Другорядні члени

речення

Означення
Додаток
Обставина
Другорядними називаються члени речення, пов’язані з
головними або другорядними членами різними видами
зв’язків і смислових відношень.

 Другорядні члени речення, перебуваючи у підрядному зв'яз­ку з

головними, доповнюючи, уточнюючи, пояснюючи їх у тому чи
тому відношенні, водночас є засобом поширення речення.
 Саме завдяки їм поширюється його предикативне ядро, а ре­
чення з непоширеного перетворюється на поширене, набуваю­чи
семантичної й структурної завершености.
Морфологізовані і неморфологізовані члени речення
Морфологізовані члени речення Неморфологізовані члени речення
типова синтаксична функція для частини нетипова (вторинна) синтаксична
мови функція для частини мови
морфологічне і синтаксичне питання морфологічне і синтаксичне питання
однакові різні
де?
як? який? який?
У саду солодко пахне білий цвіт вишні.

солодко - морфологізована обставина у саду - неморфологізована обставина

морфологічне питання - як? морфологічне питання - в чому?
синтаксичне питання - як? синтаксичне питання - де?

білий - морфологізоване означення вишні - неморфологізоване означення

морфологічне питання - який? морфологічне питання - чого ?
синтаксичне питання - який? синтаксичне питання - який?
 Диференційні семантичні і формальні ознаки
Означення виступає другорядним членом речення;
виражає означальні відношення;
залежить від іменника;
другорядний член речення,
що називає ознаку предмета спеціалізовані засоби вираження - прикметникові форми;
і підпорядкований у типових випадках стоїть перед означуваним іменником;
іменникові.

поєднане з означуваним іменником підрядним зв’язком; у

типових виявах способом підрядного зв’язку -
узгодженням;
співвідноситься з позицією атрибута у семантико-
синтаксичній структурі речення;
при актуальному членуванні речення не виявляє позиційної
закріплености, тобто може входити до складу або теми, або
реми, або самостійно їх виражати.
За способом (формою) вираження
підрядного зв’язку

узгоджені узгодження Надходив ясний вечір.

відмінкове
власне
незгоджені прилягання
прилягання
(керування)

Лунає пісня солов’я. Настає час розставатись.

 Узгоджене (морфологізоване) означення
Спосіб вираження Приклад
прикметник З вітром весняним сосна розмовляла (І. Ле).
дієприкметник Сірі води спливали з сірого неба на посірілу
землю (М. Коцюбинський)
займенник прикметникової Він промовив тихо своє ім’я (О. Панченко).
форми
порядковий числівник Вже перший сніг кружляє над землею (М.
Рильський).
прикметник із залежними Схожі на проліски квіти стояли у вазі (І.
словами (прикметниковий зворот) Кирилюк).
дієприкметник із залежними Небо закрило завісою темною заслані срібним
словами (дієприкметниковий серпанком поля (Олександр Олесь).
зворот)
 Неузгоджене (неморфологізоване) означення
Спосіб Ознака Приклад
вираження
іменник у за приналежністю, називає особу, Кошик Марії уже був повний.
родовому якій прямо чи непрямо належить Лабораторія Панасенка винайшла
відмінку без предмет новий газ.
прийменника називає особу, частина тіла якої Нові квіти на килимах рука дівчини
названа головним словом вишиває.
називає тварину чи рослину, орган За високим парканом темніло гілля
чи частина яких названа головним дерев.
словом
називає подію, якою знаменується Дарина часто згадувала день
певний проміжок часу, названий приїзду.
головним словом
за місцем проживання, перебування Країни Європи прагнуть миру.
 Неузгоджене (неморфологізоване) означення
Спосіб Ознака Приклад
вираження
іменник у називає діяча, творця якогось Дихання холоду і ночі розлуки
родовому процесу вітер нам приніс.
відмінку без ознака за її носієм або джерелом Дубів кошлатих набігає тінь.
прийменника

іменник в якісна ознака щодо сорту, розміру, У машині сидів хлопець років
родовому віку вісімнадцяти.
відмінку без
прийменника з
прикметником,
займенником,
числівником
Неузгоджене (неморфологізоване) означення
Спосіб вираження Ознака Приклад

іменник у родовому за матеріалом Її приваблювали прикраси зі срібла.

відмінку з прийменником з
(із)
за походженням Вода з річки була холодною. Чоловік
з Ямищ за криком не міг нічого
сказати.
іменник у родовому за вмістом І вона знайшла трухлявий дерев’яний
відмінку з прийменником з- ящик з-під патронів.
під
іменник у родовому за відсутністю На кормі людина без окулярів.
відмінку з прийменником чогось в предметі,
без особі
іменник у родовому за призначенням Шафа для одягу ховалася в кутку.
відмінку з прийменниками Вона купила ліки від застуди.
від, для
Неузгоджене (неморфологізоване) означення
Спосіб вираження Ознака Приклад
іменник у родовому за просторовими Дорога до Губич була не близька.
відмінку з прийменниками відношеннями, Мені подобається озеро біля лісу. Вона
до, біля, проти місцем живе в будинку проти кінотеатру.

