Інформацій ні

системи в
маркетингу
Зябіна Євгенія Анатоліївна,
кандидат економічних наук
асистент кафедри маркетингу
Telegram/Viber 050 209 69 89,
e.ziabina@biem.sumdu.edu.ua
Мета дисципліни - досягнення сучасного конструктивного, фундаментального
мислення та системи спеціальних знань, а також теоретичним і практичним
ринково-орієнтованим підходам, спрямованих на визначення, поширення, обробку
та аналіз маркетингової інформації за допомогою інформацій них технологій .
(Ознай омитися з програмами, з якими працює
маркетолог-студент та маркетолог-фахівець + навчитися
ними користуватися)
Програмні результати:
Програмні результати навчання для
спеціальності 075 Маркетинг
 Зміст курсу (16л+20пр)
Тема 1 Інформація та її роль у процесі управління маркетингом. Поняття
маркетингової інформації. (2л)
Тема 2 Основні види, класифікація та призначення інформаційних систем
(2л)
Тема 3 Автоматизація інформаційних процесів і використання
обчислювальної техніки в управлінні маркетингом (2л)
Тема 4 Інформаційна безпека та захист даних у сучасному маркетингу (2л)
Тема 5 Використання спеціалізованих програмних продуктів для
розв’язання задач управління маркетингом (4л)
Тема 6 Система керування маркетинговими даними за допомогою баз
даних (1л)
Тема 7 Мережні технології й переваги їх використання в управлінні
маркетинговою діяльністю (1л)
Тема 8 Інформаційні системи і служби в Інтернет. Пошук маркетингової
інформації в Інтернет (2л)
Рекомендована література
1. Конспект лекцій
2. Карпова С.В. Інформаційні системи в маркетингу -
https://stud.com.ua/33760/informatika/informatsiyni_tehnolo
giyi_v_marketingu
3. Летуновська Н. Є., Хоменко Л. М., Люльов О. В. та ін.
Маркетинг у цифровому середовищі: посібник / підручник /
за ред. Летуновської Н. Є., Хоменко Л. М.. Суми: СумДУ,
2021. 259 c. (розділ 7.1-7.2, практикум Pinterest)
4. https://dl.sumdu.edu.ua/textbooks/55148/index.html
Додаткові теми
• Інтернет речей (IoT) «розумний
дім» і «інтелектуальні» присрої
• Програматик реклама
• Платформи для розроблення чат-ботів
(штучний інтелект+машинне
• Taplink
навчання для просування
• CRM-системи бренду)
• AR-, VR-технології (IKEA) • Інтерактивний контент
• Віртуальні примірочні (Lamoda) (опитування, вікторини, ігри,
• Нейромережі квізи, конкурси)
• Штучний інтелект та машинне навчання • Омніканальний маркетинг
• Голосовий пошук • Ефемерний контент (сторіс,
• Нативна реклама в соцмережах (маски і прямі ефіри)
фільтри в Instagram, брендовані стікери,
• Мобільні гаманці (Apple Wallet,
нативна реклама в TikTok)
Google Pay, Stocard, «Кошелёк»,
• Контент з можливістю покупок або
QIWI Бонус)
shoppable-content (Sezane, H&M)
• Гейміфікація
• Маркетинг через відео і візуальний
сторітелінг (Chanel, Maggi и Heinz, AXE, • Пошук з нульовим кліком Zero-
Samsung, Lego) Click Searches
• Аудіореклама і підкасти
ТЕМА 1 ІНФОРМАЦІЯ ТА ЇЇ
РОЛЬ У ПРОЦЕСІ
УПРАВЛІННЯ
МАРКЕТИНГОМ.
ПОНЯТТЯ
МАРКЕТИНГОВОЇ
ІНФОРМАЦІЇ
• Інформація (від лат. information) – роз’яснення, усвідомлення,
викладення на побутовому рівні. Під інформацією частіше за все
розуміють повідомлення по радіо, телебаченню; зміст газет, книг,
баз даних, бібліотек; знання, отримані від спілкування між
людьми чи через наукові журнали, тощо.
• У діяльності підприємств під інформацією розуміють знання чи
повідомлення, що є об’єктами зберігання, перетворення і
передачі, які допомагають вирішити поставлені завдання. Поняття
інформації пов’язують з певним об’єктом, властивості якого вона
відображує.
