Відображення чисел

Фібоначчі в хімії та
в космосі
«…ЛЮДСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЛАСТИВІ
ТРИ ВІДМІННІ ОСОБЛИВОСТІ:
ФОРМА, ЧАС І СТАВЛЕННЯ, -
І ВСІ ВОНИ ПІДКОРЯЮТЬСЯ СУМАЦІЙНІЙ
ПОСЛІДОВНОСТІ ФІБОНАЧЧІ».
РАЛЬФ ХЕЛЬСОН ЕЛІОТ
Числа Фібоначчі в хімії
• Одним з фундаментальних хімічних законів є закон сталості
складу хімічних сполук.
• Поки вивчали порівняно прості хімічні сполуки, розміщення
атомів в них зазвичай відповідало невеликим числам. Але
коло досліджуваних хімічних сполук розширюється. З'явилися
формули сполук зі стехіометричними коефіцієнтами 7, 9, 15, 21
і т.д.
• А коли почали вивчати склад органічних сполук, про прості
цілочисельних відносинах і говорити стало незручно.
Своєрідним чемпіоном у стехіометрії стала ДНК бактеріофага,
що задається формулою Тут вже мають місце чотиризначні
величини, а не відношення «невеликих» цілих чисел.
• Український хімік Микола Васютинський
досить переконливо показав, що хімічні
сполуки, організовані «по Фібоначчі»,
існують. Йому вдалося виявити
сполучення, засновані на числах
Фібоначчі, при вивченні окислів урану і
хрому. При окисленні урану склад окислів
змінюється не безперервно, а
стрибкоподібно від одного стійкого
з'єднання з цілочисельними
співвідношеннями атомів до іншого. Між
оксидами урану і утворюється цілий ряд
проміжних сполук, у яких відношення
атомів дорівнюють відношенню чисел
Фібоначчі, розташованим через одне.
• Між оксидами урану UO 2 і UO3 утворюється ціла низка проміжних
сполук, склад яких описується формулами U2O5, U3O8, U5O13, U8O21,
U13O34. Давайте перепишемо індекси через одне: 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34.
Знайома послідовність? Як бачимо, у них відносини атомів рівні
відносинам чисел Фібоначчі, розташованим через одне.
• Ми вже знаємо, що таке ставлення межі прагне золотої пропорції. Кожен із
описаних оксидів урану може бути представлений у вигляді суми двох
граничних оксидів ряду UO2 і UO3, взятих у різних пропорціях,
наприклад: U 5O13 = 3UO3 + 2UO2; U 8O21 = 5UO3 + 3UO2. Коефіцієнти
перед оксидами UO 3 і UO2 відповідають розташованим рядом числам
Фібоначчі. Ось і виходить, що склад розглянутих оксидів урану повністю
підпорядковується числам Фібоначчі, розташованим не випадково, а
закономірно. Зауважимо, що аналогічний склад мають оксиди хрому
Cr2O5, Cr3O8, Cr5O13, Cr8O21.
•
• Золотий перетин присутній в
будові всіх кристалів, але
більшість кристалів мікроскопічно
малі, так що ми не можемо
розглядати їх неозброєним оком.
Однак сніжинки, також
представляють собою водні
кристали, цілком доступні нашому
погляду. Всі вишуканої краси
фігури, які утворюють сніжинки,
всі осі, кола та геометричні фігури
в сніжинки також завжди без
винятків побудовані за досконалої
чіткою формулою «золотого
перерізу»
Числа Фібоначчі в космосі
• Природа повторює свої знахідки, як в малому, так і у
великому. За «золотим перерізом» спіралі закручуються у
багатьох галактик, зокрема і галактика Сонячної системи. З
історії астрономії відомо, що І. Тіціус, німецький астроном
XVIII ст., за допомогою послідовності Фібоначчі знайшов
закономірність та порядок у відстанях нашої сонячної
системи. Рукави багатьох спіралеподібних галактик
розташовані відповідно до послідовністі чисел Фібоначчі.
• Числа Фібоначчі та золотий прямокутник

• Числа Фібоначчі тісно пов'язані зі спіралеподібною будовою

багатьох представників живої та неживої природи. Що
називаємо «золотим прямокутником». Золотий прямокутник
має багато незвичайних властивостей. Відрізавши від
золотого прямокутника квадрат, сторона якого дорівнює
меншій стороні прямокутника, ми знову отримаємо золотий
прямокутник менших розмірів.
• Цей процес можна продовжувати до безкінечності.
Продовжуючи відрізати квадрати, ми отримуватимемо все
менші і менші золоті прямокутники. Причому
розташовуватимуться вони по спіралі, яка називається спіраль
Фібоначчі.
• Та й живемо ми теж у спіралі,
адже галактика – це спіраль,
що відповідає спіралі
Фібоначчі.
• На малюнку показані відносні розміри
Землі та Місяця у масштабі.
• Намалюємо радіус Землі. Проведемо
відрізок від центральної точки Землі до
центральної точки Місяця. Намалюємо
відрізок для з'єднання двох даних
відрізків, щоб сформувати трикутник.
Отримуємо золотий трикутник.
• Сатурн показує золоту пропорцію у
кількох її вимірах.
• Діаметр Сатурна дуже близько
знаходиться щодо золотої пропорції з
діаметром кілець. Радіус внутрішньої
частини кілець знаходиться у
відношенні, дуже близькому до
зовнішнього діаметра кілець.
• Відстань планет від Сонця також
підпорядковується золотій пропорції.
• Радіус Місяця стосовно радіуса Землі дорівнює 3:11.
• У парі «Венера-Марс», співвідношення найближчої відстані до найдальшого,
дорівнює 3:11.
• Співвідношення 3:11 це 27,3%. 27.3 днів – середній період активності
сонячних плям.
• Якщо всередині п'ятикутника, утвореного перетином променів пентаграми,
зобразити ще одну маленьку пентаграму, що з'єднує його кути, вона
співвідноситиметься з великою пентаграмою, як «ФІ» у квадраті – (0,618;
0,618) = 0,382
• У такому ж точно співвідношенні знаходяться фізичні розміри Землі та
Меркурія. Окружність земного екватора дорівнює 40075 км, Меркурія - 15329
км. (15329/40075) = 0,38.
• Середня відстань від Сонця до Землі та Меркурія – 0,38.
• Венера здійснює 13 обертів навколо Сонця.
За цей час Земля робить 8 обертів навколо
Сонця. За вісім земних років Земля
зближується з Венерою 5 разів.
• 5 зближень, 8 земних років, 13 оборотів
Венери - це 5-8-13 числа з ряду Фібоначчі!
• Якщо графічно зобразити траєкторію руху
Венери щодо Землі, вийде красива «квітка»
з п'ятьма пелюстками. Поєднавши кінчики
цих пелюсток прямими лініями, ми
отримаємо пентаграму. Венера кожні кілька
років вимальовує навколо нашої планети
пентаграму
• Ці факти - свідчення незалежності
числового ряду умов його прояви, що одна
із ознак його універсальності.