іменник у родовому за причиновими Її надихала радість від перемоги. Від

відмінку з прийменником зв’язками, листків падучих ніжний шерех
від джерелом заплітається в ранковий дим.
іменник у знахідному за призначенням Іринка ніяк не могла знайти в сумці
відмінку з прийменником квиток на виставу.
на
іменник у знахідному за кількістю, Серед майдану стояв будинок на чотири
відмінку з прийменником мірою поверхи.
на з кількісним Купила відро на чотири літри.
числівником
Неузгоджене (неморфологізоване) означення

Спосіб вираження Ознака Приклад

іменник у знахідному відмінку за кількісними Дорога в кілька десятків кілометрів
з прийменником у(в) з характеристиками простяглася перед нами.
кількісним числівником або
іменником з кількісним
значенням
іменник у знахідному відмінку за зовнішнім Нам треба купити зошити в клітинку.
з прийменником у (в) виглядом
іменник у знахідному відмінку за напрямом, Ремонтували дорогу на Київ.
з прийменником на місцем Подорож на Кавказ була важкою.
іменник у знахідному відмінку за кількісно- Ви повинні нарешті подати звіт за рік.
з прийменником за часовими
відношеннями
Неузгоджене (неморфологізоване) означення

Спосіб вираження Ознака Приклад

іменник в орудному за зовнішньою чи Вона жила в будинку з широким
відмінку з прийменником внутрішньою дворищем.
з характерною
особливістю
іменник в орудному за просторовими Квітник перед будинком вабив
відмінку з відношеннями очі красою. Нам повідомили
прийменниками перед, про події за лінією фронту.
під, за за часовими Приготування перед від’їздом
відношеннями забрали у нас багато часу.
іменник у місцевому за просторовими Пожежа виникла у квартирі на
відмінку з прийменником відношеннями третьому поверсі.
на
 Неузгоджене (неморфологізоване) означення

Спосіб вираження Ознака Приклад

іменник у за характерною За кермом сидів чоловік у капелюху.
місцевому відмінку зовнішньою ознакою
з прийменником
у(в)
за видом чи формою Він підійшов до будки в сірих смугах.
предмета
за просторовими Хатина у лісі була дуже стара.
відношеннями
за часовими І ніколи йому не забути оті змагання в
відношеннями юності.
Неузгоджене (неморфологізоване) означення
Спосіб вираження Приклад
присвійний займенник Його погляд був сповнений смутку.
його, її, їх
інфінітив У нього з’явилася думка втекти.
прислівник Дорога ліворуч була небезпечною.

дієприслівник Змагання зі стрільби лежачи ми виграли.

синтаксично нерозкладне В осінню ніч сорок п’ятого року прощання лунали

словосполучення над Дніпром (О. Довженко). Біля вікна сиділа
людина середнього віку.
кратний називний У ланцюжку фонема - морфема - слово - речення
(іменники або числівники) кожна наступна одиниця побудована з попередніх
(Ю. Карпенко). Ми виграли з рахунком два - один.
Можливі трансформації
Нові квіти на килимах рука дівчини вишиває.
Нові квіти на килимах рука дівоча вишиває.

Шум лісу чуємо

Ліс шумить.

Мені подобається озеро біля лісу.

Мені подобається озеро, яке є біля лісу.

яке?
Прикладка Структурно-семантичний різновид означення - прикладка
має такі ознаки
виражається іменником;
Різновид означення,
виражене іменником, перебуває в апозитивних відношеннях з опорним словом;
поєднане формою зв’язку поєднується формою зв’язку - кореляцією;
- кореляцією з опорним
словом, з яким перебуває
в апозитивних є іншою назвою предмета;
відношеннях.
при актуальному членуванні речення не виявляє позиційної
закріплености, тобто може входити до складу або теми, або
реми, або самостійно їх виражати.
Прикладка може називати
значення
характеристику особи за
професією, родом занять
характеристику особи за
національною належністю
характеристику особи за місцем
проживання
характеристику особи за віком
характеристику особи за
родинними стосунками
якісна характеристика особи чи
предмета
видова назва при родовій
видова назва при родовій (рідше)
приклад
лікар-хірург, учений-філолог
дівчина-українка, жінка-італійка
хлопець-львів’янин
хлопець-підліток
дівчина-сестричка
велетень дуб, дівчина- красуня
село Семигори, дядько Самійло,
трава звіробій
Київ-град, Дніпро-ріка
Критерії розрізнення прикладки і означуваного слова
критерій
прикладка конкретніша від головного
слова
власні назви неістот є прикладками до
загальних назв
у словосполученнях, які складаються із
загальної назви і власного імені, по
батькові, прізвища людини, прикладкою є
власна назва
приклад
Мені цікаво було поспілкуватися із дівчиною-
харків’янкою.
Село Троянівка гніздиться в долині (Гр.
Тютюнник).
Професор Буйко й собі завернув на шпиль
Володимирської гірки (Я. Баш).
Не є прикладками
складні терміни хата-лабораторія, плащ-палатка
неприкладкові сполуки синонімічні, хліб-сіль, путь-дорога, срібло-злото,
рівноправні (можна вставити і) щастя-доля, час-годинонька

Основний критерій розрізнення прикладок від неприкладкових сполук слів:

основною ознакою прикладкового словосполучення є його співвіднесеність з
одним поняттям: і прикладка, і пояснюваний іменник є різними назвами
одного предмета: дівчина-красуня, чоловік-вчитель, народ-борець.
Прикладка може залежати