• Обмін інформацією, її перетворення та передача можливі лише за
умов наявності носія інформації, передавача, каналу зв’язку,
приймача та отримувача. Середовище передачі об’єднує джерело
та отримувача в інформаційну систему
Залежно від сфери використання інформація може поділятися на:
• економічну,
• технічну,
• генетичну тощо.
Різновидом економічної інформації є маркетингова інформація.
Маркетингова інформація - сукупність знань про ситуацію на ринку,
тенденції і можливі напрямки її розвитку, місце аналізованого
підприємства на ринку та можливості його розвитку
З точки зору належності до системи управління підприємством
інформація має форми представлення:
• Символьна з використанням літер, цифр, знаків тощо;
використовується лише для передачі нескладних сигналів про різні
події.
• Текстова з використанням символів: літер, цифр та математичних
знаків. Інформацію закладено не тільки в дані символи, але й в їх
сполучення, порядок слідування.
• Графічна - фотографії, креслення, схеми, рисунки, які мають велике
значення у житті людини та містять великий масив інформації.
Маркетингова інформація може бути виражена в усіх трьох формах
представлення економічної інформації.
 Маркетингові дослідження
Збір маркетингової інформації відбувається шляхом проведення
маркетингових досліджень.
Маркетингові дослідження - це систематичний збір інформації про
ринок, її аналіз та звіт про результати. МЦ - джерело інформації для
прийняття ефективних управлінських рішень.
На основі інформації, отриманої в результаті МД, підприємства
визначають своє місце на ринку, складають прогнози збуту, які є
основою поточного і перспективного планування їх виробничо-
збутової діяльності.
Інформацію, що підлягає збору буває:
• Первинна інформація - інформація, яка зібрана безпосередньо
особами, що проводять дослідження відповідно до поставленої
мети.
• Вторинна інформація - інформація, яка зібрана іншими
дослідниками, але її можна використовувати у своїх цілях.
• Рекомендовано: спочатку збір вторинної інформації, а після
уточнення предмета дослідження - збір первинної.
 Джерела інформації
• Джерела інформації бувають:
• Внутрішні - знаходяться на самому підприємстві (дані структурних
підрозділів підприємства) і є доступними. Наприклад, внутрішня
звітність підприємства щодо обсягів виробництва, суми витрат,
обсяги матеріальних запасів, рівень поточного збуту, рух готівки,
дані про дебіторську і кредиторську заборгованість і т. ін.
• Зовнішні - періодичні видання, інформаційні бюлетені;
спеціальну технічну, економічну, політичну літературу;
законодавчі і нормативні акти, які публікуються в окремих і
періодичних виданнях; дані звітності кредитно-фінансових
установ; комп'ютерні банки даних колективного користування;
інформаційні комп'ютерні мережі; працівників збуту, продавців,
торгових агентів, дилерів; осіб, які проводять технічне
обслуговування і ремонт продукції; спеціалізовані організації, які
займаються постачанням поточної інформації, наприклад,
інформаційні центри при великих бібліотеках та НДІ і т. ін.
Додаткові джерелі отримання
маркетингової інформації:
• спеціально організовані МД ринкового середовища. Вони
дозволяють накопичувати і систематизувати інформацію,
отриману безпосередньо на території збуту в безпосередньому
контакті зі споживачами, торговими і збутовими посередниками
тощо.
• експерти, (фахівці і керівники підприємств, запрошені особи,
споживачі. Це фахівці в конкретних галузях діяльності.
Для збору маркетингової інформації застосовуються методи:
• метод кабінетних досліджень - збір вторинної інформації, тобто
тієї, яку можна отримати не виходячи з кабінету. Застосовується
переважно для аналізу макросередовища;
• метод польових досліджень - збір первинної інформації
безпосередньо у споживачів товарів, посередників, а також інших
суб'єктів ринкової діяльності.
 Інформацій ні ресурси
Інформація – засіб існування суспільства, життя та діяльності
людини. Її обсяги швидко зростають, змінюється і характер
використання інформації. Тому виникло нове поняття –
інформаційні ресурси.
Інформаційні ресурси — це наукові теорії, відкриття, патенти,
винаходи, економіко-математичні моделі, проекти машин і
технологічних процесів, інформація про надра землі і океанів тощо.
У сучасному інформаційному світі інформація як ресурс має всі
якості товару:
• її можна продавати чи купувати,
• зберігати,
• знищувати і т.п.
Особливості інформац. ресурсів
• Порівняно з іншими ресурсами (наприклад, матеріальними) вони
є невичерпними. Запаси інформаційних ресурсів не
зменшуються, а зростають.
