Тема: Соціально-економічний розвиток

українських земель у складі Російської

імперії на початку ХХ ст.
 РОЗВИТОК ПРОМИСЛОВОСТІ

Найрозвинутіші галузі:
Кам'яновугільна
Донбас
Металургійна
Залізорудна (Кривий Ріг)
Цукрова- Правобережна Україна
 ПРОМИСЛОВІ РАЙОНИ
 Донецький кам'яновугільний басейн
 Криворізький залізорудний басейн
 Нікопольський марганцевий басейн
С.203
Яке місце займала промисловість Наддніпрянської
України в загальноімперській промисловості?
 Економічна криза
1900-1903рр.

Економічна криза – тимчасове падіння, спад виробництва

Причини:
 Перевиробництво товарів
 Зниження купівельної спроможності населення

Наслідки:
 Банкрутство дрібних підприємств і поглинання їх великими
 Скорочення виробництва
 Безробіття
 Бідність
 Концентрація виробництва - зосередження виробництва на великих
підприємствах
 Монополізація виробництва
Монополія –підприємство, об’єднання чи господарське
товариство, що займає панівне становище на ринку

Продамет,
Продвугілля,
Продаруд,
Трубопродаж
 ЗАСИЛЛЯ ІНОЗЕМНОГО
КАПІТАЛУ В
ПРОМИСЛОВОСТІ

Особливістю монополій на
українських землях було те, що їх в
основному контролював іноземний
капітал —
 британський,
 французький,
 бельгійський
 німецький.

Так, іноземним компаніям, які

більшість своїх прибутків
вивозили за кордон, належало 90 %
основного капіталу в металургії та і
63 % у видобутку вугілля.
 ХАРАКТЕР ПРОМИСЛОВОСТІ
НАДДНІПРЯНЩИНИ У СКЛАДІ
ЗАГАЛЬНОЇМПЕРСЬКОЇ

Мала характер сировинного

придатка
(а не виробника продукції) –
понад 70% продукції становили
сировина і напівфабрикати

• Вугілля
• Залізна руда
• Чавун
• Сталь
• Цукор
РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО
ГОСПОДАРСТВА Коли було ліквідоване кріпосне
право в Російській імперії?

Наслідки аграрної
реформи:
 Малоземелля і
безземелля селян
(80%)
 Зменшення
поміщицького
землеволодіння
 Зростання товарності
господарств
 Поява надлишку
робочої сили
 Запровадження
сільськогосподарської
техніки
 КООПЕРАТИВНИЙ РУХ
Кооператив – добровільне об'єднання людей, які на пайових засадах
спільно займаються певним видом господарської діяльності
Мета кооперативного руху:
 Фінансова допомога селянам – надання кредитів під
низькі відсотки
 Допомога у збуті продукції
 Допомога у придбанні техніки

Багато зусиль для заснування нових кооперативів в

Наддніпрянщині доклав «артільний бать­ко»
Микола Левитський (1859—1936). Ще в 1887 р. він
організовував перші легально зареєстровані
хліборобські спілки (артілі) в краї, а також перші
виробничі артілі в містах. Поширенню кооперативного
руху сприяли численні статті М. Ле­витського про
кооперацію та видана в 1901 р. брошура «Спілкова
умова для хліборобських спілок». У 1905 р.
в Полтавській, Київській та Подільській губерніях
діяла найбільша в Російській імперії кількість
споживчих кооператив.
 НАЙМАНІ РОБІТНИКИ СЕЛЯНИ
 Зростання кількості ЗМІНИ В СТАНОВИЩІ  Розшарування: заможне
робітників НАСЕЛЕННЯ селянство – до 8%, біднота
 Важкі умови праці 80% населення
 Робочий день до 15  Малоземелля
годин на добу  Трудова еміграція селян в
 Низька заробітна плата Нижнє Поволжя,
 Система штрафів Казахстан, Середню Азію,
 Нестерпні житлово- Далекий Схід – ці регіони
побутові умови отримали назву Сірий та
Зелений клин
 Українські промисловці-меценати
«Хто віддав — той набув, хто зберіг — той втратив»

Меценат — багатий покровитель наук і мистецтв, особа, що

безкорисливо матеріально підтримує розвиток культури

Кінець XIX — початок XX ст. називають

«золотою добою» українського меценатства.

 Родина Тарнавських
 Родина Ханенків
 Родина Терещенків
 Григорій Галаган
 Родина Бродських
(Лазор Бродський)
 Василь Симиренко
 Христина Алчевська
 Домашнє завдання:
Параграф 23, конспект

Підготувати проєкт про українських

меценатів 19-20 століття:

 Родина Тарнавських
 Родина Ханенків
 Родина Терещенків
 Григорій Галаган
 Родина Бродських (Лазор Бродський)
 Василь Симиренко
 Христина Алчевська