опорне слово приклад

від іменника І лиш могили, древні дідугани, нагадують колишні
буйні дні (М. Драй-Хмара). Вийшла я на Княжу гору
глянути на красень Львів (А. Турчинська).
від займенника Горе нам, невольникам і сиротам, в степу безкраїм
за Уралом (Т. Шевченко).
Неузгоджені прикладки

спосіб вираження приклад

назви творів мистецтва, періодичних
видань, установ тощо, що беруться в
лапки
які поєднані за допомогою слів імені,
пам’яті, на ім’я, на прізвище
Ми були захоплені поемою “Гайдамаки”.
Я познайомився з львів’янином, на ім’я
Богдан.
 Диференційні семантичні і формальні ознаки
Додаток виступає другорядним членом речення;
виражає об’єктні семантико-синтаксичні відношення;
другорядний член у типових випадках виражається іменником (у непрямих
речення, що називає відмінках) або його еквівалентами;
предмет (об’єкт), на у типових випадках стоїть після опорного слова;
який спрямовані або
якого стосуються дія, поєднане з опорним компонентом підрядним зв’язком; у
процес, стан чи ознака. типових виявах способом підрядного зв’язку - керуванням;
співвідноситься з позицією об’єкта у семантико-
синтаксичній структурі речення, хоч і виходить поза її межі,
охоплюючи також позиції адресата, суб’єкта, знаряддя,
засобу тощо;
при актуальному членуванні речення не виявляє позиційної
закріплености, тобто може входити до складу або теми, або
реми, або самостійно їх виражати.
Додаток

Найвиразніша семантична ознака - предметне (об’єктне) значення.

значення власне об’єкта дії Ми печемо хліб. Діти читають книжку.

значення адресата дії Батько читає дитині. Подарували

матері квіти.
значення знаряддя дії Малювали діти олівцями.
Сокирою рубають.
З формального погляду
(залежно від специфіки керування, а також з врахуванням різних
ступенів охоплення об’єкта дією чи станом) виділяють додатки

Я вірші став писать під вечір

прямий золотий (В. Сосюра)

Він командує вже

непрямий батальйоном (О.Зінько).
Прямий додаток означає предмет, на який
безпосередньо переходить дія.
Залежить тільки від перехідних дієслів.

Прямий додаток може означати

 об’єкт фізичної дії (зруйнувати перешкоду, викопати яму,
збудувати школу);
 об’єкт сприйняття (побачити ліс, оглянути виставку);
 об’єкт мислення (уявляти подорож).
Прямі додатки
означають залежать від дієслів приклади

предмет, на який дія переходить бити, ламати, прати, гризти, Вечірній обрій опустив завісу (Л.
повністю, переводячи його в косити, жати, пояснювати, Костенко). Учитель ще раз
інший стан освітити, звеличувати, наповнити пояснив завдання.
спотворювати, білити

означає предмет, який є писати, будувати, зводити, Дві скелі створили печеру (О.
наслідком відповідної дії скликати, створити, відкрити, Досвітній).
сформулювати, влаштувати

додаток конкретизує значення слухати, чути, бачити, розуміти, Чи ж я би терпіла бридкі твої
опорного дієслова, виконуючи ненавидіти, визначати, уявляти, пута? (Леся Українка)
з’ясувальну функцію запевняти, вітати, дивувати,
вчити, пам’ятати, терпіти

додаток залежить від обмеженої лихоманити, морозити, тіпати, Софійку аж тіпало від образи та
кількості перехідних дієслів, які нудити, трясти, трусити злості (А. Дімаров). Платона
можуть бути головними членами лихоманило і заливало потом (А.
односкладних безособових речень Зарудний).
Прямі додатки, залежачи від перехідних дієслів,
виражаються іменниками або займенниками (а також
кількісними словосполученнями) у таких відмінках

у знахідному без прийменника І я згадав своє село (Т. Шевченко).

у родовому без прийменника при
запереченні
у родовому без прийменника із значенням
частковости, т. зв. родовий партитивний
(дія переходить не на весь предмет, а лише
на його частину)
Посадила стара мати три явори в полі (Т.
Шевченко).
Душа образ не забува (Л. Костенко).
Семен витяг з торбинки хліба
(М.Коцюбинський).
Непрямий додаток означає предмет, на який дія
переважно не переходить безпосередньо.

 Особливість непрямого додатка полягає в морфологічних

засобах його вираження.
Любові й щастя хочеться людині (М. Рильський).
Вітер з гаєм розмовляє, шепче з осокою (Т. Шевченко).
Непрямий додаток
Значення Приклад
знаряддя дії Рубав сокирою, різав пилкою.
об’єкт Діти перекидалися м’ячем. Я
приєднався до них.
діючий предмет Небо вкрилося хмарами.
суб’єкт дії, стану Не віриться мені.
особа або предмет, на який Дуже зрадів другові.
спрямований почуття
адресат дії Ми доручили Петрові купити м’яч.