• У процесі використання інформаційні ресурси не зникають, а
зберігаються і можуть навіть збільшуватися.
• Інформаційні ресурси не є самостійними. Тільки в поєднанні з
іншими ресурсами (досвід, праця, кваліфікація, техніка, енергія,
сировина) вони перетворюються в рушійну силу.
• Ефективність їх застосування пов’язана з ефектом повторного
виробництва знань. Можна отримати нові знання лише ціною
значно менших витрат порівняно з витратами праці, енергії, часу
тощо.
• Є формою безпосереднього (прямого) включення науки до
складу виробничих сил.
• Застосування нового інформаційного ресурсу замість застарілого
здатне радикально вплинути на продуктивність праці та
докорінно змінити умови праці
Структура, форма подачі та
відображення інформації
Інформація міститься у книгах, патентах, періодичних виданнях,
довідниках, законодавчих та нормативних актах, інформаційних
оглядах, звітах та інше..
Папір як сховище інформації має як мінімум два серйозні недоліки:
• інформація завжди запізнюється, тому що потрібен певний час для
підготовки та оформлення (видання) джерела інформації на
паперовому носії;
• складність пошуку необхідних відомостей (до декількох
місяців/років).
Якщо інформацію зберігати в зовнішній пам’яті комп’ютерів (на дисках,
вінчестерах, картах пам’яті), то процесор комп’ютера може обробляти
цю інформацію з величезною швидкістю (сотні тисяч слів за 1 секунду).
Відповідно, збереження великих масивів інформації в електронній
машині (комп’ютері), швидкий пошук документів (графічних образів) та
відомостей, що в них зберігаються, дозволяють організувати
забезпечення користувачів всією необхідною їм інформацією якісно, по-
Структурні одиниці інформації
• біт - елементарна одиниця інформації (кількість інформації, яку несе одна з
двох рівноймовірних подій: 0 чи 1, наявність чи відсутність сигналу тощо);
• байт - набір бітів, що відповідають певному символу (символи абетки,
цифри, спеціальні символи тощо); 1 байт=8 бітів.
• реквізит - логічно нероздільний елемент, який співвідноситься з певною
якістю явища, що відображується, чи процесу (прізвище, професія, дата,
вид маркетингової операції тощо);
• запис - група взаємозв’язаних реквізитів, які описують набір якостей явища
чи процесу, що відображається (відомості про працівника, дані з
конкретної маркетингової операції тощо);
• файл - набір однотипних записів (відомості про кадровий склад
конкретного підрозділу чи підприємства, відомості про отримання чи
відпускання матеріалів зі складу підприємства, відомості про конкурентів
тощо);
• база даних, або банк даних - сукупність файлів, що належать до певної
проблемної сфери (банк даних підприємства чи організації або банк даних,
що містить, наприклад, опис публікацій у галузі економіки підприємства
тощо).
• Інформація, записана на машинні носії, може бути оперативно знайдена і
Способи запису інформації на
машинні носії
1 Запис у вигляді абетко-цифрової інформації:
• введенням з клавіатури комп’ютера;
• скануванням змісту документів на паперових носіях;
• зчитуванням даних з файлів інших інформаційних систем;
• безпосереднім зчитуванням інформації з датчиків;
• Запис даних ручкою чи олівцем на спеціальних планшетах;
• голосом (наговоренням інформації).
• 2 Запис у вигляді графічної інформації:
• шляхом введення даних з клавіатури комп’ютера (миша, джойстик);
• скануванням графічних образів;
• за допомогою спеціальних технічних засобів типу «сколки», датчиків
координатно-вимірювальних машин тощо;
• зчитуванням графічної інформації за допомогою телекамер;
• зчитуванням даних з файлів інших інформаційних систем.
• 3 Запис за функціональними ознаками. Наприклад, інформація про
трудові ресурси, виробничі процеси, фінанси тощо, в іншому розрізі - на
Фази існування інформації
• Фаза асимільованої інформації - формування інформації у
свідомості людини, пов’язаної з системою її понять та оцінок.
• Фаза документованої інформації - фіксація повідомлень у
знаковій формі на якомусь фізичному носії.
• Фаза передачі інформації - передавання інформації від
передавача до приймача.
