Professional Documents
Culture Documents
Чумак С.С. 3-Б
Чумак С.С. 3-Б
ПИРОГОВА
КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОЇ МЕДИЦИНИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я
4. Уточнюючі запитання, які
допоможуть у пошуці інформації
■ Час і місце укусу:
– Коли саме трапився укус безпритульної собаки?
– Де трапився укус, і чи було це на території, де є висока ймовірність вірусу сказу?
■ Обставини укусу та ступінь контакту:
– Як великий був контакт із собакою під час укусу?
– Чи вдалося отримати інформацію про стан та можливість зараження собаки сказом?
■ Симптоми та їх характер:
– Які саме болі в нижній частині живота відчуває пацієнт?
– Як часті рідкі виразкові стільці впливають на його здоров'я?
– Як тривалі та інтенсивні симптоми загальної втомленості та підвищеної температури?
■ Імунізація та медичні заходи:
– Якщо була проведена вакцинація проти сказу, як давно це було?
– Які заходи були вжиті після укусу для профілактики та лікування сказу?
■ Інші можливі контакти з тваринами:
Чи було інших контактів із тваринами після укусу, зокрема, із дикими чи домашніми тваринами?
■ Контакт із лікарем:
5. Джерела інформації
Згідно з
Centers for Disease Control and Prevention
сказом
https://guidelines.moz.
gov.ua/documents/2965
https://empendium.com/ua/table/B27.18.10-1.
Згідно з: Rabies Technical Guidance_4 June 2023
https://hr.un.org/sites/hr.un.org/files/Rabies%20Technical%20G
uidance_4%20June%202023ddjj%20v2%283%29_0.pdf
Згідно з:
https://www.who.int/en/news-room/fact-sheets/detail/rabies
Згідно з:
https://www.who.int/en/news-room/fact-sheets/detail/rabies
Лікування
Документи
https://academic.oup.com/cid/article/52/11/1374/409065
https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/21288325/
HTTP://MSVITU.COM/ARCHIVE/2010/JULY/ARTICLE-4.PHP
https://academic.oup.com/cid
Клінічні настанови МОЗ
Є релевантними, оскільки висвітлені в нихзапитання співпадають змоїми запитаннями, а
саме:
Які принципи лікування хворих на туберкульозний менінгіт, асоційований з ВІЛ? Чи
впливає негайне застосування антиретровірусної терапії при туберкульозному менінгіті
на ризик смертності?
Які стратегії поєднання антиретровірусної терапії та протитуберкульозної терапії?
• Якими нормативними документами регламентуються особливості
надання допомоги пацієнтам з туберкульозом?
• На основі яких даних ставиться остаточний діагноз ВДТБ та туберкульозний
менінгіт?
• Які специфічні дослідження дають змогу поставити діагноз хронічний ВГС та ВІЛ?
• Які опортуністичні інфекції найчастіше зустрічаються при ВІЛ та який їх вплив на
імунітет пацієнта?
• На основі яких даних ми можемо поставити діагноз туберкульозний менінгіт?
• Який ризик ускладнень та смертності у хворих на ВІЛ-інфекцію, асоційовану з
туберкульозом?
7. Оцінка валідності
https://academic.oup.com/cid/article/52/11/1374/409065
Валідність вказує на те, чи є зміщення в результатах.
1. Внутрішня валідність пов’язана з запитанням: чи результати відповідають
предмету дослідження? Це є основне запитання для будь-якого дослідження.
Проведене дослідження показало, що негайний початок
антиретровірусної терапії не покращує результатлікування та не знижує ризик
смертності у пацієнтів з туберкульозним менінгітом.
Отже, можемо зробити висновки, що внутрішня валідність збережена, бо результати дослідження
відповідають предмету дослідження.
2. Зовнішня
дослідження валідність відповідає на
можуть запитання:
бути для якої групи населення
застосовані? Зовнішня отримані
валідність
результати
оцінюється за часом, місцем та популяцією. Чи можна
географічних регіонів чи результати
екстраполювати районів, для пацієнтів,
на які не знаходилисьчив дослідженні?
поточний майбутній час,
Зовнішнядля різнихне порушена, адже відібрані пацієнти відносяться до однієї клінічної групи, було
валідність
застосовано осліплення, але не була включена достатня кількість клінічних форм.
8.Узгодженість отриманої інформації
• Узгодженість стосується того, наскільки результати певного дослідження однакові з
іншими, що стосуються цієї ж теми та консистентні з доказами поза межами
дослідження.
• Узгодженість може бути внутрішньою або зовнішньою.
