Сучасні методи лікування

пухлин головного мозку.

Підготувала: Чумакова М.А

Медичний 2, 8218
Пухлини головного мозку – це гетерогенна група різних
внутрішньочерепних новоутворень, доброякісних або
злоякісних, виникаючих внаслідок запуску процесу
аномального неконтрольованого ділення клітин, які у
минулому
z були нормальними складовими самої тканини
мозку, кровоносних судин мозку, черепномозкових нервів,
мозкових оболонок, черепа, залізистих утворень мозку або
що виникають внаслідок метастазування первинної пухлини,
що знаходиться в інший орган
 Класифікація

Нейроепітеліальні пухлини (епендимома, глиома, астроцитома). Розвиваються

безпосередньо з мозкової тканини. Складають близько 60/li>

-Оболонкові пухлини (менінгіома). Розвиваються з тканин мозкових оболонок.

z гіпофіза (аденома гіпофіза). Формуються з клітин гіпофіза.

-Пухлини

-Пухлини черепних нервів (невринома). Виникають по ходу черепних нервів.

-Метастази з внемозгових вогнищ. Потрапляють в мозок з інших вогнищ шляхом

метастазування.

-Дизэмбриогенетические пухлини. Виникають в процесі ембріогенезу. Досить

рідкісний, але серйозний вид патології
 Лікування
До основних методів лікування пухлин головного мозку належать хірургічне
видалення пухлини, променева терапія, хіміотерапія, імунотерапія та
медикаментозна терапія (підготовча передопераційна, інтенсивна, супровідна,
симптоматична). Основний метод лікування пухлин головного мозку — хірургічний.
За результатами гістологічної верифікації у разі злоякісного характеру пухлини
призначають
z радіотерапію, за показаннями — хіміотерапію. При пухлинах
діаметром менше ніж 3 см можливе застосування радіохірургічного методу
лікування з наступним регулярним МРТ-контролем результатів лікування (динамічне
спостереження).
 Хірургічне лікування.
Проведення хірургічного втручання при пухлинах головного
мозку дозволяє провести видалення пухлинної тканини у
функціонально обґрунтованих межах із забезпеченням
ефективної внутрішньої декомпресії, дозволяє точно
z гістологічний діагноз та забезпечити резерв часу
встановити

для ад’ювантної терапії .

До передових нейрохірургічних технологій, що
сприяють підвищенню радикальності і
зниженню травматичності хірургічного
втручання, належать хірургічні навігаційні
системи,
z нейрохірургічні мікроскопи, лазерні
та ендоскопічні технології, а також
використання інтраопераційної
флюоресценції та фотодинамічної
протипухлинної терапії.
Нейрохірургічний мікроскоп
Хірургічна навігаційна система
фотодинамічна протипухлинна терапія
Системи нейронавігації дозволяють під час
операції точно встановити локалізацію
пухлини в головному мозку, спрямувати
траєкторію хірургічної дії, проводити онлайн
навігаційний інтраопераційний контроль в
процесі
z видалення пухлини.
Використання лазерних технологій під час видалення пухлин
головного мозку дає змогу забезпечити високий ступінь точності
лазерно-мікрохірургічних маніпуляцій, локальний дозований
вплив на пухлинну тканину та надійний гемостаз.

z
Променева терапія.
Дистанційну променеву терапію застосовують для
комбінованого лікування після хірургічного видалення
злоякісних пухлин головного мозку, а також при
неоперабельних пухлинах серединної локалізації або
z що ушкоджують критичні зони мозку, при
пухлинах,
множинних метастатичних пухлинах. Променеву
терапію проводять із застосуванням
рентгенотерапевтичних і гамма-терапевтичних
апаратів, лінійних прискорювачів, систем томотерапії,
протонних випромінювачів
 z

 Стереотаксичну хірургічну техніку застосовують для проведення біопсії,

видалення невеликих глибоко розташованих внутрішньомозкових пухлин,
аспірації кістозного вмісту пухлини, інтерстиціальної лазерної термодеструкції,
внутрішньопухлинної імплантації джерел радіоактивного випромінювання.

 Концептуальної відмінності стереотаксичної радіохіругії від курсів променевої

терапії немає: в обох випадках стоїть завдання прицільно доправити певну
дозу іонізуючих частинок у задану ділянку для пошкодження клітин в межах
цієї ділянки, зберігши при цьому прилеглу нормальну тканину. Але в
стереотаксичній радіохірургії використовується багато точно сфокусованих
променів високої дози випромінювання на невелику ділянку за один або кілька
фракцій, а в курсі променевої терапії використовуються дози нижчої
потужності, розподілені на більших площах більшою кількістю фракцій.

 Націлювання на мішень і при фракціонованій променевій терапії, і при

радіохірургії здійснюється стереотаксично, тобто тривимірно точно
співвідносяться віртуальна ціль, яку отримали за допомогою діагностичних КТ
або МРТ зображень пацієнта, з її фактичним положенням у тілі пацієнта.
 z

Крім стереотаксичної радіохірургії застосовується також

метод стереотаксичної променевої терапії (SBRT від «stereotactic body
radiotherapy»). Відмінність між ними лежить у обсязі впливу на мішень:
•при стереотаксичній хірургії (SRS) в мішень включається тільки сама
пухлина,
•при стереотаксичній променевій терапії (SBRT) в обсяг впливу
включаються від 2 до 5 мм навколооточуючої тканини.
Обидва методи вимагають прецензійної точності в підведенні дози та
підвищенні вимоги до положення пацієнта, застосування додаткових
іммобілізуючих пристроїв, більш детальнішої КТ- симуляції, та
додаткових програмних розрахунків, які підвищують точність підведення
доз
Прогноз
Для більшості внутрішньомозкових пухлин головного
мозку характерний рецидивуючий перебіг, незважаючи
на проведення комбінованої терапії. Факторами, що
сприяютьz подовженню безрецидивного періоду та
зростанню загальної тривалості життя є: низький
ступінь анаплазії пухлини, радикальне хірургічне
видалення, молодий вік пацієнтів (до 45 років) та
відсутність неврологічних порушень у
післяопераційному період