Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Юридичний факультет

ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

ЛЕКЦІЯ . ТЕМА :
«ДЕРЖАВА ТА ПРАВО НІМЕЧЧИНИ НОВОГО
ПЕРІОДУ»

Викладач: д.ю.н., доцент кафедри історії права та держави

Мацелюх Іванна Андріївна

Київ — 2020
 ПЛАН

1. Особливості розвитку Німеччини у першій половині

XIX ст.
2. Реформи О. Бісмарка в Прусії.
3. Вплив революції 1848 р. на розвиток німецьких
держав.
4.Північнонімецький союз. Об’єднання німецьких
держав.
5. Конституція 1871 р.
6. Державний устрій Німецької імперії у кінці ХІХ – на
початку ХХ ст.
7.Джерела та основні риси права Німеччини нового
періоду.
8.Кримінальний кодекс 1871 р.
9. Цивільний кодекс 1900 р.
 О С О БЛ И В О С Т І Р О З В И Т КУ Н І М Е Ч Ч И Н И У П Е Р Ш І Й
П ОЛ О В И Н І X I X С Т

Не зважаючи на на те , що Німеччина залишалась довго

економічно відсталою , у кінці 18- на початку 19 ст. тут
все-таки розвивалися продуктивні сили , капіталістичне
виробництво , розширювалася зовнішня і внутрішня
торгівля . Проте феодальні виробничі відносини ,
феодальні установи й закони дуже гальмували цей процес,
що уповільнювало економічний розвиток , робило його
нерівномірним у різних частинах країни . Відбувалося
закріпачення селян ,поглиблювався процес
обезземелення ,землі концентрувались в руках поміщиків,
встановлення грошових податків на селян.
Економічна відсталість поглиблювалась політичною
роздробленістю країни, адже німеччина залишалась
децентралізованою.В імперії налічувалось 360
самостійних держав , близько 1500 напівсамостійних
володінь імперських магнатів .
 РЕФ ОРМИ О. БІСМАРКА В ПРУСІЇ

Будучи людиною енергійною, великого розуму і твердої

волі , Бісмарк поставив за мету обє’днати Німеччину
«зверху»,під гегемонією Пруссії.
- Бісмарк явочним порядком упроваджував воєнну
реформу ,домагаючись створення великої і сильної армії. -
Політику «заліза і крові» Бісмарк рішуче й безцеремонно
втілював у життя.
- Бісмарк розпустив опозиційну нижню палату і посилено
готувався – об’єднати Німеччину.
- Згодом Ото пропонує створити рейхстаг загальними
виборами.
- Позбавив права голосу солдатів,жінок,домашніг слуг.
- Згодом ,твердо утримуючи політичну владу, Бісмарк
вводить загальне виборче право
- Добився прийняття низки законів ,проведено реформу
банків,ліквідовано залишки цехів та внутрішніх бар’єрів і
мит,введено єдину систему мір і ваг,єдиний торговельний
кодекс.
 У Р Е ЗУЛ ЬТАТ І ТА КО Ї П ОЛ І Т И К И :
- В 1 8 6 6 Р. Р О З КОЛ ОЛ АС Ь БУ РЖУАЗ Н А
П А Р Т І Я « П Р О Г Р Е С И С Т І В » І С Т В О Р Е Н А Н О ВА
Н А Ц І О Н А Л - Л І Б Е РА Л Ь Н А П А Р Т І Я , Щ О
П О В Н І С Т Ю П І Д Т Р И М У ВА Л А Б І С М А Р К А .
- Д О Б И В С Я О Ф І Ц І Й Н О ГО П Р И Є Д Н А Н Н Я
П І В Н І Ч Н О Н І М Е Ц Ь КО ГО С О Ю ЗУ П І ВД Е Н Н О
Н І М Е Ц Ь К И Х Д Е РЖ А В .
- « З А Л І З О М І К Р О В ’ Ю » , Ш Л Я ХО М « З В Е РХ У»
ЗАВЕРШЕНО ДОВГИЙ І СКЛАДНИЙ ПРОЦЕС
ОБ’ЄДНАННЯ НІМЕЧЧИНИ.
З Н АЧ Е Н Н Я Р Е Ф О Р М :
- У Т В О Р Е Н Н Я Н І М Е Ц Ь КО Ї І М П Е Р І Ї С П Р И Я Л О
Ш В И Д КО М У Е КО Н О М І Ч Н О М У Р О З В И Т КУ
К РА Ї Н И , З М І Н И Л О Р О З С ТА Н О В КУ С И Л В
ЄВРОПІ.
- П І СЛ Я О Б ’ Є Д Н А Н Н Я Н І М Е Ч Ч И Н А С ТА Л А
З А С В О Ї М З Н АЧ Е Н Н Я М І В П Л И В О М ОД Н І Є Ю
З Н А Й Б І Л Ь Ш И Х , Ц Е Н Т РА Л Ь Н И Х Д Е РЖ А В
ЄВРОПИ.
- Ш В И Д КО П ОЧ А Л А Р О З В И ВАТ И С Ь ВА Ж К А
ІНДУСТРІЯ
 В П Л И В Р Е В ОЛ Ю Ц І Ї 1 8 4 8 Р. Н А Р О З В И ТО К Н І М Е Ц Ь К И Х
Д Е РЖ А В

