Сан-Марино

Підготувала учениця 6(10)-В класу

Дерев’янко Анастасія

Загальні
відомості
Офіційна мова: італійська
Релігія: переважно католицька
Форма правління: республіка
Площа: 61,2 км²
Населення: 33 938
Валюта: Євро
Сан-Мари́ но, офіційна назва Найясніша республіка
Сан-Марино (італ. Serenissima Repubblica di San
Marino), країна в центрі Італії; площа 61 км²;
столиця — Сан-Марино; розташована на схилі гори
Титано; глава держави й уряду: два капітан-регенти, що
обираються на період 6 місяців; політична система —
республіка; експорт: вино, кераміка, фарби, хімікати,
будівельний камінь; населення — 32 тис. (2012); мова
італійська; недавня історія: незалежність визнана під
протекторатом Італії 1862 року; країна керувалася
лівоцентристськими коаліціями в 1947 — 1986;
комуністична і християнсько-демократична коаліція
сформована 1986 року.
Титул "Найясніша Республіка" походить з
Середньовіччя й підкреслює суверенність та
незалежність республіки.
Економіка країни, в основному, спирається на фінанси,
промисловість, сферу послуг і туризм. Одна з
найбагатших країн у світі за рівнем ВВП (на душу
населення) у порівнянні з найрозвиненішими
європейськими регіонами. Сан-Марино вважається
державою з високою стабільністю економіки, один з
найнижчих рівнів безробіття в Європі, відсутністю
державного боргу та профіциту бюджету.
Географія
Сан-Марино — анклав в Італії, на кордоні між регіонами
Емілія-Романья і Марке, близько 10 км від узбережжя
Адріатичного моря в Ріміні, виходу до моря не має. У
топографії переважає Апеннінський гірський хребет,
країна має пересічену місцевість. Найвища точка країни —
вершина Монте-Титано, розташована на висоті 749 м над
рівнем моря. Водойми значних розмірів відсутні.
Третя найменша країна Європи після Ватикану та Монако.
Має приблизні географічні координати 43 46 N, 12 25 E.
Гористий терен.
Клімат
Клімат вологий субтропічний з континентальним
впливом, теплим літом і прохолодною зимою.[1]
Національний центр метеорології і кліматології Сан-
Марино забезпечує місцеві прогнози.
 Економіка
Туризм приносить країні понад 50% ВВП. Більш ніж 3 млн туристів відвідало республіку
2000 року, кількість туристів щороку зменшувалася і 2014 року країну відвідало вже лише 2
млн чоловік. Головними видами промисловості є банківська справа, виробництво одягу,
електроніки, кераміки, винне виробництво. Є філії італійських та інших закордонних
фірм — підприємства шкіряної, харчової, цементної, паперової, машинобудівної галузей
промисловості. Основними сільськогосподарськими товарами республіки залишаються вино
та сир. Іншими сільськогосподарськими товарами є виноград, пшениця, маїс (дика
кукурудза), оливки, худоба, коні, м'ясо, шкіра. Головним натуральним ресурсом є
будівельний камінь з гори Монте-Титано. Сан-Марино сполучене з автострадою і
електрифікованою залізницею з італійським портом Риміні.
Рівень життя Сан-Марино приблизно відповідає рівневі життя в найбагатших регіонах Італії
. На 2002 рік ВВП дорівнював 935 млн євро, що становить 24054 євро на душу населення.
Сан-Марино має найнижчий рівень безробіття в Європі та зовсім не має зовнішнього
національного боргу.
 Первинний сектор
Сільське господарство Сан-Марино, колишнє довгий час основний
галуззю економіки Сан-Марино, у сучасності представлено
вівчарством, обробітком зернових культур, виноградарством,
виноробством (див. Виноробство Сан-Марино).[1]

Розвинене землеробство (пшениця, кукурудза, ячмінь, оливки),

садівництво (каштани та південні фрукти); м'ясо-молочне
тваринництво, свинарство; шовківництво, бджільництво.
 Вторинний сектор
У Сан-Марино розташовані філії італійських машинобудівних та ін
фірм, підприємства текстильної, цементної, паперової, шкіряної,
металообробної, хімічної промисловості.

Електронна промисловість[джерело не вказано 1625 днів]

Традиційним вважається ремісниче виробництво виробів зі скла,

майоліки, металу, кераміки, фарфору та меблів..
 Третинний сектор
В'їзний туризм грає істотну роль економіки країни (на сферу туризму припадає понад 60
% доходів[уточнити] держави), у промисловості туризму біля держави залучені до 2 млн
людина щорічно. Щорічно країну відвідують 3 млн туристів.
 Населення
Сан-Марино має населення на рівні близько 33 тис. чол., з 4800 іноземців, більшість з
яких є громадянами Італії. Інші 12 тис. санмаринців живуть за кордоном (в Італії 5700,
3000 в США, у Франції — 1900 і 1600 в Аргентині).[3]
Перший перепис населення з 1976 р. проведений у 2010 р.
Основною мовою є італійська; поширений романьйольський діалект[en]. Громадяни Сан-
Марино мають один з найвищих рівнів тривалості життя у світі.
Дякую за увагу!!