Однією з умов успішного засвоєння ІМ
школярами є орієнтація прийомів навчання ІМ
на основні зразки оволодіння РМ дітьми: ігри
на звуконаслідування;
ігри з предметами і картками;
спілкування дітей з дорослими на основі
розгляду предметів, малюнків, перегляду
мультфільмів, прослуховування казок і т.і
засвоєння віршів, пісень, римувань,
скоромовок, примовок з показом і виконанням
рухів, інсценівок.
 Умови успішного раннього
навчання ІМ
З урахуванням основних умов успішного природного
оволодіння мовою дітьми: високої мотивації та
достатнього обсягу спілкування були виділені
оптимальні прийоми раннього навчання ІМ: ігри,
сюжетні історії, римовані тексти, драматизації.
Наші дослідження свідчать про те, що гра на уроках
ІМ викликає інтерес до вивчення мови у 84% учнів,
розучування пісень ІМ підвищує мотивацію вивчення
ІМ у 53%, прослуховування сюжетних історій ІМ –
у 56% учнів.
??? АНКЕТУВАННЯ
Класифікація комунікативно-ігрових прийомів
раннього навчання ІМ.

1) з елементом змагання: ігри, конкурси,

вікторини;
2) з елементом відгадування: шаради,
загадки, кросворди;
3) з елементом перевтілення: ігри-
пантоміми, скетчі, інсценівки, рольові ігри;
4) з елементом художнього виконання:
лічилки, скоромовки, римування, вірші, пісні;
5) з елементом сюжетної організації: казки,
легенди, байки та інші історії.
 Цілі застосування комунікативно-
ігрових прийомів
Прийоми з елементом художнього виконання -
засвоєння звукової форми ЛО, формування
фонетичних навичок ;
з елементом відгадування – засвоєння графічної
форми ЛО (кросворди, шаради);
з елементом змагання – формування мовних навичок
(лексичні, граматичні, орфографічні, фонетичні ігри);
з елементами перевтілення: ігри-команди, ігри-
пантоміми, скетчі, інсценівки, ляльковий театр,
пальчиковий театр, театр тіней – формування
навичок та умінь діалогічного мовлення;
з елементом сюжетної організації: казки, байки,
оповідання – формування навичок та умінь
аудіювання, монологічного мовлення.
Характеристика молодшого школяра
як суб’єкта навчання ІМ
Особистісно орієнтована освітня концепція
ставить у центр системи навчання саму дитину,
інтереси її розвитку.
Аналіз пізнавального розвитку дозволив
виділити вікові особливості, що сприяють
оволодінню ІМ учнями ПЗШ: природжену мовну
здібність, пластичність мозку та
артикуляційного апарату, потребу у спілкуванні,
наслідуванні, здатність до точної імітації, високу
слухову диференційну чутливість,
і ті якості, які перешкоджають ефективному
навчанню ІМ у ПЗШ, в першу чергу,
мимовільність психічних процесів та відсутність
абстрактного способу мислення.
 Характеристика пізнавального
молодшого школяра
Молодший шкільний вік є періодом найбільш інтенсивного
розвитку дитини.
 Головні новотвори даного віку – здатність до довільної
регуляції психічних функцій, що має велике значення для
реалізації молодшими школярами навчальної діяльності.
Формування довільності триває достатньо довго. Тільки у 9-
10 років так звані процеси «коркової активації» дозволяють
учням ПЗШ керувати власною психічною діяльністю.
 Встановлення у 10-11 років церебрального домінування
функцій лівої півкулі у праворуких дітей створює умови для
формування й функціонування абстрактного способу
переробки інформації.
Здатність до точної імітації
учнів ПШ може забезпечити дітям цього віку,
на думку фонетистів (U.Hirschfeld, E.Stock,
J.Suttner, S.Tatha), безакцентну вимову.
Оптимальний вік для оволодіння вимовою
– це вік до 9 років. У віці з 9 до 11 років
можливості учнів зменшуються вдвічі, а
після 12 років їхні шанси здобути
бездоганну вимову мінімальні.
Схильність до спілкування
 Завдяки схильності дітей до спілкування й
потреби в ньому, дитячій безпосередності,
пов'язаної з фазою так званого наївного
реалізму (O.Kroh) молодші школярі не
мають психологічних бар'єрів у спілкуванні
ІМ, не відчувають страху перед помилками.
