Ахалазія стравоходу

Підготував студент
6 курсу 6В групи
Дорошенко Дмитро
Ахалазія стравоходу: визначення
Ахалазія стравоходу - це дифузне нервово-м'язеве захворювання стравоходу із
складним порушенням моторноевакуаторної функції, при якому замість
рефлекторного розкриття нижнього стравохідного сфінктера спостерігається його
спазм, гіпертрофія та рубцювання, з паралельним порушення перистальтичної
активності органу.
 Ахалазія стравоходу: патогенез
 Пускові механізми: вроджена схильність, стреси і психо-емоційне
перевантаження, вітамінна недостатність (В1), хронічні інфекції,
шлунковостравохідний рефлюкс, гіпертонус парасимпатичної нервової
системи;

 Ураження інтрамуральних нервових сплетінь;

 Гіпертонус та вторинні морфологічні зміни з боку нижнього стравохідного

сфінктера;

 Атонія вищерозташованих відділів зі зниженям їх фізіологічної

перистальтики, дилатацією, а пізніше і видовженням, активізацією
непропульсивних перистальтичних скорочень.
 Ахалазія стравоходу: стадія
 I стадія - функціональний непостійний спазм кардії, розширення стравоходу
немає;
 ІІ стадія – стабільний спазм кардії з нерізким розширенням стравоходу;
 III стадія - рубцеві зміни м'язових шарів кардії з вираженим розширенням
стравоходу;
 IV стадія - різко виражений стеноз кардії з дилатацією стравоходу, часто 5-
подібної форми, та езофагітом.
 Ахалазія: клінічні прояви
Для ахалазії кардії характерна тріада симптомів:
 Дисфагія - спочатку – інтермітуюча, потім постійна; посилюється після
нервового збудження, під час поспішної їжі, при прийомі щільної, сухої та погано
прожованої їжі; парадоксальна дисфагія – тверда їжа проходить в шлунок краще
ніж рідка чи напіврідка;
 Регургітація – некисла, виникає під час їжі, після неї та вночі ( Симтом “мокрої
подушки” під час сну в горизонтальном положенні їжа дуже легко виливається
через рот на подушку);
 Біль – локалізується за грудниною або в епігатральній ділянці, пекучого або
спастичного характеру;
Крім того може бути:
 Гіперсалівація та рясне виділення стравохного слизу;
 Аерофагія та гідрофагія;
 Падіння маси тіла, втрата працездатності.
 Ахалазія: діагностика
 Рентгенографія з контрастуванням
стравоходу;
 ЕГДС;
 Езофагоманометрія.
 Ахалазія: Рентгенографія з
контрастуванням стравоходу
Ознаки ахалазії:
 Симетричне, рівномірне вуження в кардії з чітким контуром (“полум’я перевенутої
свічки”, “мишачий хвіст”);
 Супрастенотичне розширення та деформація;
 Порушення пропульсивної перистальтики;
 Збереженя рельфу слизової оболонки в області звуження або її зернстість у випадку
езофагіту;
Ахалазія: Езофагогатродуденоскопія
Ознаки ахалазії:
 Ранні стадії: утруднення роодження кінця езофагоскопа;
 Пізні стадії: розширення стравоходу над його концентричним звуженням, слизова
оболонка – гіперемована та покрита слизом, кардіальни канал закритий, має
вигляд щілини або точки;
 Симптом Мельцера – відносно легке введення товстого зона в шлунок.
 Ахалазія: езофагоманометрія
Езофаготонокімографічне дослідження — головний метод ранньої діагностики
ахалазії стравоходу, оскільки порушення скорочувальної здатності стравоходу та
фізіологічної кардії виникають значно раніше за клінічні симптоми захворювання.
Дослідження проводять за допомогою спеціального багатоканального зонда з
гумовими балончиками або «відкритими» катетерами, що реєструють скорочення
стравоходу та зміни внутрішньотравного тиску.
Ознаки ахалазії:
 При ахалазії кардії відсутнє рефлекторне розслаблення кардіального сфінктера
при ковтанні і внутрішньопросвітний тиск залишається на колишніх цифрах.
 Іншою характерною ознакою є порушення перистальтики стравоходу: різної
форми ковтальні та позаковтальні спастичні скорочення, велика кількість
місцевих — вторинних скорочень стравоходу, що свідчить про езофагіт.
 У всіх хворих поряд із спастичними скороченнями відзначають велику кількість
пропульсивних перистальтичних скорочень стравоходу.
 Ахалазія: лікування
 Медикаментозна корекція (седативні,
спазмолітики, холінолітики, антагоністи
кальцію, нітрати,ботулінічний токсин);
 Кардіодилатація (балонна, механічна);
 Хірургічне втручання .
 Ахалазія: кардіодилятація
Основний метод лікування ахалазії кардії - кардіодилатація, яка полягає в
насильницькому розтягуванні та частковому надриві мускулатури дистальної ділянки
стравоходу та кардії.
Кардіодилатацію можна проводити у будь-якій стадії захворювання.
Протипоказанням для її використання є:
 портальна гіпертензія з варикозним розширенням вен стравоходу,
 виражений езофагіт,
 захворювання крові, що супроводжуються підвищеною кровоточивістю.
 Ахалазія: кардіодилятація
Найбільшого поширення в даний час набув пневматичний кардіодилататор, який
складається з рентгеноконтрастної гумової трубки-зонда, на кінці якого укріплений
гантелеподібної форми балон.
Діаметр балона від 25 до 45 мм. Тиск у системі створюють грушею та контролюють
манометром.
На початку лікування застосовують розширювачі меншого розміру та створюють у них тиск
180-200 мм рт. ст., згодом застосовують балони більшого діаметра і поступово збільшують
тиск до 300—320 мм рт. ст
 Ахалазія: кардіодилятація
Тривалість процедури розтягування кардії 30-60 с, проміжок між сеансами 2-4 дня.
Зазвичай під час розтягування хворі відчувають помірний біль за грудиною та в
надчеревній ділянці.
Після процедури хворим призначають постільний режим та голод на 2-3 години до
зникнення болю.
Про ефективність дилатації судять не лише за суб'єктивними відчуттями хворого, а й за
даними рентгенологічного та езофаготонокімографічного дослідження.
 Ахалазія стравоходу: оперативне
лікування
Покази:
 Неефективність і неможливість кардіодилатації ;
 ІV стадія захворювання;
 Поєднання хірургічних патологій;
 Виникнення ускладнень (кровотечі, перфорації, нориці).
Види:
 Екстрамукозна езофагокардіоміотомія (операція Геллера – повздовжня
каріоміотомія з виіленням СО стравоходу на цій ділянці на ½ окружності) з
пластикою дном шлунка, клаптем діафрагми (операція Петровського), великим
чепцем (операція Колесова);
 Езофагогастроанастомоз;
 Резекція кардії;
 Тотальна езофагопластика.