Спрощення

в групах
приголосних
 Закономірним явищем в українській мові
є спрощення важких для вимови сполучень
приголосних звуків, що часто відображається
й на письмі.
Буквосполучення Приклади
ждн → жн тиждень — тижня, тижневий
виїзд — виїзний,
здн → зн
проїзд — проїзний
радість — радісний,
стн → сн
якість — якісний
користь — корисливий,
стл → сл
щастя — щасливий
Буквосполучення Приклади
масло — масний,
слн → сн
мисль — умисний
рнц → нц чернець — ченці, ченця
рдц → рц сердець — серце, серцевий
У наступних буквосполученнях перед дієслівним
суфіксом -ну- випадає к.
бризки — бризнути,
зкн → зн
брязкіт — брязнути
блиск — блиснути,
скн → сн
тиск — тиснути
 Немає спрощення на письмі
1) у словах дев’яностники, зап’ястний,
кістлявий, пестливий, хвастливий,
хвастнути, хворостняк, шістнадцять,
шістсот, шістдесят і їхніх похідних:
пестливість, шістнадцятий;
2) у словах брезкнути, верескнути, вискнути,
рискнути, випускний, тоскно, скнара, скніти;
 Немає спрощення на письмі
3) у словах, утворених від іменників іншомовного
походження: контраст → контрастний,
форпост → форпостний, турист →
туристський, гігант → гігантський, студент →
студентство;
4) у давальному та місцевому відмінках однини
іменників жіночого роду I відміни (невістці,
піаністці, хустці) та утворених від них
присвійних прикметниках (невістчин).
 Зверніть увагу!
У словах кістці, шістсот і подібних
спрощення не позначають на письмі, але
воно відбувається у вимові: [к’і́с´ц´і],
[ш’іс:о́т].