Чи потрібно проводити

вибори в Україні під час

воєнного стану?

Підготувала Оліневич Катерина

Поняття воєнного стану
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні у разі
збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності
України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним
органам державної влади, військовому командуванню, військовим
адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень,
необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та
забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній
незалежності України, її територіальній цілісності.

Запровадження воєнного стану пропонується РНБО, погоджується

Президентом, і затверджується рішенням Верховної Ради України.

Воєнний стан в Україні був введений у 2018 році на 30 днів після першого
відкритого акту агресії Росії під своїм прапором. Після початку
повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, Україна запровадила
воєнний стан по всій підконтрольній території.
Що говорить закон про вибори під час воєнного
стану?

ч. 1 ст. 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"

На території України, на якій запроваджено воєнний стан, забороняється:

проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим і
органів місцевого самоврядування, що не обмежує проведення чергових або позачергових виборів
Президента України, проміжних виборів народних депутатів України, чергових, позачергових, проміжних
або перших виборів до органів місцевого самоврядування на тій частині території України, в якій воєнний
стан не запроваджений;
Аргументи “за"
Прихильники проведення виборів під час війни мають свої аргументи.

По-перше, вони вважають, що Україна має довести, що залишається демократичною

державою і не перетворюється на авторитарний режим з концентрацією влади в одних
руках.

По-друге, вказують на те, що наступного року в Росії відбудуться президентські вибори і

тому Володимиру Зеленському також потрібно знову «легітимізувати» свій статус.

По-третє, звертають увагу на те, що склад українського парламенту обʼєктивно не

відповідає реаліям, адже якісь депутати виїхали за кордон, а частина партій, які
перебували від впливом Росії, тепер взагалі заборонені.

Крім цього, прихильники виборів наводять досвід інших країн, які проводили вибори,
перебуваючи у стані війни. Зокрема, йдеться про США під час Другої світової, Афганістан
та Ірак. Закон про правовий режим воєнного стану прямо забороняє проведення
виборів. Однак положення Конституції України залишають поле для дискусій.
Безпосередньої заборони там немає, але вона передбачає, що виборчі права можуть
обмежуватися в умовах воєнного стану і автоматично продовжує роботу Верховної Ради,
якщо її повноваження закінчилися до скасування воєнного стану.
 Аргументи “проти"
Водночас більшість українців проти проведення виборів до завершення війни. Про це свідчать дані опитування Київського
міжнародного інституту соціології (КМІС) за жовтень. 81% опитаних вважають, що вибори мають проводитися після війни і зараз вони
не на часі, 16% підтримують ідею проведення виборів попри війну.
Українські громадські організації вважають, що вибори і повномасштабна війна – несумісні і дестабілізують державу. В спільній заяві
114 представників громадського сектору вказують на численні виклики такого волевиявлення і застерігають, що формальний акт
голосування не є безумовним підтвердженням демократичності режиму. Окрім того, що правові підстави для виборів під час воєнного
стану сумнівні, війна поставила перед Україною багато викликів, на які потрібно дати відповідь, перш ніж організовувати вибори,
кажуть противники цієї ідеї. І йдеться не лише про відновлення зруйнованої інфраструктури. Головний пріоритет зараз – виграти війну,
і для цього суспільство має бути згуртоване. Вибори ж, викликаючи суперечки між прихильниками різних політичних сил, можуть
підірвати національну єдність.
Безпекові виклики під час активних бойових дій та постійних ракетних атак не дозволяють провести вибори безпечно для населення,
міркує очільниця громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.
російська армія постійно обстрілює місця скупчення людей – як то поховання у селищі Гроза, виставка дронів у Чернігові, чи місця
отримання гуманітарної допомоги у областях, що межують із РФ. Забезпечити безпеку волевиявлення у таких непередбачуваних
обставинах — неможливо, вважає експертка. Своєю чергою, це може призвести до дуже низької явки.
«Якщо у день виборів будуть масові ракетні обстріли всієї країни і явка буде 5-10% – то який буде рівень легітимності такого
волевиявлення», – зауважує Айвазовська.
 Як голосуватимуть біженці?

Станом на жовтень, Верховний комісар ООН у справах біженців підрахував, що більше шести мільйонів людей виїхали з України
через війну. Ще майже пʼять мільйонів стали внутрішньо переміщеними особами. Понад мільйон громадян служать у Силах
безпеки та оборони.
Україна не має можливості забезпечити доступ до голосування для усіх цих людей. Такі вибори не відображатимуть реальне
волевиявлення, а отже не будуть справедливими.
Наразі громадяни за кордоном можуть голосувати у день виборів лише у дипломатичних представництвах. Для того, щоб усі охочі
змогли проголосувати, інші країни мають зробити спеціальні виборчі дільниці для українців. Лише у Польщі треба буде
запровадити щонайменше 400 виборчих дільниць, та ще 1000 виборчих дільниць у Європі та Сполучених Штатах.
«Нам потрібно повернути цих людей додому через їхню залученість у політичні процеси. Якщо вони не матимуть повноважень
голосувати, вони залишаться жити там, де вони є», – застерігає Айвазовська.
Крім того, в умовах війни неможливо забезпечити змагальність виборів, адже в умовах обмежень воєнного стану, взяти участь у
виборах зможуть лише ті, хто і так при владі, і має ресурси для проведення виборчої кампанії.
«Президент однозначно виграє наступні вибори, якщо їх проводитимуть найближчим часом. У нього дуже високий рейтинг
підтримки. Але для того, щоб у людей був вибір, і щоб опозиція могла представити своє бачення розвитку країни, нам потрібен
змагальний процес», – говорить Айвазовська.
Крім того, у своєму зверненні, українські громадські організації також зауважують, що проведення повоєнних виборів
буде дороговартісним через наслідки війни з Росією, і у воєнний період ці витрати є невиправданими.
Виборча реформа
Експерти погоджуються, що Україна не може проводити вибори під час війни, однак
має до них готуватися і адаптувати виборче законодавство до нових воєнних
реалій.

