іцит в організмі людини,

його наслідки та
профілактика
Йод — це
мікроелемент,
потрібний організму
для створення
гормонів
щитоподібної залози,
яка регулює наш
метаболізм.

Йододефіцит —
розлади здоров'я,
пов'язані з
нестачею йоду в
організмі людини.
Без йоду не відбувається синтез
гормону щитовидної залози –
тироксину, який контролює і посилює
інтенсивність обміну речовин: водно-
сольового, обміну білків, жирів і
вуглеводів, теплообміну в організмі,
поділу і росту клітин, роботу печінки і
серцево-судинної системи, створення
фагоцитів – патрульних клітин в крові,
які повинні знищувати чужорідні тіла.
Крім цього саме від цього гормону
залежить стан нервової системи,
емоційний стан людини і її психологічне сполука тироксину
здоров’я. Якщо разом із їжею в організм
надходить недостатньо йоду, то
щитовидна залоза виробляє мало
тироксину. Такий стан називається
йододефіцитом.
Фактори ризику, які можуть спровокувати
йододефіцит:
• Низький вміст йоду в їжі.
• Дефіцит селену.
Селен — це мікроелемент, який життєво
важливий для засвоєння йоду в організмі
людини і для нормального функціонування
щитовидної залози.
• Вагітність.
• Радіоактивне опромінення.
• Стать (ризик виникнення йододефіциту
вищий у жінок).
• Паління.
• Вживання алкоголю.
• Вік. У різному віці можуть виникати різні типи
йододефіциту.
Найчастіше недолік йоду впливає на
роботу нервової системи: людина
стає забудькуватою, у неї
погіршується увага і реакція,
з’являється роздратованість,
сонливість, депресія, слабне імунна
система. Виникають проблеми з
серцем і судинами: аритмія,
підвищується тиск, понижується
рівень гемоглобіну у крові.Одним із
наслідків йододефіциту є збільшення
ваги тіла - тому що тироксину замало
для того, щоб процес витрати енергії
йшов нормальним шляхом і вона
відкладається у вигляді жирових
запасів. Тому якщо ви повноцінно
харчуєтесь і багато рухаєтесь, але не
можете звільнитись від зайвих
кілограмів, то варто звернутися до
ендокринолога - уповільнений обмін є
однією з ознак йододефіциту.
Якщо ж дефіцит йоду давно не поповнюється,
то тканини щитовидної залози починають
розростатися, намагаючись компенсувати
недолік виробництва тироксину кількістю
клітин. Таке збільшення щитовидної залози
називається зобом. Особливо небезпечним є
йододефіцит для вагітних жінок. Якщо цього
мікроелемента не вистачає, вагітність може
перерватись, немовля народитися мертвим
або із серйозною вадою – кретинізмом .Не
менш важко переносить дефіцит йоду
організм дітей: вони відстають в розумовому і
фізичному розвитку. Як правило, це
сповільнює ріст тіла і порушення сприйняття
інформації і мови. Надлишок йоду є таким же
ж небезпечним, як і його недолік. Людський
організм потребує мікроскопічних доз цього
елемента. У великих дозах це просто отрута.
Під час Чорнобильської катастрофи були
випадки важких отруєнь, коли люди з
переляку пили йодну настойку, щоб
захиститися від радіації.
Наслідки нестачі йоду в організмі:
• Відчуття постійної втоми, слабкість,
депресія;
• Збільшення щитовидної залози (зоб);
• Затримка росту у дітей;
• Затримка інтелектуального розвитку у
дітей;
• Зниження розумової активності у
дорослих;
• Порушення обмінних процесів;
• Загроза переривання вагітності
• Рак щитовидної залози;
• Погіршення пам’яті, слуху;
• Підвищення холестерину;
• Сухість шкіри, втрата її еластичності;
• Порушення роботи кишківника;
• Відчуття холоду;
• Різке зниження чи підвищення маси
тіла;
• Набряки;
• Випадіння волосся тощо.
 Скільки потрібно йоду, щоб бути здоровим ?
Залежно від віку добова потреба в йоді складає від 90 до 300 мкг (1 мкг = 1
мільйонна частина грама) .Для жінок добова норма йоду становить 150–
300 мкг, а для чоловіків — до 300 мкг. Норми споживання йоду для дітей:
0–6 років — 90 мкг; 6–12 років — 120 мкг. Більшість мешканців України
щодня споживає лише 40–80 мкг йоду на добу. У зоні найбільшого ризику —
Західна Україна та Чернігівська область, де споживання йоду найменше.
Створити надлишок йоду в організмі досить складно, оскільки 95–98%
йоду, що надходить в організм, виводиться із сечею, а 2–5% — через
кишківник. Експерти вважають безпечною дозу йоду в 1 000 мкг (1 мг) на
добу .У деяких країнах, наприклад у Японії, добове споживання йоду може
досягати 20 мг на добу (20 000 мкг) через уживання морських водоростей
та морепродуктів. В Австралії безпечним вважають споживання до 2 000
мкг йоду на добу для дорослих і до 1 000 мкг — для дітей. За все життя
людина споживає близько 3–5 г йоду — приблизно одну чайну ложку.
Профілактика йододефіциту
Найпростішою профілактикою дефіциту
йоду в організмі є споживання йодованої
солі, насиченої цим мікроелементом. Щоби
знизити ризики йододефіциту, для
приготування щоденних страв замініть
звичайну сіль на йодовану. Щоб уникнути
йододефіциту, до щоденного раціону слід
включити такі продукти: морепродукти
(мідії, кальмари, креветки, ікру); білу рибу
(минтай, хек, тріску та ін.); морську
капусту (ламінарію); овочі (картоплю,
редиску, часник, буряк, томати, баклажани,
спаржу, зелену цибулю, щавель, шпинат);
фрукти (банани, апельсини, лимони, дині,
ананаси, хурму, фейхоа); яйця; молоко;
яловичину; волоські горіхи.