Наприкінці 40-х років політична ситуація в Німеччині ускладнилась економічною кризою та неврожаєм. Виступи селян
загрожували перерости в селянську війну. В березні 1848 року в багатьох містах Німеччини почалися революційні демонстрації
і влада в Бадені, Гессені, Дармштадті, Вюртемберзі перейшла до рук ліберальної буржуазії. Коаліційні буржуазно-дворянські
уряди були створені в Саксонії та Баварії.
В Пруссії було прийнято Конституцію , яка передбалача створення загальноімперських збройних сил ,ліквідацію внутрішніх
митниць , інший указ проголошує відміну цензури.
Далі в берліні закривають газети , розброюється національна гвардія , розпускаються демократичні організації.Тоді ж
населенню Прессії «дарована» ліберальна конституція.
Вона гарантувала свободу слова, зібрань та союзів представництво в палатах. Стаття 8 проголошувала недоторканість приватної
власності. Разом з тим королівська влада проголошувалася «Божою милістю». Король отримував у повноваження право
абсолютного вето, безконтрольного управління армією, оголошення війни. Зберігалося попереднє карне законодавство та
податкова система, вводилися певні обмеження виборчого права.
• Уже 30 травня 1849 р. король видав т. зв. «трикласний виборчий закон», яким була здійснена
відміна загального виборчого права.
31 січня 1850 р. Пруссія знову ж таки з рук короля, а не ландтагу, одержала нову
конституцію, за якою двопалатний парламент отримав право вотування законів,
затвердження бюджету та податків.
До середини ХІХ ст. авторитет Австрії серед німецьких держав став помітно падати.
Революція 1848 року в Угорщині, як і в інших німецьких державах, зазнала поразки. Однак
австрійський уряд був змушений скасувати деякі феодальні порядки.

Наявність численних пережитків феодалізму, слабкість буржуазії були причиною

сповільнених темпів економічного розвитку Австрії та збереження абсолютної монархії
навіть після революції 1848 року.
 ПІВНІЧНОНІМЕЦЬКИЙ СОЮЗ