Особливості молодших школярів,
які обумовлюють труднощі
раннього навчання ІМ
 Увага молодших школярів 6-7 років переважно
мимовільна. Учні 1-2-их класів реагують у першу
чергу на нове, незвичайне, яскраве. Діти цього
віку ще не можуть управляти своєю увагою,
тривалий час зосереджувати її на одному об'єкті.
 У зв’язку із синкретичністю сприйняття учні
перших-других класів засвоюють іншомовні
мовленнєві зразки цілісно, не розрізняючи меж
слів і їхніх частин. Сприйняття відрізняється на
цьому етапі навчання ІМ мимовільністю та
слабкою диференційованістю
Особливості пам’яті молодших
школярів
 У зв'язку з домінуванням пам'яті учні перших класів
запам'ятовують матеріал буквально, практично дослівно,
«на фізіологічній основі» (П.П.Блонський). Особливе
задоволення молодшим школярам приносить
запам'ятовування текстів казок, віршів і пісень з простою та
звучною римою.
 Емоційний стан суб'єктів навчання активізує їхню когнітивну
діяльність, оскільки емоції впливають на сприйняття,
ефективність і стратегію виконання дій. Проте через швидке
стомлення, часту зміну емоційних станів учні ПШ не в змозі
втримувати в оперативній пам'яті великі відрізки інформації.
Згідно з П.П.Блонським, вихідними поштовхами до
запам'ятовування можуть бути рухи, почуття, образи й
мислення.
Опора на сприятливі для засвоєння
ІМ особливості учнів
 дозволяє реалізовувати навчання економічно. До таких
особливостей належать, у першу чергу, пластичність мозку,
яка забезпечує рухливість механізмів мовлення молодших
школярів, чутливість до сприйняття й переробки інформації.
Природа забезпечила дітей цього віку здатністю швидко,
легко й буквально запам'ятовувати лексичні одиниці й
мовленнєві структури. О.М Леонтьєв пояснює це властивим
дітям явищем імпринтингу (закарбування). Однією з
особливостей запам'ятовування, пов'язаною з
синкретичністю сприйняття учнів ПШ, є його цілісність, у
зв'язку з якою діти досить легко запам'ятовують мовленнєві
блоки. Згідно з Н.С.Лейтесом, діти цього віку «всмоктують
знання, як губки», накопичують їх невимушено, начебто
мимохідь.
 Недостатній досвід у РМ
 Навчання ІМ має враховувати труднощі молодших
школярів, пов’язані з недостатнім досвідом у РМ,
а також спиратися на вже засвоєні знання,
навички та вміння у РМ і послідовно
поглиблювати їх.
 Згідно з програмою РМ учні в першому класі
тільки вчаться ділити зв’язне висловлення на
речення, а речення на слова, розпізнавати назви
предметів, ознак, усвідомлювати лексичне
значення слова, поділяти слова на склади,
поєднувати звуки з буквами тощо.
 Характеристика мовленнєвого
розвитку молодшого школяра
 Абсолютна більшість дітей 6-8 років (88%) ще не
здатні до творчого продукування висловлення
РМ.
 У власних висловлюваннях молодших школярів,
як усних, так і письмових, часто відсутні логічні
зв'язки між реченнями та окремими значеннєвими
частинами тексту, не виділяються основні
проблеми, проте згадуються несуттєві деталі.
Мовленнєва продукція молодших школярів
перших-третіх класів характеризується
незакінченістю, неповнотою вираження думки.
Обсяг висловлювань не перевищує 10-12 речень
 Характеристика молодшого
школяра
 У навчанні читання ІМ у ПЗШ варто також
враховувати швидкість читання учнів РМ, що
становить у першому класі 30-40 слів за
хвилину, у другому – 60-70, а в третьому – 80-90
слів за хвилину [89, с.134].
 На лінгвістичному рівні комунікативно-
мовленнєвого розвитку виявлена лексична
бідність у висловлюваннях молодших школярів.
Незважаючи на те, що словниковий запас дітей
цього віку досить великий, значення багатьох слів
вони ще не повністю розуміють, при їх вживанні
порушують норми узгодження й керування слів.
Мислення учнів ПШ
 носить наочно-образний і наочно-дійовий
характер. П.П.Блонський називає мислення учнів
перших-других класів індивідуально-конкретним.
Асоціації дітей цього віку відрізняються
одноманітністю, тому предметний зміст навчання
ІМ у ПШ обмежується темами про близьке та
знайоме. Передумовами розвитку мислення є
формування спостережливості, пам'яті та
мовлення. Егоцентризм мислення обумовлює такі
особливості мислення учнів перших-других класів
як невміння зосереджуватися на змінах об'єкта,
незворотність мислення. Найбільш ефективне
подолання егоцентризму відбувається в умовах
спілкування та гри.
