Хвороба Альцгеймера

або чума 21 століття

 Хвороба Альцгеймера — один з різновидів деменції, що
уражає близько 6% (одного з 16) людей віком понад 65
років(є і молодші види).Уражається «сіра речовина»
головного мозку, що призводить до втрати пам’яті і
прогресуючого слабоумства. Морфологічні ознаки
хвороби: накопичення бляшок ß-амілоїду та
Августа Детер нейрофібрилярних пучків з тау біка(tau protein).
Клінічні типи хв. Альцгеймера:
-пресенільний(тип 2) – розвивається, як правило, в
передстаречому віці й характеризується поступовим
прогресуванням порушень пам'яті, інтелектуальної
діяльності, вираженими розладами мовних функцій,
порушенням координації рухів і просторової діяльності;
- сенільний (тип 1) – починається в старечому віці з
малопомітних порушень пам'яті, зниження
інтелектуальних здібностей, які призводять до зниження
вищих кіркових функцій
Алоїс Альцгеймер
1864-1915
 Фактори ризику:
Причини хвороби Альцгеймера: -жіноча стать,похилий вік
-спадкова схильність; -депресія,
-атеросклероз; -високий АТ,
-киснева недостатність; -низький інтелект,
-зниження рівня ацетилхоліну; -цукровий діабет та ін.
-хромосомні порушення; Стадії хвороби:
- специфічні реакції імунітету; 1.Доклінічна
-вплив токсичних речовин; 2. М’якої деменції
-травми (психологічні, черепно-мозкові); 3.Помірної деменції
-віруси. 4.Важкої деменції
Є припущення, що хвороба Альцгеймера 5.Важкого недоумстваТеорії
заразна на білковому рівні. розвитку хвороби:
-Амілоїдна
Спадковий фактор: -Тау-гіпотеза
-ген,що кодує АРР -Холінергічна
-гени преселіну-1 та преселіну2 -Кальцієва
-ген аполіпопротеїну Е-4 та ін -Мітохондріальна
Симптоми хвороби Альцгеймера за стадіями:

1.Доклінічна стадія. Початкові ознаки зниження інтелектуальної діяльності, легка забудькуватість, труднощі у визначенні часу,
неповне відтворення подій.

2.Стадія м’якої деменції. Порушення пам'яті на поточні події,

складності в хронологічному і географічному орієнтуванні, в
розумових процесах, порушення абстрактного мислення, зниження
здатності узагальнювати й порівнювати, неможливість самостійно, без
помилок здійснювати фінансові операції, подорожувати, вести
кореспонденцію.
3. Стадія помірної деменції: втрати пам'яті на події теперішнього часу і
недавнього минулого, але зберігаються давні спогади про молодість,
з'являються вигадані спогади,також: часова і просторова дезорієнтація,
підвищена тривожність, розгубленість, емоційна нестійкість; хворим
необхідна постійна допомога і підтримка
4.Стадія важкої деменції:розлад пам'яті до її повної втрати, хворі
повністю втрачають уявлення про час і навколишнє оточення, не
усвідомлюють себе, втрачається здатність до суджень; люди з такими
порушеннями потребують постійного догляду.
5. Заключна стадія важкого недоумства. Руйнується вся психічна
діяльність хворих,наявні важкі неврологічні розлади, примітивні
рефлекси, насильницькі гримаси плачу і сміху, розвиваються змушені
"ембріональні" пози, епілептичні припадки.
На кожному з етапів захворювання проявляється агресією,
збудженням, занепокоєнням, спробами втечі з дому, сексуальною
розторможеністю, мареннями тощо.Тривалість хвороби від перших
симптомів до смерті становить від 2 до 20 років.

Уільям Утермолен
 Патогенез
Сімейна форма:ген АРР(попередника Спорадична форма:фактори
амілоїду),преселіну-1 та преселіну-2(компоненти ризику.чинники-порушення кліренсу
секретази)-збільшення синтезу амілоїду амілоїду

Порушення метаболізму амілоїду -> відкладення бляшок -> активація медіаторів

запалення,оксидаційний стрес -> пошкодження мембран нейронів ->
гіперфорфорилювання тау-протеїну -> формування нейрофібрилярних клубків ->
дестабілізація мікротрубочок -> дегенерація і загибель нейронів -> порушення
когнітивних функцій.
 Діагностика
Рання діагностика — тести на пам’ять,
вирішення проблем, увагу, лічбу та мову;
дослідження спинномозкової рідини на
β-амілоїд, позитронно-емісійна (ПЕТ) і
комп’ютерну (КТ) томографії, томографія
з використанням фтордезоксиглюкози
(ФДГ-ПЕТ),
остаточна-посмертний розтин
Лікування
Методи реабілітації:
Замісна терапія – заповнення
нейромедіанного дефіциту;
Протективна терапія – спрямована на
збереження пам’яті і когнітивних
функцій мозку;
Психофармакотерапія – покращення
психологічного стану хворого,
відновлення когнітивних функцій;
Лікувальна фізкультура (ЛФК) –
сприяє фізичній активності пацієнта,
відновленню нейронних зв’язків,
поліпшення харчування лобових
часток і мозочка;
Побутові вправи – стимулюють рухову
активність і уважність, тренують
мислення і пам’ять.
 Профілактика
Інтелектуальна активність, в тому числі захоплення грою в
шахи,розгадування кросвордів і регулярне спілкування
корелюють зі зниженням ризику розвитку хвороби
Альцгеймера, однак причинно-наслідковий зв’язок поки не
доведений.
Чинники, що піддаються корекції, – харчування, фізична
активність, ризик серцево-судинних захворювань, прийом
ліків, розумова активність та інші – асоційовані з
імовірністю розвитку хвороби.Прийом певних вітамінів, у їх
числі В12, ВЗ, С і фолієвої кислоти, під час деяких
досліджень був пов’язаний зі зниженим ризиком розвитку
хвороби, проте значущого впливу не виявлено.
Володіння двома мовами асоційоване з пізнішим
початком хвороби Альцгеймера. Деякі дослідження
свідчать про підвищений ризик розвитку хвороби
Альцгеймера у тих людей, чия робота пов’язана з впливом
магнітних полів, попаданням в організм металів, особливо
алюмінію (в тому числі приготування або вживання їжі із
алюмінієвого посуду чи алюмінієвими столовими
приборами).