Тема: Репродукція як механізм забезпечення

безперервності існування видів. Регенерація

та трансплантація.
РОЗМНОЖЕННЯ, або РЕПРОДУКЦІЯ – відтворення собі подібних, що є
основою безперервності існування виду. Здатність розмножуватись притаманна
всім живим організмам, і реалізується ця універсальна властивість живого на
кожному з рівнів організації.
На молекулярному рівні спадкова інформація відтворюється завдяки процесу
репродукції ДНК, що називається реплікацією. З однієї молекули ДНК утворюються
дві дочірні. Відбувається процес самоподвоєння ДНК перед поділом клітин.
На клітинному рівні відбувається репродукція клітин шляхом мітозу й мейозу з
утворенням нестатевих диплоїдних або статевих гаплоїдних дочірніх клітин, які
беруть участь у репродукції організмів.
На організмовому рівні репродукцію живих істот забезпечують дві основні форми
розмноження – нестатеве й статеве. Для здійснення розмноження у багатоклітинних
організмів існують репродуктивні системи органів.
На популяційно-видовому рівні відтворення видів пов’язане зі стратегіями
розмноження. Ці дві головні стратегії відомі як K-стратегія (відтворення незначної
кількості нащадків) і R-стратегія (репродукція великої кількості нащадків). К-
стратегом у тваринному світі є, наприклад, синій кит – найбільша тварина на Землі,
самки яких народжують одне маля в два роки впродовж 40 – 45 років життя.
«Найвидатнішим R-стратегом» тваринного світу є риба-місяць – найбільша за масою
відома кісткова риба і найплодючіша риба у світі (одна самка може відкладати до
300 млн ікринок
 Які особливості нестатевої форми розмноження?
Нестатеве розмноження – це відтворення собі подібних за участі нестатевих клітин.

Основними способами нестатевого розмноження є :

Поділ навпіл – спосіб розмноження в одноклітинних, за якого з однієї материнської
клітини утворюються дві дочірні, причому удвічі дрібніші, кожна з яких дає новий
самостійний організм (наприклад, у бактерій, архей, амеб, інфузорій).
Множинний поділ (шизогонія) – спосіб розмноження одноклітинних, за якого з
однієї материнської клітини утворюється багато дочірніх. Такий спосіб нестатевого
розмноження спостерігається у споровиків, представником яких є плазмодій
малярійний та у трипоносом.
Брунькування – спосіб розмноження, за якого на клітині (наприклад, у дріжджів)
або тілі (наприклад, у губок, гідр, коралових поліпів) формується брунька-клітина чи
брунька-багатоклітинний утвір, що згодом відокремлюється або залишається на все
життя.
Спороутворення – спосіб розмноження, що здійснюється за участі спор, що
формуються всередині одноклітинних організмів (наприклад, хлорели,
хламідомонади) або в спеціалізованих органах багатоклітинних організмів
(наприклад, у вищих спорових рослин).
Фрагментація – спосіб розмноження, за якого тіло багатоклітинної тварини
ділиться поперечним поділом на багато частин, кожна з яких росте й утворює новий
організм. У такий спосіб можуть розмножуватися нитчасті зелені водорості,
багатощетинкові черви, морські зірки.
Вегетативне розмноження – спосіб розмноження, що здійснюється
багатоклітинними частинами, які відокремлюються від материнського організму.
Його основу становить явище регенерації. Ця форма розмноження найбільш
характерна для квіткових рослин.
 Яке значення статевого розмноження в природі?
Статеве розмноження – відтворення собі подібних за участі статевих клітин.
Ці клітини містять гаплоїдний набір хромосом, оскільки у статевому розмноженні
беруть участь дві батьківські особини. Обов’язковою умовою статевого розмноження
є зустріч гамет і їхнє злиття – запліднення, що супроводжується утворенням повного
й необхідного для розвитку нового організму диплоїдного набору хромосом. Гамети,
що їх утворює чоловіча особина, називаються сперматозоонами (сперміями), а жіночі
гамети – яйцеклітинами.

Основними способами статевого розмноження є поліембріонія,

партеногенез, роздільностатевість та гермафродитизм.
Поліембріонія – процес розвитку кількох зародків з однієї заплідненої
яйцеклітини.
Поліембріонія досить поширена серед різних груп тварин (війчастих і кільчастих
червів, іноді членистоногих, риб, птахів, ссавців). Як стале явище поліембріонія
притаманна деяким комахам (наприклад, їздцям) і ссавцям (наприклад,
броненосцям). Поліембріонія трапляється також у рослин. При цьому в одній
насінині розвивається кілька зародків (тюльпани, лілія, латаття, суниці тощо).
Додаткові зародки в насінині можуть розвиватися не тільки із заплідненої
яйцеклітини, а й з інших клітин насінини без запліднення.
Партеногенез – спосіб розмноження, за якого розвиток нового організму
здійснюється із незаплідненої яйцеклітини.
За партеногенезу дочірні організми мають ідентичний з материнським набір спадкової
інформації і розвиваються у видів, особини яких рідко зустрічаються між собою.
Притаманний багатьом рослинам (квітковим) і безхребетним тваринам (попелицям,
палочникам, коловерткам, деяким видам цвіркунів, метеликів та ос), а також деяким
хребетним (рибам, амфібіям, ящіркам).
Чоловічі й жіночі гамети можуть утворюватися в одному організмі або в
організмів різної статі, тому за цим критерієм виокремлюють такі способи
розмноження, як роздільностатевість й гермафродитизм.
Роздільностатевість – спосіб статевого розмноження, за якого сперматозоони
утворюються в чоловічому організмі, яйцеклітини – в жіночому (наприклад, у
членистоногих, хребетних). Поширене це явище і серед квіткових рослин, у яких
розрізняють одно- та дводомні рослини.
Гермафродитизм – спосіб статевого розмноження, за якого чоловічі та жіночі
гамети розвиваються в одному організмі (наприклад, плоскі та малощетинкові
черви, п’явки). Такий спосіб зменшує затрати енергії на пошук партнера, підвищує
ймовірність залишити нащадків у організмів, що ведуть прикріплений,
паразитичний, малорухливий, глибоководний спосіб життя.
РЕГЕНЕРАЦІЯ (від лат. regeneration – відновлення) – це процеси відновлення
організмом утрачених або пошкоджених частин, а також відтворення цілісного
організму з певної його частини.
Регенерація є загальнобіологічним явищем і відбувається на усіх рівнях організації
живих істот в усіх організмів.

На молекулярному рівні відбуваються відновлення молекул, синтез регуляторних

білків.
На клітинному рівні здійснюється регенерація внутрішньоклітинної та клітинної
форми. Для внутрішньоклітинної регенерації характерним є відновлення частин
клітини, органел або їхніх компонентів, збільшення кількості клітин або їх розмірів.

На тканинному рівні регенерація властива тканинам усіх типів, але найвища

здатність до самооновлення притаманна у рослин твірним тканинам, у тварин –
епітеліальним і сполучним.

На організмовому рівні регенерація, наприклад, є основою їхнього нестатевого

розмноження. Так, у бегоній з листкового живця формується цілісний організм.