Особливості оволодіння ІМ
молодшими школярами
динамічність,
стадіальність,
нелінійність,
універсальна послідовність,
схожість процесів засвоєння ІМ молодшими
школярами та рідної мови дітьми
Стадії засвоєння ІМ молодшими
школярами:
1 стадія = початкова (дограматична) з періодами
2 стадія - реорганізаційна (граматичної) з
періодами
Провідні способи, механізми, дії та операції
засвоєння ІМ :
1 стадія = характерний спосіб засвоєння ІМ
наслідування з найпростішими механізмами
сприйняття, розуміння і відтворення мовленнєвих
одиниць на основі імітації, вибору та актуалізації без
змін та з незначними лексико-семантичними
змінами.
2 стадія = провідний спосіб узагальнення, завдяки
якому учні здатні конструювати висловлення на
основі механізму аналогії, усвідомлювати основні
граматичні закономірності та реорганізовувати
засвоєні МЗ спочатку на синтаксичному, а потім і на
морфологічному рівні.
Етапи навчання ІМ у початковій
школі
Перший, адаптаційний етап з двома
підетапами: фонологічної і лексико-
семантичної адаптації.
Другий, реорганізаційний з підетапами
синтаксичної і морфологічної реорганізації.
 Типова мовленнєва діяльність
молодших школярів на 1 та 2
етапі навчання ІМ у ПШ
На 1 етапі навчання: безпосередня та
відстрочена імітація мовленнєвих
висловлювань, їх репродукція без змін та з
незначними змінами відповідно до нових
обставин типових ситуацій.
 На 2 етапі – реорганізація засвоєних
мовленнєвих одиниць за допомогою
операцій спочатку синтаксичної, а потім і
морфологічної трансформації.
Провідні дидактичні принципи
раннього навчання ІМ :
природовідповідний,
розвивальний
культуротворчий
Відповідно до дидактичного
принципу природовідповідності
 зміст, методи і прийоми навчання
підпорядковуються природі дитини, у
навчальному процесі з ІМ відтворюється
послідовність природного оволодіння
дітьми РМ, застосувуються «взяті із
природи» засоби стимулювання процесів
засвоєння мови з метою забезпечення
ефективного і в той же час легкого,
фізіологічного раннього навчання ІМ.
Принцип розвиваючого навчання ІМ
у ПЗШ реалізується у трьох
аспектах:
 1) навчання у співробітництві з учителем
на рівні потенційного розвитку учнів;
 2) стимулювання розвитку пізнавальних
процесів молодших школярів за допомогою
предмета ІМ;
 3) підтримка процесів усвідомлення
способів навчання ІМ та мовних
закономірностей ІМ з метою забезпечення
поступового переходу від інтуїтивних дій
учнів до усвідомлених.
З урахуванням культуротворчого
принципу
 визначається зміст соціокультурного
компонента елементарної ІКК на рівні А1,
відбираються види комунікативно-ігрової
діяльності, які сприяють вихованню творчої
здібностей молодших школярів
Методичні рекомендації про викладання іноземних
мов у 2020/2021 навчальному році
Додаток до листа Міністерства освіти і
науки України
від 11.08.2020 № 1/9-430
 Вивчення іноземних мов у 2020-2021 навчальному році буде
здійснюватися за декількома Державними стандартами та
типовими освітніми програмами, а саме:
 для учнів 1-3 класів за новим Державним стандартом початкової
освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21
лютого 2018 року №87, та Типовою освітньою програмою,
розробленою під керівництвом О. Я. Савченко, і Типовою
освітньою програмою, розробленою під керівництвом Р. Б. Шияна;
 для учнів 4 класів за Державним стандартом початкової загальної
освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20
квітня 2011 року № 462, та Типовою освітньою програмою закладів
загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта),
затвердженою наказом МОН від 20.04.2018 № 405;
Навчально-методичне забезпечення
учнів 1-х класів з іноземних мов

 Під час навчання мови першокласників учитель

повинен враховувати відсутність попереднього
навчального досвіду в маленького учня, а тому -
спиратись на досвід, набутий ним у дошкільний
період (уміння розглядати й обговорювати
зображене на малюнках; навички розмальовувати,
вирізати, клеїти, ліпити, співати, танцювати,
розповідати вірші, виконувати фізичні рухи,
розігрувати короткі сценки тощо).
