Бароко як доба і художній напрям у

європейській літературі й мистецтві

Бароко (італ. Ьагоссо - дивний,
химерний, перлина неправильної
форми) - напрям у мистецтві та
літературі XVII - XVIII століть,
для якого характерне поєднання
релігійних та світських мотивів,
образів, тяжіння до різких
контрастів, складної
метафоричності.
 • Країна походження : Італія
• Засновник: Мікеланджело
Буонарроті.

• Хронологічні рамки:
середина ХVІ ст. – кінець ХVІІ ст.
Причини появи :
⮚ посилення ролі держави і церкви;
⮚ бурхливий розвиток науки та техніки;
⮚ криза гуманізму , розквіт раціоналізму;
⮚ людина не протиставляється Богові, а є найдосконалішим
його творінням;
⮚ прагнення вразити.
 Основні риси
парадність

урочистість пишність

динамічність
 Характерні ознаки

перебільшена пишність (безліч

прикрас і золотих елементів);
динаміка, напруженість,
яскравість, витонченість;
надмірність химерних
елементів (майже
цілковита відсутність
прямих ліній, значна
кількість кривих,
округлих і хвилеподібних
форм);
грандіозність, незвичайність і унікальність;
 Характерні ознаки

емоційність і чуттєвість,
поєднання ілюзорного
та реального;

сильні контрасти (масштабів і ритмів, матеріалів і

фактур, світла і тіні);
різноманітність
жанрів і синтез
мистецтв (скульптура і
живопис немов
злилися з
архітектурою).
Стрітенський костел босих Дієго Веласкес .
кармелітів Портрет інфанти Маргарити
(збережений).Львів
Джузеппе Боніто. «Архітектурні фрески
палацу Портічі», Неаполь.
 АРХІТЕКТУРА
• Лоренцо Берніні, Франческо Борроміні, Карло Мадерно ;
Бартоломео Франческо Растреллі (Італія);
• Йоганн Крістоф Ґлаубіц (Річ Посполита);
• Іван Георгій Пінзель (галицький скульптор середини XVIII ст.)

Маріїнський
палац в Києві”
 ЖИВОПИС
Мікеланджело Мерізі да Караваджо, Ґвідо Рені, Хосе де Рібера, Сальватор Роза
(Італія);
Ель Ґреко, Дієґо Веласкес, Бартоломео Естебан Мурільйо (Іспанія);
Франс Галс, Рембрандт (Нідерланди);
Яи Брейґель Старший, Пітер Пауль Рубенс, Якоб Йордане, Антоніс ван Дейк (Бельгія);
Адам Ельсгаймер (Німеччина).

Воздвиження хреста Пітер Ребенс Світ вічності Ель Греко

 ПАРСУНА
спотворене лат. persona — «особа»

Переяславський полковник Його дружина, Київський митрополит

Семен Сулима Параскева Сулима Петро Могила
 Розвиваються опера та балет, значну роль починають
відігравати в них декорації. У цей період починає
формуватись музична культура, яку тепер
називають класичною музикою.
Представники: Клаудіо Монтеверді, Арканджело Кореллі, Антоніо
Вівальді, Доменіко Скарлатті (Італія); Ґеорґ Фрі-дріх Гендель, Йоганн
Себастьян Бах (Німеччина).
 ЛІТЕРАТУРА
Франсиско де Кеведо, Педро Кальдерон де ла Барка, Луїс де Ґонґора-і-
Арґоте (Іспанія);
Жорж де Скюдері, Мадлен де Скюдері, Оноре д’ІОрфе (Франція);
Джонн Донн (Англія);
Ганс Якоб Крістоффель фон Ґріммельзгаузен (Німеччина);
Джам-Баттіста Маріно (Італія).

Ознаки
контрастність – вона виявляється у парадоксальність - нова поетична
зображенні героїв і в щасті, і в горі, у форма «кончетто», наприклад:
протиставленні земного й неземного «радісний біль», «багатий жебрак»,
«німий промовець»
метафоричність пошук істини не в
окремих предметах та явищах а в
динамічних взаємозв’язках і
співвідношеннях між ними
 Відомі представники жанру бароко
Іспанія Італія Велика
Україна
Британі
я

Педро Джамбатіст Джон Григорій

Кальдеро о Маріно Сковород
Донн
а