МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
ГЕОГРАФІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ФІЗИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ ТА РАЦІОНАЛЬНОГО
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ
УКРАЇНИ: СТАН ТА
ВИКОРИСТАННЯ
Підперигора Євгенія
 Мета роботи - дослідити та проаналізувати проблеми використання земельних ресурсів України,
обґрунтувати рекомендації щодо підвищення ефективності використання земель зі збереженням і
підвищенням їх ґрунтової родючості.

Відповідно до загальної мети були поставлені такі завдання дослідження:

- проаналізувати сучасний стан земельних ресурсів

- дослідити екоголого-економічні засади землекористування

- розробити рекомендації щодо ефективності впровадження заходів щодо охорони земельних

ресурсів.
Поняття та значення земельних ресурсів

Земельні ресурси – це землі, що

використовуються або можуть бути
використані для сільського чи лісового
господарства, містобудівництва та ін.
Вони є просторовою базою для
розміщення та функціонування усіх з
видів людської господарської
діяльності.
 Категорії земельних ресурсів
За цільовим призначенням землі України поділяються на дев'ять категорій:

1) землі сільськогосподарського призначення

2) землі житлової та громадської забудови;

3) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

4) землі оздоровчого призначення;

5) землі рекреаційного призначення;

6) землі історико-культурного призначення;

7) землі лісового фонду;

8) землі водного фонду;

9) землі промислового, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого

призначення
 Розподіл земельних ресурсів України
Площа

Категорії земель тис.га % загальної площі земельного фонду

Сільськогосподарські угіддя 41329 68,5

Ліси та лісовкриті площі 10400,3 17,2

Забудовані землі 2550,4 4,2

Заболочені землі 982,6 1,6
Землі без рослинного покриву 1040,5 1,7
( піски; яри, голі скелі)

Інші землі 1625,7 2,8

Води 2426,4 4
Разом 60354,9 100
 Сільськогосподарські землі
Станом на 01.01.2020 р. площа сільськогосподарських угідь
України становила 41 400 тис. га. З них левову частку (79,1%)
займає рілля. Площа перелогів становить 190 тис. га, багаторічні
насадження займають площу 864 тис. га (2 %), 2 294 тис. га
багаторічні перелоги
сіножаті насадження
(5,6%) займають сіножаті, а пасовища – 5 283 тис. га (12,8%).
пасовища

рілля
Ліси та інші лісовкриті площі

Станом на 01.01.2020 р. площа

лісів та інших лісовкритих площ
України становить 10,4 млн га.
Лісистість території країни - 15,9%,
до того ж, цей показник суттєво
відрізняється у розрізі
адміністративних утворень.
 Забудовані землі
Станом на 01.01.2020 р. площа забудованих земель України становила 2 550,4
під житловою забудовою тис. га або 4,2% від загальної площі держави.
землі промисловості
Найбільшим відсотковим значенням забудованих земель у структурі
землі,які використовуються для транспорту та зв'язку
землі,які використовуються
15% для технічної земельного фонду вирізняються Донецька (8,9%) та Дніпропетровська (6,8%) області,
інфраструктури 21%
що пояснюється розміщенням в них потужного промислового потенціалу та значною
землі,які використовуються для відпочинку
інші землі щільністю населення.