Врахування особливостей учнів
 Для ефективного іншомовного навчання учнів і
для розвитку різноманітних здібностей дитини
засобами ІМ слід враховувати потреби учнів з
різними стилями сприйняття: аудіалів, вербалів,
візуалів та кінестетиків. Тому вчителю
рекомендується використовувати різноманітні
навчальні стратегії та стилі навчання, що
допомагають кожному учневі усвідомити свій
потенціал і проявити себе.
 .
Ритміко-пісенний матеріал
Значення ритміко-пісенного матеріалу у формуванні
виразності та емоційності мовлення молодших
школярів важко переоцінити. Крім сприяння
формуванню фонетичних та інтонаційних
іншомовних навичок, ритмічність та наявність
близьких до дитячого сприйняття образів
розвиває здібність утримувати в пам’яті слова,
словосполучення, забезпечує швидке їх
запам’ятовування, що, в свою чергу, сприяє
розвитку такої психічної функції, як пам’ять.
Застосування навчальних ігор
 Гра, як відомо, є природнім середовищем спілкування дітей.
Для набуття первинного іншомовного комунікативного
досвіду варто застосовувати різноманітні ігрові завдання:
ситуативні, змагальні, ритмомузичні та художні,
усвідомлюючи їхній потенціал в іншомовному навчанні.
Використовуючи гру на уроці, учителю потрібно чітко
розуміти той дидактичний результат, який планується
отримати. Але цей результат не може бути мотивом для
діяльності дитини. Гра повинна змінювати взаємостосунки
між дітьми і дорослим вчителем: вчителю бажано шукати
можливість приймати участь і грати разом з
дитиною тому, що атмосфера гри руйнується під оком
стороннього спостерігача.
Застосування методу
розповідання історій (Storytelling)
Використання сюжетних історій або коміксів з урахуванням
вікових можливостей учнів забезпечує їх достатнім
рецептивним досвідом іншомовного спілкування. Метод
розповідання історій (Storytelling) надає можливість для
“занурення» дітей в іншомовну атмосферу, для
ознайомлення зі світом. Робота над історіями в початковій
школі виробляє звичку до прослуховування, а потім і до
читання і, таким чином, закладає основу для занять на
подальших етапах вивчення ІМ.
Для кращого засвоєння слів, фраз, усього тексту «історії”
пропонується сюжет розмалювати, зобразити на макеті,
виготовити з пластиліну, паперу, розіграти за допомогою
ляльок.
Навчання через прямий досвід
передбачає, що дитина має фактично
зробити або зобразити за допомогою
пантоміми те, що вона говорить або чує.
Навчання читання і письма
Спочатку потрібно створити необхідну базу: навчити
дитину артикулювати і розпізнавати звуки.
Варто згадати, як навчаються читати наші діти
рідною мовою. Вони вимовляють букву за буквою,
потім складають їх у слова.
За допомогою попередньо засвоєних в усній та
графічній формі слів учні намагатимуться читати
елементарні речення, які можна укласти з ними та
відтворювати на письмі за зразком
Методи та підходи до раннього
навчання ІМ
 Інтегративний підхід (M.Swain, S.Krashen)
 Командний метод (Бім І.Л.)Total Physical
Response (J.Asher)
 Цілісний (систематичний) підхід (Doye P.,
Gompf G., Graf P.)
 Концепція усвідомлення мови- language
awareness
 Концепція ознайомлення з мовою
Begegnung mit der Sprache
Інтегративний підхід
 content-based approach (Канада, США – 60-80-роки ХХ )
Взаємоповязане навчання ІМ та інших шкільних
дисциплін.
 Найбільш поширена модель «занурення» - immersion-
акцент на змісті дисциплін, які викладаються ІМ у
білінгвальних школах.
 Недолік – недостатня увага до системи ІМ, недостатньо
розвинуті продуктивні уміння (говоріння).
 Надбання:1) методика розвитку дидактичного мовлення
(child directed speech) – чітка артикуляція, адекватна
швидкість, паузи, прості речення, виділення основної
інформації за допомогою інтонації, наголосу, міміки,
жестів, повторів, перефразування і т.д.
 2) стратегії focused input (M.Swain), comprehensible input
(S.Krashen) з техніками: зв’язування нових елементів
змісту з вже відомими – нарощення, спрощення,
розширення, скорочення …
 Lollopop (Австрія) – по 10 хв ІМ кожен день
Sprache über Sachen lernen
(Immersion)
Das Sprachbad der Immersion (I) hat in Kanada
5 Varianten angenommen:
Total I – Einbezug sämtlicher Unterrichtsfächer,
Partial I – Einbezug nur eines Teiles der Fächer
Early I – zu Beginn der Inschulung
Delayded I – Beginn im Alter von neunzehn
Jahren
Late I – Beginn in der Sekundarstufe
Total Physical Response
(TPR,James Asher)
Verknüpfung von Sprache und
Körperbewegung, dabei soll die Verstehens-
und Behaltensleistung erhöhen.
