Цікава культура скіфів Найбільш виразно скіфське мистецтво представлене в так званому «звіриному стилі», характерному зображенням реальних та фантастичних тварин у русі, фізичній та емоційній напрузі. Цей стиль, присутній у багатьох народів індоіранського походження, у скіфів набув найбільш мистецьких форм. Тварини та люди зображені не статично, як це було звично для інших народів, а немов живі – в динаміці напруження, руху й боротьби. На території України знайдено величезну кількість прикрас, зброї, дзеркал, кінської збруї, оформленої в цьому стилі. Скіфський «звіриний стиль» в мистецтві справив значний вплив на мистецтво народів Східної та Центральної Європи – кельтів, фракійців, готів та ін. Навіть греки Північного Причорномор’я починають масове виробництво ювелірних прикрас у скіфському стилі. Залишок скіфської культури у Київській Русі «Звіриний стиль» залишив надзвичайно сильний слід в оригінальному мистецтві Київської Русі, проіснувавши протягом усієї історії цієї держави. Мистецтво Київської Русі зазнало потужного впливу скіфського, а також сарматського мистецтва. Для Чернігова зображення у «звіриному стилі» навіть стало символом сучасного міста. Особливо рельєльно «звіриний стиль» було представлено у будівлях Києва, Чернігова, Переяслава, Галича, а також на знаменитих пластинчатих браслетах, широко розповсюджених за часів Київської Русі. Залишок скіфської культури у Київській Русі На цих браслетах зображені типові персонажі скіфської тематики в «звіриному стилі» – птахи, собаки з крилами, барси, грифони тощо. Характерні зображення птахів – майже точні копії скіфських аналогів, присутні у пам’ятках Київської Русі через більш ніж тисячу років після скіфів. Це й не дивно, адже сучасна територія України включає в себе практично всю територію Великої Скіфії (держави, що існувала в VІІ-ІІІ ст. до н. е.) та всю територію Малої Скіфії у Криму й Нижній СКІФИ.ЦІКАВО ТА ПІЗНАВАЛЬНО Виконав учень 6-а класу Куркуляк Михайло Трохи більше про скіфів Найбільш високорозвиненим у скіфів було зброярство, ювелірне ремесло, гончарство, ткацтво з льону. За фізичним типом скіфи були європеоїдами, тобто мали звичну європейську зовнішність. Вони носили широкий, вільний одяг, зокрема шаровари, підстригали волосся «в кружок», тобто «під горщик». Трохи більше про скіфів З V ст. до н. е. скіфи переходять до класичного містобудування, хоча на слов’янських землях Великої Скіфії міста- фортеці існували й до того. З V ст. до н. е. ремісничою столицею Великої Скіфії стає Кам’янське городище (поблизу м. Кам’янка-Дніпровська на Запоріжжі). Загальна площа міста становила 12 квадратних кілометрів. Частину цього городища нині затоплено водосховищем. Кам’янське городище було оточене двома рядами валів і ровів, а також стрімкими урвищами над ріками Дніпром і Конкою. Основним заняттям мешканців міста було забезпечення скіфів металевими виробами, насамперед зброєю, а також ткацтво й гончарство. Опис скіфів відомими людьми Страбон, І ст. до н. е. «Вони люблять війни й різанину… Навіть при укладанні договору проливається кров: ті, хто домовляються, завдають собі рани, змішують кров, що виступила в них, і п’ють її; це вважається в них найбільшою запорукою вірності». Геродот, «Історія» (431-425 рр. до н.е.). «Заздрість і пристрасть – явні ознаки негідної душі. Заздрість змушує гірко переживати, коли друзі й співгромадяни тішаться благоденством, а пристрасть викликає надію, що спирається лише на порожні слова. Скіфи не люблять таких людей і радіють, коли іншим добре, і прагнуть лише того, що здається їм розумним. Ненависть, злість і будь-яку пристрасть, яка викликає невдоволення, Опис скіфів відомими людьми Помпоній Мела, І ст. н. е. «Скіфи засуджують греків за вакхічні несамовитості. Адже, за їхніми словами, не може існувати божество, яке робить людей божевільними. Коли цар прийняв посвячення в таїнства Вакха, якийсь мешканець Ольвії, звертаючись до скіфів, насміхаючись, сказав: «От ви, скіфи, насміхаєтеся над нами за те, що ми здійснюємо служіння Вакху і нас в цей час охоплює несамовитість. А тепер цим захоплений і ваш цар. Якщо не вірите, йдіть за мною, і я покажу вам це!» Керівники скіфів пішли за ним. Він таємно провів їх на міську стіну й увів у вежу. Бачачи Скіла, який проходив повз них з натовпом вакхантів у вакхічній несамовитості, скіфи страшенно обурилися. Спустившись із вежі, вони потім розказали про побачене усьому війську. Після цього, коли Скіл повернувся додому, скіфи підняли проти нього повстання й проголосили царем Октамасада». Кургани-поховальні скіфів Найвідоміші скіфські могили на території України — Жаботинські кургани, могили Чортомлик, Огуз, Куль-Оба, Солоха, Козел, Гайманова Могила, Товста Могила, Мелітопольський курган, Мельгуновський курган, Олександропільська, «Перша Завадська», Чабанцева Могила, Золота і Ак-Мечетська, «Переп’ятиха». Загалом на наших землях датуються VII—VI ст. до Р.Х тільки 20 скіфських могил, кінцем VI—V ст. до Р. Х. — близько 100 курганів-могил. Кургани-поховальні скіфів Пік будівництва поховальних споруд-могил припадає на IV ст. до Р.Х — розквіт Скіфії. Грандіозні поховальні «Царські кургани», в яких виявлені величезні цінності, у більшості локалізуються на Нижньому Подніпров'ї. Але на межі IV-ІІІ ст. до Р.Х настає спад їх будівництва та й взагалі проявів скіфської культури, яка занепадає. Цікаві вироби скіфів Гребінець