• Оскільки Австрію назавжди виведено з Німецького

союзу,Прусія розпочала створювати єдину Німецьку імперію .
4 серпня 1866 р . Бісмарк звернувся до правителів усіх
німецьких держав з пропозицією про утворення нового
Німецькогоо союзу на чолі з Прусією.
У грудні 1866 р.представники 18 німецьких держав і трьох
вільних міст - Гамбурга , Бремена і Любека з’їхались до
берліна, де підписали угоду про створення Північнонімецького
союзу.
Поза союзом залишились крім Австрії ще Баварія ,
Вюртемберг, Баден і частина Гессен-Дармштадта .На початку
1867 р . Відбувся установчий рейхстаг союзу , який прийняв
Конституцію , згідно якої Північно німецький союз очолював
Президент , яким став пруський король.
У його руках зосереджувалась уся повнота влади : він був
головнокомандувачем «союзної армії» , оголошував війну і
укладав мир, відав зносинами з чужоземними державами ,
призначав міністрів і службових осіб союзу , затверджував
• Важливу роль відігравала посада
союзного канцлера , яку Бісмарк
створив для себе . Канцлера призначав
Президент незалежно від будь-якої
парламентської більності. Канцлер мав
широкі повноваження . Відомства
(міністерства ) очолювали статс-
секретаі ,яких призначав канцлер.

Передбачалося створення союзного парламенту , який

складався з двох палат – нижньої ( рейхстаг) та верхньої
( бундестаг-созна рада).Розраховуючи завоювати симпатії
широких народних мас , Бісмарк запропонував
створювати рейхстаг загальними виборами , де й
позбавив права голосу солдатів , жінок і домашніх слуг.
Хоча на папері рейхстаг користувався доволі широкими
повноваженнями : приймав закони , затверджував
бюджет , але насправді його права паралізовували
Президент і верхня палата.
 Деякі німецькі держави , що увійшли до складу союзу ,
зберегли своїх монархів , свої конституції . Але
найважливіші справи відійшли до відання союзних органів .
Створення Північнонімецького союзу фактично розв’язало
питання про об’єднання Німеччини взагалі .Буржуазія ,
засліплена військовими успіхами Прусії , фактично
відмовилася від бажання продовжувати боротьбу за
політичні свободи . Об’єднання Німеччини «зверху»
примирило ліберальну буржуазію з політикою Бісмарка .
Зрештою, ідучи на поступки буржуазії , вводить загальне
виборче право ,впорядковує грошову систему , проводить
реформу банків .
Із утворенням Північнонімецького союзу ні панівні
юнкерські кола , ні буржуазія не вважали справу об’єднання
завершеною , оскільки поза межами цього союзу
залишилось чимало держав ,які не бажали втрачати свій
суверенітет.
 ОБ’ЄДНАННЯ НІМЕЦЬКИХ ДЕРЖАВ

Франція , на думку Бісмарка ,була була останньою

перешкодою до об’єднання Німеччини , тому шукав
привід війни з Наполеоном , яка була оголошена
Францією 19 липня 1870 р .
Наслідком війни стали революційні виступи в містах
Франції , тому 4 вересня монархію було повалено і
проголошено республіку .
Отож , останню перешкоду було ліквідовано .
18 січня 1871 р. У Версалі зібралися всі монархи і
представники німецьких держав . У святковій обстановці
було проголошено перетворення північнонімецького
союзу на Загальнонімецький , на імперію.
Так « залізом і кров’ю» завершено довгий і складний
процес об’днання Німеччини. Воно вібувалося під
керівництвом пруської воєнщини і юнкерства та
відповідало інтересам німецької буржуазії ,зміцнивши її
союз з бункерством .
 КО Н С Т И Т У Ц І Я 1 8 7 1 Р.

• ПЕРЕДУМОВИ :
- Об’єднання Hімеччини під керівництвом Пруссії наклало
відповідний відбиток на державний устрій та політичний
режим.
- Реакційне прусське юнкерство і воєнщина міцно закріпили
за собою панівне місце в об’єднаній Німеччині.
- На відміну від інших свропейських країн, у Hімеччині
розвиток промисловості й торгівлі, виникнення монополій і
т.ін. не привели до політичного панування буржуазії. Вона
поступилася місцем юнкерству і воснщині, боячись
пролетаріату, ріст якого ставав дуже помітним. Налякала
буржуазію й Паризька комуна у Франції, а тому вона
відмовилася навіть від своїх поміркованих вимог
ліберального характеру, які висувала раніше. Страх перед
революцією значною мірою штовхнув її до блоку з
дворянством, блоку, в якому явну перевагу мало юнкерство.
- Панівне положення Пруссії в Німецькій державі та
юнкерства як домінуючої верстви було закріплене в
Конституції Німецької імперії, розробку якої розпочали в
• У березні 1871 р. зібрався установчий рейхетаг, який
до 16 квітня виробив і прийняв Конституцію. в основу
якої покладено Конституцію Північнонімецького союзу".
-Конституція не створила унітарної Німецької держави.
Німеччину оголошено союзною державою, федерацісю
22 монархій, серед яких 4 королівства (Пруссія, Баварія.
Вюртемберг, Саксонія), 6 великих герцогств, 5 герцогств,
7 князівсв.
-До федерації входило також три вільні міста (Гамбург,
Бремен, Любек). Ельзас і Лотарингію оголошено
окремою імперською провінцією, яка підпорядковувалась
безпосередньо імператору і якою управляв його намісник.