Lernende reagieren auf einen sprachlichen
Impuls nicht zielsprachig, sondern physisch.
J.Asher ging davon aus, dass die
Fremdsprache wie die Muttersprache gelernt
wird, d.h. dass die Lernenden eine lange
Phase des Einhörens brauchen, bevor sie
sprachlich produktiv werden können.
Цілісний (систематичний) підхід
Doye P., Gompf G., Graf P., - 60-роки ХХ ст.
Принципи:
Врахування рівня розвитку молодших
школярів;
Підтримка сприйняття за рахунок підключення
всіх аналізаторів
Переважно імітативно-реактивний шлях
засвоєння ІМ
Різноманіття прийомів та форм навчання
Постійне повторення навчального матеріалу
Концепція усвідомлення мови-
language awareness
Hawkins E., James C., Careett P. – 70- рр. ХХ
ст.
Розвиток лінгвістичної свідомості на основі
порівняння рідної та ІМ.
Мета – навчити учнів аналізувати мовні
закономірності.
Концепція ознайомлення з
мовою
Begegnung mit der Sprache, Lerne die Sprache
deines Nachbarn
Мета – виховання толерантності, відкритості,
інтересу до мови і культури іноземців.
Практичні завдання – оволодіння мінімумом
лексичних та граматичних одиниць,
необхідних для участі в елементарному
спілкуванні.
Nürnberger Empfehlungen, 1997
Der frühe Fremdsprachenunterricht nutzt
altersgemäße psychische und physische
Eigenschaften des Kindes wie Neugier,
Wissbegierde, Kommunikationsbedürfnus,
Bereitschaft und Fähigkeit zur Nachahmung
- bietet dem Kind eine zusätzliche Möglichkeit, sich
vielseitig zu entwickeln,
- fördert eine positive Einstellung des Kindes zu
Fremdsprachen,
- gibt dem Kind die Möglichkeit, sich ganzheitlich mit
einer Fremdsprache zu befassen,
- hat günstige Auswirkungen auf das Lernen im
Allgemeinen.
Вимоги до раннього навчання ІМ
Forderungen an den frühen FU
 Der Unterricht sollte kind/und altersgerecht sein.
 Der FU sollte das Kind dazu anregen, Neues zu entdecken,
Zusammenhänge zu verstehen.
 Das Kind sollte sich persönlich abgesprochen fühlen.
 Die Interessen, das Vor- ud Weltwissen sollte berücksichtigt
werden.
 Das Kind sollte nicht überfordert werden.
 Die kurze Konzentrationsfähigkeit und der Bewegungsdrang
sollten berücksichtigt werden.
 Das Kind sollte einen emotionalen Bezug finden können.
 Das Lernen sollte spielerisch und handlungsorientiert sein.
 Beim Lernen sollten möglichst viele Sinne angesprochen und
aktiviert werden.
 Das Kind sollte möglichst viel sprachlichen qualitativ
hochwertigen Input bekommen.
 Das Kind sollte nicht zum Sprechen gezwungen werden, eine
stille Phase wird respektiert, aber bei der Bereitschaft zu
Sprechen wird die Sprachproduktion gefördert.
Sprache über Geschichten lernen
(Narrativer Ansatz)
Mit Geschichten haben wir einen
Unterrichtsinhalt.
Geschichten werden erzählt. Sie brauchen aber
auch immer jemanden, der oder die zuhört oder
liest.
Sprache durch Spielen lernen
Das Spiel im Sprachunterricht träiniert den
bekannten Wortschatz, weckt Emotionen,
entwickelt Fantasie und Strategie, usw.
Das Spiel kann praktische Erfahrungen
ersetzen und indirekte Lerneffekte erbringen.
Das Spiel dient dazu, Fertigkeiten zu
vervollkommnen und zu erhalten.
Das Spiel trägt dazu bei, Informationen zu
gewinnen und zu speichern.
Навчальні матеріали для ПШ
 https://www.heilpaedagogik-info.de/
kinderlieder.html
https://de.islcollective.com/
deutsch-daf-arbeitsblatter/schulertyp
/grundschule-klassen-1-4