Найвищі відсоткові значення земель під житловою забудовою мають

Закарпатська (29,5%), Тернопільська (28,6%) та Запорізька (25,8%) області, а
найнижчі у Миколаївській (13,2%), Черкаській (12,65%) областях.
9%
Найвищі відсоткові значення земель промисловості традиційно є у східних і
31% центральних областях: Донецька (14,8%) Дніпропетровська (14,4%), Луганська
(11,5%), Кіровоградська (11,3%). А найнижчі у Чернігівській (4,1%) та Одеській
(4,3%) областях.
21%
Землі, які використовуються для транспорту і зв'язку найвищі значення мають
3% у Вінницькій (25,6%), Волинській (25,2%) та Київській (23,1%) областях.
Землі природно-заповідного фонду
Природно-заповідний фонд України станом на 01.01.2020 р. у
своєму складі нараховує близько 8 тисяч територій і об'єктів
загальною площею 3,4 млн. га або 6,05% національної території. Це,
зокрема, 19 природних та 4 біосферних заповідники, 49 національних
природних парків, 45 регіональних ландшафтних парків, 3078
пам'яток природи, 2729 заказників, 616 ботанічних, зоологічних
садів, дендропарків та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва,
793 заповідних урочища. Попри це, площа природно-заповідного
фонду в Україні є недостатньою і залишаться незначною в порівнянні
з більшістю країн Європи, де середній відсоток заповідності
становить 21 %.
Землі оздоровчого, рекреаційного та
історико-культурного призначення
Станом на 01.01.2020 р. загальна площа земель оздоровчого призначення
становить 56,7 тис. га, а рекреаційного призначення – 118,9 тис. га, що разом
охоплює близько 0,29% території України.
Більшість сучасних оздоровчих і рекреаційних закладів зосереджено у 282-х
курортних населених пунктах, що входять до спеціального переліку,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України. Серед рекреаційних
елементів важливе місце належить бальнеологічним, серед яких мінеральні
води та лікувальні грязі.
170 тис. пам'яток історико-культурної спадщини, з яких: археології – 43 000,
історії – більше 70 000, монументального мистецтва – більше 42 тисячі,
архітектури та містобудування – 15 000.
 Значення нормативної грошової одиниці земель сільськогосподарських угідь відповідно до загальнонаціональної ( всеукраїнської) нормативної
грошової оцінки земель сільськогсподарського призначення станом на 01.01.2020(гривень гектар)

№ Регіон Рілля, Багаторічні Сіножаті Пасовищі

з/п
перелоги насадження
1 АР Крим 26 005,00 58 459,98 10 145,85 4 284,71
2 Вінницька область 27 184,00 47 053,16 3 140,38 1 558,08
3 Волинська область 21 806,00 41 349,74 6 039,19 4 479,47
4 Дніпропетровська область 30 251,00 55 608,28 7 971,74 6 232,31
5 Донецька область 31 111,00 58 459,98 7 247,03 6 037,55
6 Житомирська область 21 411,00 35 646,33 5 072,92 4 089,95
7 Закарпатська область 27 268,00 37 072,18 6 522,33 5 258,51
8 Запорізька область 24 984,00 41 349,74 6 039,19 4 868,99
9 Івано-Франківська область 26 087,00 37 072,18 4 831,36 4 479,47
10 Київська область 26 531,00 42 775,60 6 280,76 4 479,47
11 Кіровоградська область 31 888,00 67 015,10 8 696,44 6 037,55
12 Луганська область 27 125,00 47 053,16 8 213,30 5 842,79
13 Львівська область 21 492,00 27 091,21 5 797,63 4 089,95
14 Миколаївська область 27 038,00 47 053,16 8 213,30 5 842,79
15 Одеська область 31 017,00 62 737,54 8 938,01 7 011,35
16 Полтавська область 30 390,00 64 163,40 5 556,06 4 284,71
17 Рівненська область 21 938,00 37 072,18 5 072,92 3 700,43
18 Сумська область 26 793,00 49 904,86 6 522,33 4 674,23
19 Тернопільська область 29 035,00 57 034,13 6 280,76 5 648,03
20 Харківська область 32 237,00 67 015,10 6 280,76 6 427,07
21 Херсонська область 24 450,00 37 072,18 5 314,49 4 284,71
22 Хмельницька область 30 477,00 52 756,57 6 763,90 5 258,51
23 Черкаська область 33 646,00 74 144,37 8 454,87 5 648,03
24 Чернівецька область 33 264,00 62 737,54 5 556,06 5 063,75
25 Чернігівська область 24 065,00 55 608,28 8 696,44 5 063,75
 Найбільш поширені негативні явища (антропогенні) , що зумовлюють
деградаційні процеси у зрошувальних грунтах:

1) підняття рівня ґрунтових вод, з чим пов'язаний розвиток процесу підтоплення.