Найважливіші ознаки, за якими здійснюється класифікація
економічної інформації:
• відношення до даної керуючої системи. Ця ознака дозволяє
поділити повідомлення на вхідні, внутрішні та вихідні;
• ознака часу. Повідомлення бувають перспективні (про майбутні
події) і ретроспективні (про події у минулому). До першого класу
відносять планову та прогнозну інформацію, до другого - облікові
дані. За часом отримання - періодичні та неперіодичні
повідомлення.
 Види інформації
• Вхідна інформація - це інформація, що надходить від керуючого
об’єкта і з зовнішнього світу (від інших підприємств і організацій),
використовується як первинна інформація для реалізації
економічних і управлінських функцій та задач управління.
• Інформація, що не обробляється, - це частина вхідної інформації,
яка безпосередньо передається органу керування, обходячи
обробку.
• Нормативно-довідкова інформація - різні довідникові і
нормативні дані, пов’язані з виробничими процесами та
відношеннями.
• Вихідна інформація - це інформація, оброблена системою і
представлена органу керування та зовнішньому світу.
• Проміжна інформація - частина вихідної інформації, яка
необхідна системі обробки даних (СОД) для виконання
розрахунків у подальших періодах часу.
Моделі даних ІС

• Ієрархічна - кожен запис має зв’язок із записом більш

високого рівня.
• Модель проста, однак для відповіді, наприклад, на
запитання, які вироби поставлялись яким постачальникам
на певну дату, необхідно проглянути всі записи дерева.
 Реляцій на модель Іс

• У моделі всі записи пов’язані за допомогою загального атрибуту (поля).

• «Ідентифікаційний номер споживача», що дозволяє до відомостей про
особистість покупця додати інформацію про його покупки. При цьому, якщо
поєднати записи, що зберігаються у базі даних, за інвентарним номером, то
можна дізнатися, що було придбано і у кого.
Мережна модель ІС

• Мережні моделі даних базуються на використанні графової форми

представлення даних. Вершини графи використовуються для
інтерпретації елементів даних (записів). Дуги графи (зв’язки між
вершинами) використовуються для інтерпретації типів зв’язків між
елементами.
Інформацій ний шум, й ого
різновиди та інформацій ні фільтри
Різні перешкоди мають назву інформаційний шум. Розрізняють три
різновиди шуму і три інформаційні фільтри, що його блокують.
• 1 Синтаксичний шум/фільтр. У послідовності знаків, що зберігаються на
носії чи передаються, можуть бути винайдені сфери, відповідно до яких
відсутня згода про надання їх змісту. Дані сфери складають синтаксичний
шум та можуть бути розпізнані синтаксичним фільтром. Фільтр має в собі
набір пояснювальних правил, що дозволяють розрізняти правильні та
неправильні (безглузді) послідовності знаків.
• 2 Семантичний шум/фільтр. Перший аспект семантичного шуму
пов’язаний з відсутністю новизни в отриманому повідомленні. Тобто
повідомлення не сприяє розширенню знань споживача. Другий аспект
семантичного шуму пов’язаний з проходженням неправдивого
повідомлення через синтаксичний фільтр.
• 3 Прагматичний шум/фільтр. Встановлює ступінь цінності інформації для
споживача. Елементи прагматичної оцінки, як правило, охоплюють
повноту інформації (вичерпне відображення явища), її своєчасність,
компактність (можлива менша довжина повідомлення), можливість
споживання (кількість потенційних споживачів) та доступність
ТЕМА 2 ОСНОВНІ ВИДИ,
КЛАСИФІКАЦІЯ ТА
ПРИЗНАЧЕННЯ
ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
Основні види, класифікація та
призначення ІС
Інформація являє собою дані про якийсь процес, записані на носії певного
типу.
Форма подання цих даних визначає основний спосіб їх кінцевого
використання і передбачає варіанти: текстова інформація,
аудіоінформація, відеоінформація.
• Інформаційна технологія — це комплекс взаємозалежних наукових,
технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної
організації роботи з обробки й збереження інформації; обчислювальну
техніку і методи організації взаємодії між персоналом та виробничим
устаткуванням, а також пов’язані з цим технічні, економічні і соціальні
проблеми.
ІТ повинна відповідати таким вимогам:
• забезпечувати високий рівень структурування всього процесу обробки
інформації за етапами (фазами), операціями, діями;
• містити весь набір елементів, необхідних для досягнення поставленої
мети;
ІС за масштабом
• Одиночні інформаційні системи реалізуються на автономному комп’ютері (ПК), для 1
користувача чи групи, що розділяють за часом 1 робоче місце. Подібні додатки створюються
за допомогою так званих настільних систем управління базами даних (FoxPro, Paradox, dBase,
MS Access) або допомогою файлової системи і діалогової оболонки для введення,
редагування й обробки даних.