-Згідно и Конституцією загальноімперська влада

належала імператору, імперському канцлеру і
двопалатному парламенту.
- Главою держави, імператором, оголошено прусського
короля. Влала його була спадковою. Конституція наділила
імператора надзвичайно широкими повловаженнями.
• - Згідно Конституції імператор : виступав представником імперії в
міжнародних відносинах, оголошував війну та укладав мир, був
головнокомандувачем армії , мав право входити в союзи , право
відкривати і закривати сесії парламенту , видавав постанови
- Імператор призначав імперського канцлера – єдиного
загальноімперського міністра , який головував у верхній палаті
парламенту і керував її діяльністю, ніс відповідальність лише перед
імператором.
-Парламент складався з двох палат : верхньої(бундестагу) і нижньої
(рейхстагу).
- Союзна рада володіла широкими повноваженнями : мала право
законодавчої ініціативи , виносила рішення про так звану екзекуцію,
видавала необхідні для реалізації імперського законодавства
адміністративні розпорядження та інструкції.
- Нижню палату парламенту обирало населення на три роки на
підставі загального , прямого та таємного виборчого права.
- Нерівноправне положення палат закріпловалося ще й тим, що
coюзна рада могла засідати самостіино, незалежно від рейхстагу, а
рейхстаг міг бути скликаний лише в період засідань верхньої палати.
Союзна рада, зрештою, мала право виносити постанову про розпуск
рейхстагу і проведення нових виборів, яку, щоправда, мав затвердити
імператор.
- Конституція не мала розділу про права громадян. Вона навіть
формально не проголошувала принцип « народного
суверенітету» , який повністю суперечив би консервативним
уявленням правлячих кіл про державну владу монарха.
- Був окремий розділ присвячений військовій справі .Уведено
військову повинність
- Конституція залишила певну автономію імперським державам-
вони зберегли своїх монархів , могли мати власні збройні сили .
Отже, створений Конституцісю 1871 р. державний устрій
Hімеччини, як і її політичний режим, мали яскраво виражений
поліційно- бюрократичний характер зі слабким парламентом і
напівабсолютистською владою імператора. Конституція
закріплювала політичне панування юнкерства, повне безправ'я
народу, забезпечувала панівне положення в Німецькій імперії
реакційної прусської юнкерської монархії. Недарма пізніші
демократичні дослідники писали про німецьку державу, що вона
представляла собою не що інше, як обшитий парламентськими
формами, змішаний з феодальними придатками, бюрократично-
поліційний військовий деспотизм.
 Д Е РЖ А В Н И Й У С Т Р І Й Н І М Е Ц Ь КО Ї І М П Е Р І Ї У К І Н Ц І Х І Х –
Н А П ОЧ АТ КУ Х Х С Т

• Державне правління було наступним:

1) імператор (кайзер) - обов'язково король Пруссії;
2) імперський канцлер;
3) союзний рада;
4) рейхстаг - загальноімперський парламент Гегемонію
Пруссії в Німецькому союзі держав визначав той факт, що
імператором Німеччині міг бути тільки прусський король,
який набуваючи необмежені права з управління державою: у
його віданні були озброєні сили, затвердження
законопроектів, скликання і розпуск парламенту (рейхстагу)
, монетна система, залізничне справа, пошта, телеграф.
Імператор міг призначати й зміщати канцлера - єдиного
загальноімперського міністра, який був відповідальним
лише перед імператором. Всі державні відомства
підпорядковувалися канцлеру і вважалися лише його
співробітниками.
• Союзна рада не обиралася, а складалася з представників німецьких держав. Функції рейхстагу зводилися до
обговорення проектів нових законів та затвердження бюджету. Прийнятий рейхстагом законопроект ставав
законом лише після затвердження його союзним радою і імператором. Рейхстаг обирався на п'ять років,
формально на основі "загального" виборчого права, але фактично значна частина населення не могла брати
участь у виборах: жінки, чоловіки молодше 25 років, військовослужбовці, жебраки були позбавлені виборчого
права.
• Вищою судовою інстанцією став імперський суд, який
перебував у Лейпцигу. У рейхстазі були представлені всі
великі політичні партії, що існували в країні. Більшість
депутатських мандатів належало консерваторам, який
представляв інтереси прусського юнкерства і великої
буржуазії, а також прусського офіцерства і багатих селян.
У неї входили такі видатні промисловці, як Крупп,
Штумм, Кардорф. Ця партія підтримувала Бісмарка. Дуже
впливовою також була національна - ліберальна партія,
яка висловлювала інтереси великої промислової
буржуазії. Члени партії прагнули "узгодити монархічне
союзну державу з констутіціонним правом". Їхня
програма включала вимоги загального виборчого права,
скасування основних привілеїв, організації органів
місцевої влади на принципах самоврядування та
рівноправності та ін. Ця партія також підтримувала уряд.
 Д Ж Е Р ЕЛ А ТА О С Н О В Н І Р И С И П РА ВА Н І М Е Ч Ч И Н И
Н О В О ГО П Е Р І ОД У

• Джерелами права Німеччини

були :
- Знамениті французькі
кодекси :
Цивільний кодекс 1804 р.
Торговельний кодекс 1807 р.
Кримінальний кодекс 1810 р.
 ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО

- Закріплено право приватних об’єднань на

отримання статусу юридичної особи , визначивши
два їх види : товариства і союзи й установи.
- Визнано за юридичними особами широку
правоздатність , яка охоплювала всю галузь
цивіьного права за винятком правовідносин ,
характерних для юридичних осіб .
- Кодекс передбачав існування так званих
неправоздатних об’єднань .До них віднесено
робітничі союзи і т.ін. Юридично їх було визнано ,
що можна назвати успіхом робітничого руху, але
повних прав юридичної особи вони не мали : могли
виступати в суді , як сторона укладати певні
договори, мати рахунок у банку. Але інших прав
юридичної особи не мали.
 ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО

- Зобов’язання могли виникати за наявності двох основних підстав –

з договору та з недозволених дій.
- Договір розумівся як юридичний зв’язок між двома чи кількома
фізичними чи юридичними особами .Змістом договору могли бути
як якась дія ,так і утримання від неї.
- Коло осіб ,які могли укладати договору було досить широким: це
могли робити й заміжні жінки, й навіть неповнолітні (повноліття
наставало з 21 р.)
-Укладення договору вимагало чіткого волевиявлення сторін «з усіх
пунктів угоди». Для дійсності більшості видів договорів не
вимагалось спеціальної форми. Але для деяких письмова форма була
примусово ,зокрема для угод щодо нерухомості, а також для
абстрактного виду договору .
- Врегульовано багато конкретних видів договорів : купівлі-продажу,
позики, обміну, найму.
- Значну увагу приділено зобов’язанням ,що випливали з
правопорушень .Визнано принцип вини як основу відповідальності
за завдання шкоди .
 ПРАВО ВЛАСНОСТІ І ВОЛОДІННЯ
• - Не було чіткого визначення поняття права власності .
- Власникові речі надавалися повноваження обходитися з річчю на свій розсуд і ви- ключалася можливість впливу
на неї інших осіб . Тобто власнику речі надавалося право всебічного й виключного панування над нею. Кодекс
надавав власникам землі необмежене право не тільки на поверхню, а й на надра й повітряний простір над нею .
- Щодо надр все-таки існувало певне обмеження: копалини, що мали загальнодержавне значення (вугілля, метали,
сіль) оголошено власністю держави (частково, бо певна частка прибутків належала власникові землі). Власник
землі не міг заперечувати проти використання надр і повітряного простору на такій висоті.
-Надавались значні засоби захисту прав добросовісного набувача рухомих речей .
- Було встановлено , що володіння річчю настає з моменту реального заволодіння нею.
 ШЛЮБ І СІМ’Я

