Духовна культура

епохи Просвітництва
Усе рухалося,
вирувало,
було охоплено
думкою,
як жити далі.
Вольтер
 Просвітництво

Час і місце виникнення

У XVIII ст. в країнах Західної Європи, особливо в
Англії Франції, пізніше у Німеччині.
Соціально-економічні передумови
Криза старої феодальної системи і формування
нових капіталістичних відносин.
Буржуазна революція в Англії (1688 -1689),
Велика французька революція (1789 -1794),
перебудова державних устроїв в європейських
країнах.
 Характерні особливості
Надання великого значення
розуму та досвіду як джерелу
знань.
Критика недосконалого
суспільного ладу, нерівності.
Віра в те, що ідеї можуть змінити
суспільство, що моральне
виховання людини - шлях до
вдосконалення суспільства.
Прагнення повернутися до
сутності природи, бо природа -
розумна.
 Ідеї Просвітництва
1. Культ розуму та науки.
2. Поєднання розуму та природи.
3. Віра в перетворюючу силу ідей та освіти.
4. Визнання впливу суспільного і природного
середовища на формування людини.
5. Надання переваги досвіду.
6. Переосмислення питань світобудови й
суспільного порядку.
7. Проголошення цінності людини незалежно від її
походження, утвердження рівності всіх людей.
8. Виховання гармонійної людини за законами
розуму та природи.
9. Утвердження великої виховної ролі мистецтва в
суспільстві.
 Представники
у філософії - Дж.Локк, К.А. Гельвецій, Е.Е.К. Шефтсбері
у музиці Й.С.Бах, Й.Гайдн, Глюк,
у скульптурі - Е.М.Фальконе, Ж.А.Гудон.

Дж.Локк К.А Гельвецій

К.А.Гельвецій
в літературі

Вольтер, Д.Дідро, Ш.Л.Монтеск’є, Дж.Свіфт, Д.Дефо, Й.В.Гете,

Ф.Шиллер, Г.Е.Лессінг;

Ф.Шиллер Ж.Ж.Руссо Вольтер

 Жанри літератури доби Просвітництва
Жанр Автор, назва твору
Епістолярний роман (роман у листах) Й. В. Гете “Страждання молодого Вертера”,
Ж. Ж. руссо “Юлія. Або нова Елоїза”
Дорожні нотатки, щоденники Л. Стерн “Сентиментальна подорож по
Франції й Італії”, О. Радищев “Подорож з
Петербурга до Москви”
Реалістичний роман
Д. Дефо “Робінзон Крузо”
Сатирично-фантастичний роман
Дж. Свіфт “Мандри Гуллівера”
Філософська повість
Вольтер “Простак”
“Міщанська драма”
Ф. Шиллер “Розбійники”
Комедія
П. Бомарше “Весілля Фігаро”
Трагедія
Й. В. Гете “Фауст”
Соціально-побутовий роман
Г. Філдінг “Історія Тома Джонса, знайди”
Автобіографії
Б. Франклін “Автобіографія”
Наукові, соціально-політичні,
“Енциклопедія наук, мистецтв і ремесел”
критичні статті
 Література епохи Просвітництва

У XVIII ст. паралельно розвивалися

три основні художні напрями -
просвітницький класицизм,
просвітницький реалізм і
сентименталізм, а також існувало
мистецтво рококо.
 Просвітницький класицизм

Представники: Вольтер, Й.В.Гете, Ф.Шиллер. Улюблені

жанри: трагедії, епопеї, оди.

Вольтер Ф.Шиллер Й.В.Гете

 Просвітницький реалізм
за основу бере принцип наслідування
природи, основним естетичним
принципом проголошує правдивість
мистецтва.
Головним об’єктом представники
просвітницького реалізму обрали Д.Дідро

суспільне життя свого часу. Їх

цікавили різні сфери соціального
буття, стосунки між різними
соціальними верствами, вплив
середовища на людину. Вони сміливо
виступали із соціальною критикою,
викриттям несправедливих порядків
і вад суспільства, їх згубного впливу
на людину,
Г.Філдінг
 В.Хогарт “Шлюбний контракт”
Вони сміливо виступали із соціальною критикою, викриттям
несправедливих порядків і вад суспільства, їх згубного впливу на
людину, утверджували в літературі тип активного, діяльного героя.
Митців цікавила доля простої людини, тому вони зображували
звичайних людей зі звичайного життя. Представники Д.Дідро,
Дж.Свіфт, Г.Філдінг, Р.Б.Шерідан. Жанри: роман, повість,
“міщанська” драма, памфлети.
Особливості розвитку мистецтва доби
Просвітництва

XVII ст. є часом видатних досягнень в

європейському мистецтві.
Пануючими в ньому стали два великі
загальноєвропейські стилі:
бароко
класицизм
“Бароко” (від італ. bаrоссо - дивний,
химерний). Бароко увійшло в архітектуру й
музику, живопис й літературу, декоративне
мистецтво.

Найяскравіше цей художній метод проявився в архітектурі.

• Барочні будівлі відрізняються грандіозністю, урочистістю,

• для них характерна складна, примхлива, пишна
декоративність.
• Для бароко притаманна здатність поєднувати
непоєднуване - умовність та натуралістичну конкретність,
наївну простоту та ускладненість, фантазії та реальності.
• Барочному стилю властиві зовнішній блиск, парадність,
декоративність, театральність, прагнення до екзотики,
нечуваного і незвичайного.
 Особливості художнього стилю бароко

Найяскравіше цей художній метод проявився в архітектурі.

• урочистістю,
Барочні будівлі відрізняються грандіозністю,
складною, примхливою, пишною
декоративністю.
• Для барокко притаманна здатність поєднувати
непоєнепоєднуване – умовність та натуралістичну
конкретність, наївну простоту та ускладненість, фантазії
та реальності.
• Барочному стилю властиві зовнішній блиск, парадність,
декоративність, театральність, прагнення до екзотики,
нечуваного і незвичайного.
 Видатні представники бароко у
живописі

Мікеланджело Караваджо Пітер Рубенс

 Класицизм

Як антитеза бароко виступає класицизм

(від лат. classicus - зразковий) - напрям
у європейській літературі та мистецтві
у XVII - на початку XIX ст.
Він є естетичним вираженням ідей
абсолютизму, тому склався і основний
розвиток одержав у Франції.
 Основні принципи класицизму

• ментальність,
• наслідування античних зразків,
• нормативність творчості,
• раціоналізм,
• моралізаторство.
На перше місце в системі мистецтва висувались
драматургія та театр, центр уваги яких
зосереджується на проблемі взаємодії людини
та суспільства.
 Визначні діячі класицизму

П’єр Корнель Жан Расін

Батіст Мольєр Нікола Буало

Найяскравіший зразок класицизму в
архітектурі
В архітектурі
найяскравішим зразком
• ансамбль
палацу
Версальського

класицизму є ансамбль
Версальського палацу,
збудований в 1668-1689 рр.
за наказом французького
короля Людовіка XIV.
Головними авторами цієї
пам’ятки французького
класицизму були
архітектор Жюль Ардуен-
Мансар та майстер садово-
паркового мистецтва
Андре Ленотр.