Війна в пам’ятниках

рідного краю.Війна в
об’єктиві камери
Подтикайло Вікторія
Меморіальний комплекс Воїнам-визволителям

Меморіальний комплекс Воїнам-визволителям

було відкрито у Миколаєві в 1967 році на перетині
проспекту Центрального з вулицею Декабристів.
У центрі меморіальної композиції споруджено
багатометровий обеліск із зображенням Вічного
вогню. Барельєфи на стелі розповідають про
мужність воїнів у боротьбі за свободу своєї
батьківщини, про скорботу матері за загиблими
синами.
На бетонній плиті нанесено назви військових
з’єднань і частин, що брали участь у визволенні
нашого міста від фашистських загарбників і яким
було присвоєно почесне звання Миколаївські.
Пам’ятний знак воїнам визволителям м. Миколаєва. Танк

Серед пам’ятників Миколаєва, присвячених Другій

світовій війні, важливе місце займає пам’ятний знак
воїнам визволителям міста – танк, який знаходиться на
перетині вулиці 6-ї Слобідської та проспекту
Центрального.

Його встановили 28 березня 1976 року, в день 32-ї річниці

визволення Миколаєва від фашистських загарбників. На
постаменті знаходиться військовий танк Т-34, що увічнює
пам’ять про подвиг танкістів 2-го гвардійського
механізованого корпусу, які 28 березня 1944 року під
командуванням генерала Свиридова першими увійшли в
місто, прорвавши ворожі укріплення та завдавши
вирішального удару противнику.
Пам’ятник юним героям В. Хоменку та Ш.Коберу
У сквері Юних героїв по вулиці Адмірала Макарова стоїть пам’ятник
юним розвідникам Віті Хоменку і Шурі Коберу – учасникам славнозвісної
підпільної організації «Миколаївський центр».
Навесні 1942 року, керівництво організації направило Шуру Кобера і
Вітю Хоменка із секретними документами до Москви, у штаб
партизанського руху, для налагодження втраченого з Центром зв’язку.
Ворожими тилами хлопці пішки пройшли понад тисячу кілометрів і 17-го
серпня успішно перейшли лінію фронту. Військовим літаком юних
зв’язкових доправили до Головного розвідуправління Генерального штабу
Червоної Армії. По виконанні такого складного, ризикованого завдання та
після закінчення навчання на короткострокових розвідувальних курсах 9
жовтня 1942 року Шуру і Вітю було висаджено парашутним десантом
разом з радисткою Лідією Бриткіною у селі Себине.
Повернувшись у рідне місто, хоробрі месники одразу ж розпочали
підготовку та виконання нових небезпечних завдань, але невдовзі були
заарештовані нацистами. Десять днів їх жорстоко катували , нічого від
них не дізнавшись. 5 грудня 1942 року юні патріоти в числі інших
підпільників були страчені.
Меморіальний комплекс на честь 68-ми десантників-
ольшанців В центрі Миколаєва, між вулицями Соборною, Набережною і
Адміральською знаходиться меморіально-парковий комплекс –
сквер імені 68-ми десантників. Названий він так на честь
учасників десанту морських піхотинців під командуванням
старшого лейтенанта Костянтина Федоровича Ольшанського,
який висадився в морському порту Миколаєва в ніч з 25-го на 26
березня 1944 року і вів кровопролитні, виснажливі бої цілих дві
доби — аж до визволення міста. Десант мав з тилу завдати удару
по гітлерівській обороні, відтягнути на себе частину ворожих сил і
тим самим допомогти наступаючим військам прискорити
звільнення міста. Не зважаючи на величезні втрати, воїни з честю
виконали бойове завдання, відбивши 18 атак, знищивши більше
700 ворожих солдат і офіцерів. За попередніми даними, коли 28
березня 1944 року війська 3-го Українського фронту увійшли до
Миколаєва – на місці бою десанту було знайдено лише 12
поранених, обгорілих бійців, всі інші – 56 воїнів – загинули. Серед
них був і командир загону, старший лейтенант Костянтин
Ольшанський.
Ешелони з бійцями вирушають на фронт
із міста Миколаєва (1941 р.)
Південний фронт,бої за
Миколаїв,1941 р.
Вибух на німецькому аеродромі біля
Миколаєва
внаслідок диверсії учасників
миколаївського
підпілля, 1941 р.
Жителі Миколаєва,повішені нацистами
на
Базарній площі, 1941 р.
Горить підпалене
підпільниками паливо на
миколаївській нафтобазі,
1942 р.
Вигнання жителів
Миколаївщини на примусові
роботи до нацистського
рейху, 1943 р.