ФІЗІОЛОГІЯ

ДИХАННЯ
План:
1. Загальне поняття процесу дихання.
2. Вентиляція легень.
3. Дифузія газів у легенях і їх транспорт кров’ю.
4. Дифузія газів у тканинах.
5. Дослідження функції зовнішнього дихання.
Дихання – сукупність
процесів, що забезпечують
споживання організмом кисню
та виведення вуглекислого газу
Етапи дихання:

1. Вентиляція– обмін газів між атмосферою та

альвеолами.
2. Дифузія - обмін газів між альвеолами та
кров`ю легеневих капілярів.
3. Транспорт газів кров`ю – процес
перенесення О2 від легень до тканин і СО2
від тканин до легень.
4. Обмін О2 і СО2 між кров`ю капілярів і
клітинами тканин організму.
5. Внутрішнє, або тканинне, дихання – процес
перетворення кисню в мітохондріях клітин.
ВЕНТИЛЯЦІЯ
ЛЕГЕНЬ
Бронхіальне дерево
Альвеоли
СУРФАКТАНТ
 Інспіраторні м`язи (м`язи вдиху):

 основні – діафрагма та зовнішні міжреберні м`язи;

 допоміжні – великі та малі грудні, драбинчасті,
трапецієподібні, грудниноключичнососкові м`язи;

Експіраторні м`язи (м`язи видиху):

внутрішні міжреберні м’язи та м`язи
живота.
 ВДИХ -
АКТИВНИЙ !

ВИДИХ -
ПАСИВНИЙ !
ДИХАЛЬНИЙ ЦИКЛ

и
Пауза
Дихальні рухи та зміни тиску в легенях
і плевральній порожнині
 трахея

скляний

ковпак
легені

гумова
мембрана

ВИДИХ ВДИХ
 ПАТОЛОГІЯ ПЛЕВРИ
 ПНЕВМОТОРАКС

 ГЕМОТОРАКС

 ПІОТОРАКС

 ГІДРОТОРАКС
 ДИФУЗІЯ ГАЗІВ
 ОБМІН КИСНЮ ТА
ВУГЛЕКИСЛОГО ГАЗУ
МІЖ АЛЬВЕОЛАМИ ТА КРОВ’Ю
ЛЕГЕНЕВИХ КАПІЛЯРІВ
 Парціальний тиск – це та
частина тиску, яку створює
даний газ у суміші газів.

 Напруга - парціальний тиск

газів, розчинених у рідинах.
ДИФУЗІЯ
 Склад і парціальний тиск (напруга) кисню та
вуглекислого
газу
в різних середовищах.

Кисень Вуглекислий газ

Середовище % мм % мм
рт.ст. рт.ст.
Вдихуване повітря 20,93 159 0,03 0,2
Видихуване повітря 16 121 4,5 34
Альвеолярне повітря 14 102 5,5 40
Артеріальна кров - 96 - 40
Венозна кров - 40 - 46
Тканини - 10-15 - 60
Біля мітохондрій - 0,1-1 - 70
 Киснева ємкість крові (КЄК) – це
та кількість кисню, яка
зв’язується кров’ю до повного
насичення
гемоглобіну.

1 г Нв – 1,39 мл кисню
120-150 г Нв – 190-200 мл кисню
700-800 г Нв – 1000 мл кисню
 Ефект Бора

При збільшенні рівня СО2 і

кислотності крові
дисоціація оксигемоглобіну
зростає і більше кисню
поступає у тканини.
ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІЇ
ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ

ДИХАЛЬНІ
ОБ’ЄМИ
ГІПЕРПНОЕ – ЧАСТЕ І ГЛИБОКЕ
ДИХАННЯ;

ТАХІПНОЕ – ЧАСТЕ І ПОВЕРХНЕВЕ

ДИХАННЯ;

БРАДИПНОЕ – РІДКЕ ДИХАННЯ;

АПНОЕ – ЗУПИНКА ДИХАННЯ.

Сухий повітряний спірометр

Водяний спірометр
Статичні показники дихання:

1. Дихальний об`єм (ДО) – 500 мл

2. Резервний об`єм вдиху (РОВд) – 2500мл
3. Резервний об`єм видиху (РОВид) – 1000мл
4. Життєва ємкість легень (ЖЄЛ) – 4-5 л
5. Залишковий об`єм (ЗО) – 1000мл
6. Загальна ємкість легень (ЗЛ) – 5-6 л
7. “Мертвий простір” (МП) – 150 мл
 Динамічні показники дихання:

1. Частота дихання (ЧД) – 11-16 /хв

2. Хвилинний об`єм дихання (ХОД)=ДОхЧД
5-8 л/хв
3. Альвеолярна вентиляція (АВ)=(ДО-МП)хЧД
4. Максимальна вентиляція легень (МВЛ) –
150-200 л/хв
5. Резерв дихання (РД)=МВЛ-ХОД
Список літератури
Основна:
1. Анатомія та фізіологія з патологією / За ред.
Я.І.Федонюка. –Тернопіль.: Укрмедкнига, 2001.-С.
389-394.
2. Нормальна фізіологія / За ред. В.І.Філімонова.-К.:
Здоров`я, 1994. - С. 382-406.

Додаткова:
1. Кузик І.Я., Вандакурова Г.М. Фізіологія органів і
систем. Метод. реком. для СПРС / Львів, 2009.
2. Курс лекцій з нормальної фізіології / За ред. В.П.
Фекети.- Ужгород, 2003. - С. 136-151.
3. Физиология человека / Под ред. Г.И.Косицкого.-
М.:Медицина, 1985. - C. 292-304.