соціативність З братом він пройшов вже декілька

кілометрів.
Непрямий додаток
безприйменниковий

форма вираження залежить від приклад

іменник (займенник, дієслова зі значеннями

субстантивована досягнення результату (досягти, Іван дочекався волі.
частина мови) у дочекатися, домогтися)
формі родового
відмінка стосунку до об’єкта (триматися, Пальцями торкнувся струни.
торкнутися)
позбавлення об’єкта (зректися, позбавити) Не зрікайтеся мрії.
уникання об’єкта (уникати, боятися, Вона уникала його.
страхатися)
міри наявности об’єкта (вистачати, Нам бракує часу.
бракувати)
навчання, опанування об’єкта (учитися, Навчався математики
навчатися) старанно.
достатності охоплення об’єкта (напитися, Наслухалися ми дідових
наслухатися, надивитися) цікавих оповідок.
бажання, волевиявлення (бажати, хотіти, Хочеться радости всім нам.
воліти, хочеться)
Непрямий додаток
безприйменниковий
форма вираження залежить від приклади

іменник (займенник, віддієслівного іменника Читання книги

субстантивована захопило мене.
частина мови) у формі
родового відмінка
предикативного Мені шкода стало його.
прислівника
 Критерії розмежування неузгоджених означень і
непрямих додатків, залежних від іменників
Неузгоджене означення Непрямий додаток
означальні відношення об’єктні відношення
будь-який іменник віддієслівний іменник
чий?

Спів дівчини - дівчина співає Читання книжки - читати книжку

чий? чий? Ремонт телевізора - ремонтувати телевізор
Капелюх батька - батьків капелюх Перепис населення - переписувати населення
які? які?
Гірлянди з сосни - соснові гірлянди
чого? що?
читання книжки - читати книжку
Непрямий додаток додаток є
обов’язковим
безприйменниковий компонентом
речення
форма вираження залежить від приклади
іменник (займенник, дієслова із значенням
субстантивована залежности від об’єкта, Молоді кланяються
частина мови) у погодження з ним (коритися, батькам.
формі давального присягати, кланятися)
відмінка
успіху (щастити, таланити) Йому завжди щастить.

ставлення до об’єкта, Дякуємо вам.

виявлення почуттів (радіти,
дякувати, заздрити,
заважати, мстити)
Непрямий додаток додаток є
супровідним
безприйменниковий компонентом
речення
форма вираження залежить від приклад

іменник (займенник, перехідного Він мені нічого не каже.

субстантивована частина мови) дієслова Кожен свій вірш він присвячував
у формі давального відмінка, рідним.
мають значення адресата

іменник (займенник, неперехідного Отоді -то була радість нашій Україні

субстантивована частина мови) дієслова (М. Костомаров). Чубинському
у формі давального відмінка, зробилось душно (М. Коцюбинський).
вказують на об’єкт, що реально
не охоплюється дією або на
реальний суб’єкт дії або стану
Непрямий додаток
безприйменниковий

форма вираження залежить від приклади

іменник (займенник, прикметника Ми вдячні всім.

субстантивована частина предикативного
мови) у формі давального Цей факт відомий мені.
відмінка
Непрямий додаток
безприйменниковий
форма вираження залежить від приклад

іменник (займенник, дієслова із значенням

субстантивована стосунку до об’єкта (дорожити, Я захоплююся археологією.
частина мови) у ризикувати, цікавитися,
формі орудного захоплюватися)
відмінка
керівництва, володіння об’єктом Петро командував класом.
(керувати, оволодіти,
командувати)
виділення об’єкта з відтінком Поле поросло травою.
обставинного значення способу дії Пашить медами скосиста
(сипати, дихати, кипіти, гора (Л. Костенко).
сповнюватися, заростати)
надання руху об’єктові (хитати, Хитає вітами верба.
ворушити, розводити)
Непрямий додаток
безприйменниковий
форма вираження залежить від приклад

іменник дієслова із значенням

(займенник,
наділення відповідним об’єктом Корабель оснастили
субстантивована
(нагородити, забезпечувати, необхідними приладами.
частина мови) у
оснащувати)
формі орудного
відмінка вживання відповідного об’єкта Харчуємося тільки
(харчуватися, живитися) рослинами.
обміну об’єктами (ділитися, Жваво ділилися домашніми
обмінюватися) наїдками.
прикметника, дієприкметника Я задоволена результатами.
Мій брат відомий успіхами в
математиці.
Непрямий додаток
прийменниковий
форма вираження особливості поєднання,
значення
іменник (займенник) у залежить від дієслів на
родовому відмінку з позначення досягнення
прийменником до об’єкта, доповнення одного
об’єкта іншим, спрямування
дії, виконуваної суб’єктом,
на об’єкт, сприймання
об’єкта
іменник (займенник) у позначає уникнення,
родовому відмінку з позбавлення, віддалення
прийменником від (од) чогось
приклад
Чого звертаєш ти до мене чудові
очі ті ясні? (І. Франко). Іван припав
до землі і дув (М. Коцюбинський).
Батько збирався їхати до тітки.
Ніщо не звабить од Землі мене! (М.
Вінграновський). Хіба од верховіть
летючий вітер можна відділити?!
(М. Рильський) Ти можеш від мене
просити чого хочеш (О.
Кобилянська).
Непрямий додаток
прийменниковий

форма вираження особливості поєднання, приклад

значення
іменник (займенник) називає об’єкт, назустріч якому Проти такої безгосподарності
у родовому відмінку з спрямовується дія волало все його нутро (О.
прийменником проти Гончар).