У жовтні Міжнародна фундація виборчих систем і громадська мережа

ОПОРА підготувала дорожню карту виборчої реформи в Україні – це ті кроки, які
країна може зробити, щоб відповісти на виклики та досягти прогресу у проведенні
демократичних виборів після перемоги.

Ербен зауважує, що це має бути нескладно, адже у 2014-2022 роках Україна

показувала стабільний прогрес в утвердженні демократії через прозорі вибори, які
відзначали спостерігачі.
«Ми маємо перезапустити виборчу реформу, яка зараз зупинилася. Необхідно
підготувати законодавчу базу, щоб провести найкращі післявоєнні вибори з
найменшими зривами, і це значний обсяг роботи», – попереджає Ербен.

Венеційська комісія рекомендує проводити вибори щонайменше за рік після

виборчих реформ. Так населення і кандидати матимуть час розібратися зі змінами і
діяти за новими правилами.
Одне із логічних застережень щодо проведення виборів після перемоги – війна
може затягнутися надовго. Скільки може тривати демократія без переобрання
влади?

Експерти погоджуються – якщо війна триватиме довго, то навряд вона буде такої ж
інтенсивності як останні два роки. Щойно активні бойові дії стануть хоч трохи
передбачуваними, можна буде проводити вибори, вважає Айвазовська.
 Голосування через інтернет
Один із можливих варіантів, який обговорюють прихильники проведення виборів під час війни – голосування через
інтернет, зокрема через застосунок «Дія». Водночас, застерігають експерти, таке голосування має значні проблеми в
реалізації.
У світі є досвід проведення електронних виборів. Зокрема Пітер Ербен наводить приклад західної Австралії, де
нещодавно відбулися вибори з використанням однієї з найсучасніших систем голосування в інтернеті, однак результат
анулювали і голосувати довелося повторно.
«Можете тільки уявити, що подібне означатиме для України. І давайте памʼятати, що західна Австралія не воює з
найбільшим кіберзлодієм у світі», – підкреслив він.
Ербен застерігає, що Росія зробить усе можливе, аби втрутитися електронне голосування в Україні і посіяти сумніви
щодо його результатів. «Україна не повинна бути майданчиком для випробування технологій, які ще потребують
подальшого розвитку, особливо з огляду на складні обставини і ворога проти якого вони борються», – міркує він.
Успішний приклад дистанційних виборів в Естонії наводить Ольга Айвазовська. Однак, каже експертка, до того, як
провести такі вибори, країна провела багато випробувань, і довіра до уряду в Естонії дуже висока, на відміну від
України.
«У них не було досвіду фальсифікації виборів. Українці ж такий досвід мають», – каже вона.
Крім того, голосування в інтернеті вразливе до звинувачень у фальсифікації, оскільки воно поки має невеликий рівень
довіри з боку населення.
Більшість українців 65% – негативно ставляться до ідеї дистанційного голосування та переймаються через можливі
фальсифікації. Підтримують ідею – 29%, йдеться в опитуванні КМІС.
Ніяких виборів до кінця війни
За словами президента Володимира Зеленського, вибори в Україні – «це
не про демократію, а про безпеку». В інтерв’ю португальському
телеканалу Зеленський заявив, що українське законодавство зараз не
дозволяє проводити вибори, але президент готовий змінити
законодавство.

«Я не хочу, щоб партнери чи представники різних партій звинувачували

мене в тому, що я боюся втратити владу. Я відразу кажу, що ні, я нічого не
боюся», – сказав Зеленський, додавши, що має велику підтримку
суспільства.

Президент заявив, що не буде давати з бюджету гроші на вибори, які

підуть на зброю. На запитання журналіста, чи має намір балотуватися, він
відповів: «Якщо триватиме війна і будуть вибори, я ніколи в житті не
покину свою країну. Я є гарантом конституції і буду її захищати в будь-
якому випадку».
Кредит на вибори
В інтерв’ю провідному українському телеканалу Зеленський так
прокоментував пропозиції Заходу провести вибори:

«Якщо, як я йому сказав (сенатор США Ліндсі Грем від Республіканської

партії – ред.), ви готові дати мені 5 мільярдів гривень, тому що я не можу
просто взяти 5 мільярдів з бюджету, і я вважаю, що це сума, необхідна для
проведення виборів у нормальний час. Під час війни, я не знаю, яка сума
була. Тому я йому сказав, що якщо США і Європа дадуть нам фінансову
підтримку… Вибачте, я нічого не прошу, я не збираюся організовувати
вибори в кредит, я не збираюся брати гроші призначені для зброї та
передадуть на вибори», – цитує Зеленського «ВВС Україна».

Президент стверджує, що оскільки країни Заходу наполягають на

проведенні виборів, то вони повинні розділити відповідальність за їх
організацію з Україною.

«Тож давайте ризикувати разом. Американські спостерігачі мають бути в

окопах», – сказав Зеленський, додавши, що також потрібна допомога в
організації виборів для мільйонів українських біженців.