• Внутрішня узгодженість в даному дослідженні збережена.
• Зовнішня узгодженість збережена, адже результати цього дослідження дублюються в
інших статтях(У клінічній настанові МОЗ є посилання на більш пізні дослідження, у яких не
рекомендується поєднання АРТ та лікування ТБМ.)
9. Статистична значимість отриманих результатів
Її оцінка залежить від типу даних. Тут слід задавати запитання:
1. Як нове лікування або тести у дослідженні були проведені?
У дослідженні не були проведені нові методи дослідження чи лікування.
2. Чи були результати статистично значимі і клінічно важливими?
Результати були статистично значимими, адже посилання на дану статтю дублюється в багатьох
протоколах щодо лікування ВІЛ- асоційованого ТБМ,
3. Як стосується інформація з дослідження для Вашої практики / пацієнта?
Дослідження напряму стосується даного пацієнта, адже саме в його ситуації розглядається
питання поєднання АРТ та лікування ТБМ.
10. Чи є отримана інформація клінічно значущою?
Опис дослідження:
Дослідження спрямоване на тестування гіпотези про вплив мікробіома кишечника
на гуморальний імунітет, який викликається вакцинацією проти сказу. Дослідники
показали, що після введення антибіотиків, що змінюють склад мікробіому,
гуморальна імунна відповідь на вакцинацію може бути змінена. Це вказує на
важливість розуміння взаємозв'язку між мікробіомом і імунною системою при
розробці вакцин та стратегій боротьби зі захворюваннями.
Дослідження проведене командою науковців у Китаї. Для цього було використано
експериментальні миші, яким перорально вводили коктейль з антибіотиків
широкого спектру дії, після чого проводилась вакцинація проти сказу. Дизайн
дослідження включав аналіз гуморальної імунної відповіді, а також секвенування
гена 16S рибосомної РНК на зразках фекалій мишей, що отримували антибіотики,
та мишей, які не отримували.
2. Поясніть чи з Вашої точки зору була забезпечена
збалансованість груп (вибірок) на початку дослідження?
Для того щоб оцінити, наскільки дані вибірки є репрезентативними для генеральної сукупності,
потрібно врахувати додаткові фактори, такі як вікові, статеві та генетичні характеристики мишей, а
також можливі відмінності у вірулентності між використовуваними штамами вірусів і їх вплив на
результати дослідження. Тобто інформації, якої у нас немає.
Також важливо врахувати, чи були враховані можливі варіабельності в експериментальних умовах,
таких як умови утримання тварин, процедури введення вірусу і аналізу клітин, щоб гарантувати
точність і надійність результатів.
Отже, хоча дані вибірки можуть відображати деякі аспекти генеральної сукупності, необхідно
провести додатковий аналіз та контроль, щоб забезпечити їхню репрезентативність та достовірність
для узагальнення результатів дослідження.
5. Чи був забезпечений рандомний підхід на етапі відбору
пацієнтів до дослідження? Якщо так, опишіть механізми,
якими він забезпечувався.
На основі наданої інформації можна сказати, що не було забезпечено рандомний підхід на етапі відбору
пацієнтів до дослідження. Замість цього, були застосовані специфічні критерії для відбору мишей у різні
групи експерименту.
Наприклад:
1. Група, що отримувала коктейль антибіотиків широкого спектру дії, та контрольна група, яка
отримувала стерильну воду, складалися зі специфічних категорій мишей за віком та статтю (3-тижневі
самки мишей ICR).
2. У групах, де застосовувалися різні антибіотики, теж була вибіркова категоризація мишей за типом
антибіотика.
3. В іншому експерименті мишей також розділяли на групи залежно від того, чи отримували вони
антибіотик, та обирали для подальшого аналізу групи з різними титрами віруснейтралізуючих антитіл.
Такий підхід до вибору мишей для експерименту не є рандомізованим і може призвести до спотворень у
висновках дослідження. Для забезпечення об'єктивності і надійності результатів, рандомізований підхід до
відбору пацієнтів або учасників дослідження є більш доцільним.
6.Чи було використане «осліплення»? Якщо так,
опишіть механізм його забезпечення в даному
дослідженні.
На основі цієї інформації можна припустити, що в дослідженні було застосовано
"осліплення" для забезпечення нейтрального оцінювання результатів і уникнення
можливого впливу дослідників на результати.