іменник (займенник) називають об’єкт, який указує на Настав новий вік і для нашого
у родовому відмінку з призначення дії суб’єкта і має Чіпки (Панас Мирний). Розчинив
прийменником для відтінок мети я для пісні і серце, й вікно.
іменник (займенник) залежить здебільшого від дієслів З його пристрасті часто
у родовому відмінку з із значенням оцінки, негативного глузували (О. Донченко). Семен
прийменником з чи позитивного ставлення до витяг із торбинки хліба (М.
об’єкта, однак можуть залежати і Коцюбинський). Я зіткана з
від дієслів без таких нашарувань печалі (Л. Костенко).
іменник (займенник) називає особу, якій щось У мами не стало би більше сліз
у родовому відмінку з належить, щось властиве плакати за мною
прийменником у (в) (О.Кобилянська).
Непрямий додаток
прийменниковий
форма вираження особливості поєднання,
значення
іменник (займенник) у залежать від дієслів із
формі знахідного відмінка значенням ставлення до
з прийменниками про, за об’єкта, розумової
діяльности, повідомлення
іменник (займенник) у залежать від дієслів із
формі знахідного відмінка значенням чуттєвого
з прийменником на сприймання, негативного
ставлення, дотику до
об’єкта
іменник (займенник) у конструкція з об’єктно-
формі знахідного відмінка присудковим значенням
з прийменниками за, у (в)
іменник (займенник) у залежать від дієслів, що
формі знахідного відмінка означають стосунок до
з прийменником у (в) об’єкта, на досягнення якого
спрямована дія
приклад
А юнаки розказують про свою дорогу
(М. Коцюбинський). Дехто почав
сперечатися за місця в машинах (Ю.
Яновський).
Іван теж дивився на нього ображено.
Ахмет скочив на коня і закопотів
долиною (Р. Іваничук). Не піднімав очей
на Чурая (Л. Костенко).
Того вечора він чергував за матір, бо їй
теж було погано (В. Тарнавський).
Колота йому сам генерал призначив в
командири (І. Ле).
В десятому класі Льоник закохався в
одну дівчину із сусідньої школи (В.
Тарнавський). Усі квітки, гілочки,
стрічки сплітаються в красиві віночки.
Непрямий додаток
прийменниковий
форма вираження особливості поєднання, значення приклад

іменник (займенник) у залежить від дієслів із значенням Довго розмірковував над

формі орудного відмінка з ставлення до об’єкта мислення питанням.
прийменником над
іменник (займенник) у залежить від дієслів із значенням Микола стежив за чоловіком у
формі орудного відмінка з сприймання юрбі.
прийменником за
іменник (займенник) у залежить від дієслів із значенням Батько розмовляв з кимось по
формі орудного відмінка з об’єкта, з яким суб’єкт перебуває в телефону.
прийменником з соціативному зв’язку
іменник (займенник) у залежить від дієслів із значенням Між дітьми поділив усі харчі.
формі орудного відмінка з розподілу щодо інших об’єктів
прийменником між
іменник (займенник) у називає осіб, частини тіла Перед учнями лежали
формі орудного відмінка з розгорнуті зошити. Неначе я у
прийменником перед, під чомусь завинив перед своїм
народом немаленьким (М.
Вінграновський).
Непрямий додаток
прийменниковий

форма вираження особливості поєднання, приклад

значення
іменник (займенник) обов’язкова умова - У ній оживилася надія заново (М.
у формі місцевого збереження предметного Кобилянська). Дівчата сиділи на
відмінка з значення іменника лавках, а хлопці примостилися на
прийменниками у ящиках. Михайло Михайлович
(в), на чудово розуміється на квітах (Л.
Смілянський).
Непрямий додаток
форма вираження особливості поєднання, значення приклад

інфінітив (суб’єктний залежать від перехідних і

і об’єктний) неперехідних дієслів
залежить від дієслів, що означають Він пообіцяв зробити все
намір виконати дію (домовитися, вчасно.
обіцяти, погодитися, мріяти,
думати)
залежить від дієслів, що означають Мати навчала сина людей
сприяння чи перешкоду у виконанні шанувати.
дії (допомогти, дозволити,
заборонити, навчити, дати)
залежить від дієслів, що означають Взагалі він уникає
небажання виконати дію (боятися, говорити про свої високі
ухилятися, відмовлятися, уникати, почуття (І. Багмут).
соромитися)
Обставина Диференційні семантичні і формальні ознаки
другорядний член виступає другорядним членом речення;
речення, що
виражає обставинні семантико-синтаксичні відношення;
характеризує дію,
процес, стан, ознаку чи виражається прислівниками, дієприслівниками,
вказує на умови, за яких відмінковими та прийменниково-відмінковими формами
вони відбуваються. іменників, інфінітивом;
переважно не має чітко закріпленої позиції у реченні;
Обставини
поєднується з головним компонентом синтаксичним
здебільшого є похідними
зв’язком прилягання;
підрядних частин
складнопідрядного становить згорнуту пропозицію у семантико-синтаксичній
речення і стосуються структурі речення;
предикативного ядра.
при актуальному членуванні речення не виявляє позиційної
закріплености, тобто може входити до складу або теми, або
реми, або самостійно їх виражати.
Різновиди обставин

Різновид Значення Питання Приклад

обставини
способу дії якісна характеристика як? яким способом? Сумно-сумно серед неба
дії чи стану, спосіб сяє білолиций (Т.
здійснення дії Шевченко).
міри і ступеня міра вияву, якою мірою? Велична споруда була
інтенсивність дії чи наскільки? як часто? вщерть залита яскравим
ознаки як багато? скільки світлом (В. Бережний).
разів? у скільки разів?