• Групові інформаційні системи орієнтовані на колективне використання інформації членами
робочої групи. Однотипні чи спеціалізовані робочі місця забезпечують виклик одного чи
декількох конкретних додатків. Загальний інформаційний фонд являє собою базу даних чи
сукупність файлів документів. Спільне використання інформації організується за допомогою
блокувань записів і файлів. Під час розроблення таких додатків використовуються настільні
СУБД, сервери БД для робочих груп (Btrieve, NetWare SQL, Gupta SQLBase, Sybase Anywhere
SQL, MS SQL Server, Progress, Informix-SE, Workgroup Oracle та ін.) і відповідні інструменти
розроблення чи системи управління документами та їх інструментальні засоби. Взаємодія
користувачів відбувається через централізовану базу даних або за допомогою мережної
файлової системи, або через електронну пошту.
• Корпоративні інформаційні системи є продовженням систем для робочих груп і орієнтовані
на масштаб компанії, можуть підтримувати територіально рознесені вузли чи мережі. Вони
можуть мати ієрархічну структуру з декількох рівнів. Головна особливість - забезпечення
доступу з підрозділу до центральної чи розподіленої бази даних компанії, крім доступу до
інформаційного фонду робочої групи. Для таких систем характерна архітектура «клієнт -
сервер» зі спеціалізацією серверів. Вони будуються на корпоративних SQL-серверах баз даних
(Oracle7, Informix-OnLine, Informix-DSA, Sybase, CA-Ingress і ін.) і відповідних інструментальних
засобах. Часто знаходять застосування незалежні інструментальні засоби, доповнені
інтерфейсами, драйверами і шлюзами для зв’язку з різними системами управління базами
даних.
За оперативністю обробки даних ІС:
• Інформаційні системи з пакетною обробкою у чистому вигляді можна зустріти
на великих централізованих ЕОМ.
• Інформаційним системам оперативної обробки трансакцій OLTP (OnLine
Transaction Processing) властивий режим відображення актуального стану
предметної сфери в будь-який момент часу, а пакетна обробка займає дуже
обмежену нішу. Для систем OLTP характерний регулярний (можливо,
інтенсивний) потік досить простих трансакцій, що виконують функцію
замовлень, платежів, запитів і т.п. Важливими вимогами є висока продуктивність
обробки трансакцій і гарантована доставка інформації при віддаленому доступі
до баз даних телекомунікаціями.
• Інструментарій інформаційної технології — це 1 чи кілька взаємозалежних
програмних продуктів для певного типу комп’ютерної техніки, технологія роботи
в якій дозволяє досягти поставленої користувачем мети.
• Як інструментарій можна використовувати такі поширені види програмних
продуктів для персонального комп’ютера, як текстовий процесор (редактор),
електронні таблиці, системи управління базами даних, електронні записні
книжки, електронні календарі, інформаційні системи функціонального
призначення (фінансові, бухгалтерські, маркетингові та ін.), експертні системи і
т.п.
Класифікація ІС:
• 1 За функціями забезпечення управлінської • 3 За ступенем
діяльності: просторової взаємодії та
• технології підготовки текстових документів за способом побудови
на основі текстових процесорів; мережі, що відбиває ту
• технології підготовки ілюстрацій і чи іншу форму і ступінь
презентацій на основі графічних процесорів;
використання
• технології підготовки табличних документів
обчислювальних мереж:
на основі використання табличних
процесорів; • локальні;
• технології розроблення програм на основі • багаторівневі;
алгоритмічних, об’єктно-орієнтованих і • розподілені.
логічних мов програмування;
• 4 За предметними
• технології систем управління базами даних;
сферами, що
• технології підтримки управлінських рішень
обслуговуються:
на основі систем штучного інтелекту;
• гіпертекстові технології і технології • бухгалтерський облік;
мультимедіа. • маркетингова діяльність;
• 2 За типом інтерфейсу користувача: • банківська діяльність;
• командний; • податкова діяльність;
• графічний інтерфейс користувача;
• страхова діяльність та ін.
В економічній літературі виділяють чотири види сучасних
інформаційних технологій:
• інформаційна технологія обробки даних;
• інформаційна технологія управління;
• інформаційна технологія підтримки прийняття рішень;
• інформаційна технологія експертних систем.