Механізм забезпечення "осліплення" в цьому випадку може включати недоступність
інформації для дослідників про те, які групи мишей отримували антибіотики та які
були імунізовані вакциною проти сказу. Наприклад, контейнери з мишами можуть
бути марковані або кодовані таким чином, щоб дослідники не знали, до якої групи
вони належать. Крім того, аналіз результатів імунної відповіді та секвенування генів
16S рРНК можуть бути проведені анонімно, без зазначення, до якої групи кожен
зразок належить, щоб уникнути спотворення результатів через свідоме або несвідоме
втручання дослідників.
7. Чи порушувалась збалансованість в процесі дослідження?
2. Інформаційне зміщення: Якщо деякі учасники мають більше інформації або кращий
доступ до ресурсів, це може призвести до спотворення результатів. Це може бути
спричинене недостатньою стандартизацією процедур або різним рівнем досвіду
спостерігачів.
Відсутність базування аналізу на принципі наміру лікувати може призвести до кількох наслідків:
1. Спотворення результатів: Якщо не враховувати намір лікувати, може виникнути перекручення у сприйнятті
ефектів від лікування або інтерпретації його впливу на пацієнтів чи об'єкт дослідження.
2. Неповнота даних: Без наміру лікувати може бути важко визначити, яким чином різні фактори впливають на
результати дослідження. Це може призвести до упущення важливих аспектів взаємодії між лікуванням та
відповіддю організму.
3. Обмежена узагальненість: Якщо результати аналізу не базуються на реальних ситуаціях лікування, вони
можуть бути менш релевантними для клінічної практики або реальних ситуацій у пацієнтів.
У цілому, неврахування принципу наміру лікувати може призвести до заниження достовірності та
узагальненості результатів дослідження.
1 6. Які виміри зв’язку застосовані?
У даному дослідженні були використані наступні виміри зв'язку:
1. Вимір специфічних антитіл: Аналізувалися рівні специфічних антитіл (IgM, IgG) до вірусу
сказу (RABV), а також віруснейтралізуючі антитіла (VNA). Ці виміри дозволяють оцінити
імунну відповідь організму на вакцинацію.
2. Вимір кількості імунних клітин: Аналізувалася кількість Т-фолікулярних хелперних клітин,
В-клітин зародкового центру та клітин, що секретують антитіла (ASC) у лімфатичних вузлах.
3. Секвенування гена 16S рРНК: Проводилося для визначення складу та різноманітності
мікробіома кишечника мишей після лікування антибіотиками.
4. Вимір генерації ASC: Визначали генерацію клітин, що секретують антитіла, як індикатор
вторинної імунної відповіді.
5. Вимір титрів антитіл в групі природної популяції мишей: Аналізувалися титри
віруснейтралізуючих антитіл (VNA) у природної популяції мишей, які отримували вакцини
проти сказу.
Ці виміри зв'язку дозволили дослідникам оцінити вплив лікування антибіотиками на імунну
відповідь організму та мікробіому кишечника.
Завдання 3
1. Які міри зв’язку використані для тестування гіпотези у
обраному Вами дослідженні?
Звичайно, давайте розкриємо значення P-значення та t-критерію Стьюдента більш детально:
P-значення:
1) P-значення (або рівень значущості) вказує на ймовірність того, що спостережувана різниця між групами
(наприклад, учасники, що отримували антибіотики проти контрольної групи) була б отримана випадково.
2) Зазвичай, якщо P-значення менше за певний поріг, частіше 0,05 або 0,01, то ми вважаємо результат
статистично значущим. Наприклад, P < 0,05 означає, що спостережувана різниця статистично значуща на
рівні значущості 0,05.
3) Якщо P-значення менше, ніж 0,05 (або 0,01), це свідчить про те, що є статистично значуща різниця між
групами.
t-критерій Стьюдента:
4) T-критерій Стьюдента - це статистичний тест, що використовується для визначення, чи є різниця між
середніми значеннями двох груп статистично значущою.
5) Він обчислюється шляхом порівняння різниці між середніми значеннями з урахуванням розкиду даних та
об'єму вибірки.
6) Значення t-критерію та P-значення вказують на те, наскільки вірогідно отримати такі або більш
екстремальні результати при умові, що нульова гіпотеза (зазвичай вона стверджує відсутність різниці) є
правильною.
7) Чим більше значення t і чим менше P, тим більша вірогідність, що спостережувана різниця між групами є
статистично значущою.
Отже, P-значення та t-критерій Стьюдента використовуються для визначення статистичної значущості різниці між
групами та надають нам засоби для вироблення обґрунтованих висновків на основі наявних даних.
2. Поясніть їх точне значення для Вашого кейсу.
Довірчий інтервал є інструментом, який дозволяє оцінити діапазон можливих значень для
параметра популяції на основі вибіркових даних. Він вказує на те, наскільки точно оцінка
параметра може бути зроблена на основі даного вибору.