-Шлюб був світським , а не церковним

інститутом.Заборонялося вступати в шлюб , якщо існував чи
не був розірваний попередній.
- Шлюбний вік для дівчат 16 років , а для хлопців – 21
рік.Для неповнолітніх на шлюб вимагалася згода
батьків.Розлучення допускалось,але за підстав якщо один із
подружжя навмисне покинув іншого або систематично
порушував свої обов’язки.
- Закріплювався принцип домінування чоловіка у
загальносімейних справах ,а дружина мала право і «була
зобов’язана завідувати спільним господарством».
-Закріплювався принцип спільного майна з правом чоловіка
користуватися і управляти ним, у тому числі і майном
дружини , яке належало їй до шлюбу чи набуте нею під час
нього.
- Неповнолітні діти перебували під владою батьків .Батько
мав право користуватися майном дітей.
 ШЛЮБ І СІМ’Я.СПАДКОВІ
ПРАВОВІДНОСИНИ

- Спадкові правовідносини певним чином базувалися на

давньому німецькому праві, частково на звичаєвому .
-Не існувало обмежень категорій спадкування за законом.За
відсутності близьких кровних родичів спадкували родичі з будь-
яких віддалених ступенів.
- Особливе правове становище було у одного з подружжя ,який
пережив іншого: він(вона) спадкував лише частку померлого –
від чверті до половини за наявності спадкоємців перших двох
ліній , а також діда і баби.
- Зафіксовано і спадкування за заповітом .Проголошувався
принцип свободи заповіту з правом «усунути від спадкування за
законом» родичів чи дружину (чоловіка).
 К Р И М І Н А Л Ь Н И Й К О Д Е К С 1 8 7 1 Р.

Крмимінальний кодекс Північнонімецького

союзу було прийнято у 1870. р , а з 15 травня
1871 р. він набуває чинності у всій Німеччині.
- Кодекс складався із вступу і двох частин :
перша – загальна ( про завдання, мету і види
покарань за злочини, проступки , принципи їх
розмежування ) , а друга – особлива (про
конкретні правопорушення та покарання за них)
.
- В основу кодексу покладено прусський кодекс
1851 р., але в деяких випадках спостерігається
значна лібералізація системи покарань , зокрема
за антидержавні злочини ( обмежено
застосування смертньої кари , максимальний
термін ув’язнення скорочено – 20 до 15 років ,
передбачено умовне звільнення після відбуття
¾ терміну позбавлення волі ).
 Ц И В І Л Ь Н И Й КОД Е КС 1 9 0 0 Р.

• Прийнятий в 1896 р і вступив в силу з 1 січня 1900 р.

- Німецьке цивільне укладення було побудовано по пандектній
системі. Розгляду окремих інститутів в ньому передувала загальна
частина, що склала першу книгу. У другій книзі містилося
зобов'язальне право. Наступні книги присвячувалися речове, шлюбно-
сімейного та спадкового права.
• - Укладення складалося з 2385 параграфів.
-Автори Німецького уложення прагнули ввести в цивільне право
моральні принципи.
-Особливо багато положень зустрічається в параграфах, присвячених
договірним відносинам, характеристиці суб’ктів права .
- Виділяється два види юридичних осіб : суспільства і установи.
-Закріплено особливий вид об'єднань - неправоздатні союзи або
суспільства, до яких були віднесені об'єднання, що не відповідають
вимогам юридичної особи.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !