Professional Documents
Culture Documents
Абдомінальний компартмент синдром
Абдомінальний компартмент синдром
Абдомінальний компартмент синдром
КОМПАРТМЕНТ-СИНДРОМ
Лазарович Марія
Синдром черевної порожнини (СЧП) (Abdominal Compartment Syndrome) - це поліорганна недостатність, зумовлена
підвищенням внутрішньочеревного тиску (ВЧТ).
В англійській літературі внутрішньочеревну гіпертензію розглядають окремо від синдрому черевної порожнини тому, що гіпертензія не завжди
призводить до його розвитку. Деякі автори, щоб уникнути термінологічної плутанини між внутрішньочерепною гіпертензією і синдромом
черевної порожнини, рекомендують називати останній синдромом черевної порожнини (СЧП).
У пацієнтів після планової лапаротомії тиск в черевній порожнині може досягати 13 мм рт. ст. без розвитку СІАГ.
При підвищенні ІАГ до 35 мм рт.ст. (48 см вод.ст.) і вище синдром інтраабдомінальної гіпертензії (СІАГ) розвивається
в 100% випадків з високим ризиком летального результату.
За походженням виділяють:
• Первинний СІАГ, який є наслідком патологічних процесів, що
розвиваються безпосередньо в самій черевній порожнині
(абдомінальна травма, розрив аневризми черевного відділу аорти,
гемоперитонеум, гострий панкреатит, поширений перитоніт, черевна
гематома тощо).
• Вторинний СІАГ характеризується присутністю підгострої або
хронічної ІАГ, причиною якої стала екстраабдомінальна патологія
(сепсис, "капілярний витік", великі опіки або інші стани, які потребують
масивної інфузійної терапії; найчастіше розвивається у пацієнтів з
опіками).
• Поворотний СІАГ (третинний) являє собою повторну появу
симптомів, характерних для СІАГ, на тлі розрішення картини раніше
виниклого первинного або вторинного СІАГ. Часто цей стан називають
"феномен другого удару".
Поворотний СІАГ може розвиватися на тлі наявності у хворого
"відкритого живота" (open abdomen compartment syndrome) або після
раннього зашивання черевної порожнини наглухо (ліквідації
лапаростоми).
Третинний СІАГ характеризується достовірно високою летальністю.
У розвитку Синдрому інтраабдомінальної гіпертензії
відіграють роль певні сприятливі фактори
Вважається, що зниження гломерулярної фільтрації настає при ІАГ > 10-15 мм рт. ст. (14-20 см вод. ст.), а анурія
розвивається при ІАГ > 30 мм рт. ст. (41 см вод. ст.).
Слід зазначити, що після розрішення СІАГ гемодинамічні показники і функція зовнішнього дихання відновлюються досить
швидко, а ниркові порушення зберігаються протягом тривалого часу.
Вплив інтраабдомінальної гіпертензії на органи черевної порожнини:
● знижується спланхнічний кровотік;
● порушується мікроциркуляція, що веде до тромбоутворення в дрібних судинах, ішемії кишкової стінки, її
набряку з розвитком внутрішньоклітинного ацидозу; це призводить до транссудації та ексудації рідини,
що посилює ІАГ, утворюючи порочне коло (при підвищенні тиску вже до 15 мм рт. ст. (20 см вод.ст.);
● Розвиток ішемії кишкової стінки (при збільшенні внутрішньочеревного тиску до 25 мм рт. ст. або 34 см
вод.ст.), призводить до транслокації бактерій та їх токсинів у мезентеріальний кровотік і лімфовузли,
● порушується лімфодинаміка по грудній лімфатичній протоці (при внутрішньочеревному тиску 30 мм рт.
ст. або 41 см вод.ст.), що призводить до подальшого збільшення інтраабдомінального об'єму і, як
наслідок, ІАГ;
● відбувається додаткова секвестрація рідини в інтерстиціальний простір, набряк кишечника і
підвищення ІАГ за рахунок зниження СВ, олігурії, а також масивної інфузійної терапії, чим і замикається
порочне коло
● знижується доставка кисню на тканинному рівні, що проявляється гіпоксією, ішемією, розвитком
анаеробного шляху метаболізму.
В результаті виділяються біологічно активні речовини, що ушкоджують ендотелій, медіатори
неспецифічного запалення і вазоактивні субстанції, збільшується проникність ендотелію, набряк
інтерстицію, що посилює ішемію і трансмембранний транспорт та несприятливо відображається на
спроможності анастомозів і загоєнні післяопераційних ран.
Ці неспецифічні зміни розвиваються набагато раніше від клінічно помірних проявів СІАГ.
Вплив інтраабдомінальної
гіпертензії на центральну
нервову систему:
● підвищується
внутрішньочерепний тиск,
наймовірніше за рахунок
утрудненого венозного відтоку
по яремних венах внаслідок
підвищеного
внутрішньогрудного тиску і
ЦВТ, а також впливу ІАГ на
ліквор через епідуральне
венозне сплетення;
● знижується перфузійний тиск
головного мозку.
Клініка
Клініка не є специфічною.
Симптоматика включає симптоми основного захворювання:
• абдомінальний біль
• напруження м’язів передньої черевної стінки
• мелена
• нудота та блювання
• і неспецифічні симптоми органної дисфункції / недостатності
– утруднене дихання, зниження виділення сечі, синкопе,
парез кишківника
Діагностика
Діагностика синдрому інтраабдомінальної гіпертензії – абдомінального компартмент-синдрому:
• лабораторні обстеження(розгорнутий загальний аналіз крові,біохімічний аналіз крові; амілазу, ліпазу
сироватки;протромбіновий час, АЧТЧ, якщо пацієнт є гепаринізованим; маркери ураження
міокарду;рівень сечовини,рівень лактату
• комп’ютерна томографія черевної порожнини
• УЗД УЗД дослідження – наявність рідинних утворів,
• вимірювання інтраабдомінального тиску вільної рідини в черевній порожнині, ознак
запальних змін жовчного міхура та жовчних шляхів,
гепато- та спленомегалію, порушення цілісності
паренхіматозних органів
Респіраторна підтримка