Тобто НR = 0.9
95% CI від 0.835808 до 0.9641918.
6. Чому недостатньо вказати р-значення?
Р-значенн є статистичною мірою, яка вказує на ймовірність отримання спостережень або
більш екстремальних результатів, що базуються на нульовій гіпотезі про відсутність
зв'язку або ефекту. Це значення є корисним для оцінки статистичної значущості
результатів дослідження або аналізу.
Однак, р-значення само по собі не дає повної інформації про розмір або практичне
значення зв'язку або ефекту між змінними. Воно лише вказує на те, наскільки вірогідно
отримати такі або більш екстремальні результати у разі припущення про відсутність
зв'язку.
7. Які типи аналізу даних використані у обраному Вами
дослідженні?
Прогностичне значення тесту: Прогностичне значення тесту, який використаний (непрямий ELISA
для вимірювання рівнів RABV-специфічних ізотипів IgM, IgG та IgG), полягає в його здатності виявити
наявність або відсутність антитіл до вірусу сказу у зразках сироватки мишей. Це дозволяє оцінити
імунну відповідь мишей на вірус сказу та визначити ефективність захисного імунного відгуку.
Результати:
RABV-специфічні ізотипи IgM, IgG та IgG у зразках сироватки мишей вимірювали за допомогою
непрямого ELISA, як описано раніше. 23 Коротше кажучи, 500 нг на лунку очищених білків віріону
RABV використовували для покриття лунок 96-лункових планшетів протягом ночі при 4°C. Планшети з
покриттям промивали PBS з додаванням 0,05% Tween 20 (PBS-T), блокували 5% знежиреним молоком
протягом 2 годин, потім тричі знову промивали PBS-T. Серійні розведення сироватки розподіляли по
лунках, а планшети інкубували 2 години при 37°C. Планшети промивали PBS-T, а потім інкубували з
антитілами, кон’югованими з пероксидазою хрону (HRP) (IgG (1:2000), IgG1 (1:1500), IgG2a (1:1500)
або IgG2b (1:2000)) (Boster, Wuhan, Китай) при 37°C протягом 1 години. Потім планшети фарбували 100
мкл тетраметилбензидинового (ТМВ) субстрату (Biotime Biotechnology, Шанхай, Китай) у темряві
протягом 15–30 хвилин, а потім 50 мкл 2 М сірчаної кислоти. OD 450 вимірювали за допомогою
багатофункціонального приладу для маркування ферментів SPARK10M (TEACN, Австрія).
3. Чи обстежували пацієнтів за допомогою «Золотого
стандарту»? Чому?
Тфк. За допомогою "Золотого стандарту " - імунологічний аналіз крові для вимірювання рівнів IgM, IgG та
віруснейтралізуючих антитіл, має наступні обгрунтування:
1. Надійність і точність: Імунологічний аналіз крові є визнаним стандартом для діагностики і відстеження
імунного відгуку на певне захворювання, таке як інфекція вірусом сказу. Цей метод є добре вивченим і
визнаним у медичній практиці, тому його використання дозволяє отримати достовірні результати.
2. Об'єктивність і відтворюваність: Імунологічний аналіз крові базується на вимірюванні конкретних
біомаркерів, таких як рівні антитіл, які можна об'єктивно виміряти і порівняти. Це дозволяє отримати
конкретні числові значення, які можна використовувати для аналізу та порівняння результатів між
пацієнтами.
3. Порівняльна оцінка ефективності лікування: Використання "Золотого стандарту" дозволяє порівняти
ефективність різних методів лікування або процедур та оцінити їх вплив на імунну відповідь пацієнтів.
Наприклад, у даному випадку, досліджувалося, як лікування антибіотиками впливає на рівні антитіл та
імунну відповідь на вірус сказу.
Отже, використання "Золотого стандарту" у вигляді імунологічного аналізу крові є обґрунтованим, оскільки
цей метод є надійним, об'єктивним і відтворюваним і дозволяє отримати важливі дані для клінічного аналізу
та прийняття рішень у медичній практиці.
4. Чи був обрахований LR?
Ні, коефіцієнт співвідношення вірогідностей (LR) не був розрахований у даному
дослідженні.
5. Як він розраховується?
Коефіцієнт співвідношення вірогідностей (LR) - це співвідношення двох
вірогідностей певного результату тесту: вірогідності цього результату у осіб з
захворюванням і вірогідності такого ж результату у осіб без захворювання.
6. Яку інформацію він надає?
LR вказують на те, як певний результат діагностичного тесту підвищить або знизить перед-тестову
оцінку ймовірності «хвороби», що розглядається.