2) активізація геохімічних процесів, метаморфізація сольового складу ґрунтів у

напрямку підвищення вмісту та активності розчинного натрію. За даними Держводгоспу
України площа засолених зрошувальних земель становить 7-10% від загальної площі
зрошення;

3) осолонцювання зрошувальних ґрунтів. Цей процес залежить від якості поливних вод,
вихідних властивостей ґрунтів та глибини і мінералізації ґрунтових вод.

4) забруднення водних ресурсів. Зрошення земельних ділянок часто потребує

спорудження штучних водойм та каналів, які можуть призвести до забруднення води
токсичними речовинами та відходами землеробського виробництва.
 Якщо не врахувати усі чинники при плануванні
осушення, це може призвести до розвитку низки
деградаційних процесів:

 дегуміфікації мінеральних грунтів - процес поступового

зниження вмісту гумусу у цих ґрунтах;
 переосушення;
 хімічна деградація (озалізнення, окарбоначення,
засолення та підкислення);
 вторинне заболочування;
 вітрова і водна ерозія на осушених землях;
 надмірне ущільнення верхніх горизонтів грунту;
 забруднення ґрунтів важкими металами і залишками
пестицидів.
Забруднення земель та реабілітація земель
В Україні забруднення земель є однією з найбільших
екологічних проблем. За даними Міністерства екології та
природних ресурсів України, загальна площа забруднених
земель в країні становить близько 15 млн га, що складає
більше 25% загальної площі земель.
 Одним із ключових аспектів ефективної охорони та управління земельними ресурсами в
умовах сучасних ринкових відносин є регулювання процесів купівлі-продажу та оренди
земельних ділянок. Для забезпечення стабільності та ефективності землекористування
необхідно встановити чіткі правила та критерії для визначення ринкової вартості землі,
проводити моніторинг та аналіз землі, а також використовувати контроль за дотриманням умов
договорів на купівлю-продаж та оренду земельних ділянок. більшу відкритість та прозорість
процесів управління землею.

Також, для дієвої охорони земельних ресурсів необхідно розробляти та впроваджувати

стратегії сталого землекористування, що передбачають та підвищують родючість грунтів ,
захист від ерозії та інших видів деградації, раціонального використання ґрунтових вод та інших
природних ресурсів. Для цього можна використовувати різноманітні технології та інновації,
наприклад точне землеробство, системи збереження вологи, агролісомеліорацію та інші.
 ВИСНОВОК

Сучасне використання земельних ресурсів України не відповідає вимогам раціонального природокористування. На даний час,
Україна досягла найвищого рівня розораность земель у світі - 57 % території країни та майже 80 % сільськогосподарських угідь.
Інтенсивне сільськогосподарське використання земель зумовлює зменшення родючості ґрунтів у зв'язку з їх переущільненням, втратою
структури, водопроникністю та аераційною здатністю з усіма екологічними наслідками.

Україна стикається з проблемою втрати земельних ресурсів через неконтрольоване вирубування лісів, зміну природних
екосистем, незаконну забудову та землекористування. Землі, які раніше використовувалися для сільського господарства, деградують,
через інтенсивне використання.

Забруднення земельних ресурсів України є серйозною проблемою. Викиди промислових стоків, використання пестицидів і
хімічних добрив у сільському господарстві, несанкціоновані сміттєзвалища та інші діяльності можуть призвести до забруднення
ґрунтів токсичними речовинами.

Отож, головними проблемами екологічного впливу на землі України є:

1. забруднення та ерозія грунтів

2. деградація лісів
3. зміна використання земель
4. неконтрольована забудова
5. зміна клімату

Тому, настав час дбати про збереження природної родючості та кількісний стан гумусу в ґрунті.