Розглянемо більш детально кожний із зазначених видів.
Інформацій на технологія
обробки даних
• Призначена для вирішення добре структурованих завдань, для яких є
необхідні вхідні дані і відомі алгоритми й стандартні процедури їх
обробки. Застосовується на рівні операційної діяльності персоналу низької
кваліфікації з метою автоматизації деяких рутинних, постійно
повторюваних операцій управлінської праці. Тому впровадження
інформаційних технологій і систем на цьому рівні істотно підвищить
продуктивність праці персоналу, звільнить його від рутинних операцій,
можливо, навіть спричинить необхідність скорочення чисельності
працівників.
На рівні операційної діяльності вирішуються такі завдання:
• обробка даних про операції, вироблені компанією;
• створення періодичних контрольних звітів про стан справ у компанії;
• одержання відповідей на різні поточні запити й оформлення їх у вигляді
паперових документів чи звітів.
Наприклад, щоденний звіт про надходження і витрати готівки банком,
сформований з метою контролю балансу готівки, або ж запит до бази даних
по кадрах, що дозволить одержати дані про вимоги, які висуваються до
Особливості даної технології
• виконання необхідних для компанії завдань з обробки даних. В компанії
обов’язково повинна бути інформаційна система обробки даних і
розроблена відповідна інформаційна технологія;
• вирішення тільки добре структурованих завдань, для яких можна розробити
алгоритм;
• виконання стандартних процедур обробки. Стандарти визначають типові
процедури обробки даних і приписують їх дотримання організаціям усіх
видів;
• виконання основного обсягу робіт в автоматичному режимі з мінімальною
участю людини;
• використання деталізованих даних. Записи про діяльність компанії мають
детальний характер, що допускає проведення ревізій;
• акцент на хронологію подій. Під час ревізії діяльність компанії перевіряється
хронологічно від початку до кінця періоду;
• вимога мінімальної допомоги у вирішенні проблем з боку фахівців інших
рівнів.
В інформаційній технології обробки даних можна створювати документи для
керівництва і працівників компанії, а також для зовнішніх партнерів. Їх можна
створювати як за запитом чи у зв’язку з проведеною компанією операцією, так і
періодично наприкінці кожного місяця, кварталу чи року.
Інформацій ні технології управління
• Метою є задоволення інформаційних потреб усіх без винятку
співробітників компанії, що мають справу з прийняттям рішень.
• Ця технологія використовується при гіршій структурованості
вирішуваних завдань порівняно із завданнями, що вирішуються за
допомогою ІТ обробки даних. ІТ управління ідеально підходить для
задоволення подібних інформаційних потреб працівників різних
функціональних підсистем чи рівнів управління компанії. Інформація,
що поставляється нею, містить відомості про минуле, сучасне та
ймовірне майбутнє компанії. Ця інформація має вигляд регулярних
або спеціальних управлінських звітів.
• Для ухвалення рішень на рівні управлінського контролю інформація
повинна бути подана так, щоб відображалися тенденції зміни даних,
причини відхилень, що виникли, і можливі варіанти розв’язання
проблеми. На цьому етапі вирішуються такі завдання обробки даних:
• оцінка стану об’єкта управління;
• оцінка відхилень від запланованого стану;
• виявлення причин відхилень;
• аналіз можливих рішень і дій.
ІТ управління спрямована на
створення різних звітів:
Регулярні звіти створюються відповідно до встановленого графіка,
наприклад, місячний аналіз продажів компанії.
Спеціальні - на вимогу керівників або коли в компанії відбулося
щось незаплановане.
Звіти бувають підсумковими, порівняльними і надзвичайними
звітами.
У підсумкових звітах дані, об’єднані в окремі групи, відсортовані і
подані у вигляді проміжних і кінцевих результатів за окремими
полями.
Порівняльні звіти містять дані, отримані з різних джерел або
класифіковані за різними ознаками, і використовуються для
порівняння.
Надзвичайні звіти містять дані виняткового (надзвичайного)
характеру.
ІТ управління спрямована на
створення різних звітів:
Використання звітів є особливо ефективним при реалізації так званого
управління за відхиленнями.