■ LR = 1,0 означає, що після-тестова імовірність захворювання така ж, як і перед-тестова.
■ LR > 1,0 означає, що після-тестова імовірність хвороби вища за перед-тестову.
■ LR < 1,0 означає, що після-тестова імовірність хвороби менша за перед-тестову.
Таким чином, високі і малі значення LR можуть докорінно модифікувати оцінку ймовірності
захворювання. Наприклад, LR =10,000 вказує майже на 100% наявність захворювання навіть коли до тесту
ми оцінили її як 1 %.
Таблиця інтерпретації значень LR така:
■ LR >10 або ж <0.1 значно модифікують перед-тестові оцінки і чітко (з високою після-тестовою
ймовірністю) визначають стан пацієнта.
■ LR у проміжках 5–10 і 0.1–0.2 теж модифікують перед-тестові оцінки і звичайно досить чітко
визначають наявність захворювання у пацієнта
■ LR у проміжках 2–5 і 0.5–0.2 майже не модифікують перед-тестові оцінки і рідко модифікують тактику
ведення пацієнта.
■ LR у проміжках 1–2 та 0.5–1 не модифікують перед-тестові оцінки і тактику ведення пацієнта.
Завдання 5
1. Чи мета-аналіз який Ви обрали стосується сфокусованого
запитання?
https://www.researchgate.net/figure/Meta-analysis-of-specific-microbiome-associated-with-van
comycin-treatment-A-B-LEfSe_fig5_343815304
На жаль, немає прямої згадки про узгодженість між рецензентами щодо вибору та оцінки
досліджень у цій статті. Однак, можна припустити, що затвердження досліджень Комітетом
з наукової етики університету свідчить про те, що результати були ретельно переглянуті та
затверджені експертами відповідно до встановлених стандартів. Таким чином, можна
вважати, що узгодженість між рецензентами щодо оцінки досліджень була належним чином
забезпечена через процес оцінки Комітету з етики.
Імовірність результатів дослідження вказує на те, наскільки ймовірно те чи інше явище, знання чи
висновок випадково чи в реальності. У статистиці та дослідженнях ймовірність грає важливу роль у
визначенні достовірності результатів та прийнятті рішень.
Зазвичай ймовірність виражається числовим значенням від 0 до 1, де 0 означає абсолютну неможливість
події, а 1 - абсолютну можливість. Наприклад, ймовірність отримати герб підкидаючи адекватну монету
дорівнює 0.5.
У контексті досліджень імовірність результатів може вказувати на ймовірність отримати такі саме чи більш
екстремальні результати випадково (припустимо, якщо нульова гіпотеза вірна). Це важливо при проведенні
статистичних тестів та прийнятті рішень на основі отриманих даних.
Наприклад, якщо p-значення (ймовірність) дорівнює 0.05, це означає, що припущення, що реальний ефект
відсутній і отриманий результат випадковий, вірогідне лише на 5%. В такому випадку можна відхилити
нульову гіпотезу на рівні значущості 0.05.
Ймовірність допомагає визначати ступінь впевненості у висновках та робити обґрунтовані висновки з
результатів дослідження.
2. Що таке похибка?
Похибка в дослідженні вказує на відхилення між результатами вимірювань чи висновками та
дійсними значеннями чи станом дійсності. Це концепція, яка вказує на неточності, які можуть
виникнути під час проведення дослідження чи вимірювань.
Типи похибок :
■ Систематична похибка (bias): спрямована похибка, яка виникає внаслідок систематичних недоліків у
дослідженні, вимірюванні чи аналізі. Вона може призводити до систематичного відхилення результатів
від дійсних значень.
■ Випадкова похибка: виникає внаслідок випадкових факторів, які впливають на вимірювання чи
результати. Ця похибка є непередбаченою та може змінюватися в різних випробуваннях.
■ Селекційна похибка: виникає, коли обрані для дослідження об'єкти не є репрезентативними для
загальної популяції, що може спричинити неточності у висновках.
■ Інформаційна похибка: похибка, яка виникає внаслідок неточної чи неправильної інформації, яка
подається дослідникам або яку вони збирають.
■ Похибка вимірювання: виникає під час вимірювань через неточність апаратури, неправильне виконання
вимірів або інші технічні аспекти.
■ Конфаундінг: похибка, яка виникає, коли інші фактори або змінні впливають на результати дослідження,
і ці впливи не були адекватно враховані.
Оцінка застосовності:
1. Чи пацієнти, дані про яких Ви знайшли, підходять до Вашого
клінічного випадку?