Download as pptx, pdf, or txt
Download as pptx, pdf, or txt
You are on page 1of 15

Дослідження поверхні

Марса
Марс спостерігали стародавні
Вавилоняни, Єгиптяни, Греки та інші
народи, проте, більш детальне вивчення не
здійснювалось до винаходу телескопа у 17
столітті.Зонди ж почали відправлятися
із Землі з 20 століття, що призвело до
значного збільшення знань людства
щодо марсіанської системи, перш за все
— у розумінні геології й потенційної
придатності до життя.
Цілі дослідження Марсу
1.Визначити, чи було колись на
Марсі життя

2.Охарактеризувати клімат
Марса

3.Охарактеризувати геологію
Перші знімки Марса з
близької відстані, зроблені у
Марса
1965 році 4.Підготуватись до дослідження
Марса людиною
Минулі місії
Вважається, що Марс - це кладовище
космічних кораблів. Щоб дістатися до
Марса, космічному кораблю необхідно
пролетіти близько 483 мільйона
кілометри на швидкості понад 96 540
кілометрів, але навіть при цьому Фото вулканізму
знадобиться близько 7 місяців. Перша на Марсі
спроба відправлення зонду на поверхню
Марса була здійснена СРСР у 1960 році, за
допомогою першого покоління
міжпланетних апаратів — 1М. Зонд не
досяг орбіти Землі через аварію, місія
провалилась. Аварії були поширені під час
виконання цілей багатьох місій на Марсі.
Близько 2/3 місій зазнавали невдачі ще до
початку досліджень.
Перший успішний проліт Марса відбувся 14-15 липня 1965
року апаратом Марінер-4. А 14 листопада 1971 року
Марінер-9 став першим космічним апаратом на орбіті
іншої планети.

Марінер-9

Марінер-4
У 1975 році NASA запустила Програму “Вікінг”, яка складалася з
двох орбітальних апаратів, обидва мали спускні апарати, вони
успішно здійснили м'яку посадку 1976 року. Вікінг-1 передавав
дані впродовж шести років, а Вікінг-2—трьох років. Спускні
апарати Вікінг передали перші кольорові світлини Марса.

Вікінг-2

Вікінг-1
Фобос-1 та Фобос-2

Радянські зонди Фобос-1 і Фобос-2 були


відправлені до Марса 1988 року для
вивчення його супутників із фокусуванням
на Фобосі. Зв'язок із Фобосом-1 було
втрачено під час подорожі до Марса.
Фобос-2 зробив світлини Фобоса й Марса,
проте до початку від'єднання посадкових
платформ зв'язок із ним було втрачено
Після невдачі апарату Mars Observer
orbiter, NASA запустила місію Mars
Global Surveyor, яка досягла орбіти
Марса 1997 року. Ця місія була
повністю успішна, і завершила
картографування планети на
початку 2001 року. Зв'язок з апаратом
було втрачено в листопаді 2006,
орбітальний апарат відпрацював 10
років у космосі.
Mars Global
Surveyor
Знімки зроблені
апаратом Mars Global
Surveyor
Апарат Фенікс приземлився біля північного полюса Марса 25 травня 2008 року. Його
роботизована рука занурилась у марсіанський ґрунт, в результаті чого 20 червня 2008
року було підтверджено наявність водяного льоду. Місію було завершено після того, як
10 листопада 2008 року зв'язок було втрачено
Розетта

Розетта пролетіла Марс приблизно на відстані


250 км 2007 року. Dawn пролетів повз Марс у
лютому 2009 для здійснення гравітаційного
Фенікс маневру для досягнення Вести й Церери
Апарат NASA Mars Odyssey вийшов на орбіту Марса 2001 року . Спектрометр цього апарата
виявив значну кількість водню у верхньому прошарку реголіту Марса. Цей водень може
свідчити про великі запаси водяного льоду під поверхнею.

Mars Express (ЄКА)


Mars Odyssey

Місія Mars Express (ЄКА) досягла Марса 2003 року. Апарат мав на борту спускний апарат
Бігль-2, але після приземлення апарат на зв'язок не вийшов і його визнали втраченим у
лютому 2004 року. ЄКА у червні 2006 оголосило про відкриття явища полярного сяйва на
Марсі.
У січні 2004 два марсоходи NASA з
програми Mars Exploration Rover —
Марсохід “Спіріт” і Марсохід
“Оппортьюніті” здійснили посадку на
поверхню Марса. Обидва марсоходи
досягли своїх цілей. Серед наукових
досягнень — докази того, що рідка
вода існувала деякий час у минулому в
обох місцях посадки. Марсохід
«Спіріт» працював до 2010 року, коли
припинив передавати дані через
падіння в піщану дюну. Марсохід “Спіріт”
Mars Reconnaissance
Orbiter

10 березня 2006 року зонд NASA Mars Reconnaissance Orbiter


досяг орбіти Марса для виконання дворічної наукової місії.
Апарат розпочав фотографування марсіанської поверхні й
спостереження за погодними умовами, щоб знайти
придатні для посадки майбутніх місій місця. Цей зонд
зробив перші світлини активних лавин на північному полюсі
3 березня 2008
Місія Марсіанська наукова лабораторія була запущена 26 листопада 2011, вона транспортувала
Марсохід “К’юріості” на поверхню Марса 6 серпня 2012 року.

Наступна місія, що була відправлена до Марса — MAVEN.

Індійська організація космічних досліджень і розробок відправила до Марса орбітальний


апарат Мангальян 5 листопада 2013. Апарат був успішно виведений на орбіту Марса 24
вересня 2014. Індія — перша країна, яка змогла вивести космічний апарат на орбіту Марса з
першої спроби

Мангальян

Марсохід “К’юріості”
Об’єднані Арабські Емірати 20 липня 2020 р.
запустили науковий та технологічий зонд на Марс.
Це перша така місія до Червоної планети,
ініційована арабською країною. Запуск
безпілотного зонду «Аль-Амаль» (в перекладі з
арабського «Надія»), або Hope, відбувся 20 липня
2020 з Японії за допомогою японської ракети H-IIA,
з території наукового центру Танеґашіма на півдні
Японії. Планується, що він досягне Марсу в
лютому 2021 року та перебуватиме на орбіті
планети щонайменше два роки. «Аль-Амаль»
долучиться до щонайменше восьми активних місій,
Запуск «Аль-Амаль» які станом на 2020 рік досліджують Марс.
" Тяньвень-1 "

Китай у липні 2020 року запустив свій перший зонд з


дослідження Марса " Тяньвень-1 ". Очікується, що зонд досягне
Марса через сім місяців - в лютому 2021 року. Космічна станція
пробуде на орбіті Марса два місяці, а в квітні висадить на
планету марсохід, який займеться вивченням поверхні і
пошуком води. Мета китайської місії полягає в тому, щоб
знайти сліди життя на Марсі, а також вивчити можливості
для його потенційної колонізації людиною.
Також, у майбутньому, ExoMars буде
націлений на пошуки мікробного життя
на Марсі. Для цього буде використане
спеціальне свердло та інструменти для
пошуку органічних матеріалів.
Зараз головним завданням вважається
колонізація Марсу. Цю ідею розробляє
винахідник та бізнесмен Ілон Маск. У
вересні компанія SpaceX показала
прототип ракети Starship, яка має
ракета Starship полетіти на Марс. Корабель має вийти
на навколоземну орбіту вже через
півроку, а згодом полетіти на Марс.

You might also like