Воно передбачає, що головним змістом одержаних фахівцем даних мають
бути відхилення стану господарської діяльності компанії від деяких
установлених стандартів (наприклад, від її запланованого стану). При
використанні в компанії принципів управління за відхиленнями до звітів, що
створюються, висуваються такі вимоги:
• звіт необхідно створювати тільки тоді, коли відхилення відбулося;
• відомості у звіті мають бути відсортовані за значенням критичного для
даного відхилення показника;
• усі відхилення бажано показати разом, щоб фахівець міг з’ясувати
існуючий між ними зв’язок;
• у звіті необхідно показати кількісне відхилення від норми.
Вхідна інформація надходить із систем операційного рівня. Вихідна
інформація подається у вигляді управлінських звітів у зручній для винесення
рішення формі. Зміст бази даних за допомогою відповідного програмного
забезпечення перетворюється в періодичні і спеціальні звіти, що надходять
ІТ підтримки прий няття рішень
Системи підтримки прийняття рішень DSS (Decision Support
System) - це тип ІС, у яких за допомогою досить складних запитів
здійснюються добір і аналіз даних у різних розрізах і за різними
показниками - часовими, географічними. Крім традиційних засобів
доступу до баз даних, розвинені системи DSS містять:
• витяг даних з різних джерел, включаючи неструктуровану
інформацію;
• багатовимірний аналіз даних;
• обробку статистики;
• моделювання правил і стратегій діяльності;
• ділову графіку для унаочнення результатів аналізу;
• аналіз «що коли»;
• штучний інтелект.
Засоби ШІ складають експертну підсистему, що ґрунтується на
правилах чи прецедентах з бази знань і відповідних механізмах
висновку.
Системи оперативної аналітичної обробки OLAP
• У класі систем підтримки прийняття рішень виділяється окремий клас систем
оперативної аналітичної обробки OLAP (OnLine Analysis Processing). Тут
оперативність обробки досягається за рахунок застосування багатопроцесорної
обчислювальної техніки, спеціальних OLAP-серверів, досконалих методів
багатовимірного аналізу і спеціальних сховищ даних (Data Warehouse), що
накопичують інформацію з різних джерел за великий період часу і забезпечують
до них оперативний доступ. Крім готових OLAP-систем для конкретних галузей,
наприклад фінансової, існують інструментальні набори для розроблення
подібних додатків на базі СКБД чи OLAP-серверів і сховищ даних.
Системи оперативної
аналітичної обробки OLAP
• Ефективність і гнучкість інформаційної технології багато у чому
залежать від характеристик інтерфейсу системи підтримки
прийняття рішень. Інтерфейс визначають виходячи з мови
користувача; мови повідомлень комп’ютера, що організує діалог
на екрані; знань користувача.
• Мова користувача - це ті дії, які виконує користувач стосовно
системи шляхом використання можливостей клавіатури,
джойстика, миші, голосових команд тощо. Наприклад, створення
форм вхідних і вихідних документів. Одержавши вхідну форму
(документ), користувач заповнює її необхідними даними і вводить
у комп’ютер. Система підтримки прийняття рішень здійснює
необхідний аналіз і видає результати у вигляді вихідного
документа заданої форми.
Системи оперативної
аналітичної обробки OLAP
• Мова повідомлень — це те, що користувач бачить на екрані дисплея
(символи, графіка), друковані дані, звукові сигнали і т. ін. Зараз
найбільш поширеними є такі форми діалогу: режим «питання -
відповідь», командний режим, режим меню, режим заповнення
пропусків у формах, запропонованих комп’ютером. Кожна форма
залежно від типу завдання, індивідуальності користувача і рішення, що
приймається, може мати свої переваги і недоліки.
• Знання користувача - це те, що користувач повинен знати, працюючи
із системою. До них відносять не тільки план дій, що знаходиться в
голові у користувача, але й підручники, інструкції, довідкові дані, що
видає комп’ютер.
Інтерфейс повинний мати такі можливості: маніпулювати
різноманітними формами діалогу, змінюючи їх у процесі ухвалення
рішення на вибір користувача; передавати дані до системи
різноманітними засобами; одержувати дані від різноманітних пристроїв
системи у різних форматах; гнучко підтримувати користувача (надавати
допомогу за вимогою, підказувати).
ІТ експертних систем
Найбільший прогрес серед комп’ютерних інформаційних технологій
спостерігається у сфері розроблення експертних систем. Вони дають
можливість фахівцю одержувати консультації експертів щодо будь-яких
проблем, інформація про які міститься у системах. І в експертних системах і
системах підтримки прийняття рішень забезпечується високий рівень
підтримки прийняття рішень. Однак існує три істотні відмінності.