часу характеризують дію, коли? доки? з якого Вночі випав сніг..

ознаку, подію, стан за часу? до якого часу? з (Т.Прохасько).
їх стосунком до яких пір? до яких пір?
певного часу
місця характеризують дію, де? куди? звідки? Безкрая тиша стояла над
ознаку, подію у вечірнім полем (В. Шкляр).
просторовому аспекті
Різновиди обставин
Різновид Значення Питання Приклад
обставини
мети мета дії чи стану для чого? Андрій пішов оглядати руїни
навіщо? нащо? з (М. Коцюбинський).
якою метою?
причини причина, підстава чому? через що? Оленка мало не плакала від
виникнення дії, стану, з якої причини? сміху (Р. Іванченко).
ознаки на якій підставі?
умови умова, за якої за якої умови? За такої погоди ми ще до
відбувається дія вечора будемо на базі (В.
Забірко).
допустові вказують на умову, незважаючи на Він стоїть наперекір усім
всупереч якій щось що? всупереч напастям (І. Цюпа).
відбувається чому?

Обставини способу дії
Спосіб вираження
якісно-означальні прислівники
прислівники способу дії
безприйменниковий іменник в
орудному відмінку із загальним
порівняльним значенням
прийменниково-відмінкова форма
іменника (із залежними словами
або без них)
дієприслівниковий зворот
порівняльний зворот
дають якісну характеристику дії чи
стану, означають спосіб її здійснення;
як? яким способом?
Приклад
Топчуть ноги радісно і струнко сонні трави на вузькій межі
(О. Теліга).
Навшпиньки виглядають жоржини через тин (Л. Костенко).
Синє небо звірюкою то стогне, то виє (Т. Шевченко).
Селянин співав з серцем (Н. Рибак). Дівчина дихала на
повні груди (О. Гончар).
Сплітаючись гіллям, стоять дуби зелені, свіжолисті (М.
Рильський).
Вітри на кленах грають, мов на мідних трубах (Б.- І.
Антонич)

Обставини міри і ступеня
Спосіб вираження
прислівники із загальним
значенням міри і ступеня
прийменниково-іменникові
конструкції, що вказують на межу
інтенсивности дії
конструкції із повнозначними
компонентами на позначення ваги,
розміру, вартости, відстані,
періодичности повторення дії
характеризують дії та ознаки щодо міри вияву,
інтенсивности дії чи ознаки; якою мірою? наскільки? як
часто? як багато? скільки разів? у скільки разів?
Приклад
Земфір дуже любив свій виноградник (М. Коцюбинський).
Обличчя її було вкрай втомлене від тяжкої подорожі (Д.
Білий).
Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця
(М. Коцюбинський). Ми обнялися до болю, радісно збуджені
вмить (П. Воронько).
Декілька разів дорога підбігала до широких річкових
розливів ... (Ю. Мушкетик). Я пройшов приморськими
стежками з півтисячі кілометрів... (О. Довженко).
 характеризують дію, ознаку, подію, стан за їх
Обставини часу стосунком до певного часу; коли? доки? з якого
часу? до якого часу? з яких пір? до яких пір?

Різновид Значення Спосіб вираження Приклад

Обставини вказують на зв’язок прислівник (увечері, вночі, навесні, Опівночі айстри в саду
часу із дії чи стану з смерком) розцвіли (Олександр
загальним відповідним Олесь).
значенням моментом часу іменник (деколи з числівником) у На світанні козаки
моменту дії знахідному або місцевому відмінку з вступили в село (М.
або стану прийменником (у неділю, в юності, о Коцюбинський).
сьомій годині)
іменник у родовому відмінку із Ми зустрілися пізньої
залежним прикметником чи осені.
займенником (минулого року, пізньої
осені, наступного дня)
дія або стан іменники в родовому або місцевому А було це за царя (І.
відбувається відмінках з прийменниками (серед Савич).
одночасно з іншою ночі, за царя)
дією або станом
 характеризують дію, ознаку, подію, стан за їх стосунком до
Обставини часу певного часу; коли? доки? з якого часу? до якого часу? з яких
пір? до яких пір?

Різновид Значення Спосіб вираження Приклад

Обставини дія або стан іменники в родовому, Перед відпусткою

часу із передують якійсь знахідному, орудному
загальним іншій дії, стану, відмінках з прийменниками
значенням події (до зустрічі, перед приїздом,
моменту дії за годину до Нового року, до
або стану літа)
дія або стан іменники в родовому,
відбувається після знахідному, місцевому
настання іншої дії, відмінках з прийменниками
стану, події (після дощу, після екзаменів,
за місяць, через тиждень, по
обіді)
дієприслівник,
дієприслівниковий зворот
намагався виконати всі
замовлення (П. Панченко).
Після закінчення шторму
вони вийшли з
дністровського лиману і
рухались на захід (В.
Савченко).
Вийшовши з вулички, Гнат
наче впірнув у море білого
світла (М. Коцюбинський).
 характеризують дію, ознаку, подію, стан за їх
Обставини часу стосунком до певного часу; коли? доки? з якого
часу? до якого часу? з яких пір? до яких пір?

