Постіндустріальне

суспільство
Постіндустріальне (постмодерне, інформаційне)
суспільство – стадія суспільного розвитку, яка
змінила індустріальне суспільство. Для неї
характерні посилення чинника знань, інформації,
використання відновлюваних джерел енергії,
опікування захистом довкілля тощо.
 Ознаки постіндустріального суспільства в
концепції Д. Белла

Перехід від виробництва товаpiв до виробництва послуг

Переважання серед робітництва класу професійних фахівців і техніків

Провідна роль теоретичних знань як основи нововведень в економіці, політиці й

соціальній структурі суспільства

Opiєнтація в майбутньому на методи контролю й оцінювання можливих напрямів

розвитку технології

Прийняття рішень на засадах «інтелектуальної технології»

 Постіндустріальне суспільство
1. Основний виробничий ресурс
Інформація та знання
2. Характер виробничої діяльності
Глибока обробка предметів природи, створення
нових матеріалів, які нерідко за своїми якостями
перевищують природні.

3. Характер технології
Науковомістка технологія і якісно нові
інформаційно-інтелектуальні технології.

4. Провідна роль в процесі

виробництва
Переходить до людини, бо саме вона є носієм
інформаційно - інтелектуальної технології.
Термін «постіндустріалізм» було запроваджено в
науковий обіг англійським соціологом А. Пенті ще
на початку XX ст. Науковець дав і його перше
визначення: «стан суспільства, яке постане після
розвалу індустріалізму». Він пропонував
використати цей термін для роздумів про майбутнє у
зв’язку з тим, «що індустріалізм приречений».
Як сформована концепція постіндустріалізм склався в
1970-х рр. і пов’язаний з ім’ям професора соціології
Гарвардського університету Данієля Белла. Ще з кінця
1950-х рр. він активно пропагував цю концепцію. А в 1970
р. на VII Міжнародному соціологічному конгресі Д. Белл
проголосив свою концепцію постіндустріального
суспільства.