• 1) вирішення проблеми у межах систем підтримки прийняття рішень
відбиває рівень її розуміння користувачем і його спроможність одержати й
осмислити рішення. Технологія експертних систем, навпаки, пропонує
користувачу прийняти рішення, що перевершує його можливості.
• 2) Здатність експертних систем пояснювати свої міркування у процесі
одержання рішення. Дуже часто ці пояснення виявляються більш
важливими для користувача, ніж саме рішення.
• 3) Використання нового компонента ІТ - знань. Вирішення спеціальних
завдань потребує спеціальних знань. Проте не кожна компанія може собі
дозволити тримати у штаті експертів з усіх проблем. Головна ідея
використання технологій експертних систем полягає у тому, щоб одержати
від експерта його знання і, завантаживши їх у пам’ять комп’ютера,
використовувати, коли в цьому виникає необхідність. Усе це дає можливість
звертатися до технології експертних систем як систем, що дають пораду.
Системи, що грунтуються на
використанні гіпертекстів і
мультимедіа
Гіпертекст (гіпермедіа) являє собою сукупність логічно зв’язаних текстових,
графічних, аудіо- та відеоматеріалів. Наприклад, Вікіпедія.
Географічні інформаційні системи (GIS). Напиклад, гугл карти, яндекс-карти,
SumyBus. Тут інформація прив’язана до точок на карті чи плані місцевості.
Для однієї географічної області може бути подано кілька картографічних
шарів з різними об’єктами і відповідно різною інформацією щодо цих
об’єктів, наприклад, міські комунікації, транспортне сполучення, лісові
масиви, водойми і т. ін. Шари можуть накладатися, утворюючи карту,
орієнтовану на вирішення конкретних завдань.
Основними компонентами в експертній системі, є інтерфейс користувача,
база знань, інтерпретатор, модуль створення системи. Розглянемо їх більш
детально.
• Інтерфейс користувача. Фахівець використовує інтерфейс для введення
інформації і команд в експертну систему й одержання вихідної інформації
з неї. Інформація звичайно видається у формі значень, що присвоюються
певним змінним. Технологія експертних систем передбачає можливість
одержувати як вихідну інформацію не тільки рішення, але й необхідні
Основні компоненти експертних
систем
• Розрізняють два види пояснень:
• пояснення, що видаються на вимогу користувача (у будь-який момент
користувач може зажадати від експертної системи пояснення своїх дій);
• пояснення отриманого рішення проблеми (після одержання рішення
користувач може зажадати пояснень того, як воно було отримане;
система має пояснити кожний крок своїх міркувань, що ведуть до
вирішення завдання.
Хоча технологія роботи з експертною системою не є простою, інтерфейс
користувача цих систем є дружнім і не викликає труднощів при веденні
діалогу.
• База знань містить факти, що описують проблемну сферу, а також
логічний взаємозв’язок цих фактів. Центральне місце в базі знань
належить правилам. Правило визначає, що варто робити в даній
конкретній ситуації, і складається з двох частин: умова, яка може
виконуватися чи ні, і дія, яку варто виконати у разі виконання умови. Усі
правила, що використовуються в експертній системі, складають систему
правил; навіть проста система може містити в собі кілька тисяч правил.
Основні компоненти експертних
систем
• Інтерпретатор - це частина експертної системи, що виконує в певному
порядку обробку даних, які знаходяться в базі знань. Технологія роботи
інтерпретатора полягає у послідовному розгляді сукупності правил (правило
за правилом). Якщо має місце дотримання умови, що міститься у правилі, то
виконується певна дія, і користувачу дається варіант вирішення його
проблеми. Крім того, у багатьох експертних системах вводяться додаткові
блоки: база даних, блок розрахунку, блок введення і коригування даних. При
цьому важливу роль відіграє база даних, де містяться планові, фізичні,
розрахункові, звітні та інші постійні чи оперативні показники. Блок введення і
коригування даних використовується для оперативного і своєчасного
відображення поточних змін у базі даних.
• Модуль створення системи служить для створення набору (ієрархії) правил.
Існують два підходи, що можуть бути покладені в основу модуля створення
системи: використання алгоритмічних мов програмування і використання
оболонок експертних систем. Оболонка експертних систем являє собою
готове програмне середовище, що може бути пристосоване до вирішення
певної проблеми шляхом створення відповідної бази знань. У більшості
випадків використання оболонок дозволяє створювати експертні системи
швидше і легше порівняно з програмуванням.