Professional Documents
Culture Documents
ХОЗЛ
ХОЗЛ
ХОЗЛ
В И К О Н А Л А : С Т УД Е Н Т К А 6 К У Р С У 1 6 Г Р
3. Реабілітація: усім пацієнтам (за винятком пацієнтів з незначною інтенсивністю симптомів і низьким ризиком загострень), особливо тим, у яких попри оптимальне
лікування зберігається задишка, а знижена толерантність до фізичного навантаження обмежує щоденну життєву активність. Найефективнішими є комплексні програми
тривалістю ≥6 тиж. (чим довше, тим кращий ефект), які включають дихальну гімнастику, загальнозміцнюючі фізичні вправи, навчання пацієнтів та членів їх сімей,
лікування тютюнової залежності, психологічну підтримку та психосоціальні заходи, консультації і дієтотерапію.
4. Навчання (його слід поєднувати з методами контрольованої спільної участі хворого у процесі лікування): в залежності від тяжкості ХОЗЛ повинно включати наступну
тематику:
1) у всіх хворих — суть захворювання, його перебіг та терапевтичні можливості, зниження експозиції до факторів ризику, роль фізичної активності, правильна дієта,
достатня кількість сну;
2) у хворих зі значно вираженою симптоматикою — методи контролю задишки, методи заощаджування енергії під час щоденної активності, методи подолання стресу;
3) у хворих з високим ризиком загострень — уникання факторів, які загострюють симптоми, моніторинг симптомів і тактика в разі їх посилення, значення письмового
плану дій;
4) у хворих зі значною вираженістю симптоматики і високим ризиком загострень — паліативне лікування, питання, які стосуються кінцевого етапу життя, інформація, яка
полегшить прийняти з випередженням рішення щодо тактики під час термінальної фази захворювання.
5. Адекватне харчування: гіпотрофія діагностується на підставі ІМТ <21 кг/м 2, втрати >10 % маси тіла протягом останніх 6 міс., або >5 % протягом 1 міс. Дієтотерапія
включає, зокрема, споживання достатньої кількості калорій, напр., шляхом частого харчування невеликими порціями впродовж дня. У разі необхідності, дієта може бути
доповнена харчовими добавками. Зверніть увагу на чинники, які можуть утруднювати процес прийому їжі (напр., задишка, поганий стан зубів або проблеми
з приготуванням їжі). У хворих з ожирінням застосуйте методи зниження маси тіла.
6. Вакцинація проти грипу (усіх хворих) і вакцинація проти пневмококових інфекцій(хворим у віці ≥65-ти років [вакцини PCV13 і PPSV23] та молодшим хворим із
серйозними супутніми захворюваннями, напр. хворобою серця [вакцина PPSV23]).
7. Лікування хворих з супутніми бронхоектазами нічим не відрізняється від лікування решти пацієнтів з ХОЗЛ, але під час загострень може знадобитися інтенсивніша
і триваліша антибіотикотерапія.
8. Пацієнтам з вкрай тяжким ХОЗЛ у термінальній стадії необхідно забезпечити паліативну допомогу, направлену на покращення якості життя і повсякденної активності.
Крок 1.
Бронходилатаційна терапія, яка займає основне місце в симптоматичному лікуванні:
β2-агоністи короткої дії: сальбутамол, фенотерол по 2 інгаляції 3–4 рази на добу;
2) пролонговані β2-агоністи: сальметерол по 1–2 інгаляції 1–2 рази на добу; формотерол 1 інгаляція двічі на
добу; індакатерол 150–300 мкг 1 раз на добу;
3) антихолінергічні препарати: іпратропію бромід по 2 інгаляції 4 рази на добу впродовж 1 міс; тіотропію
бромід по 1 інгаляції 1 раз на добу; глікопіронію бромід 50 мкг 1 раз на добу;
4) комбіновані β2-агоністи короткої дії з антихолінергічними препаратами: іпратропію гідробромід +
сальбутамол по 1 інгаляції 4 рази на добу; іпратропію бромід + фенотерол по 2 інгаляції 3–4 рази на добу;
5) метилксантини:теофілін по 10 мл 2%, 4% розчину в/в 2 рази на добу;доксофілін по 400 мкг.
Крок 2. ГК застосовують у плановій базисній терапії при ХОЗЛ ІІІ–IV ступеня.
Інгаляційні ГК:
беклометазон по 50 мкг;флутиказон по 50–250 мкг;
будесонід міте — 50 мкг, будесонід — 200 мкг;
препарат тріамцинолону — 100 мкг;
препарат флунізоліду — 250 мкг.
За відсутності ефекту від інгаляційних ГК застосовують преднізолон — 30–40 мг/добу перорально впродовж
10–14 днів.
Крок 3.
Доцільна комбінація інгаляційних препаратів пролонгованої дії:умеклідиніум/вілантерол — 55/22 мкг 1 раз на
добу;тіотропій/олодатерол — 2,5/2,5 мкг 1 раз на добу;глікопіроній/індакатерол — 50/100 мкг 1 раз на
добу;сальметерол/флутиказон — 25/250 мкг 2 рази на добу;формотерол/будесонід — 9/320 мкг 2 рази на добу.
Крок 4.
Відхаркувальна терапія:
амброксол по 2 мл в/м 2–3 рази на добу чи по 30 мг 3 рази на добу;
ацетилцистеїн по 200 мг 3 рази на добу або по 600 мг 1 раз на добу;
бромгексин по 4 мг 2 рази на добу або по 2 мл (8 мг) в/м
Крок 5.
При інфекційному загостренні призначають антибіотики (макроліди, напівсинтетичні пеніциліни, фторхінолони,
цефалоспорини ІІІ покоління):β-лактам або β-лактам + інгібітор β-лактамаз (амоксицилін/клавуланова кислота 625 мг кожні
8 год перорально);
макроліди (азитроміцин по 500 мг/добу впродовж 3 днів);
фторхінолони ІІ покоління (офлоксацин по 400 мг 2 рази на добу чи ципрофлоксацин по 250–500 мг кожні 12 год per os і 400
мг/120 ОД в/в-це найефективніший препарат при Staphylococus aureus);
ципрофлоксацин по 250–500 мг 2 рази на добу;респіраторні фторхінолони (левофлоксацин по 500 мг/добу; моксифлоксацин
по 400 мг/добу);цефалоспорини ІІ–ІІІ покоління.
Крок 6.
Протирецидивна терапія здійснюється 2 рази на рік; вона включає:прийом адаптогенів (женьшень,
елеутерокок);застосування суміші лізатів бактерій, бронходилататорів, відхаркувальних засобів;
ЛФК, масаж, санаторно-курортне та фізіотерапевтичне лікування;протигрипозну вакцинацію;пневмококову вакцинацію (вік