Різновид Значення Спосіб вираження Приклад

Обставини вказують на прислівники Довго ми не могли заснути (О.

часу із тривалість дії Іваненко).
загальним чи стану
значенням іменники в знахідному та Кохана сестро, не журись і
хронологічни орудному відмінку без серця не труди ночами (В.
х меж прийменника (місяць, Стус).
тривання дії годину, місяцями)
чи стану іменники в родовому, З вечора тривожного аж до
знахідному, місцевому ранку вишивала дівчина
відмінках з прийменниками вишиванку... (М. Сом).
(за рік, за літо, з вечора до
ранку, упродовж року)
кількісні словосполучення Три дні й три ночі палало
(Панас Мирний).
 характеризують дію, ознаку, подію, стан за їх
Обставини часу стосунком до певного часу; коли? доки? з якого
часу? до якого часу? з яких пір? до яких пір?

Різновид Значення Спосіб вираження Приклад

Обставини вказують на прислівники Зроду він такого не робив (О.

часу із початковий чи Лискач).
загальним кінцевий
значенням момент іменники в родовому, До ранку вона не спала (І.
хронологічни тривання дії або відмінку з прийменниками Ле).
х меж стану (з юності, з осені, до ночі)
тривання дії
чи стану
 характеризують дію, ознаку, подію у просторовому аспекті;
Обставини місця де? куди? звідки?

Різновид Значення Спосіб вираження Приклад

Власне вказують на прислівники місця Тут панує тиша (І.Ле). Хіба десь
обставини розташування далеко виткнеться... якийсь
місця в просторі; хутірець або панський маєток (П.
де? Панч).

прийменниково-іменникові Над селом стояв звичайний в осінню

конструкції, що вказують
на локалізацію дії чи стану
у відповідному об’єкті,
над/під/перед/за ним,
біля нього, навколо
об’єктів, між об’єктами
пору туман (М. Коцюбинський). Все в
гаю ніби раділо і справляло перший
весняний празник кохання,
веселості, щастя (І. Нечуй-
Левицький). Метушилися й гомоніли
по дворах і серед вулиці величезні
зграї горобців (Ю. Смолич).
 характеризують дію, ознаку, подію у просторовому аспекті;
Обставини місця де? куди? звідки?

Різновид особливості підвид Спосіб вираження Приклад

Обставини поєднуються обставини прислівники (наперед, Тумани линуть вгору,
напряму із дієсловами із вгору, вниз, додолу, вгору, а хмари вниз
дії (стану) на означення значенням додому) (П.Тичина).
руху, кінцевої прийменниково-іменникові Ми йшли до гімназії
переміщення точки конструкції, що вказують (Ю.Смолич). У світлицю
поширення на те, що кінцевою точкою ввійшов невисокий, але
дії чи поширення дії чи стану є товстий рудий чоловік ...
стану; внутрішня частина об’єкта (Б. Грінченко). І мрії
куди? чи середовища, поверхня линуть над ясні зірки...
об’єкта, місце (М. Рильський).
над/під/перед/за
об’єктом, місце і простір
над кількома об’єктами
 характеризують дію, ознаку, подію у просторовому аспекті;
Обставини місця де? куди? звідки?

Різновид особливості підвид Спосіб вираження Приклад

Обставини поєднуються обставини із прислівники (зверху, Здалеку пролунав
напряму дії із дієсловами значенням здалеку, звідси) мелодійний звук - удар гонга
(стану) на означення вихідної точки (О. Бердник).
руху, поширення дії прийменниково-іменникові Із-за темної гори дерев у
переміщення чи стану; конструкції з парку виринає повний
звідки? прийменниками з, з-під, з- місяць ... (О. Турянський).
за, від Від залізничної колії бігли
службовці (Ю. Смолич).
обставини на іменник в орудному Степами гомін ходить уночі
позначення відмінку без прийменника (М. Рильський).
шляху прийменниково-іменникові Вони їздили по селах (М.
переміщення конструкції з Коцюбинський). Ми рушили в
прийменниками по, через, бік лісу (І. Левченко).
крізь, повз, вздовж
початкова і прийменниково-іменникові Від села до села лине пісня
кінцева точка конструкції з гучна (О. Степчук).
поширення дії прийменниками
чи стану

Обставини причини
Спосіб вираження
прислівники причини
дієприслівники і
дієприслівникові звороти
прийменниково - іменникові
конструкції з прийменниками
від, з, через, завдяки, в
результаті, внаслідок, у
зв’язку з
називає причину, підставу виникнення
дії, стану, ознаки; чому? через що? з якої
причини? на якій підставі?
Приклад
Ще раз підійшов до дверей і зозла натиснув на них плечима
(О. Чорногуз). Зопалу я звівся на ноги (Ю. Збанацький).
Злякавшись, Анна мимоволі затиснула рот долонею (Н.
Гурницька). Посварившись з усіма моїми родичами, я цілими
днями блукав містом (Ю. Яновський).
Через ту дівчину бандуристом став (Н. тв.). Вмирає нарцис з
журби, з кохання (Олександр Олесь). Повітря тремтить од
спеки ... (М. Коцюбинський). Внаслідок цього цілі танкові
армії захрясли в багнюці невикористані (О. Довженко).

Обставини мети
Спосіб вираження
прислівники мети
інфінітив
прийменниково - іменникові
конструкції з прийменниками
для, по, на, від тощо
складені прийменники в ім’я, на
честь, з метою з іменником у
родовому відмінку
дієприслівникові звороти
називає мету дії чи стану; для чого?
нащо? навіщо? з якою метою?
Приклад
Ніколи не виставляв напоказ своїх заслуг (О. Гончар). Усі
вулиці Вербівки ніби навмисне обсаджені вербами (І.
Нечуй-Левицький).
Андрій пішов оглядати руїни (М. Коцюбинський).
А я у гай ходила по квітку ось яку! (П. Тичина). Бурлаки
звернули в яр на відпочинок (І. Нечуй-Левицький).
Посадімо на честь їхнього приїзду хоча б одну яблуньку
(О. Чабаненко).
Овечата ледве сновигали по траві, шукаючи тіні (Панас
Мирний).
 означають умову, за якої відбувається
Обставини умови дія; за якої умови?

Спосіб вираження Приклад

прийменниково - іменникові За такої погоди ми до вечора будемо на базі (В. Забірко).
конструкції (прийменники за, При такій швидкості автомобіль, власне, ледве торкався
при, без) дороги, перетворившись на своєрідний безкрилий літак
(М. Дашкієв).

дієприслівникові звороти Мелодія, опанувавши душею, загніздившись там, не

хутко німіє (М. Коцюбинський).
Обставини допусту (допустові) вказують на умову, всупереч якій щось
відбувається; незважаючи на що?
всупереч чому?

Спосіб вираження Приклад

прийменниково - іменникові А людина, всупереч всьому, таки має всюди залишатись
конструкції (прийменники людиною... (О. Гончар). Незважаючи на нелюдську
незважаючи на, наперекір, втому, спати мені не хотілось (Д. Білий).
попри)
дієприслівники і Не раз відчувши на собі щем поразок, бійці не
дієприслівникові звороти зупинялися у боротьбі (М. Скорупський). Захворівши,
вона все ж ходила на роботу.
 Критерій розмежування додатків і обставин -
семантико-синтаксичні відношення

чим? як?
Хлопець розбив каменем шибку. Хлопець покотився каменем з гори.
як?
Хлопець покотився як камінь з гори.

чим? де?
Дівчинка писала олівцем. Дівчинка йшла стежкою.
де?
Дівчинка йшла по стежці.
 Критерій розмежування додатків і обставин -
семантико-синтаксичні відношення

з чого? чому?
Я зіткана з печалі (Л. Костенко). Дівчина плакала з печалі.
чому?
Дівчина плакала, бо печалилася.

з чого?
Люди часто глузували з його пристрасті.
як?
Він відстоював свої погляди з пристрастю.
як?
Він відстоював свої погляди пристрасно.
 Сучасні підходи до класифікації другорядних членів В основі - диференціація
речення формально-синтаксичних
і семантико-синтаксичних
ознак
Концепція детермінантних членів речення.
 Детермінант - автономний семантичний поширювач речення,
зумовлений комунікативними потребами висловлювання.
 У конструктивному плані детермінант є факультативним компонентом,
без якого формальна і семантична будова речення є автосемантичною
(самодостатньою).
 Детермінант функціонує на реченнєвому рівні і пов’язаний з
предикативною основою детермінантним зв’язком, що є
непередбачуваним і необов’язковим.
За семантикою виділяють детермінанти
Детермінанти Значення, особливості
Фонові Локальні і темпоральні
детермінанти, які виконують
атрибутивну функцію щодо
всього висловлення
Детермінанти Компоненти, які називають
зумовлености ситуацію, подію, що перебуває у
відношенні взаємодії з основною
подією. Це детермінанти
причини, мети, умови, допусту.
Детермінанти з Властиві різні відтінки якісної
характеризувальним характеристики основної події
значенням детермінанти означальної семантики
детермінанти зі значенням
уточнення/обмеження
детермінанти
сукупности/роздільности
Приклади
Недалеко од хати під грушею Мотря
терла коноплі (І. Нечуй-Левицький).
Другого дня зранку чистили зброю (І.
Багряний).
Маковейчик, оглянувшись, мало не
скрикнув з несподіванки (О. Гончар).
Тієї осені, намагаючись потрапити в
оперу, Соломія часто бувала на
імпровізованій співацькій біржі (В.
Врублевська).
Спокійно линула пісня над горами.
Зовні Василь не був таким красивим, як
Сашко
Разом з Григорієм вони розробили кілька
спеціальних маршрутів.
 Він прийшов останній.
Він сидить втомлений.

Погляди мовознавців

Дуплексиви (члени речення з присудки:

подвійними відношеннями): складені (Б. Кулик)
предикативне означення складні (К. Шульжук)
подвійні (І. Вихованець)
Дякую за увагу!